
- •15.1. Поняття про ефект і ефективність
- •Примітка
- •15.2. Методичні підходи до вибору інструментарію розрахунку ефективності
- •Примітка
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Приклад 3
- •Приклад 4
- •Примітка
- •Примітка
- •Приклад 5
- •15.3. Ефективність і сфера інтересів підприємства
- •15.4. Доходи і витрати підприємства як основа формування показників економічної ефективності
- •15.5. Економічний ефект і питання ціноутворення
- •15.6. Показники економічної ефективності
15.6. Показники економічної ефективності
Показники економічної ефективності умовно можна диференціювати на дві групи: конкретні та узагальнюючі.
Конкретні показники економічної ефективності характеризують окремі сторони економічного виробничого або (комерційного) процесу.
Узагальнюючі показники економічної ефективності характеризують результативність діяльності всієї економічної системи в цілому (підприємства, суб'єкта, території, національної економіки). Приклади деяких узагальнюючих і конкретних показників подані в табл. 15.2.
Узагальнюючі показники є підставою для ухвалення рішень на рівні системи в цілому. Ці рішення спрямовані на удосконалення або трансформацію згаданих суб'єктів. В одних випадках необхідно обґрунтувати вибір ресурсів для досягнення конкретних цілей, в інших – вибір напрямів діяльності економічної системи (інвестування коштів). Конкретні показники дають можливість обґрунтувати рішення з удосконалювання окремих компонентів виробничих процесів.
Конкретні показники є основою для розрахунку узагальнюючих. У цьому розумінні узагальнюючі показники є метою виконання розрахунків, а конкретні – їх засобом.
Підготовка до розрахунку економічної ефективності передбачає вирішення двох взаємозалежних завдань.
Таблиця 15.2. Система показників ефективності виробництва (діяльності) первинних суб’єктів господарювання (Економіка, 2008)
Узагальнюючі показники |
Показники ефективності використання |
||
праці (персоналу) |
виробничих фондів |
фінансових коштів |
|
|
|
|
|
По-перше, необхідно визначити, яким чином різні натуральні (негрошові) параметри можуть бути переведені у вартісні оцінки (доходи або витрати), що характеризують конкретні показники ефективності.
По-друге, необхідно поєднати окремі конкретні вартісні оцінки, які розрізняються економічним змістом, часовим інтервалом, місцем у життєвому циклі виробу, відношенням до економічних інтересів господарського суб'єкта в єдиних показниках ефективності, що характеризують дану економічну систему в цілому.
Приклад 7
Уявіть собі, що Ви директор авіакомпанії. Вам необхідно прийняти рішення про закупку кількох літаків. При цьому Ви маєте вибір: закупити літаки дешевшої моделі (технічні характеристики якої представлені у першому стовпці) чи дорожчої (характеристики – у другому стовпці).
-
- температура зовнішнього повітря експлуатації літака, 0С
від – 27 до +30
від – 55 до + 45
- обмеження за висотою розташування аеродромів, що експлуатуються, над рівнем моря, м
до 400
до 3000
- зліт і політ в умовах можливого обледеніння
заборонено
без обмежень
- напрацювання двигунів на відмову, тис. годин
5
20-25
Яким чином зазначені різнорідні технічні характеристики можуть бути конвертовані у вартісні показники?
По-перше, розходження за першими трьома характеристиками обумовлює для перших літаків певні втрати частини потенційних клієнтів на ринках авіаперевезень. Зокрема, відпадають маршрути, пов’язані з екстремальними температурами (дуже низькими – райони Півночі, і дуже високими – країни Африки, Азії, Латинської Америки). З цієї ж причини скорочується сезонність роботи. І нарешті, виключаються польоти в точки призначення, розташовані на висоті вище 400 метрів над рівнем моря. Всі ці оцінки можуть бути переведені в показники упущеної вигоди (у разі використання вітчизняної техніки) або економічного ефекту (у разі експлуатації зарубіжних аналогів).
По-друге, більш низька довговічність двигунів (у 4–5 разів) обумовлює додаткові витрати, пов'язані з втратами доходів (додаткові простої на заміну двигунів) і з додатковими витратами (крім вартості додаткових двигунів, необхідні витрати на їх заміну). Це лише невелика частина параметрів, що визначають експлуатаційні ефекти авіаційної техніки. Серед них енергоємність польотів, рівні шуму, комфортність і багато чого іншого.
Однак ані переваги одного варіанта, ані недоліки іншого самі по собі не є достатньою підставою ухвалення рішення. Для повноти картини не вистачає інформації про ціну розглянутих літаків. Лише зіставивши ці дві величини – додаткові витрати на придбання більш якісного варіанта і додаткові ефекти від його експлуатації – можна говорити про вигідність або збитковість рішення.
При оцінці економічної ефективності економіст повинен добре відчувати технічні параметри, зміна яких може матеріалізуватися в значеннях економічного ефекту.
Зокрема, при впровадженні нової техніки серед основних таких параметрів варто виділити:
· при виготовленні техніки:
- матеріаломісткість виробленої продукції;
- енергоємність виробничих процесів;
- трудомісткість виготовлення;
- технологічні показники (наприклад, питома вага стандартних або запозичених деталей тощо);
· при експлуатації техніки:
- видаткові показники (витрата матеріалів, енергії, палива на одиницю роботи);
- обмеження за умовами експлуатації (граничний діапазон температур, стійкість до корозії, сезонність роботи, обмеження до матеріалів, що використовуються, ін.);
- продуктивність (швидкість, вантажопідйомність, ін.);
- довговічність, надійність;
- ремонтопридатність;
- ергономічність.
Економічний аналіз дає можливість визначити, як зміна кожного з технічних або соціальних параметрів може впливати на вартісні доходні або витратні характеристики.
Нагадаємо, що на величину доходних характеристик це може впливати через три основні групи факторів (див. підрозділ 15.4, формула 15.7):
- зміна продуктивності (кількості виробленої і реалізованої за одиницю часу продукції);
- зміна якості продукції (ціни реалізації одиниці продукції);
- зміна часового періоду реалізації заходу (терміну дії заходу, протягом якого можна отримувати прибуток).
На величину витратних характеристик це може впливати через дві групи факторів (див. підрозділ 15.4, формула 15.8):
- зміна капітальних вкладень;
- зміна поточних витрат.
Розрахунок конкретних оцінок (доходів і витрат) за кожним із параметрів, що характеризують окремі сторони роботи устаткування (за кожної причини, що викликала той або інший ефект), дозволяє перейти до визначення узагальнюючих показників ефективності.
Сумарне значення ефектів (Е) і витрат (З) може бути виражено формулами:
, (15.21)
де Еi – значення конкретного ефекту за кожної і-ї причини (параметру), що викликала появу ефекту,
, (15.22)
де Зі – значення конкретного виду витрат з і-ї причини (параметру), що викликала появу ефекту.
Для розрахунку узагальнюючих показників використовується вже розглянута вище формула 15.2.
Абсолютні і порівняльні показники. В економічній теорії виділяють дві групи узагальнюючих показників: абсолютні і порівняльні.
Абсолютні показники ефективності визначаються як результат безпосереднього ділення ефекту на витрати, що його викликали.
Примітка
Зазначене багато в чому пояснює наявність в економічній теорії значної кількості оцінок, що називаються показниками ефективності, які, здавалося б, формально до них не належать. Такими, зокрема, є показники продуктивності, ресурсомісткості, рентабельності, чинники використання основних і оборотних фондів тощо.
При уважному аналізі можна переконатися, що їх поєднує те, що всі вони отримані на основі одного й того ж методичного підходу, а точніше, однієї і тієї ж універсальної формули (аналога формули 15.2):
,
в якій чисельник або знаменник зведені до одиничного значення (хоча іноді сама ця формула або розрахунок за нею можуть залишатися начебто «за дужками»).
Термін окупності. Однією з форм показника абсолютної економічної ефективності є термін (строк) окупності витрат (капітальних вкладень). Він характеризує період, протягом якого понесені на реалізацію заходу витрати повністю повертаються за рахунок одержуваного ефекту. Термін окупності визначається зворотним співвідношенням витрат і річного ефекту:
, (15.23)
де З – витрати на реалізацію заходу протягом всього періоду його дії; як варіанти можуть використовуватися: величина повних витрат або тільки капітальних вкладень (грн);
Еріч– величина чистого річного економічного ефекту (грн/рік).
Модернізація основних фондів (збільшення капітальних вкладень) часто дає можливість знизити величину поточних (експлуатаційних) витрат.
Приклад 8
Модернізація енергетичних котлів дає можливість значно скоротити витрату палива при тій самій кількості виробленого тепла. Застосування ізоляційних покриттів дозволяє знизити енерговитрати на опалення будинку.
У цьому випадку прийнято говорити про термін окупності додаткових капітальних вкладень:
, (15.24)
де К1 і К2 – відповідно капітальні вкладення до і після проведеного заходу;
З1 і З2 – відповідно поточні витрати до і після проведеного заходу.
Приклад 9
Необхідно обґрунтувати доцільність розробки і впровадження приладів для контролю якості заготівок для свердел.
Впровадження приладів знижує витрати при контролі на кожні 1000 свердел з 5,43 до 1,56 грн. Вартість приладу становить 4200 грн. Обсяг готової програми – 5900 тис. свердел. Контролю підлягає 10% готової продукції.
Економічний ефект полягає в зниженні витрат на контроль якості заготовок. Річна програма контрольованих заготовок становить
Nріч=
5900000 шт.
=
590000 шт.
Річна величина економічного ефекту
Термін (строк) окупності дорівнює
року.
У даному випадку доцільність впровадження приладу наочна: строк окупності додаткових капітальних вкладень становить менше 2 років.
Порівняльні показники ефективності отримують внаслідок зіставлення (порівняння) абсолютних показників двох або більше варіантів реалізованих заходів.
На практиці більш розповсюдженими ситуаціями є випадки, коли у порівнюваних варіантах незмінними залишаються або витрати (інвестиційна цільова настанова), або результати/ефекти (ресурсна цільова настанова) (докладно див. підрозділ 15.2). Інакше кажучи, при підстановці у формулу 15.2 постійним виявляється або знаменник, або чисельник. У цих умовах перевагу одержують варіанти, у яких відповідно виявляється більшим чисельник або меншим знаменник. У першому випадку показником порівняльної економічної ефективності виявляється різниця ефектів (Епор е), у другому – різниця витрат (Епор.в).
Практично розрахунок показників може бути поданий таким чином.
При постійних витратах:
Епор.е= Е2 – Е1 (15.25)
де Е2 і Е1 – значення економічних ефектів відповідно у порівнюваному (з індексом 2) і базовому (з індексом 1) варіантах.
Примітка
Як було зазначено в підрозділі 15.2, базовим варіантом може бути обрано: а) кращий із вітчизняних або зарубіжних зразків; б) існуючий наразі у даному виробництві зразок; в) кращий із розглянутих альтернативних варіантів; г) значення умовного «нормативу».
Якщо Епор.е > 0 (Е2 > Е1), перевагу отримує порівнюваний варіант, якщо Епор.е< 0 (Е2 < Е1), кращим треба визнати базовий варіант.
Показники економічної ефективності є найважливішими інструментами реалізації економічної політики на рівні підприємств, регіонів, національної економіки. На рівні підприємств вони є ключовим засобом обґрунтування управлінських рішень з організації інвестиційної діяльності, оптимізації витрати ресурсів, удосконалення цінової політики. На рівні регіонів і національної економіки показники економічної ефективності покликані бути основою обґрунтування інвестиційної політики, управління системою кредитування, удосконалення оподатковування.
Питання до теми
1. Що є об'єктом оцінки економічної ефективності?
2. Поняття і взаємозв'язок ефекту і результату.
3. Що використовується як показник ефекту на різних рівнях господарювання?
4. Поняття загальної ефективності й економічної ефективності.
5. Які фактори впливають на вибір методичного інструментарію оцінки ефективності?
6. Як цільова настанова ухвалених рішень може впливати на вибір методів розрахунку ефективності?
7. Охарактеризуйте, як враховуються показники ефективності при ухваленні рішень «інвестиційної» спрямованості.
8. Специфіка обліку показників ефективності при ухваленні рішень «ресурсної» спрямованості.
9. Облік економічної ефективності в умовах ухвалення рішень «комбінованої» спрямованості.
10. Що може використовуватися за базу порівняння показників ефективності?
11. Специфіка вибору «нормативу» показників економічної ефективності.
12. Яким чином ефекти поточних стадій життєвого циклу виробу можуть впливати на ефекти «попередніх» і «наступних» стадій?
13. Від чого залежить ступінь деталізації розрахунків ефективності?
14. Що таке зовнішні і внутрішні ефекти підприємства? Які види зовнішніх ефектів можна виділити з урахуванням економічних інтересів підприємства?
15. Що таке «інтерналізація екстерналій»? Які економічні інструменти використовуються для цього?
16. Які два види економічних показників використовуються для того, щоб порівняти різнорідні величини економічних ефектів?
17. Які фактори впливають на величину доходів від реалізації заходу?
18. Якими видами витрат визначаються витрати на реалізацію заходу?
19. Якими методами можуть бути визначені поточні витрати на реалізацію заходу?
20. Сформулюйте основні принципи розподілу вигод від упровадження заходу між виробником і споживачем за допомогою ціни.
21. Функції конкретних і узагальнюючих показників ефективності.
22. Яким чином технічні параметри нової техніки можуть бути виражені вартісними показниками? Наведіть приклади.
23. Наведіть приклади показників ефективності при виготовленні й експлуатації нової техніки.
24. Поняття абсолютних показників економічної ефективності.
25. Зв'язок між показниками ефективності (з одного боку) і показниками результативності використання ресурсів і ресурсомісткості (з іншого боку).
26. Охарактеризуйте термін (строк) окупності витрат як форму показника ефективності.
27. Поняття порівняльних показників ефективності.
Література
Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. – [7-е издание]. – М. : Институт новой экономики. – 2007. – 1472 с.
Економіка підприємства : підручник ; за заг. ред. С. Ф. Покропивного. – КНЕУ, 2008. – 528 с.
Економічна енциклопедія : у 3 т. / [відп. ред. С. В. Мочерний та ін.] – К. : Видавничий центр "Академія", 2000. – Т. 1. – 864 с.
Литвиненко А. С. Использование малогабаритных автогазонаполнительных станций в решении экологических проблем крупных городов / Литвиненко А. С., Шапочка Н. К., Скоков С. А. // Методы решения экологических проблем. – Сумы : Университетская книга, 2001. – С. 354–362.
Мельник Л. Г. Экономика и информация: экономика информации и информация в экономике. Энциклопедический словарь / Л. Г. Мельник. – Сумы : Университетская книга, 2005. – 384 с.
Райзсберг Б. А. Современный экономический словарь / Райзсберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. – М. : ИНФРА-М, 2010. – 512 с.
Хейне П. Экономический образ мышления / Хейне П., Боуттке П. Дж., Причитко Д. Л. ; пер. с англ. – М. : Вильямс, 2008. – 544 с.
Экономическая энциклопедия / [гл. ред. Л. И. Абалкин]. – М. : ОАО «Изд-во «Экономика», 1999. – 1055 с.