МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет водного господарства та природокористування

Технічний коледж

КУРС ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«Економіка природокористування»

КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Рівне-2012

УДК 504.064

Затверджено методичною радою Технічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування

(Протокол № 1 від 23.02.2012 р.)

Рецензенти:

Клименко Л.В., кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування;

Гакало О.І., викладач Технічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування.

Упорядник: Белеля М.О.

Курс лекцій з дисципліни «Економіка природокористування» для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія». – Рівне: Технічний коледж НУВГП, 2012. – с. 175

Курс лекцій з дисципліни «Економіка природокористування» має на меті формування у студентів еколого-економічного світогляду та надання їм відповідних знань, які дозволять майбутнім фахівцям не лише визнача­ти рівень забруднення довкілля, величину завданої йому шкоди, але й вести ефективну цілеспрямовану роботу з його охорони і відновлення.

Призначено для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія». Даний курс лекцій сприятиме засвоєнню студентами знань з дисципліни в повному обсязі.

©Технічний коледж НУВГП

ЗМІСТ

Вступ 3

г) пошук вирішення всіх екологічних проблем, поєднання екологічних і економічних проблем, єдність загальних знань з екологією. 5

Список рекомендованої літератури 34

Вступ

Нині зміни у середовищі проживання людини стають настільки глобальними, що на перший план висувається необхідність регулювання людської діяльності з урахуванням можливостей природних ресурсів.

Сучасний етап природокористування – це такий стан взаємодії людини і природи, коли деградація навколишнього середовища справляє дедалі зростаючий вплив на умови життя людей, їх здоров’я, відпочинок, естетичне виховання. Безконтрольне з боку суспільства природокористування стає причиною збідніння природних багатств, різкого скорочення потенційних можливостей відшкодування збитків, завданих природному середовищу. Різке загострення екологічної ситуації продемонструвало неспроможність традиційного механізму природокористування вирішити проблему охорони природи, тому з’явилась необхідність у зміні взаємовідносин суспільства і природи. Це спонукає до пошуків нових форм природокористування.

Забезпечення раціонального природокористування в умовах інтенсифікації виробництва вимагає ретельної розробки наукових рекомендацій щодо сучасного стану взаємодії суспільства і природи, які б характеризували інтенсивність наростання антропогенного впливу на природні системи; поліпшення природокористування на основі активізації людського фактора, підвищення відповідальності на всіх рівнях за бережне використання природних ресурсів, удосконалення управління природокористуванням, інтенсифікацію виробництва і раціоналізацію природокористування.

Метою даного навчального посібника є допомога студентам у вивченні дисципліни, сприяння кращому засвоєнню теоретичних положень та соціально-економічних аспектів природокористування.

Тестові завдання

1.Екологія - це наука про:

а) взаємовідносини між живими організмами та середовищем існування;

б) дослідження закономірностей організації життя на Землі;

в) дослідження проблеми кислотних дощів, озонової діри, радіації.

г) пристосування живих організмів до життя в певних умовах.

Значення екологічної освіти полягає:

а) у зростанні екологічних знань, формуванні екологічної свідомості і культури у суспільстві;

б) в отриманні екологічних знань і методів вирішення екологічних проблем виробництві;

в) усі відповіді правильні;

г) правильної відповіді немає.

9. Екологічна культура формується як процес єдності проблем:

а) формування екологічної свідомості і розуміння наслідків забруднення навколишнього природного середовища;

б) широке роз’яснення екологічних наслідків, необхідність екологічного підходу в життєдіяльності людини і поява в них екологічної свідомості;

в) формування екологічної відповідальності у виробництві, розуміння шляхів вирішення екологічних проблем, роз’яснення напрямів розвитку економіки країни;

Г) пошук вирішення всіх екологічних проблем, поєднання екологічних і економічних проблем, єдність загальних знань з екологією.

1. Яке з наведених нижче визначень сучасної екології ви вважаєте правильним?

а) розділ біології, що вивчає живі системи планети у їх взаємодії;

б) наука, що вивчає роль людського суспільства в біосфері;

в) комплексна наука, яка вивчає будову, функціонування і взаємозв’язки екосистем усіх рівнів, а також методи і шляхи збереження біосфери та цивілізації;

г) наука про сучасні методи охорони та відтворення довкілля.

Що означає з грецької «оikos», від якого походить слово «екологія»?

природа

берегти

дім

чистота

2. Що таке аутекологія?

а) екологія рослинного світу;

б) розділ біоекології, що вивчає відносини окремого організму з довкіллям;

в) розділ екології, що вивчає популяції;

г) розділ екології, що вивчає взаємодію екологічних факторів з живими організмами.

Виберіть специфічні властивості води як середовища існування:

а) сильні перепади температур;

б) залежність від погодних умов;

в) сильне поглинання сонячних променів;

г) велика щільність.

Глобальна екологія вивчає:

а) біогеоценотичний шар земної кулі, зокрема конкретні біогеоценози, в яких взаємодіють біоценози і абіотичне середовище;

б) біосферу, як єдине планетарне ціле, з’ясовує закономірності її еволюції;

в) займається встановленням видового складу угрупувань чисельністю, частотою виявлення виду.

3. Виберіть варіант правильного визначення екологічних чинників:

а) чинники екологічного ризику;

б) біохімічні умови природного середовища;

в) умови середовища, на які істоти реагують реакціями пристосування;

г) техногенні умови, що впливають на функціонування екосистем.

4. Що слід вважати екологічним фактором?

а) фактори життєвого ризику;

б) біохімічні умови довкілля;

в) техногенні умови навколишнього середовища;

г) будь-який фактор середовища, що здатний в тій чи іншій мірі прямим або опосередкованим способом впливати на живі організми в період хоча б однієї фази розвитку.

Властивості неживої природи, які прямо або опосередковано впливають на живі організми називають:

а) біотичними факторами;

б) матеріальними факторами;

в) абіотичними факторами.

Діапазон екологічного чинника між мінімумом і максимумом це:

а) межею толерантності;

б) нормою толерантності;

в) оптимумом толерантності.

Анабіоз це:

а) стан майже повного спокою при якому неможливі ніякі біохімічні процеси, припиняються всі життєві процеси;

б) стан при якому відсутня рухова активність організму, але всі біохімічні процеси протікають в нормальному руслі;

в) стан в якому сильно уповільнені всі життєві процеси, в тому числі і рухові реакції.

Міжвидові взаємостосунки, при яких один вид живе за рахунок іншого, поселяючись всередині або на поверхні тіла організму, називаються:

а) конкуренція;

б) паразитизм;

в) хижацтво.

Форма зв’язків між видами, при якій організм-споживач використовує живого хазяїна не тільки як джерело їжі, а як місце проживання, називається:

а) коменсалізм;

б) мутуалізм;

в) паразитизм.

Хімічний взаємовплив рослин через продукти обміну речовин:

а) алелопатія;

б) синайкія;

в) копрофагія.

Основна екологічна роль хижацтва і паразитизму полягає в:

а) живі організми створюють умови для кругообігу речовин в природі, без якого неможливе життя;

б) взаємна регуляція чисельності видів;

в) сприяють взаємному розселенню і адаптації видів до середовища існування.

Популяція це:

а) сукупність різновікових особин, об'єднаних загальними умовами існування і єдиним ареалом;

б) сукупність різновікових особин одного вигляду, що обмінюються генетичною інформацією, об'єднаних загальними умовами існування, необхідними для підтримки чисельності протягом тривалого часу;

в) сукупність особин, що становлять населення певної екосистеми.

Етологія - це:

а) наука про способи взаємодіє тварин і середовища;

б) наука про закономірності поведінки живих істот в природі;

в) наука про взаємні стосунки рослинного і тваринного світу.