- •Вступ План
- •1 Місце „Безпеки життєдіяльності” серед наук
- •2 Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •3 Історія розвитку та етапи формування бжд як науки
- •4 Зусилля Уряду України по подоланню глобальної соціоекологічної ситуації
- •1 Поняття життєдіяльності та навколишнього середовища, їх взаємозв’язок
- •2 Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- •3 Рівні системи «людина — життєве середовище»
- •Людський чинник та його роль у виникненні небезпек План
- •1 Ризик-орієнтований підхід
- •2 Поняття «людський чинник» та його роль у виникненні небезпек
- •Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища План
- •1 Поняття «життєве середовище»
- •2 Техногенні джерела небезпеки
- •3 Вражаючі фактори та їх походження
- •4 Поняття «шкідливий фактор» і «небезпечний фактор»
- •5 Аварія, види аварій
- •Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків План
- •1 Поняття і апарат аналізу небезпек
- •2 Поняття «ризик» та його види
- •3 Методологічні підходи оцінки ризику
- •4 Управління ризиком
- •5 Сутність концепції прийнятого ризику
- •6 Обчислення ризику
- •Засоби та заходи забезпечення безпеки життєдіяльності людини План
- •1 Принципи, методи та групи засобів забезпечення безпеки
- •2 Засоби колективного і індивідуального захисту працюючих
- •3 Захист від шуму і вібрації
- •4 Радіаційна безпека
- •5 Заходи захисту від ураження електричним струмом
- •Організація та управління безпекою життєдіяльності План
- •1 Законодавчо-правові основи управління безпекою життєдіяльності
- •2 Правові основи безпеки життєдіяльності
- •3 Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Надзвичайні та небезпечні ситуації План
- •1 Поняття «надзвичайна ситуація», її загальні ознаки.
- •2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •3 Джерела небезпечних ситуацій у військовий час
- •4 Наслідки використання зброї масового ураження
- •5 Епідемії та заходи, які запроваджуються при загрозі їх виникнення
- •6 Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні
- •Сталий розвиток держави План
- •1 Концепція сталого розвитку для України
- •2 Індекс людського розвитку
- •Індекс людського розвитку Міжнародний досвід застосування соціальних стандартів і український феномен
- •3 Стратегія сталого розвитку України
- •4 Індикатори сталого розвитку
- •Культура безпеки. Декларація про безпеку План
- •1 Культура безпеки
- •2 Декларація про безпеку. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •3 Експертиза декларації безпеки
- •Методи визначення джерел небезпеки План
- •1 Методи спостереження та контроль
- •2 Нормування небезпек
- •3 Номенклатура небезпек на виробництві
- •4 Квантифікація небезпек
- •5 Ідентифікація небезпек
- •Системи централізованого та локального оповіщення План
- •1 Інформування та оповіщення
- •2 Спостереження
- •Зараження об’єкта План
- •1 Радіаційна, біологічна та хімічна обстановка. Зони позначення
- •2 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів води
- •2.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •2.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •2.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •2.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •Засоби індивідуального захисту План
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •1 Класифікація зіз і їх коротка характеристика
- •2 Засоби захисту органів дихання
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •Промислові протигази
- •4 Засоби захисту шкіри
- •Евакуація План
- •1 Евакуація, її види
- •2 Проведення евакуації з приміщень і будівель
- •3 Вимоги до евакуаційних шляхів і виходів
- •Захисні споруди цивільної оборони План
- •1 Сховища оборни
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Кількість чоловік, що припадають на один вхід
- •Гранично допустимі параметри повітря у сховищах
- •Норми подачі повітря у сховище
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •2 Протирадіаційні укриття
- •3 Укриття простішого типу
- •Рятувальні та інші невідкладні роботи План
- •1 Рятувальні та інших невідкладні роботи та їх сутність
- •2 Етапи здійснення рятувальних і невідкладних робіт
- •3 Рятувальні та іншу невідкладні роботи в різних осередках ураження
- •4 Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха
- •5 Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Спеціальна обробка План
- •1 Заходи та види спеціальної обробки
- •2 Технічні засоби спеціальної обробки
- •3 Організація і проведення часткової і повної спеціальної обробки у військах
- •4 Організація та проведення спеціальної обробки на етапах медичної евакуації
- •Первинна медична допомога
- •Від 5 травня 1997 р. N 421 Київ
- •Від 15 липня 1998 р. N 1099 Київ
- •Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Порядок здійснення державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки
- •Галузь застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3. Терміни та визначення
- •4. Загальні положення
- •8. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів
- •9. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •10. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •11. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •12. Експертиза декларації безпеки
- •13. Проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання
- •14. Наявність на об’єкті документації та служб, які забезпечують та реґламентують його безаварійну експлуатацію
- •Створення об’єктових матеріальних та фінансових резервів на випадок виникнення та ліквідації аварійних ситуацій
- •Відповідність улаштування, утримання та експлуатації технічного і технологічного обладнання об’єкта
- •Наявність засобів захисту та його утримання
- •Oформлення результатів перевірки
- •Список використаної літератури
- •1 Журнал "Надзвичайна ситуація"
- •12 Вісник нан України
5 Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Всебічне забезпечення дій формувань — одна із вирішальних умові успішного проведення РІНР. Організація і проведення цієї роботи покладається на начальника ЦО, начальників служб і командирів формувань. Забезпечення дій формувань при проведенні РІНР включає: розвідку, радіаційний і хімічний захист, матеріальне, технічне та медичне забезпечення.
Безперебійне забезпечення формувань проводиться з метою отримання даних обстановки, зниження дії вражаючих факторів надзвичайних ситуацій та створення сприятливих умов для проведення РІНР. Розвідка — основний вид забезпечення дій формувань. Вона організовується та ведеться з метою своєчасного добування даних про обстановку для прийняття рішення і успішного проведення РІНР в осередках ураження, в районах стихійного лиха, аварій та катастроф. Розвідка ведеться безперервно всіма формуваннями. Організація розвідки — важливий обов'язок начальника ЦО об'єкта і командирів формувань. Командир формування (начальник штабу) ставить завдання розвідці, виділяє необхідні для цього сили і засоби і вказує, де зосередити основні зусилля.
Якщо сталася аварія на радіаційно, хімічно небезпечних об'єктах, на транспорті з викидом (виливом) радіоактивних отруйних речовин, значними руйнуваннями або після застосування противником зброї масового знищення, розвідка визначає: характер руйнувань; вид зараження; рівень радіації, тип і концентрацію отруйних речовин, а також види бактеріологічних засобів; стан доріг (маршрутів) та дорожніх споруд; район, місце, час та вид застосованої зброї в разі нападу противника. Крім цього розвідка визначає: обхідні шляхи зон зараження та перепон; місця знаходження найбільшого числа уражених; розшукує завалені захисні споруди і визначає стан людей, що в них знаходяться; встановлює місця пошкоджень на комунально-енергетичних мережах; веде безперервне спостереження за зміною обстановки в місцях (районах) дій сил ЦО. Розвідка ведеться за маршрутом руху сил. При необхідності виявлення або уточнення обстановки в стороні від маршруту або відшукати обходи перепон, І висилаються дозорні (чатові). Встановлюється наявність та ступінь зараження маршруту, визначається характер руйнування дороги, мостів і інших споруд. Встановлюються місця і характер пожеж, напрямок їх розповсюдження. При виявленні зараження зону позначають спеціальними знаками. В осередку ураження розвідка визначає рівні радіації, наявність отруйний речовин, місця, де роботи виконуються тільки в захисному одязі. Відшукують захисні споруди, визначають стан людей, що в них знаходяться і можливі способи надання їм допомоги. Виявляють характер і ступінь руйнувань будинків та споруд завалів вулиць і умови використання інженерної техніки. Встановлюють шляхи під'їзду до ділянок (об'єктів) робіт, місця та характері пошкоджень на комунально-енергетичних мережах, технологічних лініях, а також можливість їх відновлення для проведення РІНР. Здійснюють постійний контроль за зміною радіаційної та хімічної обстановки. Про результати розвідки командири розвідувальних формувань доповідають начальникам, які вислали розвідку, по радіо, через посильних та особисто. Забезпечення радіаційно-хімічного захисту організовується та проводиться з метою не допустити ураження формувань і забезпечити виконання поставлених завдань. Основними заходами радіаційно-хімічного захисту є: організація розвідки; чіткі дії за сигналами оповіщення; максимальне використання захисних властивостей місцевості, інженерне обладнання району розташування формувань; здійснення постійного контролю за зараженістю повітря та місцевості; забезпечення безпеки формувань при діях в зонах завалів, руйнувань, пожеж, зараження, затоплення; ведення профілактичних заходів (застосування радіо проекторів, антидотів забезпечення засобами індивідуального захисту; проведення санітарної обробки особового складу формувань та спеціальної обробки майна, техніки, приміщень, території та ін. Начальник ЦО об'єкта організовує та керує проведенням заходів щодо захисту формувань, а командири формувань забезпечують їх виконання. На це спрямовано ряд узгоджених заходів: організовують безперервну розвідку, чіткі дії за сигналами оповіщення здійснюють інженерне улаштування районів розташування формувань враховуючи захисні властивості місцевості; здійснюють постійний контроль за зараженістю повітря та місцевості, безпекою формувань при діях у зонах формувань, завалів, пожеж, зараження, затоплення, проведенням профілактичних заходів. Важливе значення в системі захисних заходів відведено санітарній обробці особового складу формувань, знезараженню техніки та майна, а також забезпеченню формувань засобами захисту. Начальник ІДО об'єкта організовує та керує проведенням заходів радіаційного і хімічного захисту, а командири формувань забезпечують виконання усіх заходів. Командир формування при організації захисту вказує: як організувати і вести розвідку; сигнали оповіщення; обсяг та терміни інженерного улаштування районів розташування; порядок проведення контролю на зараженість; міри безпеки, обсяг робіт, сили та засоби, що необхідні для ліквідації наслідків НС; де і коли проводити спеціальну обробку. Матеріальне забезпечення передбачає організацію і здійснення своєчасного та в повному обсязі постачання формувань технікою, засобами захисту, зв'язку, приладами радіаційної і хімічної розвідки та іншими засобами, необхідними для проведення РІНР і вирішення завдань ЦО. Для матеріального забезпечення формувань залучаються державні та кооперативні органи торгівлі та харчування, матеріально-технічного постачання та збуту, об'єкти з наявними запасами матеріальних засобів, а також формування служб торгівлі та харчування і матеріально-технічного постачання. Повну відповідальність за матеріальне забезпечення несе командир формування. Технічне забезпечення організовується для підтримування у справному стані і в постійній готовності до використання усіх видів автотранспортної, інженерної та іншої техніки. Завдання технічного забезпечення: організація евакуації та поточного ремонту техніки, постачання формувань запасними частинами і ремонтними матеріалами та технічне обслуговування машин. Технічне забезпечення організовує командир формування. У своєму розпорядженні він вказує: терміни готовності техніки до виконання завдань; залучені сили та засоби для ремонту та евакуації техніки; порядок поповнення запасними частинами і ремонтними матеріалами; місця розгортання збірних пунктів пошкоджених машин; порядок управління та зв'язку. Медичне забезпечення організовується та здійснюється для збереження здоров'я і працездатності особового складу формувань, своєчасного надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуація, лікування та найшвидше повернення до лав діючих, а також для попередження виникнення інфекційних захворювань серед особового складу формувань. Медичне забезпечення передбачає: лікувально-профілактичні; санітарно-гігієнічні; протиепідемічні і лікувально-евакуаційні заходи. Ці заходи проводяться медичною службою. Цивільної оборони об'єкта на усіх етапах дій формувань. Медичний пункт при проведенні РІНР розгортається безпосередньо на ділянці (об'єкті) робіт формування, на місці, яке зручне для перенесення ураженого особового складу на транспорт і забезпечує його захист в умовах надзвичайних ситуацій. Заходи безпеки при проведенні РІНР Руйнування і пожежі на об'єктах, пошкодження мереж комунально-енергетичного господарства, можливі зараження СДОР викличуть необхідність у особового складу формування суворо дотримуватися заходів безпеки та правил поведінки в зонах зараження. Перед початком робіт в осередках ураження та зонах руйнувань необхідно уважно оглянути зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, встановити небезпечні та пошкоджені місця. Заборонено без необхідності заходити у зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, які загрожують обвалом. Заходити в такі будинки ' необхідно тільки з найменш небезпечного боку, при цьому уважно прислуховуючись до характерних потріскувань та шурхоту, які вказують на можливість обрушення пошкоджених конструкцій. Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити. При виконанні робіт на висоті необхідно користуватися страхуючими засобами, місця (ділянки) огороджуються і позначаються спеціальними знаками. Організовується надійна страховка рятувальників, які рятують людей у зруйнованих чи пошкоджених будинках (спорудах) і в завалах. Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам (бійцям). Для роботи на електромережах призначають підготовлених для цього людей. Всі роботи здійснюються після вимкнення електроенергії. Забороняється торкатися електричних дротів та з'єднаних з ними металічних конструкцій. При роботі на водопровідних, каналізаційних та газових мережах особовий склад ЦО повинен бути забезпечений ізолюючими протигазами. Наявність газу визначають газоаналізаторами, або іншими спеціальними приладами. Дозволяється працювати у фільтруючих протигазах з додатковими патронами (або спеціальними фільтруючими коробками) і користуватися інструментом із кольорового металу або омідненим. Забороняється курити, користуватися сірниками та інструментом, який при роботі з ним іскрить, поблизу загазованих ділянок. Слід суворо дотримуватися заходів пожежної безпеки. Не можна гасити палаючі метали (магній, натрій) чи електропристрої, що знаходяться під напругою, резервуари з бензином, гасом, матеріали, які зберігаються разом з негашеним вапном та карбідом кальцію, водою, а використовувати тільки вогнегасники. При проведенні РІНР вночі організовують освітлення ділянки робіт та під'їзних шляхів, умовними освітлювальними знаками позначаються небезпечні місця для руху транспорту, переходи, котловани та інше. Встановлюються відповідні режими радіоактивного захисту, які передбачають максимально допустиму тривалість перебування в зоні радіоактивного зараження (на ділянках робіт), термін перебування у захисних спорудах, а також тривалість проїзду з району розташування формувань в осередок ураження і назад. Суворе дотримання всього комплексу заходів з забезпечення безпеки особового складу НФ ЦО при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт дозволить зберегти їх працездатність, обмежити втрату людей та своєчасно виконати поставлені їм завдання.
