Мета та завдання практики

Метою виробничої практики є формування у студентів професійних практичних знань, умінь та навичок, необхідних для успішної роботи в організаціях, що проектують чи експлуатують програмне забезпечення ЕОМ, АСУ, застосовують інформаційні методи і ПЕОМ для моделювання виробничих процесів, проведення чисельного експерименту і розв’язування науково-технічних завдань. Студент виконує певні обов’язки, спостерігає за діяльністю фахівця, виконує поточну роботу.

Основними завданнями виробничої практики є:

• вивчення структури ОЦ (інформаційного відділу, комп’ютерного центру, лабораторії, КБ), ознайомлення з тематикою задач, що розв’язуються в установах, організаціях (підприємствах, управліннях, корпораціях, товариствах, банках, НДІ, навчальних закладах);

• ознайомлення з методами і організацією роботи на сучасних ПЕОМ, зі змістом та умовами праці інженера-програміста на виробництві;

• практична підготовка до самостійної роботи як інженера-програміста;

• вивчення заходів щодо техніки безпеки, охорони праці, протипожежної безпеки, охорони навколишнього середовища і цивільній обороні.

За наслідками проходження виробничої практики студенти повинні знати: структуру установи, організації; клас задач, що розв’язує установа, організація в галузі інформаційного забезпечення ПЕОМ, порядок прийому і передачі їх в експлуатацію; принципи побудови інформаційних моделей задач, що досліджуються; можливості застосування результатів дослідження, ПЕОМ і систем математичного забезпечення; основні джерела науково-технічної інформації зі спеціальності; технологію програмування загального і спеціального програмного забезпечення ЕОМ; організацію інформаційних служб.

За наслідками проходження виробничої практики студенти повинні уміти: оцінити техніку ОЦ, повноту алгоритмічних засобів та інформаційного забезпечення системи управління; сформулювати задачу дослідження; здійснити постановку конкретної задачі і вибір методу її розв’язання та його алгоритмізацію; розробити програму і план дослідження; вести самостійний пошук науково-технічної інформації з питання, що досліджується; застосувати засоби математичного забезпечення інженерних та економічних задач, пакети прикладних програм; використовувати та розробляти інформаційні системи та бази даних; аналізувати результати і давати їх фізичну інтерпретацію та встановлювати область застосування; оформляти та вести науково-технічну документацію.

За наслідками проходження виробничої практики студенти повинні набути навичок: роботи на посаді інженера-програміста; використання сучасного інформаційного та програмного забезпечення ПЕОМ; організації виробничої та науково-дослідної роботи; роботи з базами даних та інформаційними системами; оформлення документації і звіту про виконання науково-дослідних робіт.

Зміст, характеристика результатів практики та їх Оцінювання

Змістом виробничої практики передбачено:

– вивчення структури, організації і виробничої діяльності установи, організації – бази практики;

– проходження інструктажів з правил охорони праці та протипожежної безпеки, дотримання прийнятих на базі практики правил внутрішнього розпорядку та правил техніки безпеки.;

– знайомство з планами науково-технічних досліджень, тематикою задач та їх використання;

– вивчення обов’язків і кола задач, які розв’язує інженер-програміст, та надання допомоги як інженера-програміста базі практики;

– виконання індивідуального завдання виробничої практики, опрацювання необхідних літературних та електронних джерел;

– регулярне ведення календарного графіку практики, оформлення звіту про проходження практики.

Зміст пунктів індивідуального завдання конкретизується і уточнюється під час проходження практики керівниками від кафедри і бази практики. Матеріали, отримані студентом під час виконання індивідуального завдання, можуть бути використані для підготовки доповіді, оформлені статті, створення програмного продукту або для інших цілей по узгодженню з кафедрою та базою практики.

Напрями розробки програмних продуктів

1. Розробка візуальних компонентів програмного забезпечення

інформаційних систем, зокрема:

• розробка системного та прикладного програмного забезпечення і програм візуалізації для системи на основі використання технології об’єктно-орієнтованого програмування;

• розробка програмного інтерфейса користувача за допомогою сучасних засобів та інтегрованих середовищ розробника.

2. Розробка баз даних, зокрема:

• вибір СУБД на основі вимог користувачів, аналізу технічних, економічних, функціональних, сервісних характеристик СУБД;

• розробка логічної структури бази даних;

• розробка таблиць баз даних і зв’язків між ними;

• розробка запитів відповідно до вимог підприємства.

3. Проектування Інтернет-вузла організації, зокрема:

• розробка структури Інтернет-вузла;

• розробка web-сторінок для локальних комп’ютерних мереж і мережі Інтернет у процесі підготовки довідково-рекламної інформації за допомогою програмних і технічних засобів з використанням текстових, графічних і HTML-редакторів.

Опис програмного продукту має містити такі основні розділи:

• тема і цілі, опис застосування розробленого програмного продукту,

• формулювання вимог до предмета розробки мови програмування, засобів, технічних складових тощо;

• розробка проекту програми, алгоритм;

• супровід і експлуатація програми.

Для успішного виконання завдань практики студентові пропонується скласти календарний графік практики, основними пунктами якого повинні бути:

1. Ознайомлення з метою і задачами виробничої практики.

2. Оформлення документації, отримання перепусток (на базах практики, де це вимагається інструкціями ).

3. Вивчення правил внутрішнього розпорядку.

4. Інструктаж з техніки безпеки і охорони праці.

5. Ознайомлення з робочим місцем практиканта.

6. Ознайомлення з матеріальною базою підприємства.

7. Відвідування наукових семінарів та виробничих нарад.

8. Виконання практичних завдань.

9. Виконання індивідуального завдання.

10. Оформлення матеріалів звіту з практики.

Календарний графік практики студента узгоджується з керівниками практики від кафедри і від бази практики. Про виконання пунктів календарного плану та про труднощі при їх виконанні слід своєчасно інформувати керівників практики. Робочий день практиканта – 6 годин.

Перелік звітної документації з виробничої практики:

• відгук-характеристика керівника від бази практики, завірена підписом керівника та печаткою установи;

• звіт про проходження виробничої практики;

• опис розробленого програмного продукту (програмний продукт повинен представлятися на диску);

• щоденник практики.

Далі наведено основні розділи звіту про проходження виробничої практики.

1. Вступ, у якому дається загальна характеристика діяльності підприємства та підрозділу:

• напрям діяльності,

• організаційна структура;

• склад групи і її кваліфікаційний рівень,

• адреса підприємства, директор, керівник відділу, керівник від бази практики, телефони.

2. Характеристика бази практики за такими напрямами.

Підприємство:

• виробнича база,

• кількість робочих місць,

• типи обладнання,

• перелік основних операцій і опис робочого місця,

• рівень комп’ютеризації і автоматизації.

Охорона праці:

• організація охорони праці на робочому місці,

• основні засоби по попередженню нещасних випадків.

Опис технологічного процесу та засобів обробки інформації:

• нормативно-довідкова інформація,

• наявне системне програмне забезпечення;

• експлуатація пакетів прикладних програм (ППП), програмне забезпечення, що використовується на підприємстві,

• програмування ПЗ,

• мережні технології (структура мережі, гіпертекстова інформація, файлові архіви і т.д.),

• засоби комп’ютерної графіки,

• інформа­ційна система з технічної точки зору: основні характеристики комп'ютерів (швидкодія, оперативна пам’ять, зовнішні запам’ятовуючі пристрої тощо);

• обслуговування комп’ютерної техніки.

3. Участь у виробничій та науковій роботі підрозділу.

4. Висновки і пропозиції (які виникали труднощі, які вміння та навички були набуті під час проходження практики, загальна оцінка результатів практики, науково-технічні рекомендації, пропозиції студентів з організації практики, дата, підпис.)

Матеріали звітної документації подаються у друкованому вигляді в окремій папці (або зшиваються). Сторінки матеріалів нумеруються у лівому верхньому куті. Шрифт тексту– Times New Roman 14пт; інтервал — 1,5; береги тексту: ліве не менше 2,5 см, верхнє, нижнє, праве — не менше 2 см.

Звіт перевіряється керівниками практики

Підсумки проходження виробничої практики підводяться у процесі складання студентом заліку комісії, яка призначається завідувачем кафедри.

При оцінюванні результатів практики враховується:

• якість оформлення звітної документації;

• змістовність доповіді на заліку і відповідей на запитання членів комісії;

• якість виконання індивідуальних завдань;

• оцінка, виставлена керівником практики від бази практики.

Підсумкова оцінка складання заліку з виробничої практики заноситься в екзаменаційну відомість та проставляється в заліковій книжці.

Студент, що не виконав програму практики та отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку за результатами практики, може бути повторно направлений на практику або відрахований з університету.