Запровадження

Проблема забезпечення держави енергоносіями. Усі знають, що газ, нафту, вугілля й навіть електроенергію доводиться імпортувати за домовленістю іншими країнами, але це отже, що вони також можуть диктувати умови для встановлення вартості даної імпортованої продукції. Щороку цього витрачається близько 8 млрд. дол., потім йде 2/3 всього товарного експорту. Дефіцит енергоносіїв тягне у себе шлейф важких наслідків: недобір врожаю, систематичне відключення населених пунктів від електропостачання тощо. буд. Тому проблема вимагає кардинального і раціонального рішення, який би економічно вигідно державі й доцільним Україні.

Внутрішні виробництво енергії, включаючи копалину паливо і первинну електроенергію (ядерну і гідравлічну), покривало в2000-2003гг. близько 53% потреб. Тому перед державою і слід питання забезпечити країну 100% потреби у енергії, й у з цим державі припадати шукати шляху забезпечення енергією у співпраці з країнами експортерами такі як Росія, постачає газ Україні й інші. Виходячи з цього основним завданням Української економіки, хоча що що є не досягнутої знайти метод задоволення потреб країни у енергії з допомогою її внутрішнього виробництва.

Паливно-енергетичний комплекс України

 

Паливно-енергетичний комплекс України має у розпорядженні один-єдиний власний енергоносій, здатний повністю забезпечити потреби теплової енергетики в твердому паливі. Та цього слід щорічно добувати щонайменше 100 млн. т вугілля, а чи не 76,9 млн. т, як видобувається сьогодні. Головна причина значного зменшення видобутку вугілля — знос основних фондів галузі. Зазначимо, що 98 шахт експлуатувалися в довоєнні роки, а 50 — межіXIX—XX ст.; 90% нинішніх вуглевидобувних підприємств працюють без реконструкції та істотною модернізації понад 30 років, тоді як відновлення у галузі має відбуватися то за щоп'ятнадцять років. До того ж донецький вугілля залягає великий глибині (загалом 1000 м). Це були найбільш глибокі й важкі розробки у світі, спеціалісти відносять їх до категорії «З». В усіх країнах планети підземне видобування вугілля нерентабельна.Рентабельной є лише відкрита (Австралія, Казахстан). Проте потреби чорної металургії і електроенергетики позбавляють нам вибору. До речі, у Німеччині й США перевищив на вугіллі виробляють левову пайку наявних електроенергії.

У виробництві електроенергії точно як і становище важке. Головні виробники її — теплоелектростанції страждають через надмірної вартості вітчизняного вугілля й неменшою дорожнечу газу. Витрати виробництва електроенергії вище, ніж ціна продажу споживачам.

Не усе гаразд із забезпеченням атомних станцій ядерного палива.Уранового сировини предосить, але реакторні касети доводиться імпортувати із Росії, бо їх виготовлення в нас не налагоджене.

Щодо невисокі модулі стоку річок обмежують використання гідроресурсів, Частка ГЕС у виробництві електроенергії становить лише 4%; цю величину забезпечують переважно 8 найбільших станцій на Дніпрі. Створення міні-електростанцій на карпатських річках допомогло розв'язати проблеми електропостачання, запобігти руйнівні повені, налагодити надійне водопостачання населених пунктів у західному регіоні тощо. буд. Втім, гадаю, міні-електростанції доцільно будувати всюди. Слід також сказати відродити ті, що були побудовані в50—60-е роки, та був зупинені.

Потрібно звернути увагу до великі запаси шахтного метану. При видобутку на атмосферу тільки з шахт Донецькій області він викидається обсягом 3 млрд. м3 на рік. Запаси цього в Україні досягають 3,5 трлн. м3. У результаті дегазації шахт викачують лише до 20% метану (США — 40—60%). Перша України свердловина для промислового відбору метану вжепробурена Львівщини.

Загалом уЛьвовско-Волинском басейні запаси вугільного газу становлять принаймні 10 млрд. м3.

Центральний ділянку у Чорному морі зПрикримской його частиною, за прогнозами геологів, містить понад 2000 трлн. м3гидратного метану. Добути його можна лише яка має значні кошти й сучасне устаткування, але це справа дуже перспективна.

Збільшення обсяги виробництва, очікуваною протягом десятиріччя, зумовлює зростання попиту енергію та електроенергію.

Попри те що, що встановлена на потужність електростанцій України є високої, реальна робоча потужність знижується. Виникає потреба у реабілітації існують і будівництві нових генеруючих потужностях.

Під час підготовки таких проектів потрібно враховувати питання надійності забезпечення цих потужностей паливом весь період функціонування електростанцій.