
- •Організація роботи в асептичних умовах
- •Розчинники
- •Вода для ін’єкцій
- •Апаратура
- •Вимоги до розчинів для парентерального застосування
- •Відсутність механічних домішок
- •Стабілізація розчинів для ін’єкцій
- •Методи стабілізації Фізичні:
- •Стерилізація
- •Апірогенність
- •Ізотонічні розчини
- •Алгоритм-схема
- •III. Приготування розчинів
- •II. Підготовчі роботи
- •Насиченою парою під тиском
- •X. Контроль готової продукції (вторинний). Бракераж
- •1 Контейнер від серії
- •XII. Складання ппк (негайно, після завершення роботи). Плазмозамінні (фізіологічні) розчини
- •Класифікація плазмозамінних розчинів
- •Вимоги до плазмозамінних розчинів
- •Склад лікарських засобів, стабілізуючих, ізотонуючих компонентів
Апірогенність
Ліки для парентерального застосування не повинні вміщувати пірогенних речовин, що можуть до них потрапляти при недотриманні жорстких умов асептики.
Ізотонічні розчини
Ізотонічні розчини – розчини із осмотичним тиском, який дорівнює осмотичному тиску рідин організму: крові, плазми, лімфи, слізної рідини, що в нормі мають 7,4 атмосфери.
Вимога ізотонічності повинна бути зазначена в прописі лікарем.
За відсутності вказівки ізотонічної концентрації прописаного лікарського засобу фармацевтичний фахівець повинен вирахувати її.
Способи розрахунків:
за кріоскопічними константами (закон Рауля);
за законом Вант – Гоффа (за рівнянням Менделєєва-Клапейрона);
з використанням ізотонічних еквівалентів за натрію хлоридом, що є фармакопейним, універсальним, точним, найчастіше використовуваним.
Ізотонічний еквівалент (Е) за натрію хлоридом показує кількість натрію хлориду, яка створює в однакових умовах осмотичний тиск, який дорівнює осмотичному тиску 1,0 лікарського засобу.
Можливе використання інших ізотонічних еквівалентів: натрію нітрату, глюкози, натрію сульфату, кислоти борної, які були вираховані відповідно до відомих еквівалентів за натрію хлоридом.
Алгоритм-схема
приготування розчинів для ін’єкцій








Реєстрація результатів у журналі
Ідентифікація і кількісний аналіз (до фільтрування) лікарських засобів, ізотонуючих і стабілізуючих компонентів, pH
lV. Первинний контроль
проводить провізор з контролю якості
III. Приготування розчинів
масо-об’ємним способом (або як виняток – за масою);
У стерильних мірних колбах ” на вливання“, за їх відсутності – з врахуванням густини розчину (ρ) або КЗО
Відмірювання розчинника;
відважування субстанції;
розчинення;
додавання стабілізаторів, ізотонуючих компонентів (за потребою);
одержання потрібного об’єму.
Підготовка
асептичного блоку;
персоналу;
обладнання;
посуду (контейнерів із скла HC-1; HC-2 (для крові);
допоміжного матеріалу;
розчинників;
лікарських засобів.
II. Підготовчі роботи
I.
Вивчення пропису
Перевірка доз
Розрахунки
Виписування етикеток
V. Фільтрування і фасування (після позитивних результатів повного хімічного аналізу) самопливом або за допомогою вакууму.
Vl. Контроль на відсутність механічних домішок (первинний) проводить фармацевт за допомогою солюцескопа.
Vll. Пакування:
контейнери (відповідного об’єму, з хімічно стійкого нейтрального скла (марка HC-1, HC-2));
пробки зі спеціальних сортів гуми (натурального каучука, бутилового каучука).
Обкачування за допомогою ПОК алюмінієвим ковпачком.
Vlll. Маркування шляхом напису або штампування на кришці назви і концентрації розчину до стерилізації (жетоном).
IX. Стерилізація.
120°С±2°С
8 хв – до 100 мл
12 хв – від 101
до 500 мл
15 хв – від 501
до 1000 мл
Насиченою парою під тиском



Не пізніше 3 год від початку виготовлення

Повторна стерилізація недопустима
Стерилізація об’єму ліків 1000 мл і більше не допустима!


