Огляд[ред. • ред. Код]

Ділове спілкування (або просто «комунікація», в бізнес-контексті) включає в себе такі наступні теми: маркетинг, бренд-менеджмент, відносини з клієнтами, поведінка споживачів,реклама, зв'язки з громадськістю, корпоративне спілкування, залучення населення, управління репутацією, міжособистісне спілкування, залучення співробітників, та керування подіями. Це тісно пов'язане зі сферою професійної комунікації та технічної комунікації.

Медіа-канали для бізнес-комунікацій включають: інтернет, друковані засоби масової інформації, радіо, телебачення, навколишнє середовище, і передача інформації «з уст в уста».

Ділове спілкування може також відноситися до внутрішнього спілкування. Дуже важливо, щоб внутрішнє спілкування керувалося належним чином, тому що погано створене або кероване повідомлення може викликати недовіру і ворожість з боку співробітників.

Ділове спілкування є загальною темою, занесеною до навчальної програми магістра ділового адміністрування (МДА) багатьох університетів. Крім того, багато коледжів та вищих навчальних закладів пропонують освітньо-кваліфікаційний рівень у сфері комунікації.

Є декілька методів ділового спілкування, в тому числі:

• Веб-комунікація — для кращого і більш досконалого спілкування, в будь-який час та будь-де;

• відеоконференція, яка дозволяє людям в різних місцях проводити інтерактивні наради;

• електронні повідомлення, які забезпечують миттєве письмове спілкування по всьому світі;

• Звіти — займають важливе місце в документуванні будь-якого відділу;

• Презентації — дуже популярний спосіб спілкування для всіх типів організацій, як правило, за участю аудіовізуальних матеріалів, таких як копії доповідей або матеріалів, підготовлених в Microsoft PowerPoint або Adobe Flash;

• телефонні наради, які дозволяють спілкування на відстані;

• Форуми, які дозволяють людям миттєво розміщувати інформацію в централізованому місці;

Ділове спілкування дещо відрізняється і є унікальним у порівнянні з іншими видами комунікацій; мета якого — бізнес, аби заробити гроші. Таким чином, для розробки рентабельності,комунікатор повинен розвивати гарні навички спілкування.

Види ділового спілкування[ред. • ред. Код]

• Вербальне — один із видів спілкування, який включає в себе використання слів.

• Невербальне — спосіб спілкування, який переважно використовує мову тіла та інші фізичні жести як засіб спілкування.

• Письмове — вид спілкування, який включає в себе тільки письмові форми.

• Робоче — спосіб спілкування, що особливо часто застосовується під час прийому на роботу.

• Електронне — сучасний спосіб спілкування, який включає електронні та новітні технології для спілкування, такі як телеконференції, електронні повідомлення і т. д.

• Командне — одна з форм спілкування, яка проявляється в командній роботі та співпраці.

6 Причин, які створюють бар'єр для ділового спілкування[ред. • ред. Код]

• 1.Складні повідомлення: Використання складних технічних термінів може призвести до відсутності спілкування. Щоб запобігти цьому, потрібно використовувати чіткі та короткі повідомлення, які легко зрозуміти.

• 2. Приховування інформації: В організаціях, більша частина інформації є конфіденційною, у зв'язку з політикою компанії. Переконайтеся, що інформація, яка необхідна є легкодоступною.

• 3. Різні позиції: Управління повинне тримати співробітників в курсі та підтримувати зворотний зв'язок.

• 4. Неефективні процеси комунікації: Підтримка ієрархії в організації є необхідною, але це може зменшити потік комунікації. Тому дуже важливо, зменшувати ієрархічну структуру і підвищувати взаємодію та спілкування.

• 5. Відсутність довіри: Найбільш важливим фактором відсутності спілкування в організації є конкуренція, яка призводить до відсутності довіри між співробітниками. Обмінюйтеся інформацією, спілкуйтеся відкрито і чесно, залучайте інших під час прийняття рішень.

• 6. Мовний бар'єр Мовний бар'єр є ще одним важливим фактором ділового спілкування. Якщо спілкування відбувається без розуміння мови одне одного, тоді воно того не варте.

39. У наш час телефон – не лише один із найефективніших засобів зв`язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб дотримання приватних стосунків між людьми. По телефону здійснюються переговори, домовляються про важливі ділові зустрічі, вирішують численні оперативні питання, що виникають у ході управлінської діяльності, надаються консультації, звертаються із проханнями, запрошеннями, висловлюють подяки, вибачення. Телефонний етикет – один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами: · співрозсовники не бачать один одного й не можуть скористатися невербальними засобами спілкування, тобто передати інформацію за допомогою міміки, жестів, відповідного виразу обличчя, сигналів очима тощо (відсутність візуального контакту між співрозмовниками); · обмеженість у часі (телефонна бесіда не може бути надто тривалою); · наявність технічних перешкод (втручання сторонніх абонентів, погана чутність); Якщо телефонуєте ви: 1. насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім`я та по батькові. Зазвичай перші слова телефонної розмови сприймаються погано, а тому називайте своє прізвище та ім`я останнім – принаймні це буде почуто; 2. якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім`я та по батькові свого співрозмовника. Можете також повідомити, з ким саме ви хотіли б поговорити; 3. якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте споатку, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди; 4. попередньо напишіть перелік питань, котрі необхідно з`ясувати, і тримайте цей перелік питань перед очима упродовж усієї бесіди; 5. завжди закінчує розмову той хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся, нетактно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника; 6. у разі досягнення важливих домовленостей згодом надішліть підтвердження листом або факсовим повідомленням. Якщо телефонують вам: 1. спробуйте якомога швидше зняти трубку й назвіть організацію, яку ви представляєте; 2. у разі потреби занотуйте ім`я, прізвище та контактний телефон співрозмовника; 3. розмовляйте тактовно, ввічливо: демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує; 4. не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас; 5. якщо ви даєте обіцянку, намагайтесь дотримати слова й виконати її якомога швидше. У разі виникнення складних питань запропонуйте співрозмовникові зустріч для детального обговорення суті проблеми; 6. завжди стисло підсумовуйте бесіду, перелічіть ще раз домовленості, що їх ви досягли. Незалежно від того, хто телефонує: 1. будьте доброзичливим, у жодному разі не виказуйте свого невдоволення чимось; 2. ставте запитання та уважно вислуховуйте відповіді на них; 3. намагайтесь залишатися тактовним і стриманим, навіть якщо розмова стає вельми неприємною для вас; 4. симпатія до вас зросте, якщо ви кілька разів упродовж бесіди назвате співрозмоника на ім`я та по батькові; 5. особливо наголошуйте на найсуттєвішому. Якщо під час бесіди ви називаєте числа, їх варто повторити кілька разів, або уникнути прикрих непорузумінь; 6. пам`ятайте, що по телефону звучання голосу значною мірою спотворюється, тому ваша артикуляція неодмінно повинна бути чіткою, а темп мовлення – рівним, тон- спокійним, витриманим; 7. намагайтеся якомога ширше використовувати лексичні можливості літературної мови (насамперед багату синоніміку), але при цьому завжди висловлюйтеся стисло й точно, правильно побудованими реченнями.

40. Публі́чний ви́ступ — це різновид усного спілкування. Жанровий різновид публічного виступу — це доповідь (звітна, ділова, політична), промова (агітаційна, мітингова, ювілейна,судова), бесіда, лекція, репортаж, проповідь.^[1]

До основних ви́дів публі́чних ви́ступів належать судове, академічне, політичне, церковне, суспільно-побутове та діалогічне красномовство.