
- •Організаційно-економічна характеристика стов «Верхнячка-Агро»
- •2. Аналіз виробничо-фінансової діяльності стов «Верхнячка –Агро»
- •Показники руху і стану основних виробничих фондів в стов «Верхнячка - Агро».
- •Основні економічні показники в рослинництві стов «Верхнячка – Агро»
- •Динаміка урожайності сільськогосподарських культур в стов «Верхнячка – Агро» ц з 1 га.
- •Динаміка валового виробництва молока в стов «Верхнячка – Агро» (ц)
- •Розрахункова таблиця для вирівнювання динамічного ряду надою молока на 1 корову в стов «Верхнячка – Агро»
- •Показники відтворення молочного стада в стов «Верхнячка – Агро»
- •3. Планування діяльності в ств «Верхнячка - Агро»
- •Трансформація земельних угідь в стов «Верхнячка – агро» на 2008 рік.
- •Ефективність використання земельних угідь в стов «Верхнячка – Агро » в поточному і плановому роках.
- •4. Економіка праці
- •5. Операційний менеджмент.
- •6. Управління персоналом в стов Верхнячка – Агро».
- •Висновки та пропозиції.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ АГРАРНИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультету менеджмент
З в і т
з виробничої практики в СТОВ в «Верхнячка – Агро»
Христинівського району Черкаської області
студента IV курсу 41 – м групи
Височанського
уОлександра Олександровича
Керівники практики :
від кафедри
викладач Осадча Л.А
від підприємства:
головний бухгалтер
Передрій Г. С.
Умань - 2008
ЗМІСТ
Вступ
Організаційно-економічна характеристика……………..5
Аналіз виробничо-фінансової діяльності ………………16
Планування посівних площ і валових зборів ………….31
Економіка праці …………………………………………..44
Операційний менеджмент ……………………………….50
Управління персоналом ………………………………….67
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Неодмінною умовою соціально-економічного прогресу суспільства є подальше зміцнення і підвищення ефективності агропромислового комплексу, повне задоволення потреб населення в сільськогосподарській продукції. Для цього необхідно завершити переведення сільського господарства на індустріальну основу, повсюдно впроваджувати наукові системи ведення господарства та інтенсивні технології, поліпшувати використання землі, підвищувати її родючість, досягати значного зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, більш раціонально використовувати сільськогосподарську техніку, вдосконалювати організацію заготівель, транспортування, зберігання, і переробки продукції сільського господарства.
Науково-технічний прогрес і соціально економічна перебудова в сільському господарстві ставлять перед спеціалістами високі вимоги. Останні повинні мати досить високу професійну та економічну підготовку, навики практичної роботи, високу культуру, вміти приймати і здійснювати наукові, інженерні й організаційні рішення, керувати колективом.
Проходячи виробничу практику, потрібно закріпити отримані теоретичні знання з економіки підприємства, організації виробництва, менеджменту , аналізу господарської діяльності підприємства та управління персоналом і набути професійних умінь і навичок за фактом в реальних виробничих обставинах, підготуватись до самостійної роботи на посаді менеджера на підприємствах з різними формами господарювання, які ведуть свою діяльність в умовах ринкових відносин. Адже, економіст сільськогосподарського виробництва повинен бути здібним організатором і вихователем, бачити перспективу розвитку господарства, сприяти впровадженню в практику наукових досягнень, передової техніки, прогресивних технологій і форм організації праці, орендних відносин і оренди.
Завдання, що стоять перед сільським господарством по розв’язанню продовольчої проблеми, вимагають від спеціалістів економічного профілю глибоких знань і правильного застосування економічних законів, удосконалення планування й економічного стимулювання виробництва, заготівель сільськогосподарської продукції, вміння виявляти резерви найбільш ефективного використання землі і виробничих ресурсів, зниження собівартості, поліпшення якості продукції та підвищення рентабельності, зростання продуктивності праці з урахуванням регіональних умов сільського господарства.
Об'єктом проходження практики є СТОВ «Верхнячка-Агро», яке знаходиться у смт. Верхнячка, Христинівського району Черкаської області.
Виробнича практика з економіки включає такі програмні питання:
Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Верхнячка-Агро».
Аналіз виробничо-фінансової діяльності СТОВ «Верхнячка-Агро».
Планування посівних площ і валових зборів в СТОВ «Верхнячка-Агро».
Економіка праці в СТОВ «Верхнячка-Агро».
Менеджмент в СТОВ «Верхнячка-Агро».
Управління персоналом В СТОВ «Верхнячка – Агро»
Організаційно-економічна характеристика стов «Верхнячка-Агро»
Місцем проходження практики обрано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Верхнячка-Агро» Христинівського району Черкаської області. Садиба господарства знаходиться в смт. Верхнячка.
СТОВ «Верхнячка-Агро» створено в результаті реорганізації колгоспу «Росія», який було створено в 1930 році і який, на той час, об’днував у собі п’ять населених пунктів: смт. Верхнячка, с. Пеніхекове, с. Багачівка, с. Вербовата і с. Мала Іванівка.
Колгосп «Росія» реорганізовано 3. 03. 1998 року загальними зборами у нове підприємство КСП «Верхняцьке».
4. 03. 2000 року, КСП «Верхняцьке» реорганізовано і створено нове підприємство СТОВ «Верхняцьке».
3. 03 2000 року, КСП «Верхняцьке» реорганізовано. В результаті чого утворилося СТОВ «Верхнячка-Агро».
На даний час підприємство об’єднує в собі два населені пункти: смт. Верхнячка і с. Багачівка. Станом на 1. 01. 2007 р. в господарстві налічується 1727 га ріллі, сінокосів, пасовищ, зрошувальних, осушених земель немає.
СТОВ «Верхнячка-Агро» розташоване у південній частині лісостепу. Господарство межує: на півночі – із землями СТОВ «Пеніхеківське»;на сході – СТОВ «Російське»; на заході- з землями дослідного господарства «Нива».
Господарство має вигідне адміністративно-географічне положення, відповідно шляхів сполучення та місць збуту продукції. На території смт. Верхнячка знаходиться цукровий завод та дослідно-селекційна станція, яка спеціалізується на виведенні нових сортів буряка. Відстань від сільськогосподарського підприємства до районного центру становить 6 км., де знаходяться пункти здачі продукції: ДП ВАТ «Христинівський молокозавод», ВАТ «Христинівський завод комбікормів і круп», Хлібна база №86, ДП ДАК «Хліб України». Відстань від обласного центру – 220 км . З м. Христинівка та м. Черкаси СТОВ «Верхнячка - Агро» з’єднується дорогами з асфальтовим покриттям. Відстань від господарства до залізничної станції – 5 км, до автомагістралі Київ-Одеса – 35 км.
За агро кліматичними умовами СТОВ «Верхнячка - Агро» відноситься до Уманського агрогрунтового району, який характеризується широко хвилястим долинно-балковим водно-ерозійним рельєфом. Середньорічна сума опадів становить 520 мм., з яких за вегетаційний період (квітень-жовтень) випадає 390 мм. опадів. Найбільше опадів реєструється у червні місяці (80мм.) та липні (70 мм.). Даний агрогрунтовий район відноситься до помірно теплих. Середньорічна температура повітря за даними Верхняцької дослідницької станції становить 7,2º С. Сніговий покрив нестійкий і протягом зими, під час відлиг, сходить. Орні землі господарства об’єднані у дві восьмимильні сівозміни. Основну частину орних земель становить темно-сірі – 35,5 та сірі опідзолені ґрунти – 12%. Чорноземи опідзолені займають – 20%, чорноземи слабо та сильно реградовані – 30%, темно-сірі реградовані – 10%.
Господарство обслуговується двома тракторними бригадами, в яких нараховується 30 тракторів, в тому числі 10 потужних, 11 комбайнів, з яких 6 – зернових, 3 – бурякових, 2 – кормо збиральних. Автопарк має 25 вантажних та 5 легкових автомобілів, які повністю здатні вирішити транспортні проблеми.
У рослинництві СТОВ «Верхнячка - Агро» спеціалізується на вирощуванні зернових, зернофуражних, кормових культур, цукрових буряків, соняшнику; в тваринництві переважає племінне молочне скотарство та товарне свинарство. Щороку тут виробляється в середньому 45 тис. ц. зернових, понад 40 тис. ц. цукрових буряків, 15 тис. ц. молока, близько 2,5тис. ц. м’яса в т. ч. понад 2 тис. ц. яловичини.
На 100 га землі в господарстві утримується 72 гол. ВРХ, в т. ч. 20 корів. В 2004 році вироблено на 100 га угідь 913 ц. молока; 140 ц. м’яса. У 2005 році на 100 га угідь 1080цнт. м’яса. У 2006 р – 1035 ц. молока і 165 ц. м’яса.
Сільськогосподарське виробництво здійснюється при поєднанні земельних та трудових ресурсів, основних і оборотних фондів. Земля є головним засобом виробництва продукції рослинництва. Вона є одночасно і предметом, і засобом праці; визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва. Для характеристики підприємства доцільно розглянути використання земельних угідь.
Таблиця 1.1.
Структура посівних площ СТОВ «Верхнячка-Агро»
Культури |
2 005р. |
2 006р. |
2 007р. |
|||
Площа, га |
% |
Площа, га |
% |
Площа, га |
% |
|
1.Зернові зернобобові, всього |
660 |
81.5 |
630 |
78.2 |
754 |
74.0 |
В т.ч. озимі зернові |
345 |
42.6 |
345 |
39.7 |
294 |
28,8 |
Ярі зернові |
175 |
21,6 |
214 |
24,6 |
280 |
27,4 |
Зернобобові |
70 |
8,65 |
71 |
8,2 |
80 |
7,8 |
Кукурудза |
70 |
8,65 |
50 |
5,7 |
100 |
10.0 |
2.Технічні культури, всього |
140 |
173 |
180 |
20,7 |
265 |
26.0 |
В т. ч. цукрові буряки |
120 |
14,8 |
150 |
17,2 |
215 |
21.0 |
Соняшник |
20 |
25 |
30 |
3,5 |
50 |
5.0 |
3.Кормові культури-всього(в т. ч. буряки) |
10 |
12 |
10 |
1,1 |
- |
- |
ВСЬОГО |
810 |
100 |
870 |
100 |
1019 |
100 |
Із даних таблиці видно, що обсяги посівних площ з кожним роком збільшуються. У 2006 р. обсяг посівних площ дорівнює 1019 га, що на 149 га більше ніж у 2005 р. і на 209 га ніж у 2004р. Порівняно з 2005 роком посівні площі зернових та зернобобових у 2006 р. збільшились на 74 га. Збільшення відбулося за рахунок збільшення посівних площ яри зернових на 66 га і зернобобових на 9 га. Посівна площа кукурудзи взагалі збільшилась у 2 рази і становить 100 га., тоді як площа озимих зернових зменшилась на 51 га. Збільшились також посіви технічних культур: цукрові буряки на 65 га, соняшник - 20 га. У 2006 році не було посівів кормових буряків.
Таблиця 1. 2.
Наявність поголів’я ВРХ в СТОВ «Верхнячка - Агро» (голів)
Показники |
2005 р |
2006 р |
2007 р |
ВРХ( всього) |
1189 |
1174 |
1180 |
В т. ч. корів |
328 |
330 |
340 |
Телиць різного віку |
338 |
363 |
350 |
Відгодівля |
494 |
451 |
450 |
З таблиці 1.2. зрозуміло, що у 2006 р. кількість голів ВРХ збільшилась, порівняно з 2004 р, на 9 голів. Різниця незначна, але вона є. Кількість корів з кожним роком збільшується. Так у 2006 р. число корів дорівнювало 340 голів, що на 12 голів більше ніж у 2004 році. Це свідчить про те, що господарство спрямовує свою діяльність на виробництво молока. Найбільша кількість телиць різного віку у 2005р – 363 гол. Кількість ВРХ на відгодівлі щороку зменшується.
Таблиця 1.3
Показники |
2005 р |
2006 р |
2007 р |
Вартість фондів |
4422,0 |
4618,0 |
3526,5 |
Фондозабезпеченість (тис. грн.. / чол.) |
253,0 |
270,0 |
204,0 |
Фондоозброєність (тис. грн.. /чол.) |
18,6 |
18,3 |
13,9 |
Фондоємність (грн.) |
0,9 |
1,0 |
0,75 |
Фондовіддача (грн.) |
1,1 |
1,0 |
1,3 |
До основних економічних показників діяльності підприємства відносяться показники забезпеченості основними фондами та ефективності їх використання , а саме фондозабезпеченість, фондоозброєність , фондоемність, та фондовіддача.
Проаналізувавши таблицю 1.3, можна зробити такі висновки: забезпеченість основними фондами сільськогосподарських угідь протягом трьох років зазнала таких змін: у 2006 р збільшилась на 17 тисяч. грн. порівняно з попереднім, у 2007 р –зменшилась на 66 тис. грн.. фондоозброєність на протязі трьох останніх років зменшувалась. Фондоемність також зазнала змін : потреба в основних фондах на 1 грн. продукції знизилась з 0,9 грн. у 2005 р , до 0,75 грн.2007 р фондовіддача – випуск продукції на 1 грн. вартості основних фондів –навпаки , збільшилась з 1.1 грн. у 2005 р до 1.3 у 2007 р.
Обсяг виробництва продукції має значні відхилення від валової продукції. Виробничий напрям і рівень спеціалізації визначається вартістю основних видів товарної продукції фондів в структурі виручки від реалізації в діючих цілях. Шляхом розрахунку питомої ваги кожного виду продукції в розрізі основних галузей визначаються головна і додаткові галузі в структурі реалізації, а також виробничий напрям підприємства.
Розглянемо об’єм і структуру товарної продукції СТОВ «Верхнячка - Агро» у 2005 – 2007 рр.
Таблиця 1.4
Об’єм і структура товарної продукції СТОВ «Верхнячка - Агро»
Галузі і види продукції |
2005р. |
2006р. |
2007р. |
|||
Сум тисяч грн.. |
% |
Сума тис. грн. |
% |
Сум тисяч грн.. |
% |
|
Рослинництво всього |
1207.2 |
- |
1139 |
- |
1884 |
- |
В т.ч. зерно |
743 |
18,40 |
898 |
17.4 |
1038 |
18.0 |
Цук. Буряки |
398 |
9.9 |
230 |
4.5 |
757 |
13.2 |
Соняшник |
57 |
1.4 |
3 |
0.1 |
78 |
1.4 |
Інша продукція галузі |
9 |
0.2 |
8 |
0.2 |
11 |
0.2 |
Тваринництва всього |
2829 |
- |
4018 |
- |
3854 |
- |
В т.ч. жива маса ВРХ. |
1246 |
30.9 |
1460 |
28.3 |
1558 |
27.2 |
Жива вага свиней |
367 |
9.1 |
507 |
9.8 |
546 |
9.5 |
Молоко |
1200 |
29.7 |
2045 |
39.6 |
1744 |
30.4 |
Продукція бджільництва |
- |
- |
1 |
0.02 |
1 |
0.02 |
Інша продукція галузі |
16 |
0.4 |
5 |
0.1 |
5 |
0.08 |
Разом по рослинництву і тваринництву. |
4036 |
100 |
5157 |
100 |
5738 |
100 |
Із даних таблиці 1.5 видно, що основними видами продукції в тваринництві є молоко, а в рослинництві – зернові і зернобобові культури. Отже, виробничий напрям підприємства – молочно-м’ясне тваринництво .
Для оцінки показника спеціалізації необхідно розрахувати коефіцієнт спеціалізації (Кс.) за формулою:
Кс
=
, де
Σ – сума питомої ваги видів товарної продукції
ПВ – питома вага виду товарної продукції в структурі реалізації
І – порядковий номер виду товарної продукції в ранжерованому ряді, починаючи з найбільшого.
Отже, коефіцієнт спеціалізації 2005р. становить: Кс = 0.26; у 2006 – 0.30; у 2007 – 0.25.
Порівнявши розрахунки, можна зробити висновки, що підприємство має низький рівень товарного зосередження, бо коефіцієнт спеціалізації менший 0.350. Підприємство є багато галузевим і, як зазначалось раніше, виробничим напрямком господарства є молочно-м’ясне тваринництво з розвиненим рослинництвом.
Велику увагу господарства приділяють виробництву органічних добрив, як запоруці високих врожаїв зернових, технічних та кормових культур.
Влітку, завдяки чітко розробленому зеленому конвеєру, уся худоба забезпечується повністю до потреби зеленою масою.
Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства сприяла селекційно-племінна робота по вдосконаленню породних та продуктивних якостей худоби.
Для ремонту дійсного стада вирощують власних телиць від високопродуктивних корів. Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп становлять 580-720 грн., на сто корів вводять 25-35 голів первісток. Середня жива маса телиць парувального віку 370-380 кг., у віці 16-18 місяців. Молочне стадо корів утримується на двох молочнотоварних фермах: «Центральна» та «Яворець», де робота доярок та телятниць по вирощуванню племінних телиць – однозмінна. Навантаження на одного оператора машинного доїння – 25 корів, на телятницю – 56 телиць.
На фермі «Центральна» молоко доять у доїльні відра, а на фермі «Яворець» у молокопровід. Соковиті та грубі корми роздають мобільним кормороздавачем КТУ-310, концкорми – вручну, гній з приміщень видаляється транспортером ТСН- 3Б. Важливим на молочній фермі є родильне відділення. Тільних корів за 60 днів до отелення переводять у родильнее відділення, їхній раціон складається з 5кг. сіна б/трав, 15кг. силосу, 15кг. кормового буряка, 3 кг. ярої соломи, 3 кг. конскормів. Поживність такого раціону 11.4 к.од., що повністю забезпечує фізіологічні потреби тварин. Після отелення корова знаходиться у родильному відділенні 10-12 днів. Ветспеціалісти постійно контролюють фізіологічний стан молочного поголів’я та лікують їх при необхідності.
Інтенсивне ведення молочно скотарства дало можливість значно поліпшити його економічний показник. І, якщо собівартість за останні роки підвищилась(це пов’язано з підвищенням заробітної плати працівникам ферм, закупівлею комбікормів та макухи для покращення годівлі корів), то загальний прибуток від реалізації молока збільшився.
Високорентабельного ведення молочного скотарства господарство досягло, на сам перед, за рахунок високої продуктивності корів. Слід відзначити, що низькій собівартості молока сприяє те, що в господарстві при мінімальних затратах вирощують непогані врожаї зернових культур.
Ефективне ведення молочного скотарства в господарстві СТОВ «Верхнячка-Агро» залежить від генетичного потенціалу тварин, від селекційно-племінної роботи по вдосконаленню породних і від продуктивних якостей худоби.
В господарстві розводиться червоно-ряба порода, яка створена методом схрещування корів симентальської породи з червоно-рябими голштинськими плідниками. Метою цього схрещування стало створення племінного стада червоно-рябої молочної худоби з одержанням продуктивності не менше, як 5000 кг. молока на голову в рік. Рішенням НТР МСГП України від 26 травня 1992 р. та наказом Міністра МСГА від 26 квітня 1993 року було затверджено нову українську червоно-рябу молочну породу. СТОВ «Верхнячка-Агро» з того часу стало одним із базових господарств Черкаської області, де нині розводиться цей молочний тип худоби.
В стаді СТОВ «Верхнячка - Агро» на даний час знаходиться потомство від 24 бугаїв-плідників, які відносяться до 8 ліній голштинської породи. Із них лактує 330 корів, в тому числі 92 первістки, а 357 ремонтних телиць різних вікових груп знаходяться на вирощуванні. Найбільш численні нащадки (165 корів і 129 телиць) отримані від бугаїв лінії Елевейшна, Трілл, Монтік-Елфтей. Плідники цієї лінії – це чисто породні Голштини.
Враховуючи селекційну роботу в господарстві, надій червоно-рябої молочної породи за першу лактацію перевищив чотирьохтисячний рівень і склав 4419 кг. молока. За повновікову та кращу лактацію середній надій відповідно становить 4950 - 5520 кг. молока. Жива вага корів першої лактації -496 кг., а другої і третьої лактації відповідно 552-607 кг. В молочному скотарстві продуктивність корів залежить і від їх відтворювальної здатності, вік першого осіменіння телиць 17-18 місяців. Вік першого розтелення корів 26-27 місяців, сухостійний період становить 54 дні, тривалість сервіс періоду – 97 днів, що відповідає оптимальним значенням відтворювальної здатності корів української червоно-рябої молочної породи.
Спеціалісти господарства вважають, що для дальшого поліпшення генетичного потенціалу молочного стада корів на майбутнє будуть використовувати чистопорідних голштинських червоно-рябих бугаїв.
Наказом Міністерства аграрної політики України та української академії аграрних наук 29 грудня 2005 року №484/110 господарству присвоєно статус племінного заводу по розведенню української червоно-рябої молочної породи.
На фермах дотримуються технології відгодівлі молодняка ВРХ. Після розтелення через 10-12 днів корову забирає доярка до телятниці на фермі «Яворець», а бичків – в групу бичків на фермі «Центральна». За молочний період ( 6 місяців) теличка випиває 500 кг., бичок – 400 кг. молока цільного, 600 кг. соєвого молока, 190 кг. концентратів, 210 кг. сіна, 500 кг. силосу та вдосталь мінеральних кормів (сіль, крейда). Всіх телят у віці до одного місяця обезрожують термічним методом.
Керівництво, спеціалісти та всі працівники племінного заводу вбачають зміцнення економіки господарства в розвитку тваринництва: на сам перед, в розвитку молочного скотарства та підвищенні молочної продуктивності корів. Цього можна досягти значним поліпшенням вирощування ремонтних телиць.
Так, завдяки використанню установки по виготовленню соєвого молока тек-2СМ середньо добові прирости теличок молочного віку 820грн, що стало добрим стартом і в період 6-12 місяців, де середньо добовий приріст становить 750 грн, а у віці старше 12 місяців – 720 грн., при цьому середня жива маса телиць при першому осіменінні віком 16 – 18 місяців становить 370 – 385 кг. Крім ремонту свого молочного стада господарство реалізує нетелі і в інші господарства. Реалізують нетелі віком 23 – 25 місяців, або на 5 – 6 місяців тільності живою масою 510 – 520 кг.
Зваживши свої можливості, дирекція СТОВ «Верхнячка - Агро» та спеціалісти намітили через 3 – 4 роки збільшити чисельність поголів’я ВРХ до 2600 – 2750 голів, в тому числі молочних корів до 500 голів, середні надої молока від корови довести до 6-6,5 тис. кг., а виробництво яловичини до 4,0-4,2 тис. ц..
2006-2007 роках намічено провести реконструкцію тваринницьких приміщень на фермі «Яворець» і перевести на безприв’язне утримання племінних телиць. На фермі «Центральна» буде також реконструйовано два приміщення для безприв’язного утримання корів на 500 голів з доїльним залом.
Безприв’язне утримання племінного молодняка та молочних корів дасть змогу використовувати передові європейські технології: кормовий стіл, доїння корів в доїльному залі, зміщування і роздача кормів кормороздавачем типу «Міксер» і т.д.
Всі ці капіталовкладення в подальшому здешевлять продукцію тваринництва, підвищать продуктивність праці за рахунок збільшення загрузки худоби на одного працюючого, що дасть змогу відчутно підняти рівень заробітної плати працівникам СТОВ «Верхнячка - Агро».