
- •План заняття
- •1. Основи фізіології праці.
- •2. Гігієна праці та виробнича санітарія.
- •3. Повітря робочої зони. Вентиляція.
- •Категорії робіт за ступенем тяжкості
- •Повітряно-тепловий режим в навчально-виховних закладах
- •4. Освітлення навчальних приміщень.
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості т а швидкості руху повітря робочої зони виробничих приміщень
2. Гігієна праці та виробнича санітарія.
Гігієна – це галузь медицини, яка вивчає вплив умов життя на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та продовження життя.
Гігієна праці — це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.
Фактори, що зумовлюють умови праці, поділяють на чотири групи.
Перша група – санітарно-гігієнічні фактори – включає показники, що характеризують виробниче середовище робочої зони. Вони залежать від особливостей виробничого обладнання і технологічних процесів, можуть бути оцінені кількісно і нормовані. До цієї групи належать загальні санітарні вимоги, освітленість, шкідливі речовини у повітряному середовищі (пари, гази, аерозолі); мікроклімат: температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря; вібрація, шум, ультразвук; випромінювання: інфрачервоне, ультрафіолетове, іонізуюче, електромагнітне, атмосферний тиск.
Другу групу складають психофізіологічні фактори, зумовлені самим процесом праці. З цієї групи лише частина факторів може бути оцінена кількісно. Сюди належать фізичне навантаження, робоча поза, нервово-психічне навантаження, монотонність трудового процесу, режими праці та відпочинку, травмонебезпечність.
До третьої групи відносяться естетичні фактори, що характеризують сприйняття працюючим навколишньої обстановки та її елементів; кількісно вони оцінені бути не можуть. Це гармонійність у робочій зоні світло кольорової композиції, звукового середовища, ароматичність запахів повітряного середовища, гармонійність робочих поз і трудових рухів.
Четверта група включає соціально-психологічні фактори, що характеризують психологічний клімат у трудовому колективі; кількісній оцінці також не підлягають. Це спорідненість коллективу, характер міжгрупових стосунків у колективі.
Санітарія – це сукупність практичних заходів, спрямованих на оздоровлення середовища, що оточує людину.
Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.
До організаційних заходів належать:
• дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
• проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;
• забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.
Технічні заходи передбачають:
• систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;
• розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;
• забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;
• улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;
• забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра - та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.
Таким чином, запобігання професійних захворювань і отруєнь здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих.