Вставлені слова і речення

Вставлені слова і речення вносять у речення додаткову інформацію.  Залежно від того, як вставлені слова і речення вимовляються, їх виділяють з обох боків комами, тире або дужками, їхня ж інтонація залежить від змісту і від волі автора. У вставлених реченнях розділові знаки ставляться відповідно до загальних правил. У кінці їх крапка не ставиться, але може стояти знак оклику або знак питання. 1. Якщо вставлене речення вимовляється майже таким самим тоном, як і основне, то воно виділяється з обох боків комами.1. Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном. (О. Довженко.) 2. Лишилася у нас, і зовсім це не хиба, глибока шана повсякчас — так! — до святого хліба! (М. Рильський.) 2. Якщо вставлені слова чи речення вимовляються підвищеним тоном, то вони виділяються з обох боків тире. Такі конструкції вносять додаткову інформацію або містять побіжні зауваження, можуть виділяться дужками або тире, у кінці таких речень може стояти знак оклику чи питання. 1. Є ж люди на землі — а то б не варто й жити,— що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать. (М. Рильський.) 2. В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! (В. Симоненко.) 3. Годинник бив — що з ним? — зовсім не ту годину. (І.Жиленко.)  3. Найчастіше вставлені слова чи речення вимовляються пониженим тоном. Тоді вони виділяються дужками або іноді комами з тире. Якщо вставлене речення, що береться в дужки, стоїть між частинами складного речення, кома, яку слід було поставити після першого речення, ставиться після дужки. Кома з тире ставиться, якщо на місці розриву речення вставним повинна стояти кома:1. Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки польові (рано вони зацвітають і швидко гаснуть), зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур. (О. Гончар.) 2. З-за погрібника пахло м'ятою(росло її там, густої та холодної, багато), а від хати несло духом матіоли.(Є. Гуцало.) 3. У затінках попід гінкою ліщиною (рибалки тут щоосені вудлища собі ріжуть) прозоро-зелені шпичаки конвалій, кропива з-під торішнього листя пнеться. (Григір Тютюнник.) 4. Зі скреготом і брязкотом у двір, — якщо те, що залишилося, можна назвати двором,— в'їжджають два бульдозери. (О. Довженко.)

13. Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Функція розділових знаків при однорідних членах речення номінативна. Розставляючи розділові знаки, треба так членувати текст, щоб правильно передати кількість учасників подій, їхніх ознак, дій тощо.  Однорідними можуть бути всі члени речення, якщо вони пояснюють той самий член речення і виконують однакові синтаксичні функції. Критерії вибору розділових знаків при них — змістові, синтаксичні, морфологічні та фонетичні.  Кома ставиться між однорідними членами за відсутності сполучників: «Не дивися так привітно, яблуневоцвітно... Не милуй мене шовково, ясно-соколово» (П. Тичина); «Ми з Левадихою шусть у коноплі та й присіли. А Палажка присурганилась до криниці, глянула на цямрини, заглянула в криницю та й бубонить сама до себе...» (І. Нечуй-Левицький).   При поєднанні однорідних членів сполучниками кома ставиться: 1) при протиставних сполучниках; 2) при єднальних та розділових, якщо вони повторюються: «Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї, і твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, і засмучені очі хороші твої...» (А. Малишко); «Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки,заїхав за верби, розпріг воли, поклав їм сіна, а сам ліг спати...» (І. Нечуй-Левицький); «Любов наснажувала її творчість, з любові виникали чудові образи то легендарного Василя Порика, то композитора Леонтовича, то Нечуя-Левицького, то Лесі Українки...» (О.Гончар).  Кома не ставиться: 1) між однорідними членами, коли єднальні і розділові сполучники вжиті один раз: «Любіте храм Краси і Слави, природи співчуття, Любіте землю, трави і все життя» (П. Тичина); 2) у стійких висловах, фразеологізмах (навіть при повторенні сполучників): ні те ні се, ні риба ні м'ясо, і сміх і гріх.  Тире ставиться: 1) при протиставленні; 2) коли наступний однорідний член (присудок) виражає причину, наслідок, швидку зміну подій, уточнення попередньої дії: «Коли б швидше додому... Не вечеряти, не сидіти, не розмовляти, а впасти на лаву —і вмить склепити очі» (М.Коцюбинський); «То не хмара — біла пташка хмарою спустилась» (Т.Шевченко).  Синтаксична однорідність тісно пов'язана з однорідністю логічною, змістовною, оскільки однорідні члени речення називають поняття одного логічного ряду. При побудові речень з однорідними членами треба дбати, щоб вони були однорідними за змістом і однаково сполучалися зі словом, якого стосуються. Логічні однорідні ряди використовуються для класифікації, детального опису предмета, явища. У науковому, офіційно-діловому стилях функціонують однорідні ряди, для яких характерна повнота, вичерпність переліку, послідовність опису.