Методичні вказівки до розв’язання задач
Страхова організація може мати доходи:
- від страхової діяльності;
- від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних коштів;
- від інших операцій.
Доходи від страхової діяльності включають:
- зароблені страхові платежі за договорами страхування та перестрахування;
- комісійні винагороди за перестрахування;
- частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;
- повернуті суми із централізованих страхових резервів;
- поверненні суми технічних резервів, відмінних від резерву незаробленої премії.
Страхові премії (платежі) є первинним доходом страховика та основою подальшого обігу коштів, джерелом фінансування інвестиційної діяльності. При цьому доходом є зароблені страхові платежі, які визначаються за такою формулою:
ЗСП = СНСПзв.п. + СНЗСПпоч..зв.п. – СНЗСПк.зв.п. (13.1)
де, ЗСП – зароблені страхові платежі; СНСПзв.п. – сума надходжень страхових платежів за звітний період; СНЗСПпоч..зв.п. – сума незароблених страхових платежів на початок звітного періоду; СНЗСПк.зв.п. – сума незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду.
До суми надходжень страхових платежів не включають частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.
Прибуток від страхової діяльності планується при розробці тарифів за всіма видами страхування (виняток складають окремі види обов'язкового страхування) як складова навантаження, що є невід'ємним елементом тарифної ставки. Страховик може отримувати прибуток не тільки за рахунок цієї складової, але і за рахунок зниження собівартості страхової послуги (скорочення видатків на ведення справи, зниження збитковості за окремими видами страхування тощо). Взагалі страховик не повинен намагатись отримати високий прибуток від страхових операцій, оскільки це порушує принцип еквівалентності його відносин із страхувальником. Застосування поняття прибутку в страхуванні є досить умовним, оскільки тут не створюється національний дохід, а відбувається тільки його перерозподіл. Для страховика прибутком вважається такий позитивний фінансовий результат, який забезпечує перевищення доходів над витратами. Отже, прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя і медичного страхування) обчислюється як різниця між доходами від страхової діяльності та витратами страховика на надання страхових послуг. Прибуток від страхової діяльності можна обчислити за формулою:
(13.2)
де ЗП – зароблені страхові премії за договорами страхування і перестрахування; КП – комісійні винагороди за перестрахування; ВП – частки страхових виплат, сплачені перестрахувальниками; ПЦР – повернені суми із централізованих страхових резервних фондів; ПТР – повернені суми з технічних резервів, інших, ніж резерви незароблених премій; ВС – виплати страхових сум та страхових відшкодувань; ВЦР – відрахування в централізовані страхові резервні фонди; ВТР – відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій; ВВС – витрати на ведення страхової справи.
Найбільш важливим моментом у визначенні прибутку від страхової діяльності є визначення зароблених премій. Загальний підхід полягає у тому, що страхові премії мають бути сплачені раніше, ніж виникає зобов'язання страховика здійснити страхову виплату. Тому не вся сума мобілізованих страхових премій може розглядатись як дохід страховика. Доти, доки строк дії договору страхування не минає, відповідальність страховика перед страхувальником не закінчується, а отримані страхові премії ще не можна вважати заробленими. Отже, в будь-який момент часу страхова премія складається з двох частин – тієї, що вже вважається заробленою, і тієї, яку на певний момент часу не можна вважати заробленою. Співвідношення між цими частинами пропорційне до часу, який залишився до закінчення строку дії договору страхування. У зв'язку з тим, що страхова компанія має не один, а десятки, сотні договорів страхування, які не збігаються в часі, тому визначати зароблену та незароблену страхові премії, виходячи зі строку дії договору страхування, є незручним і копітким процесом. На практиці для цієї мети страховики використовують спеціальні методи. Як правило, спочатку завжди обчислюється незароблена премія, яка формує резерв незароблених премій, а далі вже – зароблена, яка складає дохід страховика. Відповідно до Закону України "Про страхування", величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від сум надходжень страхових премій з відповідних видів страхування в кожному з трьох кварталів періоду, який передує цій звітній даті, й обчислюється у такому порядку: сума надходжень страхових премій у першому кварталі цього періоду множиться на 1/4; сума надходжень страхових премій у другому кварталі множиться на 1/2; сума надходжень страхових премій в останньому кварталі множиться на 3/4; одержані добутки додаються і складають резерв незароблених премій на певну звітну дату, на основі якого розраховують зароблені премії, суму яких можна визначити за формулою:
(13.3)
де РНП (поч.) – резерв незаробленої премії на початок звітного періоду; СП – страхові премії, що надійшли у звітному періоді; ПП – страхові премії, передані перестраховикам; РНП (кін.) – резерв незаробленої премії на кінець звітного періоду.
Під час оцінювання фінансових результатів діяльності страхової компанії як об'єкта господарювання використовуються такі основні абсолютні показники (табл. 13.6).
Таблиця 13.6
Характеристика основних показників фінансової діяльності страховика
Показник |
Характеристика |
Страхові платежі |
Характеризують величину коштів, одержаних страховиком за договорами страхування та перестрахування. Цей показник визначається по компанії у цілому, за окремими видами страхування і в розрахунку на один договір. |
Страхові виплати |
Характеризують розмір коштів, фактично сплачених компанією за страховим випадком. Важливим моментом аналізу є визначення відхилень фактичних розмірів виплат від планових і встановлення причин цих відхилень. |
Сукупні доходи страхової компанії (виручка) |
Характеризуються різноманітністю, мають специфіку і поділяються на три групи: доходи від власне страхової діяльності, доходи від інвестиційної та фінансової діяльності, тобто пов'язані з інвестуванням і розміщенням тимчасово вільних коштів (як власних коштів, так і коштів страхових резервів) та інші доходи від звичайної господарської діяльності. Цей показник розглядається у динаміці. |
Продовження табл. 13.6
Сукупні витрати страхової компанії |
Включають:
Цей показник розглядається у динаміці |
Прибуток у тарифах |
Розглядається як заздалегідь розрахований елемент навантаження, яке складається з витрат страхувальника з ведення страхової справи і прибутку страховика |
Прибуток від інвестиційної діяльності |
Різниця між доходами і витратами, пов'язаними з інвестиційною діяльністю |
Фактичний прибуток |
Різниця між доходами за звітний період і зазнаними витратами страховика. Крім того, на його величину впливають результати інвестиційної діяльності страховика |
Чистий прибуток |
Характеризує фінансовий результат діяльності страхової компанії за вирахуванням податків і обов'язкових платежів до державного бюджету |
Страхові резерви |
Характеризують забезпечення страховою компанією майбутніх виплат страхового відшкодування та поділяються на резерв незароблених премій, резерв збитків для страхових компаній, які здійснюють ризикові види страхування, та резерви зі страхування життя для страхових компаній, які здійснюють страхування життя |
Для детальнішого аналізу ефективності роботи страхової компанії використовують відносні показники. До відносних показників належать різноманітні коефіцієнти, за допомогою яких зручно зіставляти результати діяльності страхової компанії у часі, а також аналізувати результати роботи декількох страхових компаній.
До відносних показників оцінки фінансових результатів діяльності страхової компанії відносять показники рентабельності (табл. 13.7).
На думку сучасних страховиків-практиків, показники рентабельності страхової компанії включають рентабельність страхової послуги, рентабельність продажу і рентабельність страхової справи
Таблиця 13.7