2. Універсальні закони неоекології.

Всі відомі закони природознавства можна розглядати як наслідок шести універсальних законів:

1. Закон причини й наслідку

Кожний наслідок є результатом кількісно і якісно більшої причини або причин. Можливі різні формулювання цього закону. Наприклад: "Будь-яке явище має джерело більше ніж саме явище." або "Причина завжди більше наслідку.". Розглядаючи закони термодинаміки ми бачимо, що проявом цього загального закону є перший закон термодинаміки, який говорить про те, що тепло переходить від більш гарячого тіла до менш гарячого, а не навпаки. Відповідно до цього закону:

Першопричина безмежного простору повинна бути нескінченною.

Першопричина загального взаємозв'язку повинна бути всюдисущою.

Першопричина нескінченної складності повинна бути всевідаючою.

Першопричина моральних цінностей повинна бути моральною.

Першопричина духовних цінностей повинна бути духовною й т.д.

У зв'язку із цим законом виникає питання: " Чи можуть в основі людської духовності лежати найпростіші неорганічні елементи?" Біблійний погляд на світ приводить до наступного формулювання: "Творіння (наслідок) припускає наявність Творця (більшої причини)".

2. Закон відносності

Всі обмеження або еталони, що стосуються розмірів, місця розташування, часу й руху у всесвіті, відносні, а не абсолютні.

Теорія відносності А. Эйнштейна є наочним поданням цього закону. У зв'язку із цим законом всесвіт сам по собі не може бути абсолютним, і він повинен існувати щодо абсолютного стандарту. Ми бачимо такий абсолютний стандарт у вічному Творці.

3. Закон збереження й перетворення енергії

Усе, що існує в часі й просторі, являє собою енергію, і все, що відбувається, є перетворення енергії. Енергія може переходити з однієї форми в іншу, але не може бути ні створена знову, ні зруйнована.

Загальний характер енергії і її незмінність є для нас свідченням про могутнього Творця. В енергії, що була створена в перший день творіння, ми бачимо ту енергію, що невіддільна від матерії. Це хімічна енергія, ядерна енергія, теплова енергія, кінетична енергія й т.д.

4. Закон класифікації й порядку

Категорії природних явищ можуть бути розташовані у вигляді впорядкованих систем класифікації.

Дія цього закону уможливлює застосування принципу системного підходу до всіх об'єктів і явищ навколишнього світу й одержання наукового знання. Існування цього закону говорить людині про мудрість Творця, що поклав цим законом основу для розвитку науки.

5. Закон загальної функціональності й скоординованості

Кожний елемент творіння перебуває в гармонії з навколишнім світом і абсолютно пристосований до виконання своїх функцій у тих умовах, у яких він існує.

Про це свідчить, наприклад, досконала будова нашого ока, що сама по собі є свідченням найвищого інженерного мистецтва. У той же час зміна зовнішніх умов, наприклад, освітленості кімнати не приводить до порушення його функції, а пускає в хід механізм адаптації. При сильній освітленості зіниця звужується, а при слабкій - розширюється. Чудові свідчення найточнішого інженерного розрахунку ми бачимо у всесвіті, наприклад при аналізі розмірів, відстаней і руху планет і Сонця. Скоординованість всіх елементів і систем у природі служить для нас підтвердженням найвищого розумного інженерного мистецтва Творця.