- •Вступ План
- •1 Місце „Безпеки життєдіяльності” серед наук
- •2 Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •3 Історія розвитку та етапи формування бжд як науки
- •4 Зусилля Уряду України по подоланню глобальної соціоекологічної ситуації
- •1 Поняття життєдіяльності та навколишнього середовища, їх взаємозв’язок
- •2 Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- •3 Рівні системи «людина — життєве середовище»
- •Людський чинник та його роль у виникненні небезпек План
- •1 Ризик-орієнтований підхід
- •2 Поняття «людський чинник» та його роль у виникненні небезпек
- •Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища План
- •1 Поняття «життєве середовище»
- •2 Техногенні джерела небезпеки
- •3 Вражаючі фактори та їх походження
- •4 Поняття «шкідливий фактор» і «небезпечний фактор»
- •5 Аварія, види аварій
- •Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків План
- •1 Поняття і апарат аналізу небезпек
- •2 Поняття «ризик» та його види
- •3 Методологічні підходи оцінки ризику
- •4 Управління ризиком
- •5 Сутність концепції прийнятого ризику
- •6 Обчислення ризику
- •Засоби та заходи забезпечення безпеки життєдіяльності людини План
- •1 Принципи, методи та групи засобів забезпечення безпеки
- •2 Засоби колективного і індивідуального захисту працюючих
- •3 Захист від шуму і вібрації
- •4 Радіаційна безпека
- •5 Заходи захисту від ураження електричним струмом
- •Організація та управління безпекою життєдіяльності План
- •1 Законодавчо-правові основи управління безпекою життєдіяльності
- •2 Правові основи безпеки життєдіяльності
- •3 Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Надзвичайні та небезпечні ситуації План
- •1 Поняття «надзвичайна ситуація», її загальні ознаки.
- •2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •3 Джерела небезпечних ситуацій у військовий час
- •4 Наслідки використання зброї масового ураження
- •5 Епідемії та заходи, які запроваджуються при загрозі їх виникнення
- •6 Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні
- •Сталий розвиток держави План
- •1 Концепція сталого розвитку для України
- •2 Індекс людського розвитку
- •Індекс людського розвитку Міжнародний досвід застосування соціальних стандартів і український феномен
- •3 Стратегія сталого розвитку України
- •4 Індикатори сталого розвитку
- •Культура безпеки. Декларація про безпеку План
- •1 Культура безпеки
- •2 Декларація про безпеку. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •3 Експертиза декларації безпеки
- •Методи визначення джерел небезпеки План
- •1 Методи спостереження та контроль
- •2 Нормування небезпек
- •3 Номенклатура небезпек на виробництві
- •4 Квантифікація небезпек
- •5 Ідентифікація небезпек
- •Системи централізованого та локального оповіщення План
- •1 Інформування та оповіщення
- •2 Спостереження
- •Зараження об’єкта План
- •1 Радіаційна, біологічна та хімічна обстановка. Зони позначення
- •2 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів води
- •2.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •2.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •2.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •2.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •Засоби індивідуального захисту План
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •1 Класифікація зіз і їх коротка характеристика
- •2 Засоби захисту органів дихання
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •Промислові протигази
- •4 Засоби захисту шкіри
- •Евакуація План
- •1 Евакуація, її види
- •2 Проведення евакуації з приміщень і будівель
- •3 Вимоги до евакуаційних шляхів і виходів
- •Захисні споруди цивільної оборони План
- •1 Сховища оборни
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Кількість чоловік, що припадають на один вхід
- •Гранично допустимі параметри повітря у сховищах
- •Норми подачі повітря у сховище
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •2 Протирадіаційні укриття
- •3 Укриття простішого типу
- •Рятувальні та інші невідкладні роботи План
- •1 Рятувальні та інших невідкладні роботи та їх сутність
- •2 Етапи здійснення рятувальних і невідкладних робіт
- •3 Рятувальні та іншу невідкладні роботи в різних осередках ураження
- •4 Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха
- •5 Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Спеціальна обробка План
- •1 Заходи та види спеціальної обробки
- •2 Технічні засоби спеціальної обробки
- •3 Організація і проведення часткової і повної спеціальної обробки у військах
- •4 Організація та проведення спеціальної обробки на етапах медичної евакуації
- •Первинна медична допомога
- •Від 5 травня 1997 р. N 421 Київ
- •Від 15 липня 1998 р. N 1099 Київ
- •Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Порядок здійснення державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки
- •Галузь застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3. Терміни та визначення
- •4. Загальні положення
- •8. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів
- •9. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •10. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •11. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •12. Експертиза декларації безпеки
- •13. Проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання
- •14. Наявність на об’єкті документації та служб, які забезпечують та реґламентують його безаварійну експлуатацію
- •Створення об’єктових матеріальних та фінансових резервів на випадок виникнення та ліквідації аварійних ситуацій
- •Відповідність улаштування, утримання та експлуатації технічного і технологічного обладнання об’єкта
- •Наявність засобів захисту та його утримання
- •Oформлення результатів перевірки
- •Список використаної літератури
- •1 Журнал "Надзвичайна ситуація"
- •12 Вісник нан України
3 Джерела небезпечних ситуацій у військовий час
Джерела небезпечних ситуацій у військовий час Звісно першим і самим небезпечним джерелом є зброя. На даний час ми можемо виділити такі види зброї: 1) зброя масового ураження, яка в свою чергу розділяється на а)ядерну зброю, б)хімічну зброю, в)біологічну зброю. Вся ця зброя веде до масового ураження населення на великих територіях, а при ядерному ударі і до значних руйнацій. 2) звичайна зброя, яка застосовується при локальних і широкомасштабних бойових діях. Розрізняють багато видів звичайної зброї, але вся вона застосовується для знищення людей та матеріальних об'єктів. Наприклад при застосуванні системи залпового вогню на площі близько 13 га будуть знищені всі споруди і майже 82% живої сили ворога. 3) засоби радіоелектронної боротьби, які не ведуть до знищення споруд, але надзвичайно шкідливі для людини. Іншим джерелом небезпеки є надзвичайна антисанітарна обстановка під час ведення бойових дій. Перш за все це велика кількість трупів, які не завжди можна поховати (наприклад у містах ведення інтенсивних бойових дій), по-друге порушується нормальна робота комунальних служб міст, що призводить до погіршення якості води, перебоїв каналізаційної системи і т.п. Також завжди спостерігається зріст популяції гризунів і інших тварин, які завжди є переносниками хвороб. Також відчувається недостатнє медичне обслуговування, нестача медичних препаратів (більшість іде на фронт). Отже створюється сприятлива ситуація для виникнення епідемій, особливо в теплі місяці. Також багато людей можуть потерпати від звичайних хвороб які не зможуть ефективно лікуватися в умовах воєнного часу. Третьою складовою є складна екологічна та техногенна обстановка. Треба враховувати, що сучасна війна не обходиться без значних руйнувань, які самі по собі являють загрозу життю людини і зазвичай супроводжуються пожежами. Але ще більшу небезпеку несуть в собі підприємства, які й за мирних умов були джерелом небезпеки і шкідливих викидів. Хімічні підприємства, АЕС, нафтопереробні заводи у разі їх часткового або повного руйнування викличуть техногенну катастрофу і будуть становити значну небезпеку для життєдіяльності людей у районі розташування. Розглянувши основні джерела надзвичайних ситуацій воєнного часу хочу перейти до опису їх видів і наслідків, та способів локалізації та ліквідації. В сучасних умовах при винекнені широкомасштабної війни не викликає сумнівів використання зброї масового ураження і перш за все ядерної зброї. Розглянемо наслідки такого використання для життєдіяльності людини. Ядерна зброя має декілька факторів ураження: світловий удар, тепловий удар, ударна хвиля та променеве ураження. Кожен з них становить велику небезпеку для життя і здоров'я людини. Світловий удар приводить досліпоти, загорання одежі і предметів навколишньої обстановки, тепловий доповнює цей ефект. Ударна хвиля руйнує будівлі і споруди, а послідуюче радіоактивне ураження робить перебування на зараженій території небезпечним для здоров'я та життя. Ядерний удар характеризується великим радіусом дії (120 км для бомби середньої потужності), великими втратами серед людей (90% в радіусі 100 км) і ще більшою кількістю опромінених. Після нього територія непридатна для проживання, а виникші пожежі розносять за вітром радіоактивні елементи. Люди отримують опіки різного ступеня, механічні ушкодження від ударної хвилі і звичайно променеву хворобу. В залежності від її ступеня наступає смерть або розвивається лейкемія, ракові захворювання, значно послаблюється імунітет. Звісно при ураженні поводяться евакуаційні заходи, люди переховуються в спеціальних сховищах з фільтрацією повітря і запасами води та їжі. Проводяться роботи по розбору завалів і локалізації та тушіння ядерних пожеж. Люди повинні мати засоби індивідуальногозахисту, які призначені для таких випадків. Район ураження локалізується і очеплюється для запобігання розповсюдження радіоактивного забруднення. Проводиться повна евакуація людей, особового складу формувань та техніки та їх повна дезинфекція після виведення з зон ураження. Ядерна зброя представляє найбільшу загрозу для життя і здоров'я людини. Також можливе широке використання хімічної зброї, в основному газів і отруйних речовин для зараження водних ресурсів. Хімічні бойові речовини уражають слизові оболонки людей, очі та відкриті участки шкіри і маючи в основному нервово-паралітичну дію приводять до їх смерті. При невиконанні заходів індивідуального захисту можливий великий процент втрат людей. Також слід зауважити, що строк дії цих речовин досить довгий і вони уражають тварин та рослини. Так при застосуванні бойового газу SD-12 залишиється тільки випалена земля і пусті споруди. Окремо стояь отруйні речовини якими забруднюють джерела води, як важливі стратегічні об'єкти. При такому диверсійному акті великі міста можуть залишитися без достатньої кількості водних ресурсів. В разі подання сигналу "Хімічна тривога" необхідно відразу ж надягнути протигаз, а при необхідності і інші засоби захисту, і при першій можливості прибути до сховища. В той же час силими військ та підрозділів ГО розгортаються евакуаційні заходи, медична допомога постраждавшим і їх транспортуваня до сховищ, починаються перші етапи дегазації. Потрібно швидко ліквідувати загрозу для життя людей, локалізувати і очистити зони забруднення води, недопустити росповсюдження отруєння на великі території. Для цього існують спеціальні війська хімічного захисту та підрозділи ГО і МНС.
