Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
15p_Эконом_еффект.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
280.58 Кб
Скачать

15.5. Економічний ефект і питання ціноутворення

Яким чином виробник і споживач поділяють між собою економічний ефект від використання споживчого товару? Виробник «продає» споживачу ефект, контури якого формуються в його проектних бюро і виробничих цехах. При цьому і виробник, і споживач претендують отримати вигоду від угоди, що укладається. Інструментом пошуку подібного компромісу є ціна.

Ціна – це та кількість благ (зокрема, грошей), за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити даний товар (виріб або послугу). У тому разі, якщо метою придбання даного товару споживачем є подальше одержання доходу, його вигода отримує форму конкретних грошових надходжень. Таким чином, економічні відносини між виробником і споживачем можуть бути виражені адекватним вартісним апаратом, де сполучною ланкою є ціна проданого товару (виробу). Ці положення можуть бути проілюстровані випадком, коли виробом, який одержує споживач, є засіб виробництва.

Прибуток, який отримує споживач (Псп) за весь період використання виробу (засобу виробництва), можна подати у вигляді формули:

Псп = Д – З , (15.14)

де Д – дохід, отриманий за весь період використання виробу (засобу виробництва);

З – витрати, пов'язані з придбанням і експлуатацією засобу виробництва.

Відповідно до наведеної вище формули (15.6) дохід можна виразити так:

, (15.15)

де Qріч– річна кількість продукції, що може бути вироблена і реалізована споживачем за допомогою придбаного засобу виробництва (одиниць/рік);

р – ціна, за якою може бути реалізована наступному споживачеві згадана продукція, грн/одиницю;

Т – період, протягом якого може використовуватися споживачем даний засіб виробництва, років.

Відповідно до формул 15.8 і 15.11 витрати на придбання й експлуатацію зазначеного виробу (засобу виробництва) в найпростішому випадку можна подати у вигляді формули:

, (15.16)

де К – капітальні вкладення (у даному випадку К = Ц, тобто ціні придбаного засобу виробництва), грн;

Ве – річні експлуатаційні (поточні) витрати, грн/рік;

Т – згаданий вже період експлуатації виробу, років.

Підставивши розглянуті дані у вихідну формулу 15.14, маємо:

. (15.17)

Розв’язавши дане рівняння відносно Ц, маємо:

. (15.18)

Перші дві складові правої частини даного рівняння характеризують ефект у сфері споживання продукції (Есп):

Ц = Есп – Псп . (15.19)

Для виробника ціна проданої продукції розпадається на дві складові:

Ц = Сс + Пв , (15.20)

де Сс – собівартість виготовлення даного товару;

Пв – прибуток, який отримується виробником після продажу виробу (засобу виробництва).

Природно, що виробник прагне продати виріб (засіб виробництва) найдорожче, а споживач купити якнайдешевше. Але в будь-якому випадку ціна може бути тільки одна. Саме ціна фіксує досягнутий компроміс між виробником і споживачем. Це означає, що значення ціни (Ц) у лівій частині обох рівнянь 15.19 і 15.20 – це одна й та сама величина.

Для виробника значення ціни обмежене собівартістю виготовлення продукції (Сс), нижче якої він опуститися не може. При Ц = Сс виробник буде працювати без прибутку, але хоча б не на збиток собі, повертаючи витрати.

Для споживача ціна не може бути вище ніж ефект, який він одержує від використання даного виробу (засобу виробництва). Якщо ціна дорівнює ефекту (Ц = Есп), споживач лише поверне гроші, витрачені на придбання виробу. Відбудеться це, скоріше за все, через кілька років, протягом яких гроші будуть «заморожені» у придбаному виробі (засобі виробництва), приносячи власнику неявні витрати у формі упущеної вигоди.

Отже, щоб вважатися вигідним придбанням, даний виріб повинен не тільки окупити себе, але і принести додатково прибуток його власнику, тобто споживачеві. Інакше кажучи, ціна повинна бути нижче за ефект на величину прибутку (Псп).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]