9. Закономірності навчального процесу та їх класифікація
Конкретні вияви законів у дидактичному процесі визначаються як закономірності навчання, які мають об'єктивні, суттєві, стійкі та повторювані зв'язки між складовими компонентами цього процесу і сприяють ефективній реалізації його функцій.
За І. П. Підласим, закономірності навчання визначаються як наукові закони тільки за умов, коли: «1) чітко зафіксовано об'єкти, між якими встановлюється зв'язок; 2) досліджено вид, форму й характер цього зв'язку; 3) встановлено межі дії (прояву) зв'язку».
Він виокремлює загальні закономірності (які охоплюють своєю дією всю систему навчання) та часткові (конкретні) (коли дії поширюються тільки на окремі компоненти системи навчального процесу).
¦ Загальні закономірності навчального процесу: – закономірність мети навчання (залежить від рівнів і темпів розвитку суспільства, потреб і можливостей суспільства, рівня розвитку і можливостей педагогічної науки та практики); – закономірність змісту навчання (залежить від суспільних потреб і цілей навчання, темпів суспільного і науково-технічного прогресу, рівня розвитку теорії та практики навчання, матеріально-технічних і економічних можливостей навчальних закладів); – закономірність якості навчання (залежить від продуктивності попереднього етапу і досягнутих на ньому результатів, характеру та обсягу матеріалу, що вивчається, організаційно-педагогічного впливу суб'єктів викладання, здібностей до учіння суб'єктів учіння, часу навчання); – закономірність методів навчання (залежить від знань і навичок у застосуванні методів, мети і змісту навчання, віку суб'єктів учіння, здібностей учнів, матеріально-технічного забезпечення, організації навчального процесу); – закономірність управління навчанням (залежить від інтенсивності зворотних зв'язків у системі навчання, обгрунтованості коригувальних впливів); – закономірність стимулювання навчання (залежить від мотивів навчання, суспільних, економічних і педагогічних стимулів).
10.Дидактичні (змістово-процесуальні)
закономірності
• Результати навчання (у певних межах) прямо пропорційні усвідомленню
цілей навчання учнем.
• Результати навчання (у певних межах) прямо пропорційні значимості для
учнів змісту, який засвоюється.
• Результати навчання залежать від способу включення учнів У навчальну
діяльність.
• Продуктивність засвоєння обсягу знань, умінь (у певних межах) обернено
пропорційна кількості матеріалу, що вивчається, чи обсягу дій, що
вимагаються.
• Продуктивність засвоєння обсягу знань, умінь (у певних межах) обернено
пропорційна трудності й складності виучуваного матеріалу, формуючих дій.
• Результати навчання залежать від методів, які застосовуються.
• Результати навчання залежать від засобів, які застосовуються. Навчання
шляхом "діяння" в 6—7 разів продуктивніше, ніж шляхом "слухання
