
- •Етапи розвитку сучасного світового господарства (сг)
- •1.2.Сутність та переваги відкритої економіки.
- •Відкрита економіка
- •1.3.Структура та суб’єкти мев.
- •2.1.Сутність міжнародного розподілу факторів виробництва.
- •2.2.Чинники та показники участі країн у міжнародному розподілі праці.
- •2.3. Міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва. Міжнародне виробництво.
- •2.4.Теорії.
- •3.1.Міжнародна торгівля товарів в сучасних умовах
- •3.2.Світовий ринок послуг
- •3.3.Міжнородна економічна інтеграція та її роль у світовій торгівлі.
- •4.1. Роль держави(д) у міжнар. Торгівлі.
- •4.2. Причини державного втручання в зовнішню торгівлю:
- •4) Провадження політики імпортозаміщення
- •5) Контроль за цінами
- •4.3. Варіанти характеру торгівельної політики держави.
- •4.4. Багатобічне рег-ня зовн. Торгівлі.
- •5.1.Поняття та види тарифу.
- •5. 2.Рівень митного обкладання.
- •5.3.Специфічні випадки торг. Політики
- •1.1.Інтернаціоналізація та глобалізація господарського життя. Поняття та умови формування сучасного світового госп-ва (сг).
4.2. Причини державного втручання в зовнішню торгівлю:
1)боротьба з безробіттям. Держава може здійснювати певні заходи по обмеженню імпорту, метою яких є створення додаткових робочих місць. Негативним при їх здійсненні може бути те, що інші держави у відповідь можуть здійснити такі заходи, що нанесуть втрат національній економіці цієї країни. Крім того треба ще враховувати, що країна може втратити певну кількість робочих місць за рахунок тих робітників, які зайняті на обробці імпортованих товарів (їх продаж, обслуговування). Ці заходи можуть також привести до:
імовірність підвищення цін на внутішньому ринку через скорочення пропозиції товарів;
імовірність збільшення податків через необхідність додаткових витрат бюджету, спрямованих на створення робочих місць;
відставання вітчизняної промисловості в технічному та виробничому розвитку через зниження рівня конкуренції.
2) розвиток «молодих» (новітніх) галузей є дуже популярною тезою ще з часів капіталістичного способу виробництва; необхідність захисту «молодих» галузей пояснюється високими початковими витратами на виробництво, що створюється. Для того, щоб виробництво стало ефективним та конкурентноспроможним потрібний певний період часу; підвищенню ефективності сприяють дві складові:
так званий ефект масштабу, зміст якого полягає в тому, що при зростанні обсягів виробництва, собівартість продукції знижується за рахунок зменшення умовно постійної частини (амортизація, приміщення, з/п керівному складу) у витратах на одиницю продукції ;
ефект навчання, пов'язаний з тим, що з часом витрати виробництва зменшуються внаслідок того, що підвищується кваліфікація виробників, які здобувають досвід, освіченість.
Негативним може бути наступне:
складнощі у визначенні галузей, що з високою ймовірністю зможуть досягнути високого рівня розвитку;
бюджет повинен нести високі витрати на підтримку цих галузей, додаткові витрати звичайно будуть здійснюватися за рахунок інших галузей, тобто або за рахунок збільшення податків на діяльність цих галузей або за рахунок підвищення цін на продукцію цих галузей, за що буде платити споживач цієї продукції.
3) індустріалізація (розвиток промисловості).Держава може здійснити певні заходи, спрямовані на розвиток промисловості на противагу розвитку с/г. Внаслідок цього:
збільшується загальний обсяг ВВП;
збільшуються можливості залучення іноземних інвестицій в економіку країни;
забезпечується стабільність надходжень до бюджету, оскільки промисловість звичайно має більш стабільні показники своєї діяльності;
соціальні проблеми з населенням, що переміщується із сільської місцевості до великих міст;
існує небезпека втрати можливостей у розвитку с/г, а також можуть виникнути продовольчі проблеми;
велика кількість країн успішно розвиваються на основі с/г;
забезпечення рівноваги зовнішньої торгівлі та регулювання платіжного балансу державою може обмежити імпорт з тим, щоб забезпечити позитивний платіжний баланс країни на основі ефективного співвідношення між експортом та імпортом.
Ефективність регулювання може бути досягнута за рахунок введення певних обмежень (підвищення рівня мита, введення квот, ліцензій на імпорт товарів, що є несуттєвими для економіки країни).