
- •Тема 2. Аналіз діяльності банків
- •2.1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення, види та етапи аналізу діяльності банків
- •2.2. Характеристика банківських нормативів
- •Перелік економічних нормативів, що регулюють діяльність банків
- •2.3. Експрес-аналіз діяльності банків
- •Аналіз структури і динаміки активів та пасивів банку
- •2.4. Аналіз активних операцій банків
- •2.4.1. Аналіз структури і динаміки активів
- •2.4.2. Аналіз кредитного портфеля
- •Аналіз структури кредитного портфеля банку за галузями економіки
- •Аналіз структури кредитного портфеля банку за видами кредитування
- •Визначення виду кредиту в залежності від ступеня ризику
- •Рівень резервування за групами кредитів
- •Приклад аналізу структури резервів банку, тис. Грн.
- •2.4.3. Аналіз портфеля цінних паперів
- •2.4.4. Аналіз розрахунково-касових та валютних операцій
- •2.5. Аналіз пасивних операцій банків
- •2.5.1. Аналіз структури і динаміки пасивів банку
- •2.5.2. Аналіз капіталу банку та його складових
- •2.5.3. Аналіз зобов’язань банку
- •Показники аналізу ефективності використання ресурсів банку
- •2.6. Аналіз фінансового стану банків
- •2.6.1. Аналіз ліквідності і платоспроможності банків.
- •2.6.2. Аналіз фінансової стійкості банківських установ
- •2.6.3. Аналіз ділової активності банків
- •2.7. Аналіз доходів, витрат та фінансових результатів банків
- •2.7.1. Аналіз доходів банків
- •2.7.2. Аналіз витрат банків
- •2.7.3. Аналіз фінансових результатів діяльності банків
- •2.8. Аналіз банківських ризиків
2.7.2. Аналіз витрат банків
Метою аналізу банківських витрат є виявлення резервів їх зниження. Для досягнення цієї мети аналітики мають здійснювати:
оцінку структури і динаміки витрат банків;
факторний аналіз окремих складових витрат банків;
аналіз відносних показників витратності.
Витрати банків, як і доходи, підрозділяються на процентні і непроцентні.
Процентні витрати включають витрати за коштами, отриманими від банків, від клієнтів, за випуском цінних паперів як боргових зобов'язань та ін.
Непроцентні витрати включають: комісійні витрати, інші банківські операційні витрати, небанківські операційні витрати, непередбачені витрати.
Аналіз структури і динаміки витрат банків здійснюється за формою табл. 2.2 за такими статтями:
1. Процентні витрати, що здійснюються:
за коштами, отриманими від банків;
за коштами отриманими від клієнтів;
за випуском цінних паперів як боргових зобов’язань;
за іншими статтями.
2. Непроцентні витрати:
2.1. Комісійні витрати:
комісійні витрати від від операцій за розрахунково-касове обслуговування;
комісійні витрати на обслуговування депозитних рахунків;
комісійні витрати на здійснення операцій з цінними паперами;
комісійні витрати, пов’язані зі здійсненням операцій з іноземною валютою та банківськими металами;
інші комісійні витрати.
2.2. Інші банківські операційні витрати:
витрати, пов’язані з виплатою дивідендів;
витрати на здійснення лізингу;
штрафи та пені, сплачені за банківськими операціями;
витрати на консультаційні послуги фінансового характеру;
2.3. Небанківські операційні витрати:
2.3.1. Загальноадміністративні витрати:
адміністративні витрати (в тому числі витрати на утримання персоналу, соціальне забезпечення тощо);
витрати на утримання основних засобів;
амортизація;
інші податки та інші витрати.
2.3.2. Небанківські операційні витрати:
витрати, пов’язані з продажем основних засобів, товарно-матері-альних цінностей;
штрафи та пені, сплачені за господарськими операціями.
2.4. Непередбачені витрати:
понесені збитки від надзвичайних подій;
інші непередбачені витрати.
Динаміка статей витрат аналізується шляхом порівняння фактичних сум витрат з запланованими або з рівнем витрат минулого періоду.
Аналізуючи структуру витрат, необхідно звернути увагу на такі моменти:
1) зниження питомої ваги банківських операційних витрат свідчить про погіршення управління пасивами або про ускладнення ситуації на кредитному ринку країни;
2) швидке зростання управлінських витрат, особливо зростання заробітної плати, за недостатнього збільшення прибутку відбувається в умовах економічної кризи та інфляції;
3) зменшення інших небанківських операційних витрат вважається позитивним явищем і свідчить про ефективне управління витратами;
4) зростання витрат на створення резервів для покриття сумнівних та збиткових операцій пов’язане, як правило, з наданням сумнівних кредитів або складною економічною ситуацією в країні;
5) якщо в структурі процентних витрат частка процентних витрат на міжбанківські кредити більше 30%, то це свідчить про ризиковану політику банку, про його залежність від кон'юнктури грошового ринку.
На наступному етапі аналізу витрат для з'ясування причин зростання окремих їх груп здійснюється факторний аналіз.
Факторний аналіз витрат банку здійснюється за допомогою прийомів елімінування. Моделі факторного аналізу витрат банків носять досить різноманітний характер, що пов’язано з їх розробкою для кожного окремого виду витрат.
До моделей факторного аналізу витрат банків належать [28]:
двофакторна модель аналізу витрат за депозитами:
,
(2.37)
де Сд – сума депозитів;
%Сд – середня процентна ставка за депозитами;
трьохфакторна модель аналізу витрат за депозитами:
,
(2.38)
де Кд – кількість депозитиих угод;
Сдо – середня сума одного депозиту;
3) факторні моделі аналізу міжбанківських кредитів та депозитів мають вигляд аналогічний формулам (2.37) і (2.38);
4) трьохфакторна модель аналізу процентних витрат за операціями з цінними паперами:
,
(2.39)
де Кцп – кількість цінних паперів;
Сцпо – середня облікова вартість одного цінного паперу;
Вгрн – витрати на 1 грн. вартості цінних паперів;
двофакторна модель аналізу витрат на оплату праці:
,
(2.40)
де Ч – чисельність персоналу банку;
ЗП – середня заробітна плата одного працівника.
Трьохфакторна модель аналізу витрат на оплату праці становить добуток таких факторів, як чисельність персоналу, середньорічна кількість днів відпрацьованих одним працівником, та середньоденна заробітна плата одного працівника;
6) двофакторна модель аналізу витрат на відрядження:
,
(2.41)
де Кв – кількість відряджень;
Вв – середні витрати на одне відрядження.
Наступним етапом аналізу є визначення відносних показників витратності. Порядок їх розрахунку та оптимальні значення наведені в табл. 2.13. Відносні показники витратності визначаються як відношення загальної суми витрат або суми за окремими їх статтями до середньооблікової чисельності персоналу або до суми активів, ресурсів чи прибутків.
Позитивною вважається тенденція до зниження відносних показників витратності та підвищення показників дохідності. Темпи зростання показників витратності мають бути нижчими за темпи зростання показників дохідності.
Таблиця 2.13
Відносні показники витратності (на основі опрацювання [28])
Назви показників |
Формули для розрахунку |
Оптимальне значення |
Витрати банку в розрахунку на одного працівника |
|
Позитивним є зменшення показника |
Витрати на функ-ціонування банку в розрахунку на одного працівника |
|
Позитивним є зменшення показника |
Коефіцієнт витратності активів |
|
Позитивним є зменшення показника |
Коефіцієнт витратності робочих активів |
|
Позитивним є зменшення показника |
Витрати на утриман-ня персоналу в розрахунку на 1 грн. сукупних активів |
|
Оптимальне значення 2% |
Інші операційні ви-трати в розрахунку на 1 грн. активів |
|
Оптимальне значення 1,5% |
Інші небанківські операційні витрати в розрахунку на 1 грн. сукупних активів |
|
Оптимальне значення 3,5% |
Витрати на форму-вання банківських резервів на покриття збитків за кредитами у сукупних активах |
|
Оптимальне значення 0,5% |
Закінчення табл. 2.13
1 |
2 |
3 |
Коефіцієнт витратності залучених ресурсів |
|
Позитивним є зменшення показника |
Коефіцієнт дієздатності |
|
Оптимальне значення не більше 95% |
Рівень процентних витрат на 1 грн. доходів |
|
Оптимальне значення 60% |
Рівень непроцентних витрат на 1 грн. доходів |
|
Оптимальне значення 30 – 35% |
Рівень витрат на 1 грн. прибутку |
|
Позитивним є зменшення показника |
Рівень витрат на одного клієнта |
|
Позитивним є зменшення показника |
У протилежному випадку банк мусить скоригувати свою дисконтну та кредитну політику, знайти резерви підвищення результативності діяльності банків, можливо, навіть за рахунок розширення спектру банківських послуг.