Тема 19. Сектантство

В перекладі з латинської мови слово “секта” означає “розрізати на куски одне ціле”. Сектантство на відміну від церковних спільнот пропагує: вільне об’єднання, елітарність, авторитарну структуру, опозицію до світу, дуалістичну концепцію дійсності, суб’єктивно арбітральну інтерпретацію Біблії, домінування емоційності, “промивання мозку” й контроль за думками, маніпулювання почуттями вини й підкорення лідерові.

СЕКТИ поділяються на:

1. Деструктивні (Церква об’єднання, кришнаїти, сатанисти).

2. Біблійні (Свідки Єгови, Новоапостольська Церква, мормони).

3. Релігієзнавчі (Місія Чайтані, Товариство ведичної культури).

4. Парарелігійні (New Age, Наука розуму, трансцендентальні знання).

5. Світоглядні (масони, вільнодумці).

6. Езотеричні (Реріхівське товариство, Асоціація “Живої етики”, Теософія)

7. Психотехнічні (Біле Братство)

8. Економічні (Herba Life, Vision).

Сектантство твердить: Церква – ні, Христос так (напрями юдео-християнського походження – варіанти адвентизму, мормони); Христос – ні, Бог – так (групи буддійсько-індуїстської орієнтації); Бог – ні, релігія – так (рух New Age); релігія – ні, сакральне – так (спіритизм, сатанізм, окультні науки). Розрізняють східні, західні та змішані західно-східні культи і секти.

Причинами походження сект є марновірство, забобони, самовпевненість, а також відчай або безнадія та намагання якнайшвидше довідатись про певні проблеми життя. Варто зазначити, що всяке сектантство виникає внаслідок порушення Першої Господньої Заповіді: “Нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене” (Вих. 20, 2-3) та через відкидання авторитету Церкви, яку заснував Господь наш Ісус Христос. Справедливими є слова св. Кипріяна: “Хто не має Церкви за матір, той не може мати Бога за батька”. Від сектантства застерігав усіх верховний Апостол Петро: "Були в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, які введуть погубні єресі й, відрікшись Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибель. Сила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися. У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами..." (2 Пт. 2,1-3). Дехто із сектантів вважає Україну “диким полем”, де можна впроваджувати свої фальшиві псевдовчення. Зацікавлення сектами не веде до пошуку правди, бо сектанти виривають з правди тільки якусь часточку, а не розглядають її в цілості. Христос Бог, Який вмер за нас за ради спасіння всього людства навчає: "Я є Дорога, Правда і Життя" (Ів. 14, 6). Правда є одна, а тому не може бути декількох правд.

Слід остерігатися впливу сект, які знищують або спотворюють традиційне християнське вчення, яке протягом тисячоліття формує моральність і духовність українського народу. Апостол Павло застерігав: “Не піддавайтеся різним та чужим наукам” (Євр. 13, 9).

Новітня секта, яка повстала від протестантів в Америці у 1874 році (засновник Ч.Т.Рассел) – Свідки Єгови, активно діючи в Україні, відвертає молодь від суспільного, національного життя, залякуючи кінцем світу, заперечуючи Христа Бога, надуживаючи старозавітними заборонами (строга заборона переливання крові, навіть наражаючись на смерть), відкидає духовні традиції українців. Свідки Єгови відкидають традиційне вчення про Пресвяту Трійцю, заперечують безсмертя людської душі та існування пекла. Вірять в одного Бога, Якого по старозавітному називають Єгова, очікують 1000 літнього царства, надіються на 144000 вибраних. Вони проповідують, що: Ісус Христос – Архангел Михаїл; Cвятий Дух – безособова енергія, що керує їхньою організацією; рай буде на землі (у матеріальному сенсі). В Україні Свідки Єгови налічують понад 1000 спільнот.

Унаслідок змішування, перекручування ідей християнства і східних релігій повстала секта, звана “Біле братство” (засновниця Марія Цвігун), що пропагує фальшиве зречення від світу, поклоніння Марії Деві Христос і очікування близького кінця світу.

Найбільш небезпечним угрупуванням сьогодні є секта сатанистів – свідомих носіїв зла й антиподів християнства, мета якої відірвати молодь від віри в Бога, від дотримання Заповідей Божих, а поставити на місце Бога сатану, в честь якого приносяться навіть криваві людські жертви, а святотатства – глум над могилами померлих, осквернення храмів – норма поведінки. Сатанисти тричі зрікаються Бога, а тричі обіцяють служити сатані, а тому беруть собі за символ число 666.

Масонство (з англійської мови mason – муляр) – це течія, що повстала в Англії у 1717 р., а у Франції в 1725 р. унаслідок поширення ідей деїзму. Це таємна течія, що творить свої ложі, в якій є централізована влада, абсолютний і сліпий послух та має за мету знищувати християнські Церкви. До масонів належали провідники французької революції 1789 р., декабристи. Заборону належати до масонства видали папи: Климентій ХIII та Іван Павло II (в 1983 р.)

В Україні діє понад 400 громад новітніх релігійних рухів, зокрема, такі як неохристиянство, яке представляють громади харизматичного (харизма з грецької мови – дар) спрямування й громади Повного Євангелія “Джерело життя” та рух “Міжнародна спільнота свідомості Крішни” і інші. Діяльність цих громад проводиться з використанням елементів сугестії, при підвищеній афектації з боку провідника, що спонукає екзальтовану реакцію віруючих: плескання в долоні, стереотипні рухи всього тіла.

Кришнаїзм виник в ХХ ст. і намагається стати релігією об’єднання. Його заснував індійський проповідник Абхай Шіран Де в 1966 р. у США, який дістав ритуальне ім’я – Його Божественна Милість Бхактіведанта Свамі Прабхунда. Його вчення зветься “Бхагавад – гіта”. Ця релігія включає у свій пантеон всіх богів традиційних релігій, а єдиним абсолютним богом вважають Крішну. Кришнаїти вважають, що Христос – це сам Крішна у своєму черговому перевтіленні. Кришнаїти проголошують вчення про реінкарнацію. Вони допускають у своєму вченні вбивство людини. Їм заборонено споживати м’ясо, рибу, яйця, а вони вживають лише вегетаріанську їжу. Вони мають ритуальні богослужіння в храмі з 4 год. ранку до 21 год. вечора, проводячи медитації (розважання), читаючи мантру: “Харе Крішна, Крішна Харе, Харе, Харе Рама, Харе Рама, Рама, Рама Харе, Харе.“ Протягом дня вони проголошують мантру 1728 раз. Учителі кришнаїзму звуться гуру. Кришнаїзм – це шлях самоствердження і холодної безсердечності. Це шлях духовного й морального самовбивства.

З “Міжнародної спільноти свідомості Крішни” повстала Місія Чайтані, яка поєднує елементи християнства з індуїзмом. Інші подібні напрями – це “Сахаджа-йога”, “Трансцендентальна медитація” і “Центр Шрі Чинмоя”. До нетрадиційних течій належать також Церква сайєнтології (з англійської мови scientific - науковий), бахаїзм. В сайєнтологічному напрямі різні недосліджені явища природи й психіки людини отримують містичне трактування. Одним із засновників цього напрямку є Р.Л. Хаббард. Деякі з харизматичних сект, що виникли на заході з Церков п’ятидесятників, зокрема, “Cлово віри“, “Перемога“, а також Церква сайєнтології зомбують людей, завдають шкоди їх здоров’ю і матеріальному стану. Вони критикують традиційні Церкви, проводять богослужіння у формі масових шоу, які приводять учасників до істерії. Бахаїзм є синтетичною неорелігією, що об’єднує понад 5 млн. людей, у якій стверджується, що Творець у різні періоди посилає на Землю посланців (Будду, Мойсея, Кришну, Зороастра, Ісуса Христа, Могамета, Багауллу (1817-1892) – засновника бахаїзму), які є носіями Одкровення. Бахаїзм закликає людство до глобальної єдності.

До неохристиянських об’єднань належать: “Церква об’єднання”, ”Діти Бога“, ”Церква тіла Христа“ та інші, які намагаються з’єднати християнське вчення з елементами східних релігій, де яскраво виражені мотиви швидкого кінця світу, месіанізм та наділення керівника статусом посланця Бога. “Церква об’єднання” або ”Асоціація Святого Духа за об’єднання світового християнства” заснована в 1954 р. в Південній Кореї Сан Мун Муном. Згідно вчення Муна існує один Бог, який об’являє себе в усіх релігіях світу, а месією Заключного Завіту Мун об’явив себе. В цій спільноті відсутні всякі канони й обряди. Вона нараховує декілька мільйонів послідовників і діє в 150 країнах світу. Члени цієї спільноти жертвують релігійній общині гроші й майно. Подібні ідеї створення єдиної релігії висловлює рух Нью Ейдж (з англійської мови New Age – Новий Вік), яка використовує у своєму синкретичному навчанні зміст майже всіх існуючих єресей. Езотеричні секти дотримуються таємних, скритих знань, що базуються на пантеїзмі. Своє вчення базують у книзі Агні Йога. Езотерика, як псевдовчення грунтується на гностицизмі (намагання пояснити все на основі розуму), що був засуджений Церквою як єресь на I – му та II – му Вселенських Соборах ще в IV ст. Теософія є першоосновою змішаних культів і сект нового часу.

За твердженням професора Дмитра Степовика, секти такого типу мають декілька спільних рис певного роду релігійно-містичних новоутворень. Їх характеристика включає кілька важливих положень:

1. Усі вони чужі і навіть ворожі християнству, Біблії, засуджують християнську релігію у всіх трьох її концепціях: православної, католицької та протестантської Церков.

2. Усі вони виникли, починаючи з останньої чверті ХІХ ст., та особливо поширилися у XX ст., а їх подальше поширення і глобальне розповсюдження припадає на останню чверть XX ст.

2. Більшість з них старається пов'язати здобутки сучасної філософії з такими елементами східних філософій, як пантеїзм (багатобожжя) і монізм (вчення про матеріально-духовну єдність всього існуючого).

4. Усі вони з'єднують наукові знання і духовність із забобонами, з віруваннями в перевтілення, в карму, в учення східних гуру.

5. Частина з них реанімують стародавнє поганство, роблять з міфів "релігії" й "віри", практикують ідолопоклонські ритуали, і, як в західних так і східних культах, мають власних "пророків" і власні "святі писання".

5. Для них притаманні взаємна нетерпимість, фанатизм, пропаганда своєї винятковості, виклик суспільству, порушення приписів моралі, прав людини і навіть конституційних законів держав.

Матірним розсадником цих культів і сект стала теософія – в перекладі "Божа Мудрість". Хоча це словосполучення гарне й милозвучне, але за ним стоїть достатньо сумнівний зміст. Теософія ворожа історичному християнству. Засновниця теософії Олена Блаватська охарактеризувала християнську релігію як "релігію чванства, відвертого самовивищування, засобу для осягнення своїх цілей, найлегшого засобу для досягнення добробуту, здійснення обману і набуття влади; зручного екрана для лицемірства". Вона – українка за походженням, яка виїхала на Захід у другій половині XIX ст., захопилася індуїзмом та буддизмом, переосмислила важливі положення цих релігій під кутом зору західних філософсько-релігійних вчень і 1875 р. створила новий культ під назвою "Теософія". Опублікувала про теософію декілька праць – "Вивчення Окультизму" та "Ключ до теософії". Теософія належить до езотеричних сект, які крім неї також включають Реріхівське товариство та Асоціацію “Живої етики”.

Ідеї О. Блаватської дуже приваблювали ті кола людей, які прагнули розумової і фізичної досконалості, аж до уподібнення самих себе Богові. Теософські гуртки поширювалися в Європі, а на зламі XIX і XX ст. теософське вчення поширилося у США. У теософії проходить заміна віри – знаннями, які немовби є здатними звільнити людину від вантажу життєвих проблем і зробити її богоподібною. Це також безособовість Бога, перед яким не треба нести відповідальності за свої дії – адже теософи подрібнювали Бога на незчисленну кількість шматків, переселяючи їх всередину кожного. Заперечуючи Бога як особистість, теософи нічого не хотіли чути про пресвяту Трійцю. В їх писаннях весь час виступає якесь "нутро": "у нас самих", "всередині нас", "глибоко проникай у себе і знайдеш там Бога" тощо. Бога вони замінили Божественним Законом, який є, як писала Олена Блаватська у книзі "Ключ до Теософії", – "корінь усього, від якого все виходить і в середину якого все повертається наприкінці великого циклу буття". Безособовість, неконкретність і "розпорошеність" Бога, розуміння Його як ідеї чи закону – усе це доносилося до читачів і слухачів під виглядом науки. Це повинно було впливати на прихильників теософії, бо люди завжди, на жаль, більше вірять доказам науки, ніж доказам віри.

Особливо приваблювала інтелектуалів теософська антропологія – вчення про суть людини. Теософи навчають, що людина складається з семи частин: 1) тіла, 2) життєздатності, 3) астрального тіла (духовного тіла, що перебуває в Космосі), 4) тваринної душі, 5) людської душі, 6) духовної душі, 7) енергії. У цьому вигаданому поділові людини на сім частин вони взяли дещо від християнства, наприклад, християнське вчення про тіло, душу й дух людини. І це не поодинокий випадок, бо й інші культи та секти, при всій їх ненависті до історичного християнства, паразитують на ньому, запозичуючи в нього ті чи інші положення, або створюючи альтернативні вчення – свого роду антихристиянство на підвалинах християнських правд.

Ці сім частин людини теософи використовують, щоб продемонструвати ступінчастий розвиток людини знизу догори – від фізичного тіла до енергії, в якій (тобто в сьомій частині) людина досягає безсмертя і спасіння. В теософській схемі О. Блаватської та її послідовників знайшлося місце і для оцінки Ісуса Христа. Він розглядається нею приблизно так само, як стародавніми візантійськими єретиками монофізитами – не як людина, а як Божий Закон у кожній людині, тобто як абстракція, без індивідуального обличчя і без фізичної природи. Таку ж майбутність пророкують теософи і людині у вічності: після численних перевтілень і переходів через сім частин свого буття, перейти, нарешті, в стан нірвани, тобто розчинитися в безособовому Космосі, втратити індивідуальність, стати чистою енергією, що буде носитися і блукати в безкрайому Всесвіті. Ця теорія ступінчастих переходів і перспектив загробного життя дуже далека від Христової науки.

Теософія містить у собі збірку єресей і забобонів. Єресь – це хибне вчення, що стосується духовного світу й спілкування з ним, відкинуте Церквою як таке, що перебуває у явному протиріччі зі Святим Письмом і Переданням. До єресі часто ведуть гордість, пихатість, надмірне довір’я до власного розуму й особистого духовного досвіду. Причиною єретичних думок і суджень може бути також недостатньо повне знання вчень Церкви, богословська неосвіченість.

Як наголошує Д. Степовик, на обличчях людей, які довший час займалися так званими окультними науками і були посвячені в “таємне духовне вчення”, залишається тяжкий відбиток – знак несповіданого гріха, а в душах – хворобливо викривлена сатанинсько-раціоналістичною гординею думка про християнство як про один з нижчих етапів пізнання істини. Приглушуючи щиру віру в батьківську любов Божу, надію на воскресіння і життя вічне, теософія проповідує вчення про карму, переселення душ, позацерковний, а тому безблагодатний аскетизм.

Крім прямої шкоди для душевного здоров’я заняття теософією, окультизмом, спіритизмом викликаються зацікавленим бажанням зазирнути за зачинені двері. Християни повинні смиренно визнати існування Таємниці, не прагнучи проникнути в неї нецерковним шляхом. Нам даний верховний закон життя, вказаний шлях, що прямо веде нас до Бога – Любов. І ми повинні йти цим шляхом, несучи свій хрест, не повертаючи на манівці. Теософія й окультизм ніколи не здатні відкрити таємниці буття, на що претендують їхні прихильники.

В Україні є наступна статистика релігійних конфесій: до УПЦ МП належить 37 % віруючих, до УГКЦ – 15 %, до протестантських Церков – 26 %, до УПЦ КП – 10 %, до УАПЦ –5 %, до РКЦ – 4 %, до ісламу – 1 %, до юдаїзму – 0,7 %, а до інших (сект) – 1,3 %. У державі створено конституційно-правове поле, яке гарантує свободу релігії та Церкви і з багатьох параметрів відповідає міжнародним критеріям і стандартам. Згідно Статті 35 Конституції України жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Відносини між Церквою й державою набувають дедалі більш партнерського характеру. Релігійна ситуація в державі характеризується нарощуванням екуменічної співпраці християнських організацій, насамперед у контексті святкування 2000-ліття Різдва Христового, запровадження предмета “Християнська етика” у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах України й візиту в Україну Папи Івана Павла II.

Запитання для самоконтролю

1. Що пропагує сектантство на відміну від церковних спільнот ?

2. Якою є класифікація сект ?

3. Чи Свідки Єгови є християнами ?

4. До чого закликають сатанисти ?

5. Що вчать кришнаїти ?

6. Хто належить до неохристиянських об’єднань ?

7. Якою є статистика конфесій в Україні ?