2.7.3. Аналіз фінансових результатів діяльності банків
Метою аналізу фінансових результатів є виявлення резервів підви-щення рентабельності діяльності банків. Аналіз фінансових результатів ді-яльності банку включає: оцінку формування та використання прибутку, аналіз динаміки показників рентабельності та факторний аналіз показників прибутковості.
Оцінка формування та використання прибутку. Прибуток як фінан-совий результат діяльності банків є сумою перевищення доходів над витратами банків. Розрізняють:
1) валовий прибуток (прибуток до оподаткування) – різниця між сумами доходів та витрат банку до сплати ним обов’язкоих платежів у бюджет;
2) чистий прибуток (прибуток до оподаткування за мінусом суми обов’язкових платежів до бюджету), який підрозділяється на:
капіталізований, тобто спрямований на збільшення власних банківських ресурсів;
прибуток, що розподіляється у вигляді дивідендів між акціонерами.
Аналіз формування прибутку здійснюється за формою табл. 2.2 за такими складовими:
процентний прибуток;
комісійний прибуток;
результат від торговельних операцій;
інший прибуток.
У структурі валового прибутку банків найбільшу питому вагу повинен мати процентний прибуток. Щодо аналізу використання прибутку, то він полягає у визначенні питомої ваги прибутків, використаних на різні цілі в загальній їх сумі та в оцінці співвідношення капіталізованого прибутку й прибутку, використаного для виплати дивідендів. Таке співвідношення характеризує ефективність дивідендної політики банку, а шлях викорис-тання прибутку як споживчий або як відтворювальний. Порівняльний аналіз дивідендної політики банку звітного і минулого періодів здійснюється на основі Примітки 26 “Дивіденди за акціями”.
Аналіз динаміки показників рентабельності здійснюється шляхом розрахунку фактичного значення прибутковості за ряд періодів; здійснення порівняльної оцінки значень показників з показниками інших банків, показниками банківської системи країни; визначення основної тенденції в динаміці коефіцієнтів; виявлення причин досягнутого рівня прибутковості та розробка рекомендацій щодо підвищення прибутковості банку.
Аналіз рентабельності банківської діяльності здійснюється за допомогою таких показників:
1) прибутковість (рентабельність) активів (ROA 1), що визначається за формулою:
.
(2.42)
Якщо рентабельність активів більша 1%, то банк працює рента-бельно, але таке значення показника є занизьким і потребує виявлення причин цього явища;
2) прибутковість (рентабельність) робочих активів (тих, що прино-сять дохід):
.
(2.43)
Якщо показник рентабельності робочих активів значно перевищує показник рентабельності активів, то це свідчить про наявність резервів підвищення ефективності використання активів за рахунок зменшення в їх структурі активів, що не приносять дохід;
3) прибутковість (рентабельність) капіталу розраховується:
.
(2.44)
Оптимальне значення цього показника не менше 15%.
Для підсилення результатів аналізу визначають співвідношення темпів зростання чистого прибутку та власного капіталу, яке характеризує стійкість рівня прибутковості банку;
4) рентабельність статутного капіталу:
.
(2.45)
Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів. Для акціонерів банку важливе значення має порівняння рентабельності статутного капіталу з аналогічним показником інших банків для з'ясування сфер найбільш дохідного і вигідного розміщення своїх коштів;
5) показник прибутковості (рентабельності) витрат банку:
.
(2.46)
Бажаним є збільшення показника;
6) прибутковість (рентабельність) доходів банку визначається за формулою:
.
(2.47)
Оптимальне значення цього показника 7 – 8%. Він відображає суму прибутку, яка припадає на одну гривню доходу або частку прибутку в доході. Збільшення його значення можливе за умови зменшення витрат;
7) чистий спред:
.
.
(2.48)
Показник характеризує ефективність операційної діяльності банку;
8) показник чистої процентної маржі:
.
(2.49)
Показник характеризує здатність банку одержувати процентний прибуток. Орієнтоване значення має бути не меншим 4,5%.
Для аналізу ефективності діяльності працівників визначають два показники:
продуктивність праці робітників банку:
.
(2.50)
Бажаним є зростання показника. Але відбуватися воно повинно ніяк не за рахунок необгрунтованого зменшення чисельності персоналу та зменшення витрат на оплату й стимулювання праці. Показник продуктивності працівників банку аналізується через порівняння його з плановим показником, а також з аналогічним показником відповідного періоду минулого звітного року або з аналогічними показниками інших банків;
2) показник окупності витрат на утримання персоналу:
.
(2.51)
Показник характеризує окупність витрат на утримання працівників банку і показує чистий ефект від рішень щодо мотивації роботи працівників.
Факторний аналіз прибутковості діяльності банків здійснюється з використанням прийомів елімінування за такими факторними моделя- ми [41]:
1) двофакторна модель прибутковості акціонерного капіталу:
,
(2.52)
де Мк – мультиплікатор капіталу;
Па – прибутковість активів.
Мультиплікатор капіталу характеризує якість політики підбору банком джерел фінансування (власних чи позичкових). Рівень прибутковості активів свідчить про ефективність використання банківських ресурсів;
2) двофакторна модель аналізу прибутковості активів:
,
(2.53)
де Да – доходність активів;
Мп – маржа прибутку перед оподаткуванням у доходах.
Показник дохідності активів характеризує політику управління структурою та дохідністю активів, а маржа прибутку перед оподат-куванням у доходах характеризує ефективність цінової політики банку (встановлення цін на банківські послуги;
3) багатофакторна модель аналізу прибутковості акціонерного капіталу:
,
(2.54)
де Мк – мультиплікатор капіталу;
Чпа – частка підвідсоткових активів у чистих активах;
Дпа – дохідність підвідсоткових активів;
Мп – маржа прибутку перед оподаткуванням у доходах;
Ччп – частка чистого прибутку у прибутку перед оподаткуванням.
Мультиплікатор капіталу характеризує ефективність формування ресурсів банку; частка підвідсоткових активів у чистих активах – структуру активів банку; дохідність підвідсоткових активів – ефективність контролю за дохідною базою; маржа прибутку перед оподаткуванням у доходах – ефективність контролю за витратам; частка чистого прибутку в прибутку перед оподаткуванням – ефективність податкової політики.
На рівень прибутковості впливають такі фактори, як:
розвиток банківської системи в країні;
фінансова політика держави;
якість управління доходами та витратами банку;
якість податкової політики банку;
ефективність кредитної політики банку;
структура ресурсної бази банку;
якість депозитної бази;
розвиток клієнтської бази банку;
рівень ризиковості діяльності банку.