- •Вступ План
- •1 Місце „Безпеки життєдіяльності” серед наук
- •2 Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •3 Історія розвитку та етапи формування бжд як науки
- •4 Зусилля Уряду України по подоланню глобальної соціоекологічної ситуації
- •1 Поняття життєдіяльності та навколишнього середовища, їх взаємозв’язок
- •2 Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- •3 Рівні системи «людина — життєве середовище»
- •Людський чинник та його роль у виникненні небезпек План
- •1 Ризик-орієнтований підхід
- •2 Поняття «людський чинник» та його роль у виникненні небезпек
- •Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища План
- •1 Поняття «життєве середовище»
- •2 Техногенні джерела небезпеки
- •3 Вражаючі фактори та їх походження
- •4 Поняття «шкідливий фактор» і «небезпечний фактор»
- •5 Аварія, види аварій
- •Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків План
- •1 Поняття і апарат аналізу небезпек
- •2 Поняття «ризик» та його види
- •3 Методологічні підходи оцінки ризику
- •4 Управління ризиком
- •5 Сутність концепції прийнятого ризику
- •6 Обчислення ризику
- •Засоби та заходи забезпечення безпеки життєдіяльності людини План
- •1 Принципи, методи та групи засобів забезпечення безпеки
- •2 Засоби колективного і індивідуального захисту працюючих
- •3 Захист від шуму і вібрації
- •4 Радіаційна безпека
- •5 Заходи захисту від ураження електричним струмом
- •Організація та управління безпекою життєдіяльності План
- •1 Законодавчо-правові основи управління безпекою життєдіяльності
- •2 Правові основи безпеки життєдіяльності
- •3 Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Надзвичайні та небезпечні ситуації План
- •1 Поняття «надзвичайна ситуація», її загальні ознаки.
- •2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •3 Джерела небезпечних ситуацій у військовий час
- •4 Наслідки використання зброї масового ураження
- •5 Епідемії та заходи, які запроваджуються при загрозі їх виникнення
- •6 Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні
- •Сталий розвиток держави План
- •1 Концепція сталого розвитку для України
- •2 Індекс людського розвитку
- •Індекс людського розвитку Міжнародний досвід застосування соціальних стандартів і український феномен
- •3 Стратегія сталого розвитку України
- •4 Індикатори сталого розвитку
- •Культура безпеки. Декларація про безпеку План
- •1 Культура безпеки
- •2 Декларація про безпеку. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •3 Експертиза декларації безпеки
- •Методи визначення джерел небезпеки План
- •1 Методи спостереження та контроль
- •2 Нормування небезпек
- •3 Номенклатура небезпек на виробництві
- •4 Квантифікація небезпек
- •5 Ідентифікація небезпек
- •Системи централізованого та локального оповіщення План
- •1 Інформування та оповіщення
- •2 Спостереження
- •Зараження об’єкта План
- •1 Радіаційна, біологічна та хімічна обстановка. Зони позначення
- •2 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів води
- •2.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •2.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •2.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •2.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •Засоби індивідуального захисту План
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •1 Класифікація зіз і їх коротка характеристика
- •2 Засоби захисту органів дихання
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •Промислові протигази
- •4 Засоби захисту шкіри
- •Евакуація План
- •1 Евакуація, її види
- •2 Проведення евакуації з приміщень і будівель
- •3 Вимоги до евакуаційних шляхів і виходів
- •Захисні споруди цивільної оборони План
- •1 Сховища оборни
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Кількість чоловік, що припадають на один вхід
- •Гранично допустимі параметри повітря у сховищах
- •Норми подачі повітря у сховище
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •2 Протирадіаційні укриття
- •3 Укриття простішого типу
- •Рятувальні та інші невідкладні роботи План
- •1 Рятувальні та інших невідкладні роботи та їх сутність
- •2 Етапи здійснення рятувальних і невідкладних робіт
- •3 Рятувальні та іншу невідкладні роботи в різних осередках ураження
- •4 Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха
- •5 Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Спеціальна обробка План
- •1 Заходи та види спеціальної обробки
- •2 Технічні засоби спеціальної обробки
- •3 Організація і проведення часткової і повної спеціальної обробки у військах
- •4 Організація та проведення спеціальної обробки на етапах медичної евакуації
- •Первинна медична допомога
- •Від 5 травня 1997 р. N 421 Київ
- •Від 15 липня 1998 р. N 1099 Київ
- •Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Порядок здійснення державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки
- •Галузь застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3. Терміни та визначення
- •4. Загальні положення
- •8. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів
- •9. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •10. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •11. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •12. Експертиза декларації безпеки
- •13. Проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання
- •14. Наявність на об’єкті документації та служб, які забезпечують та реґламентують його безаварійну експлуатацію
- •Створення об’єктових матеріальних та фінансових резервів на випадок виникнення та ліквідації аварійних ситуацій
- •Відповідність улаштування, утримання та експлуатації технічного і технологічного обладнання об’єкта
- •Наявність засобів захисту та його утримання
- •Oформлення результатів перевірки
- •Список використаної літератури
- •1 Журнал "Надзвичайна ситуація"
- •12 Вісник нан України
2 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів води
2.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
Принцип виявлення й виміру іонізуючих (радіоактивних) випромінювань (альфа- і бета- частинок, нейтронів і гамма-променів) заснований на їх здатності іонізувати речовину. Іонізація, у свою чергу, призводить до зміни фізико-хімічних властивостей речовин, які можна виявити й виміряти. До них відносяться: зміна електропровідності речовин (газів, рідин і твердих матеріалів); зміна люмінесценції (світіння) деяких речовин; засвічування фоточутливих матеріалів, зміна кольорів, прозорості деяких розчинів; зміна кількості теплоти тіла, що поглинає енергію радіоактивних випромінювань, та ін. На цих явищах засновані такі методи: фотографічний, сцинтиляційний, хімічний, калориметричний, іонізаційний та біологічний.
Фотографічний метод заснований на почорнінні фотоемульсії. Під впливом іонізуючих випромінювань молекули бромистого срібла, що входять до її складу, розпадаються на срібло і бром. При цьому утворюються дрібні кристалики срібла і брому, що викликають почорніння фотоплівки при її проявленні. Щільність почорніння пропорційна поглиненій енергії випромінювання.
Сцинтиляційний метод заснований на вимірі інтенсивності світлових спалахів люмінесцентних речовин (сірчистого цинку, йодистого натрію, фосфору та ін.). Кількість спалахів пропорційна потужності дози випромінювання.
Хімічний метод заснований на тому, що деякі хімічні речовини під впливом іонізуючих випромінювань змінюють свою структуру, яку можна оцінити за допомогою кольорових індикаторів. Поглинуту дозу випромінювання оцінюють за кольором.
В основі калориметричного методу лежить вимір кількості теплоти, яка виділяється в детекторі поглинання радіоактивних випромінювань. Метод використовується для визначення потужності дози випромінювань у ядерних реакторах і прискорювачах, де її значення перевищує кілька десятків рентгенів за годину.
Іонізаційний метод заснований на виникненні іонізаційного струму в газі. Для виміру застосовують іонізаційні камери або лічильники, що служать датчиками. Лічильник є циліндричним конденсатором, заповненим інертним газом. На рис.2.1 і рис.2.2 зображені спрощені електричні функціональні схеми вимірників потужності дози випромінювання.
Рисунок 2.1 – Електрична функціональна Рисунок 2.2 – Електрична
схема вимірника потужності дози функціональна схема випромінювання із стрілковим вимірника потужності дози
приладом випромінювання
із цифровим табло
Під впливом радіації іонізується газ усередині лічильника. Під дією неоднорідного електричного поля циліндричного конденсатора носії заряду прискорюються, утворюючи лавиноподібний пробій, що приводить до імпульсу електричного струму. Отже, газорозрядні лічильники одночасно виконують роль датчика й підсилювача й тим самим дозволяють домогтися високої точності виміру. Величина струму або кількість імпульсів за одиницю часу пропорційна потужності дози випромінювання:
I = f (N).
Нижче
зображені електричні принципові схеми
найпростіших вимірників дози (дозиметрів)
з використанням електроскопа (рис.2.3)
та вольтметра
(рис. 2.4).
Рисунок 2.3 – Електрична принципова Рисунок 2.4 – Електрична
схема дозиметра з використанням принципова схема дозиметра
електроскопа з використанням вольтметра
Під дією радіації виникає іонізаційний струм, що веде до розрядження конденсатора. Зміна електричного заряду конденсатора або напруги на ньому
пропорційна поглинутій дозі випромінювання:
.
Біологічний метод заснований на властивості випромінювань впливати та біологічні об`єкти. Дозу або її потужність оцінюють за рівнем летальності тварин, ступенем лейкопенії, кількістю хромосомних оберацій, зміною забарвлення і гіперемії шкіри, випадання волосся, появою в сечі дезоксицитидину. Цей метод не дуже точний і менш чутливий, ніж інші. Але він дозволяє оцінити дозу або її потужність в НС, що вже сталися, коли вимірювання іншими методами не проводилися.
