Тема №4 Психологія спортивної діяльності

План.

1. Психологія діяльності спортсмена.

2. Мотиваційна сфера спортсменів та її прояв у спортивній діяльності.

3. Емоційна сфера спортсменів та її прояв у спортивній діяльності.

4. Вольова сфера спортсменів та її прояв у спортивній діяльності.

5. Інтелектуальна сфера спортсменів та її прояв у спортивній діяльності.

6. Індивідуально-типологічні особливості спортсменів та їх прояв у спортивній діяльності.

1. Психологія діяльності спортсмена.

В сучасному світі спортивна діяльність поділяється на три категорії:

- масовий спорт – його мета: зміцнення здоров’я, фізичний та психічний розвиток, заповнення вільного часу;

- спорт вищих досягнень – його мета: вияв та порівняння граничних фізичних та психічних можливостей людей в процесі виконання різноманітних фізичних вправ;

- професійний спорт – перетворився у шоу і став сферою бізнесу, способом заробляння великих грошей.

Проте, не дивлячись на цю різницю, спортивна діяльність за своїми основними характеристиками всюди залишається однією і тією ж, зі всіма особливостями та закономірностями, які їй притаманні.

Діяльність спортсменів носить змагальний характер і за своєю суттю спрямована на досягнення максимального результату незалежно від рівня кваліфікації спортсменів. Без змагального моменту спортивна діяльність втрачає свій сенс. У зв’язку з цим взаємодія спортсменів на змаганнях має два аспекти:

1. по відношенню до суперника – як протиборство;

2. по відношенню до партнерів по команді – як співробітництво, взаємодія.

Протиборство регламентується правилами змагань, порушення яких веде до штрафних санкцій або до дискваліфікації спортсмена.

Продуктом спортивної діяльності є зміни спортсмена як особистості та індивіда, спортивні досягнення (рекорди, чемпіонські звання) та видовище.

Для змагальної діяльності характерні такі особливості:

1. публічність;

2. значущість її для спортсмена;

3. обмеженість числа залікових спроб, тому часто немає можливості виправити невдалу дію або виступ;

4. обмеженість часу, на протязі якого спортсмен може оцінити спортивну ситуацію, яка склалася, та прийняти самостійне рішення;

5. незвичність умов її здійснення, коли змінюються міста змагань: кліматичні, часові, метеорологічні відмінності, нові спортивні знаряддя, спортивні зали та площадки.

Все це призводить до виникнення у спортсменів стану нервово-психічної напруги, яка на тренувальних заняттях, як правило, відсутня.

Змагальна діяльність включає в себе ряд етапів, які розрізняються як організаційно так і психологічно:

• підготовка до діяльності;

• прийняття старту;

• здійснення діяльності;

• проведення відновлювальних процедур та оцінка результатів.

Кожному цьому етапові спортивної діяльності відповідає певний психологічний стан, який виникає в залежності від умов та специфіки діяльності.

Важливим моментом початку діяльності є зосередженість спортсмена на ній. Зосередженість допомагає спортсмену вирішити декілька задач:

1. саморегуляція стану (наприклад, боротьба зі страхом, невпевненістю, розсіяною увагою);

2. повторення програми дій ( під час зосередження активізуються раніше сформований образ дій, м’язові-рухові відчуття);

3. зосередженість уваги на початку дій, вольова мобілізація та визначення моменту готовності до початку дії).

4. Забезпечення перешкодостійкості, тобто «нечуттєвості» до факторів, які збивають з толку.