
- •Робочий зошит
- •6.050 202 “Автоматизовані та компютерно-інтегровані технології
- •Порядок виконання лабораторних робіт на кафедрі конструювання машин .
- •Лабораторна робота №1
- •I.Мета роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання, вимірювальний інструмент
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3.Обладнання, вимірювальний інструмент і апаратура
- •4.Послідовність виконання роботи
- •5. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №3
- •I.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Обладнання, вимірювальна апаратура та інструмент.
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4
- •1.Мета роботи
- •2.Короткі теоретичні відомості
- •3. Прилади та обладнання
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5.Контрольні запитання
- •4.2.2. Роликопідшипники конічні
Лабораторна робота №2
ВИВЧЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ І ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТІВ КОНІЧНОГО РЕДУКТОРА
I.Мета роботи
1.1.Вивчення конструкції редуктора.
1.2.Визначення основних параметрів конічних коліс, підшипників і редуктора взагалому.
2.Короткі теоретичні відомості
Конічні колеса
застосовують для передачі потужності
між валамі
осі яких перетинаються
під деяким кутом
.
Найбільш широко
застосовують конічні передачі, у яких
,
тобто між перпендикулярними валами
Де
кути ділильних конусів відповідно
шестерні і колеса.
Передаточне
відношення
Де
числа зубів відповідно колеса і шестерні.
Кути визначають по формулах
Рис.1
На Рис.1 видно, що
найбільша висота зуба
рівна
Зовнішній коловий модуль
Розраховане значення модуля заокруглюємо до найближчого по стандарту СТ СЄВ 310-76.
1ряд |
1,5 |
|
2,0 |
|
2,5 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
8 |
2ряд |
|
1,75 |
|
2,25 |
|
2,75 |
|
3,5 |
|
4,5 |
|
5,6 |
|
7 |
|
Зовнішня конусна
відстань
Середній коловий
модуль
Середня
конусна
відстань
Де
ширина вінця (довжина зуба)
Діаметр
зовнішнього ділильного кола
Діаметр
середнього ділильного кола
Коефіцієнти
ширини колеса
Зовнішні
висоти
головки
і ніжки
зуба
,
для прямозубих коліс
Кути головки
і ніжки
зуба
Мащення зачеплення здійснюється зануренням зубчатого колеса в оливу. Мащення підшипників шестерні здійснюється консистенсним мастилом(солідолом), підшипників колеса – розбризкуванням оливи. Об’єм оливи визначають із залежності 0,4…0,6 л на 1кВт потужності що передається. Глубина занурення колеса в оливу не повинна перевищувати довжини зуба. Відстань між дном редуктора і зовнішнім діаметром вершин зубів колеса не рекомендують приймати менше 20 мм для уникнення збовтування оливи і попадання її в загрязненному виді на пари де відбувається тертя (зубчате зачеплення, підшипники).
3.Обладнання, вимірювальний інструмент і апаратура
Обєктом вивчення є одноступінчастий спеціальний конічний редуктор із зубчатими колесами.
Для вимірювань використовують штангенциркулі 0…150 мм і 0…300 мм; для розбирання і збирання гайкові ключі і підставки.
4.Послідовність виконання роботи
4.1. Проводимо зовнішній огляд редуктора з метою: як кріпиться редуктор до рами; тип вихідних кінців валів; розміщення коліс на валах(консольне або між двома опорами); охолодження редуктора; спосіб заливки, злива і контроля рівня оливи; в яких місях і для чого зроблені ребра жорсткості, як закріплюють редуктор для транспортування,та інше.
4.2. Визначаємо массу редуктора (без оливи).
4.3. Встановлюємо редуктор на стіл і проводимо його розбирання в такій послідовності: виймаємо 4 гвинта які закріплюють підшипниковий вузол шестерні і знімаємо його,відгвинчуемо 4 гвинта,які кріплять наскрізну кришку підшипника вала шестерни та знімаємо її. Легкими ударами молотка по торцю вала шестерні через бронзову наставку вибиваємо вал. Кожний вузол знятий з редуктора відразу встановлюємо на підставку. Викручуємо 6 гвинтів які кріплять наскрізну кришку – корпус підшипника колеса і знімаємо її. Виймаємо вузол в зборі вал – колесо і встановлюємо на підставку.
4.4. Визначаємо тип коліс(прямозубі,косозубі або з коловим зубом) .
4.5. Визначаємо
кількість
зубів шестерні
;
заміряємо ширину зубчастого
вінця ( довжину зуба)
;
зовнішні діаметри кола
вершин
.
4.6. Визначаємо тип
підшипників, заміряємо їх розміри:
зовнішній
діаметри, ширину зовнішнього кільця.
4.7. Визначаємо площу дна редуктора, необхідну для визначення об’єма оливи; заміряємо діаметр отвору під фундаментні болти.
4.8. Виконуємо ескіз підшипникового вузла.
4.9. Встановлюємо вузол вал – колесо в корпусі редуктора.
4.10. Збираємо підшипниковий вузол шестерні, встановлюємо його в корпус і закріплюємо.
4.11. Складаємо кінематичну схему редуктора і вказуємо римськими цифрами номери валів, починаючи з вхідного.
4.12. Встановлюємо наскрізну кришку – корпус підшипника вала колеса, не закріплюючи її.
Результати всіх вимірювань заносимо у відповідні таблиці протокола лабораторних робіт. За наступними данними визначаємо параметри зубчастих коліс, підшипників і редуктоа в загалому.
Після закінчення розрахунків проводять опис конструкції редуктора, складають перелік складальних одиниць і деталей; дають рекомендації по вдосконаленню конструкції вузлів і деталей.
По закінченню вказаних робіт, здають лабораторну роботу викладачу. Встановлюють на місце кришку – корпус підшипникового вала колеса. Після цього редуктор і інструмент здають учбовому майстру.