Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
64 Кб
Скачать

Основи загальної екології Лекція №1

Маніфест єдності екологічних дій План

  1. Маніфест єдності екологічних дій.

  2. Універсальні закони екології.

  3. Екологія душі

От вопросов экологии, технологии, политологии мы неизбежно должны перейти к обсуждению проблем эволюции внутреннего мира человека. Необходимо найти способы такого воздействия на него, чтобы внутренний духовный мир человека превратился в его основную ценность.

Н. Н. Моисеев

1. Маніфест єдності екологічних дій.

В наш час земна цивілізація перебуває в глибокій кризі, що вірніше було б назвати глобальною катастрофою всієї земної цивілізації. Безсумнівним і явним вираження цієї катастрофи є природні, техногенні й соціальні катаклізми, що приводять до величезних людських, природних і матеріальних втрат.    Не бачити, що численні катаклізми насправді є глобальною катастрофою, що відбувається на Землі, значить не бачити за деревами лісу.     Основні ознаки цієї катастрофи наступні. 1. Існуюча криза носить системний характер, тобто складається з безлічі взаємопов'язаних між собою елементів – природних, техногенних, соціальних, - і охоплює всі сфери людської життєдіяльності. 2. Відбувається систематичне руйнування біосфери Землі що є основою життя на Землі. Фігові листки природоохоронної діяльності не в змозі запобігти глобальній екологічній катастрофі, що насувається і створюють ілюзію можливості виходу із кризи. 3. Відбувається постійне руйнування моральних основ людської діяльності, тобто руйнування людської особистості, що і визначає існування людини як виду живої природи. Життєдіяльність людства носить усе більше прагматичний і цинічний характер скочуючись до усе більше примітивних матеріальних форм. Моральність виродилася в демократію й права людини, релігійність - у дотримання правил і відправлення обрядів. Примітивні матеріальні технології, зарозуміло названі людьми “високі технології”, остаточно перетворюють людину в подобу машини, що діє тільки в силу матеріальних причин. 4. Відбувається постійне й все наростаюче знищення людей собі подібними й створеними самими ж людьми умовами існування. Масова й безкарна загибель людей супроводжується зниженням морального рівня й звиканню до вбивства. Убивства людей перетворюються у видовища, які можна затишно спостерігати сидячи дома перед телевізором. 5. Відбувається постійна втрата людьми історичної пам'яті, що виявляється в прагненні жити теперішніми тимчасовими інтересами, брати від життя все, що можна не піклуючись про наслідки подібних дій. Історія переписується на догоду тим або іншим груповим інтересам позбавляючи тим самим людину не тільки її минулого, але й майбутнього. 6. Відбувається постійне наростання агресивності в духовній сфері, що виражається у вседозволеності недозволеного, порнографії, проституції, наркоманії, безвідповідальності стосовно інших людей, що виражається принципом “кожний за себе”, узаконеному розбещенні молодого покоління.

7. Відбувається постійне розмивання кордонів між віротерпимістю, повагою релігійних поглядів іншого й фальшивим, показним сповіданням релігії. 8. Відсутні всякі моральні норми, що регулюють відносини людини зі свої майбутнім – життя цивілізації протікає за принципом “після нас хоч потоп”. Жалюгідні потуги регулювання відносин людини зі своїм майбутнім у вигляді різних благодійних програм, які розвиваються багатими країнами на ділі являють собою витончену, замасковану й тому ще більш небезпечну форму руйнування майбутнього земної цивілізації, тому вони ґрунтуються на зовсім помилкових принципах. Надія багатих країн відсидітися за високим парканом матеріального благополуччя приречена на провал, тому що наростаюча криза є глобальною, і охоплює всі регіони світу. 9. Відсутнє усяке, не тільки розуміння, але, навіть, і спроба якого-небудь адекватного розуміння небезпек, що загрожують земній цивілізації. Безумні ідеї “постійного росту” на ділі є нав'язуванням земній цивілізації вкрай небезпечного шляху повного руйнування навколишнього людині природного середовища, тому що ґрунтуються на примітивних і безвідповідальних технологіях.     Все це змушує по-новому переосмислити цілі, завдання й методи екологічних дій. 1. Усяка екологічна дія - будь то наукове дослідження або суспільна акція, - повинна бути спрямована на вирішення основної екологічної проблеми - порятунок людської душі. Тільки порятунок людської душі може привести до виходу з тієї небезпечної кризи, у якому зараз перебуває Земна цивілізація. 2. Основним методом порятунок людської душі є її вільний розвиток у напрямку до Бога, що її створив. Це означає розвиток істинної духовності замість існуючого зараз ерзацу, що представляє суміш псевдодуховных вчень і грубого матеріалізму, що видає себе за останнє слово науки (так звані “високі технології”), і примітивних политизированных побудов типу марксизму й ідей “свободи і демократії”. 3. Рух душі в напрямку до Бога повинен здійснюватися шляхом постійної, самостійної внутрішньої роботи, що має робити кожна людина поза залежності від своєї вузької спеціальності. Це означає, що поза залежністю від того, яким способом кожна людина заробляє на свій хліб насущний, она повинна, крім того, займатися й внутрішньою діяльністю, спрямованої на розвиток любові у своїй душі. Тільки тоді буде досягнутий порятунок душі й тільки тоді буде врятована земна цивілізація. Будь-який інший спосіб є самообман і обман інших, що неминуче приведе до трагічного для всієї Земної цивілізації фіналу. 4. Будь-яка екологічна дія - будь те наукове дослідження або суспільна акція, - повинні плануватися й здійснюватися виходячи із цілей рішення основної екологічної проблеми. Це означає, що замість локальних екологічних дій, спрямованих на вирішення тієї або іншої частки, вузького питання, повинні здійснюватися дії, безпосередньо націлені на рішення основної екологічної проблеми. Кожне, навіть вузьке й приватне питання, повинно розглядатися у зв'язку з рішенням основної екологічної проблеми і як дія спрямоване на рішення цієї основної проблеми. 6. Всі учасники екологічних дій - окремі особистості й організації, - повинні розглядати свою діяльність як спільне, колективне рішення основної екологічної проблеми й координувати свою діяльність виходячи із цієї мети. Усяке знання, усяка акція повинні розглядатися як частина єдиного цілого – рішення основної проблеми екології. Одержання кожного конкретного результату повинне бути спрямоване на розуміння всієї проблеми в цілому. Кожна приватна акція повинна наближати порятунок душі кожної людини. 7. Кожна екологічна дія повинне мати цілком певну, конкретну мету, що є частиною загальної мети - порятунок душі. Звідси витікає, щоб єдина, загальна мета - порятунок душі, - повинна була представлена у вигляді сукупності окремих підцілей, безперервно пов'язаних з єдиною, загальною метою. Ці підцілі, у свою чергу, повинні бути також представлені у вигляді зв'язної сукупності підцілей і так далі. Таким чином, виникає ієрархія цілей, якій відповідає ієрархія дій. Кожна екологічна дія повинна організовуватися й проводитися відповідно до даної ієрархії цілей. Це забезпечить єдність і взаємозв'язок екологічних дій.