
- •Isbn 5-7715-0729-6
- •Видатний вчений і патріот україни
- •2 Копсрницкій и. Предв. Свѣд. O кранюлогнческнхъ изслѣдованіяхъ. Кіевскія Уннверс. Изв., 1861, т. I
- •II Magierowski l. Wzrost ludnoàci w pow. Sanskim. Materialy antrop.—archeol. 7, IX. Krakow, 1900.
- •Пігментація (барва волосся та очей)
- •Головний покажчик
- •Висотній покажчик
- •Покажчик личний
- •6. Носовий покажчик
- •7. Профіль носа
- •Довжина верхньої кінцевости (руки)
- •Довжина нижньої кінцевости (ноги)
- •Довжина нижньої кінцевости щодо бюста, чи скелічний покажчик (index skêlique)
- •І. Мисливство1
- •Рибальство 1
- •Скотарство 1
- •Хліборобство 1
- •Народня техніка 2
- •Способи пересування 1
- •Пожива '
- •Будівництво 1
- •9. Одежа 1
- •10. Вірування 1
- •11. Обряди '
- •12. Народне знання
- •Громадська організація молоді обох статей. Товариства. Сходини. Досвітки та вечорниці. Спільне лежання. Сватання. Церемонії та наподоблення. Пов'язані свати. Обмін хлібом. Пробні ночі.
- •Гільце — священне дерево. Його приготування. Співи. Приготування вінків. Запросини на весілля. Покладання вінка на жениха.
- •Приготування короваю. Пісні та обряди. Оздоби. Танці.
- •1 Батькові, і матері,
- •252034, Кнів-34, вул. Золотоворітська, II.
- •254655, Мсп, Київ-53, вул. Артема, 25.
- •Isbn 5-7715-0729-6
ців
на південному Поділлю та Херсонщині
дуже високий, а на Катеринослав- щині
досягає рівня, що перевищує навіть
зріст гуцулів). Особливо високий зріст
кубанських козаків залежить, явна річ,
головно від того, що предки їх були з
добірної, найбільш розвиненої фізично
частини українського населення
(запорожців), а крім того, мабуть, ще й
од шлюбів з місцевими жінками ріжних
кавказських племен, серед яких, наприклад,
осетини досягають 1692 мм. В середній
смузі України, на заході, у північних
бойків та лемків знову виявилось близьке
сусідство польського населення, яке
трохи послаблюється, однак, близьким
сусідством словаків (1683 мм) та чехів
(1667 мм). Далі, на північному Поділлю, на
Київщині та Полтавщині зріст звиїцується
і зовсім падає на Харківщині та на
Вороніжчині, де українці стикаються з
великоросами (середній зріст— 1657 мм),
що їх нижчий зріст теж залежить од
инородніх, головним чином фінських
низькорослих елементів (мордва —
1643 мм, зиряни — 1628 мм, черемиси — 1615 мм
та ин.), які ввійшли тут до складу
слав'янського населення. Нарешті, в
північній смузі України, поминаючи
великоруський вплив на Курщині на
зниження зросту, яке найбільш помітне
на Чернигівіцині та в північній Волині,
могло впливати й те, що там українське,
мабуть-таки, перемішалося з литовськими,
польськими та великоруськими племенами,—
факт, який, на думку новіших учених,
спричинився до витворення білоруського
племени. На це правдоподібно вказують
і згадані вже нами відповідно невисокі
відсотки низькорослого та високорослого
населення в даних місцевостях, тоді як
середній зріст досягає тут значних
відсотків, як це можна бачити на таблиці
1.
Отже,
ми маємо всі підстави, щоб вважати
українців високорослими взагалі. Але
тут стає питання, як ми мусимо дивитись
на низькорослі елементи українського
племени: як на останки старої низькорослої
раси, що з’єдналися з великоросами, чи
як на порівнюючи новіші етнічні домішки,
що з’явилися ззовні. Щойно наведені
дані щодо географічного розподілу
зросту та наші пояснення щодо меншої
високорослости певних місцевостей,
особливо у північній смузі України,
а також відповідно незначний відсоток
малого та нижче середнього зросту на
цілій Україні — все це дає нам, здається,
право висловитись з певністю на користь
того, що зростом українці становлять
етнічно одноманітну високорослу масу,
в основі якої ніяк не можна припустити
злиття двох рас — високорослої та
низькорослої.
За
дуже важливу, з причини своєї сталости,
ознаку вважають відношення продовжного
та поперечного діяметрів голови, що
визначається так званим ^головним
покажчиком,
цебто цифрою, яка показує відношення
найбільшої ширини черепної части
голови до найбільшої її довжини, яку
приймають за 100. Відповідно до цього
головного покажчика, як етнічні групи,
так і окремі індивіди поділяються на
довгоголових
(доліхоцефали) з головним покажчиком
до 77,7, середньоголових
(мезоцефали) з головним покажчиком од
77,7 до 80,0 та короткоголових
(брахіцефали) з головним покажчиком,
вищим за 80,0; в свою чергу довгоголові
поділяються на доліхоцефалів та
судоліхоцефалів, а короткоголові — на
субрахіцефалів (од 80 до
та
брахіцефалів (од 83,3 та вище). Щодо цієї
ознаки, то українці, як і взагалі всі
слав’яне,— круглоголові, але рівень
їх круглоголовости (згідно з нашими
обчисленнями, середній головний
покажчик українців взагалі рівний
83,4) у ріжних груп населення та в ріжних
місцевостях має виключної
20
Головний покажчик
ваги
інтерес. Як у всіх більш-менш мішаних
етнічно народів, в українців головний
покажчик дає певні хитання, але ці
хитання, як ми це зараз побачимо,
зовсім не безладні, а, навпаки, дуже
многозначні, особливо коли зіставити
їх з хитаннями инших ознак.
В
північній смузі України, на східньому
її краю, на Курщині, знаходимо в українців
головний покажчик 83,3. Далі, в східній
частині Чернигівіцини головний покажчик
трохи вищий за середній (83,6), але в
південно-західніх повітах Чернигівщини
він зразу дуже сильно падає до 83,0,
знижуючись на північному заході до
малої субрахіцефалії (81,6). Таким чином
тенденція до звищення антропологічних
ознак зі сходу на захід, яка помітна й
тут, переривається і тут рухом довго-
та середньоголових елементів з
Великоросії, Білоруси, а особливо з
Польщі на крайньому заході.
В
середній смузі України вказані хитання
менші. Найменшим головним покажчиком,
як видно з промірів Кожухова на 120
суб’єктах, одзначаються українці
Вороніжчини (81,0), але в дослідах Лебедєва
цей покажчик значно вищий та наближається
до середнього (83,2), цебто й тут до певної
міри повторюється те саме, що ми бачили
тільки що в північній смузі. Але далі,
на Харківщині, як це дослідив Еркерт
на 80 суб’єктах, головний покажчик також
близький до середнього (83,2), а на
Полтавщині, як показують цифри Чикаленка,
Шульгина та Руденка, у північно-східніх
повітах — 83,0, а в південно-західніх
— 83,5. На Київщині проміри Дібольда (на
200 суб’єктах) дають головний покажчик
уже порівнюючи значно вищий (84,5), алеТаль-
ко-Гринцевич та Алешо дають значно
менший покажчик — 83,2, а Артюхов для
південно-західніх повітів дає 84,5 і для
Звенигородщини та Таращансь- кого
повіту — 82,6. У північній частині Поділля
головний покажчик падає до 82,3, а в
південно-західній та центральній Волині
доходить до 82,1, далі в Галичині звищується
од 82,2 до 83,3 у лемків на північному сході
та до
у
центральних бойків.
Нарешті,
у південній
смузі України
хитань уже немає, і головний покажчик,
цілком уже брахіцефальний, іде, рівно
звиїцуючись, зі сходу на захід з дуже
невеликим відхиленням у подністрянського
населення Поділля. Найменшим головним
покажчиком тут одзначаються кубанські
козаки (проміри Гільченка дають
82,1, а мої та Чикаленкові — 82,6); далі, на
Катери- нославщині проміри Кондрашенка
дали в обох її частинах по 83,3, а в Тав-
рії — 84,5; на Херсонщині проміри Чикаленка
та Шульгина дають 83,7, на Поділлю проміри
Крижановського по річці Буг — 84,0, а
понад Дністром — 85,2; в Галичині, у
південних бойків — 84,6, у галицьких
гуцулів — 84,4, у гуцулів буковинських
— 85,1, в угорських гуцулів — 85,0 і, нарешті,
у бачванців — 86,3.
Для
пояснення вищенаведених цифр нам не
потрібні які-будь зауваження, крім
тих, що ми-вже їх висловили з приводу
пігментації та зросту українського
населення. Невеликий головний покажчик
українців Курщини та Вороніжчини цілком
можна пояснити близькістю великоросів
з їх малою субрахіцефалією (за Денікером
— 81,1 та 82,9, а за Івановським — 82,3), яка,
безперечно, залежить од того, що вони
проковтнули ще більше субрахі- цефальних
фінів (80,1), черемисів (79,2), естів (79,0)
тощо. Ці самі зауваження цілком
достатні й для пояснення помірної
субрахіцефалії населення Харківщини.
На малу брахіцефалію кубанських козаків
міг вплинути головний покажчик
осетинів (81,9). Трохи складніше питання
про головний покажчик українців
південних повітів Курщини: цей покажчик,
що його вичислив Лебедєв, дивує своєю
несподіваною висотою (84,0). Ясна річ, що
21
Таблиця
2
Українці середньої смуги |
Вороніж ти на |
Харківщина |
Полтавщина |
Київщина |
|||||||||||
й 1 X %. G |
В W Ч ■є ч |
0 В X V І П X *—« |
» О X Я о. и |
S X V а і 3 о и |
и X X У |
Я І і sa Зі |
tr я і * 11 ІІ |
3 1 4 |
|||||||
|
|
|
|
ë , т О ? X с їх 1S С Я |
р X Е Т X X S я с 2 |
1 . » О О S с їх 13 G S |
|
|
|||||||
Число промірених |
170 |
16 |
— |
|
97 |
296 |
138 |
— |
200 |
||||||
І |
Ба Іа Ба ІЬ |
>ва волосся в % Ясна Каштанова Темна >ва очей в % Ясна Мішана Темна |
— |
17.0 50.0 33.0 44.0 44.0 12.0 |
39.0
|
41,3 58.7
|
21,6 78.3 9,2
|
7,8 33,7 58,3 10,9 57.0 32.0 |
9,4 34,3 56.2
|
— |
21,0 13.0 59.0 16.0 41.0 42.0 |
||||
II. Зріст |
В аб в % |
:олютних цифіих малий нижчий за середній виший за середній високий |
1658 18,0 30.0 32.0 20.0 |
31.2 31.2
|
1642 |
1645 18,0 47,5 20,3 14,0 |
1682
44.3 |
1675 7,7 25.0 34.1 33.1 |
1702 3,6 18,1 23,9 54,3 |
— |
1669 |
||||
III. Головний , покажчик |
В аб< в % |
:олютних цифрах доліхоцефали мезоцефали субрахіцефали брахіцефали |
81,0 |
83.0
|
— |
83,2 |
83,4 4,1
48.4 |
83.0 3,7
|
83,5 3,5 10,1 38,4 47,8 |
83,2 3,7 19,4 76.8 76.8 |
84.4 8,5 16,0 75.5 75.5 |
||||
IV. Височина черепа (продовжний дія метр = 100) |
— |
69,8 |
67,6 |
— |
70,8 |
72,0 |
72,7 |
— |
71,2 |
||||||
V. Личний покажчик |
— |
1043 |
— |
— |
1013 |
1028 |
1023 |
— |
— |
||||||
VI. Носовий покажчик |
— |
71,5 |
69,8 |
— |
72,4 |
70,3 |
71,8 |
— |
64,1 |
||||||
VII. Профіль носа |
[Вигнутий 1 Рівний [Вгнутий |
— |
18,7 56,2 25,0 |
— |
— |
14,4 65,0 20,6 |
23.3 |
21,0 64.4 14.4 |
— |
— |
|||||
VIII. Довжина верхньої кінцевости (руки) |
— |
44,7 |
— |
— |
45,8 |
44,7 |
44,4 |
— |
— |
||||||
IX. Довжина нижньої кінцевости (ноги) |
— |
46,9 |
— |
— |
47,3 |
46,7 |
51,4 |
— |
— |
||||||
X. Довжина ніг щодо бюсту |
— |
87,0 |
— |
— |
89,8 |
94,2 |
97,5 |
— |
— |

Київщина |
Поділ ля |
Волинь |
Східня Галичина (рівнина) |
Східня Галичина (горці) |
/•'opcv кі русин.і |
|
|||||||
о а V |
Артюхов |
0 X я Її £ 5 |
л 1 я и |
Вовк |
а s В я а 0 і в а. |
Вовк |
Вовк |
Серед ні цифри дл« ЦІЛОЇ серед |
|||||
Південно західні повіти І |
|
|
g а і = її .5 к Е 5 |
|
|
|
|
|
|
Бойки |
|
смуги |
|
(5 І і ■» 5 2 .9 Е S |
X Î п ■5 “ — е |
її е § |
я ї " р. 2 3 S Ë Я а |
о X г ? 2 § С 5 |
Я ї 5 1 V я |
Ö £ ї « В % s з Е 5 |
X и X о е: |
Північ НІ |
Цен тральні |
|
|
||
120 |
124 |
271 |
206 |
52 |
303 |
48 |
59 |
104 |
91 |
75 |
71 |
53 |
249,4 |
3,3 22,5 74,1 |
— |
6,2 24,2 69,4 |
8,3 29,6 64,0 |
17.3 42.3 40.4 |
3,3 34,1 62,5 |
6,2 39,6 54,1 |
6,8 22,0 71,2 |
4,8 29,8 65,3 |
1,1 18,7 80,2 |
20,3 79,6 |
5,6 23.5 68.6 |
37,7 62,2 |
— |
5,0 35.0 60.0 |
— |
4,5 40,6 54,8 |
8,7 42,2 49,0 |
9,6 42,3 48,1 |
35.0
|
10.4
|
15,8 31.6 52.6 |
21,1 44,2 34,6 |
16,5 30,8 52,7 |
20,2 32,4 47.3 |
31,3 19,6 47,0 |
54.6 |
— |
1679 |
1685 |
1671 |
1664 |
1683 |
1663 |
1682 |
1664 |
1684 |
1653 |
1644 |
1667 |
1677 |
1669 |
9,1 24,1 25.8 40.8 |
5,6 23,3 33,8 37,0 |
9,9
29.5 |
9,2 33.0
|
5,8 25,0 28,8 40,4 |
9,5
25.4 |
17.6 17.2 41.7 23.3 |
17.6 17.2 41.7 23.3 |
7,4 17,5 37,9 37,0 |
22.0 |
|
10,1 33,3 32,0 24,6 |
16,9 22,6 30.2 30.2 |
— |
83,2 |
84,5 |
83,4 |
82,5 |
82,3 |
82,1 |
83,3 |
83,0 |
82,8 |
83,3 |
83,1 |
84,5 |
84,5 |
83,2 |
5,7 11,6 37,5 45,0 |
4,0 10,4 19,3 66,1 |
2,5 9,9 35,8 51,6 |
8,7 15,0 41,2 35,9 |
7,7
42.3 |
6,5 20,7 40,9 31,6 |
22,9 33,3 43,7 |
10,1 5,0 42.3 42.3 |
6,4 12,9 37,0 43,5 |
1,1 12,1 41,8 45,0 |
1,3 13,3 34.6 50.6 |
1.4
|
5.5
|
— |
68,6 |
70,9 |
67,8 |
67,0 |
72,0 |
70,7 |
70,7 |
72,4 |
70,2 |
71,8 |
71,2 |
72,7 |
73,1 |
70,6 |
1003 |
1038 |
1031 |
1031 |
1052 |
1021 |
1003 |
1041 |
992 |
1018 |
1011 |
1058 |
1021 |
1024 |
71,8 |
71,8 |
72,1 |
72,3 |
71,2 |
69,3 |
77,7 |
76,5 |
71,4 |
71,7 |
75,4 |
74,4 |
66,0 |
72,1 |
16.7 71.7 11.7 |
13,7 75,0 11,3 |
8,1 69,7 22,1 |
3,1 65.5 30.5 |
11.5 |
6,6 60,9 32,4 |
25,0 43,7 31,2 |
16.9
|
21,1 69,2 9,6 |
25.3
|
20,4 66,3 13,2 |
25,6 66,5 7,Н |
21,9 62,3 14,8 |
21.1 |
44,3 |
44,8 |
44,5 |
44,7 |
43,4 |
44,3 |
|
|
|
|
|
|
44,0 |
44,5 |
47,3 |
48,4 |
47,7 |
47,5 |
48,3 |
47,4 |
48,0 |
47,8 |
48,6 |
48,0 |
44,7 |
45,4 |
47,6 |
47,6 |
91,1 |
93,2 |
91,7 |
90,4 |
93,5 |
90,5 |
92,4 |
91,9 |
93,5 |
92,5 |
89,0 |
87,3 |
90,8 |
90,9 |
Таблиця З
Українці південної смуги |
Кубань |
Таврія |
|||||||
о в X ! 5 U |
S и я а * 0 X Ю у |
2 X V а я а g X 0 и |
|||||||
Число промірених |
61 |
40 |
37 |
||||||
[ |
Ба Іа Ба ІЬ |
>ва волосся в % Ясна Каштанова Темна >ва очей в % Ясна Мішана Темна |
42.8 |
2,5
20.0 35.0 45.0 |
8,1 24,3 67.5
|
||||
II. Зріст |
В аб< в % |
валютних цифрах малий нижчий за середній виший за середний високий |
1700 3,2 И,7 32,8 49,1 |
1709 2,3 5,0 30,0 62,7 |
1706 8,1 13.5
|
||||
III. Головний покажчик |
В аб в % |
валютних цифрах доліхоцефали мезоцефали субрахіцсфали брахіцефали |
82,1 9,8 21,3 24,6 44,2 |
82,6 2,5 20,0 22,5 55,0 |
84.5 5,4
|
||||
ГѴ. Височина черепа (продовжний діяметр = 100) |
— |
71,4 |
71,6 |
||||||
V. Личини покажчик |
— |
103,7 |
100,6 |
||||||
VI. Піковий покажчик |
69,6 |
62,3 |
67,0 |
||||||
[Вигнутий VII. Профіль носа Рівний Вгнутий |
— |
32.5
|
8,1 78,3 13,5 |
||||||
VIII. Довжина верхньої кінцевости (руки) |
— |
— |
44,2 |
||||||
IX. Довжина нижньої кінцевости (ноги) |
47,5 |
46,7 |
47,4 |
||||||
X. Довжина ніг щодо бюсту |
— |
87,7 |
91,3 |

Катеринославщина |
Херсон щина |
Поділля |
Східня Галичина |
Бачка |
|
|||||
|
|
Р |
Крижановський |
Вовк |
Вовк |
|
цифри для |
|||
! Кондрашенко |
о ІІ ІІ |
Гуцули |
|
ЦІЛОЇ південної смуги |
||||||
|
|
По Бугу |
По Дністру |
Південні бойки |
Галицькі |
Буковин ські |
Угорські |
и В О оа |
||
78 |
167 |
65 |
бі |
32 |
93 |
69 |
зо |
36 |
20 |
789 |
14.0 85.0 |
4,5 26,0 72,4 |
6,1 36.9 56.9 |
6,6 24,6 68,8 |
21,9 78,1 |
1,8 52,0 46,5 |
4,3 8,7 86,9 |
16,7 3,3 80,0 |
2,7 13,8 83,3 |
40.0 60.0 |
— |
57.1 |
23,4 25.7 62.7 |
18,7 50,0 31,2 |
11.5
|
3,1 25,0 71,9 |
14,3 28,5 57,1 |
21,7 20,3 58,0 |
13,3 26,7 60,0 |
22,1 2,7 75,0 |
35.0 65.0 |
Е |
1716 |
1700 |
1675 |
1686 |
1691 |
1662 |
1690 |
1696 |
1700 |
1684 |
1693 |
7.2 5.3 12.3 75.4 |
1,6 8,2 36.0 54.1 |
10,8 16,7 44.6 27.7 |
4,9 21.3 34.4 39.4 |
3.1
|
16,8 30.5
|
5,8 20,3 28.9 44.9 |
10,3 20,6 24,1 44,8 |
5,4 18,9 27.0 48.1 |
20,0 40.0 40.0 |
— |
83,3 |
83,3 |
83,7 |
84,0 |
85,2 |
84,6 |
84,4 |
85,1 |
85,0 |
86,3 |
84,1 |
2,5 14,1 41,0 42,3 |
3,0 12,0 40.0 45.0 |
1,5 3,1 50,7 44,6 |
3,3 9,8 24,6 62,3 |
6,3 25,0 68,7 |
1,0 6,1 25,7 67,0 |
1,5 10,1 33,4 55,0 |
3,2 10,7 20,0 66,0 |
33,3 66,7 |
5,0 20,0 75,0 |
— |
70,8 |
70,2 |
71,5 |
72,8 |
73,1 |
73,2 |
74,2 |
74,8 |
73,1 |
74,9 |
73,0 |
102,0 |
102,6 |
— |
102,4 |
101,7 |
101,1 |
102,1 |
103,1 |
101,2 |
102,3 |
102,1 |
76,4 |
75,2 |
62,3 |
69,8 |
70,9 |
71,8 |
71,1 |
73,2 |
63,1 |
63,9 |
68,9 |
7,5 62,3 29,2 |
7,5 62,3 29,2 |
10.9 |
9,8 62,3 27,8 |
9,3 56.2 34.3 |
23,4 58.3 18.3 |
26.4 |
3,3 50,0 46,6 |
2,7 63,9 33,2 |
35.0 55.0 10.0 |
16,2 60,5 23,2 |
44,3 |
44,3 |
— |
44,4 |
44,2 |
|
|
|
|
|
|
47,8 |
47,8 |
47,4 |
48,0 |
48,1 |
47,8 |
47,7 |
47,5 |
47,9 |
47,4 |
47,6 |
90,9 |
90,5 |
90,0 |
92,1 |
92,5 |
91,8 |
90,9 |
90,4 |
94,0 |
90,5 |
91,0 |
до певної міри ця цифра (в таблиці вона з’єднана з цифрою для північних повітів) може підлягати сумніву, бо вона виведена з серії всього 19 людей, але коли прийняти до уваги, що в числі промірених було 36 % субрахіцефа- лів, то прийдеться шукати иншого пояснення, що про нього ми скажемо далі. Потім, коли звернемось знову до порівнюючи малого головного покажчика в південно-західній частині Чернигівіцини та на північному сході Волині, то він, як і всі инші етнічні ознаки населення цих місцевостей, мусить залежати від домішки білоруського елементу (головний покажчик білорусів — 81,8) або, що також можливо, від недостатнього проникання українців в місцевості, зайняті раніш білорусами. Ще складніше питання про досить малу брахіцефалію серед населення північно-східньої частини Полтавщини. Для пояснення цього факту згадаємо тільки те, що, здається, нігде на Україні не переведено стільки експериментів для зміни етнічного характеру населення, як саме в цих місцевостях. Не кажучи вже про розпочате ще в XIV віці переселення людей з берегів Бугу та Дністра, а далі про також давню імміграцію білорусів та чернигівських українців,— ще в XIX столітті поміщики робили спроби переселяти туди цілими селами великоросів; при цьому цікаво зазначити той факт, що це дуже мало відбилося на мові, і коли цей вплив можна помітити, то тільки на деяких етнографічних подробицях, особливо в північних повітах. Антропологічно, як це спостеріг я та Чика- ленко, населення козачих сел Полтавщини дуже різко відріжняється від колишнього кріпацького населення і своїм високим зростом, і темнішою пігментацією, і вищим головним покажчиком. Далі незначну субрахіцефалію північно-західньої, південно-західньої та центральної Волині треба вже инакше поясняти. Говорячи про зріст, ми згадували вже про вузьку смугу, що тягнеться через північно-західню та центральну Волинь та кінчається в північних повітах Поділля. Явна річ, і в цьому випадку ми також маємо до діла з впливом польсько-мазурської імміграції (середній головний покажчик поляків — 82,1), а на північному заході Волині міг також відбитись і вплив литовський ятвягів (головний покажчик литовців — 81,8). Тільки тим самим впливом можна пояснити й помітну субрахіцефалію північно-східніх галичан, що її сконстатував Раковський. Вплив цей виказався, однак, дуже слабким щодо галицьких горців; коли в них це й помітно, то хіба що на галицьких гуцулах, бо їх головний покажчик трохи нижчий за покажчик буковинських та угорських гуцулів. Ці останні так само, як бачванці, і головним покажчиком знаходяться в наявному зв’язку з буковинськими румунами (головний покажчик — 86,3), почасти з болгарами (84,7), боснійськими сербами (85,7), сербохорватами (86,0), герцеговинцями (86,7), трансиль- ванськими румунами (87,2), а почасти також і з західніми слав'янами (чехи — 85,4, словаки — 85,4, моравські словаки — 85,3).
Ця картина середніх головних покажчиків та їх географічного розподілу на Україні стає значно рельєфніша та виразніша, коли ми підемо трохи глибше і звернемо увагу на відсоткове взаємовідношення ріжних черепних типів у місцевостях, що дають субрахіцефальні головні покажчики. Роздивляючись з цієї точки погляду цифри південно-західніх повітів Чернигівщини (головний покажчик — 82,3), ми бачимо, що кількість доліхоцефалів не перевищує там 8,1 %, мезоцефалів — 20,5 %; але субрахіцефалів там є 31,3% і брахіцефалів — 39,5%, цебто, инакше кажучи, основну частину населення (майже 40%) становлять справжні брахіцефали. Те саме, але в більшій мірі, знаходимо і в українських повітах Курщини, де загальний головний покажчик, однак, уже брахіцефальний. На Полтавщині (головний покажчик — 83,25) бачимо те саме відношення: 1,8% доліхоцефалів, 12,1 %
26
Таблиця
4
|
|
Головний покажчик у % |
Барва волосся в % |
Барва очей |
в % |
||||||
Українці |
iS >» н о '5. т |
§ с .3 s 5 § 0 ге Ч-Ѳ- |
s І ■§! 3 О 5 |
І1 5Î |
я ! * а. ге иа •§■ |
о 5 05 |
g 03 О X 3 |
о s 5 £ |
я о 04 |
X в а s |
'я 36 £ |
[Малий ІТ Нижчий за середній Чернигшшина „ _ .. Вишии за середній [Високий |
18,4 21,0 31,6 29,0 |
0,0
1.3 |
3,9 2,6 6,5 5,2 |
5.2 9.2 5.2 9.2 |
9,2 7,8 17.1 13.1 |
2,6 1.3
|
9,2 10.5 14.5 14.5 |
6,5 9,2 14.5 10.5 |
0,0 2,6 2,6 5,2 |
9,2 13,1 11,8 11,8 |
9.2
9.2 |
[Малий Київщина Нижчий за середній (південно-за- Виший за середній хідні повіти) [Високий |
10,0 25.0 25.0 40.0 |
12,5 6,2 1,2 |
3.7 3.7 6,2 |
12,5 8,7 15,0 |
5,0 8,7 10,0 17,5 |
2,5 |
6,2 10,0 5.0 3,7 |
3,7 15.0
|
1.25
|
5,0 10,0 10,0 13,7 |
3,7 15,0 13.7 23.7 |
[Малий v Нижчий за середній Херсонщина „ . Вишни за середній [Високий |
2,5 5,0 30,0 62,5 |
2,5 |
10,0 12,5 |
7,5 12,5 |
2.5
|
2,5 |
|
2,5 5,0 25.0 50.0 |
2.5
|
2.5
|
2,5 10,0 32,5 |
[Малий Гуцули Нижчий 33 середній Вищий за середній [Високий |
6,5 18,9 29.2 45.2 |
1,4 |
0,7 3,0 3,7 |
|
3,7 14,1 17,0 25,9 |
0,7 2.3
|
0,7 2.3
|
0,2 1,4 2.3 4.4 |
7.4 |
0,7 4,4 2,3 9,6 |
4,4 11,7 17.0 29.1 |
мезоцефалів, 36,4 % субрахіцефалів і 47,7 % брахіцефалів. На Київщині (цифри Алешо дають там середній головний покажчик 83,2)—те саме: 5,7% доліхоцефалів, 11,6% мезоцефалів, 37,5% субрахіцефалів та 45% брахіцефалів. У північних повітах Поділля (середній головний покажчик —
відношення дуже близьке до того самого явища: 7,7 % доліхоцефалів,
% мезоцефалів, 32,7 % субрахіцефалів та 42,3 % брахіцефалів. Майже те саме бачимо і в північно-східній Галичині та на Кубані. Словом, в усіх перечислених нами місцевостях України з субрахіцефальним покажчиком справжні брахіцефали коли не переважають, маючи абсолютну більшість, то все-таки перевищують чисельно навіть кількість субрахіцефалів при порівнюючи невеликому відсоткові довгоголових та середньоголових, цебто брахіцефали становлять корінне населення. Трохи инакші виявляються відношення на Волині; тут субрахіцефальний середній головний покажчик з дійсною перевагою субрахіцефалів при невеликій кількости брахіцефалів: у північно-східній частині Волині — 0,0% доліхоцефалів, 16,8% мезоцефалів, 44,1 % субрахіцефалів і тільки 37,2 % брахіцефалів; на північному заході — 9 % доліхоцефалів, 51,5 %, цебто абсолютна більшість, субрахіцефалів і тільки 27,2 % брахіцефалів. Тут брахіцефали наявно уступають перед субрахіцефалами; субрахіцефали становлять тут більшість, і це приводить до думки, що вони, особливо на північному заході Волині, були раніше основним населенням і тільки вже потім перемішалися з зайшлими українцями, після чого підлягли ще впливу польеько-мазурської колонізації.
Таким чином наші дані щодо головного покажчика цілком підтверджують все те, що було сказане нами з приводу пігментації та зросту. Майже повна відсутність довгоголових, дуже невелика кількість середньоголових і навпаки— дуже велика кількість короткоголових та взагалі значно менша кількість субрахіцефалів — все це ясно вказує нам і щодо головного покажчика, що в основі українського племени не могло бути сполучення двох ріжних рас, і що українці, які належать до короткоголової взагалі слав’янської родини, є справжні брахіцефали, що їх головний покажчик тільки де-не-де послаблюється до субрахіцефалії сторонніми етнічними домішками.
З усіх розібраних досі нами антропологічних ознак кожна зокрема приводить нас до викладених нами висновків, але коли їх зіставити одна з одною, то вони ще ліпше освітлюють етнічні особливості українського народу. Брак місця не дозволяє нам зробити це в усіх бажаних подробицях; тому, щоб не мати справи з великими та складними таблицями, ми візьмемо тільки чотири групи і розглянемо цифри, що до них належать, у їх взаємному зв’язку між собою.
Досить навіть побіжного погляду на наведену таблицю, щоб переконатись, що серед українського населення найвищий зріст відповідає і найвищому (брахіцефальному) головному покажчику та найбільшій мірі темної пігментації, або, инакше це сказавши, що українці, поминаючи всю сучасну їх змішаність, в істоті належать до одної раси—до раси високорослої, брахіцефальної, темноволосої та темноокої; ця раса, чисельно пануючи над домішками, і дає певні середні цифри, а домішки, аритметично знижуючи ці середні цифри, зостаються у великій кількості своїй чисто механічні. Иншими словами, українське населення, маючи, наприклад, свій середній зріст вище за середній взагалі, складається коли не в більшості, то в дуже значній частині з високорослих; далі, субрахіцефалічні своїм середнім головним покажчиком, українці в головній своїй масі — справжні брахіцефали і т. ин. Перейдім тепер до огляду,— якнайкоротшого,— решти антропологічних ознак населення України.
28