
- •Тема 1. Теоретико-методологічний базис психології спорту.
- •1. Основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми професійної діяльності спортивного практичного психолога.
- •Цільова комплексна програма: «Фізичне виховання – здоров’я нації».
- •Базові принципи психології спорту.
- •Предмет психології спорту.
- •З історії виникнення та розвитку психології спорту.
- •Самостійна робота студента з курсу «психологія спорту»
Тема 1. Теоретико-методологічний базис психології спорту.
План.
Основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми професійної діяльності спортивного практичного психолога.
Цільова комплексна програма: «Фізичне виховання – здоров’я нації».
Базові принципи психології спорту.
Предмет психології спорту.
З історії виникнення та розвитку психології спорту.
1. Основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми професійної діяльності спортивного практичного психолога.
Теоретико-методологічний аналіз проблеми професійної діяльності психолога у спорті дозволяє стверджувати, що потреба у спортивних психологах є вираженою. У сучасних умовах деякі функції психолога виконують тренери та спортивні лікарі. У зв’язку з цим актуальним постає питання спеціальної підготовки психологів для роботи у спорті.
Серед сучасних досліджень у галузі психології спорту слід зазначити роботи В.М. Волкова та В.П.Філіна з проблеми психологічних аспектів спортивного відбору у команди, Б.О. Вяткіна у напрямку дослідження специфіки управління стресом у спортсменів на спортивних змаганнях, Ф.Ю. Генова щодо психологічних особливостей мобілізаційної готовності спортсменів, В.О.Геселевича, який досліджував передстартові психічні стани спортсменів, О.О.Деркач та О.О.Ісаєва у напрямку психолого-педагогічних особливостей діяльності організатора дитячого спорту, Г.В. Ложкіна щодо особливостей професійної підготовки психолога для роботи у спорті та ін.
Проблема соціального запиту на практичну діяльність психолога розглядалася у роботах Г.С. Абрамової. Зокрема вона зазначає, що для того, щоб чітко орієнтуватися у своїй професійній діяльності, психологу слід розрізняти соціальний запит на його професію, свої реальні професійні можливості та суспільний статус своєї професії. Г.С.Абрамова та інші психологи, такі як О.Ф.Бондаренко, З.Г.Кісарчук, Н.Л.Коломінський вказують на те, що одним із найпоширеніших феноменів, у яких проявляється соціальний запит на професію практичного психолога , є міф очікування людини, яка влаштує життя інших людей, потурбується про їх благо та про них самих.
Сучасні зарубіжні та вітчизняні дослідження в цій галузі свідчать, що професійна діяльність психолога пов’язана з поняттям Замовника, Клієнта та Користувача психологічною інформацією, що у спорті набуває важливого значення.
Дослідниками в цій галузі були встановлені ознаки, що розкривають психологічну сутність професійної діяльності, і з об’єктивної і з суб’єктивної сторін. До об’єктивних були віднесені ознаки, що характеризують її предметний зміст і організацію діяльності, які впливають на формування у психолога ставлення до власної професійної діяльності у спорті та уявлення про неї й засоби її виконання. Це форма, засоби здійснення професійної діяльності, просторові та часові характеристики, напруженість праці, професійні завдання та знаряддя праці.
До суб’єктивних ознак професійної діяльності були віднесені ті характеристики, які відображають усвідомлення психологом окремих об’єктивних ознак, заданих у трудовій діяльності, а також їх сукупності. До них відносять: збуджувальні та направляючі мотиви особистості, які складають мотивоутворюючу основу діяльності суб’єкта праці, його ставлення до неї; уявлення про мету професійної діяльності та засоби її досягнення; рівень володіння засобами виконання професійної діяльності.
Отже, виходячи з цього, професійну діяльність психолога у галузі спорту необхідно аналізувати через системний підхід, який потребує розгляду суб’єкта діяльності цілісно, у взаємодії всіх його елементів.