2.6.2. Аналіз фінансової стійкості банківських установ
Фінансова стійкість банку – це головна умова його нормального функціонування. Вона формується під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів і оцінюється за допомогою як окремих показників, так і рейтингових оцінок діяльності банків.
До зовнішніх факторів належать:
валютна та фінансова політика держави;
рівень інфляції;
довіра громадян до кредитно-фінансової системи країни;
інвестиційний клімат в державі.
До внутрішніх факторів, які впливають на стабільність банку, нале-жать: якість управління банківськими ресурсами; кредитна та дисконтна політика банку, стратегія банку, ефективність банківського маркетингу, професійність керівництва банку.
Система показників фінансової стійкості наведена в табл. 2.12.
Таблиця 2.12
Показники аналізу фінансової стійкості банку (на основі опрацювання [28])
Назви показників |
Формули для розрахунку |
Характеристики показників |
1 |
2 |
3 |
Показники, що базуються на структурі та достатності капіталу банку |
||
Коефіцієнт надійності |
|
Якщо в розрахунку береться брутто-капітал, то оптимальне значення має бути 25 – 30%, а якщо регулятивний – 5%. Зни-ження показника є свідченням падіння фінансової стійкості, аритмія – про проблеми з поточною ліквідністю |
Коефіцієнт фінансового важеля |
|
Збільшення показника свідчить про зростання ділової активнос-ті та зниження фінансової стійкості |
Продовження табл. 2.12
1 |
2 |
3 |
Коефіцієнт співвідношення власного капі-талу та активів |
|
Позитивним є збільшення показника. Оптимальне значен-ня має бути не менше 4% |
Коефіцієнт маневрування |
|
Оптимальне значення не менше 0,5. Від’ємне значення свідчить про відсутність власних ресурсів |
Співвідношен-ня статутного та балансового капіталу |
|
Мінімальне значення – 15%, максимальне – 50%, оптимальне – 30%. |
Коефіцієнт концентрації власного капіталу |
|
Оптимальне значення – 15 – 20%. Надмірне зростання свідчить про низьку ділову активність |
Показники, що базуються на структурі залучених та запозичених коштів |
||
Коефіцієнт співвідношення строкових та онкольних депозитів |
|
Оптимальне значення має бути більшим за одиницю |
Коефіцієнт співвідношення капіталу та строкових депозитів |
|
Указує на частку капіталу, що захищена власним капіталом. Оптимальне значення 15 – 20% |
Показники, що базуються на якості активів банку |
||
Частка прострочених кредитів у кредитному портфелі |
|
Оптимальне значення має бути не більше 10% |
Закінчення табл. 2.12
1 |
2 |
3 |
Частка пролон-гованих креди-тів у кредитно-му портфелі |
|
Оптимальне значення має бути не більше 10 –15% |
Коефіцієнт покриття проб-лемних креди-тів створеними резервами |
|
Проблемні кредити складаються з простроченої заборгованості та 50% пролонгованих кредитів. Оптимальне значення має бути не більше 70% |
Коефіцієнт покриття проб-лемної зборго-ваності влас-ним капіталом |
|
Характеризує ступінь покриття проблемних кредитів власним капіталом. Оптимальне значен-ня має бути не більше 50% |
Показники, що характеризують динаміку складових активу та пасиву |
||
Коефіцієнт приросту активів |
де к.п., п.п. – кінець, початок періоду |
Позитивним є зростання показ-ника, що свідчить про збільшен-ня масштабів діяльності |
Коефіцієнт приросту капіталу |
|
Позитивною є тенденція випередження темпів приросту капіталу над темпами приросту активів |
Коефіцієнт приросту позик |
|
Тенденція до зростання суми позик свідчить про розширення кредитування і в той же час про підвищення кредитного ризику |
Коефіцієнт приросту депозитів |
|
Зіставлення темпів приросту депозитів з темпами приросту активів та позик дозволяє виявити за рахунок дорогих чи дешевих джерел здійснюється приріст фінансуваннчя |
Наведені в табл. 2.12 показники розділено на групи:
1) показники, що базуються на структурі та достатності капіталу банку;
2) показники, що базуються на структурі залучених та запозичених коштів;
3) показники, що базуються на якості активів банку;
4) показники, що характеризують динаміку окремих складових акти-ву та пасиву.
Усі показники ділової активності повинні визначатися за ряд періодів, а отже, аналізуватися в динаміці та порівнюватися зі зна-ченнями аналогічних показників в інших банках.
Зазначимо, що капітал-брутто називається балансовим капіталом, а капітал-нетто – регулятивним.