15.2. Віктимологічна детермінація злочинів, що вчинюються з необережності

Аналізуючи віктимологічні детермінанти злочинності, слід за­уважити: на рівень необережних злочинів впливають різні соціа­льні, економічні, організаційні, культурні й інші об'єктивні чин­ники. Безліч усіх цих чинників впливає на необережну злочинність не безпосередньо, а переломлюючись через психологічні особли­вості особи правопорушника. Антигромадська поведінка склада­ється, як правило, зовсім не на базі нових відносин, характерних для сучасного розвитку науки і техніки, а, навпаки, всупереч їм. У суб'єктивному плані в сприйнятті соціальних змін є визначені розбіжності, обумовлені неоднаковою підготовленістю до них лю­дей з погляду їх індивідуальних якостей. Тому і нині можна роз­глядати визначену невідповідність між досягненнями науково-тех­нічної думки і процесом індивідуального удосконалювання людей.

У сучасних умовах змінюється характер правопорушень, значна частина яких характеризується неорганізованістю, недисципліно­ваністю, неуважністю, безтурботним ставленням до справи. Зазна­чені чинники вимагають активізації профілактичних заходів, не­обхідних для підвищення ефективності запобігання злочинам, що вчинюються з необережності'.

Віктимологічними чинниками загал ьносоціального характеру, що зумовлюють існування необережної злочинності, є такі:

• ускладнення технологічних процесів, автоматизація виробни­цтва та побуту (науково-технічний прогрес);

• послаблення контрольних функцій держави та суспільства (негативні соціально-політичні процеси);

• кризові процеси в економіці;

• негативні культурні тенденції (сприйняття свободи та демок­ратії як вседозволеності).

Див.: Кваитс В. Е, Профилактика неосторожньїх преступлений: Учеб. пособие.- К.: НИ и РИО Киев. вьісш. шк. МВД СССР им. Ф. 3. Дзержинско-го, 1981.-С. 15.

338

У кримінологічній віктимології до криміногенних детермінан­тів належать:

• недбалий ремонт, використання деталей з технологічними ха­рактеристиками, які не відповідають стандарту; ремонтні роботи без зупинки машин, механізмів;

• порушення нормальних умов експлуатації, які спричиняють психологічну та операційну напруженість працівників;

• недоліки технічної документації, інструкцій з експлуатації машин і механізмів, пам'яток з техніки безпеки;

• відсутність, непридатність вимірювальної і контрольної апа­ратури;

• допуск до експлуатації джерел підвищеної небезпеки чи ін­ших робіт, які вимагають особливої відповідальності, осіб, стан яких істотно обмежує ступінь їх обережності та уваги (втома, хво­роба, стан похмілля, стрес);

• латентність чи безкарність небезпечних, необережних профе­сійних або побутових дій;

• байдужість адміністрації, колег по роботі, громадян у побуті до фактів неодноразових порушень норм безпеки у поведінці пев­них осіб, поки вони не призвели до тяжких наслідків.

Окремо слід звернути увагу на причини виробничого травма­тизму.

Особливістю такого виду недбалості є порушення посадовими особами вимог чинних нормативних документів (правил, інструк­цій, наказів тощо), які регламентують і забезпечують нормальну діяльність господарських ланок, що призводить, як правило, до заподіяння матеріального і морального збитку. Важливість визна­чення даних чинників зумовлена істотним впливом на злочинну недбалість процесів, пов'язаних, з одного боку, з подальшим рос­том і ускладненням виробництва, його спеціалізацією, розширен­ням досягнень науково-технічного прогресу, а з іншого - з вимо­гою підвищення кваліфікації кадрів, їх дисциплінованості й відпо­відальності за результати праці .

Основними причинами виробничого травматизму і професійних захворювань є такі:

¹ Див.: Северип В. А. Личность преступника, совершившего халатность в сфєре промьішленного производства // Вопросьі борьбьі с преступностью.-М.: Юрид. лит., І986.-Вьш. 44.-С. 25.

339

• застарілість основних фондів і низьке технічне забезпечення технологічних процесів виробництва;

• погіршення забезпечення засобами індивідуального захисту, по­рушення надійності роботи засобів і систем колективного захисту;

• відсутність у низці випадків нормативної бази та інформації;

• масові порушення технологічної і виробничої дисципліни;

• низький рівень культури виробництва, соціальної активності та професійної підготовки працівників;

• зниження відповідальності, вимогливості й контролю за до­триманням норм і правил з охорони праці;

• недотримання режимів праці й відпочинку, скорочення медич­них оглядів.

Причинами та умовами, що призводять до вчинення дорожньо-транспортних злочинів, є:

• дії та стан водія;

• дії та стан пішоходів і пасажирів транспорту;

• технічний стан транспортного засобу;

• стан дороги та метеорологічні умови.

До основних віктимологічних чинників, що пов'язані з особою водія, належать:

1. керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'я­ніння;

2. порушення приписів Правил дорожнього руху, що стосуються керування транспортним засобом (перевищення швидкості руху, що припустима в даній конкретній обстановці, а також неправиль­на оцінка дорожньої обстановки і несвоєчасне вживання заходів із забезпечення безпеки руху);

3. недосвідченість і неуважність водія;

4. психофізіологічні й інші дані водія (перевтома, хворобливий стан водія);

5. порушення техніки керування та режиму роботи водіїв авто­транспортних засобів.

До основних віктимологічних чинників, що пов'язані з діями пішоходів та пасажирів, належать:

• перехід дороги в невстановленому місці;

• рух уздовж проїжджої частини за наявності тротуару;

• перехід через дорогу, вулицю перед транспортним засобом, що близько рухається;

340

• несподіваний вихід через транспортний засіб на проїжджу частину дороги;

• гра дітей на проїжджій частині;

• вхід у транспортний засіб і вихід з нього під час руху;

• проїзд на підніжках і виступах транспортного засобу;

• неуважність пішохода або пасажира;

• інші порушення правил руху.

Причинами та умовами, що сприяють створенню машинами аварійної обстановки на дорогах, є такі:

• неналежний стан доріг;

• порушення безпечних нормативів ширини проїжджої части­ни, розмітки, розв'язок, переходів;

• недоліки конструкції автотранспортних засобів, які усклад­нюють керування або обмежують можливості спостереження, що викликає підвищену втому водія;

• довгострокова експлуатація транспортного засобу;

• помилки у виборі режиму регулювання дорожнім рухом і технічних засобів для цього;

• недостатній контроль за станом автотранспортних засобів, доріг і технічних засобів регулювання руху;

• недоліки дисциплінарної, адміністративно-правової і кримі­нально-правової боротьби з порушеннями правил безпеки руху;

• неправильна поведінка пішоходів;

• відсутність необхідних засобів для евакуації потерпілих і пошкодженого автотранспорту.