Приклад 5

Завдяки удосконаленню конструкції виробу (верстата, реактора, автомобіля, трактора) вдалося скоротити його металомісткість у 1,3 разу при цьому 70% кольорових металів було замінено керамікою. Нова конструкція дає можливість знизити енергоємність експлуатації виробу на 20%. Крім того, завдяки конструктивним рішенням вдалося домогтися повного розбирання виробу після завершення терміну його експлуатації, що дозволяє на 40% зменшити кількість відходів.

Укрупнена ідентифікація очікуваних ефектів за стадіями виробництва має такий вид:

· поточна стадія (зниження собівартості виготовлення виробу за рахунок зменшення витрат на матеріали);

· попередні стадії (зниження еколого-економічних збитків на стадіях виробництва металів (додаткова складова ефекту зумовлена зменшенням необхідності у виробництві важких металів);

· наступні стадії (зниження експлуатаційних витрат завдяки меншій потребі в енергоресурсах; зменшення витрат на утилізацію відходів; додатковий ефект від реалізації відходів).

Описана картина схематично характеризує економічний простір реалізації економічних ефектів господарського заходу. Як правило, лише частина реально існуючих у межах національної економіки ефектів сприймається безпосередньо економічним суб'єктом, що здійснює даний захід. Вигоду або ж збитки від інших ефектів отримують можливість (або вимушену необхідність) сприймати інші господарські суб'єкти.

Необхідний ступінь деталізації розрахунків. Від функцій, що виконують показники економічної ефективності, залежить необхідний ступінь деталізації (точності) розрахунку. Управлінські рішення, що ухвалюються на рівні національної економіки або регіону (області, району, міста) передбачають облік усереднених оцінок, що саме собою обумовлює укрупнений (приблизний) характер розрахунку показників. Ухвалення ж рішень на рівні підприємства, навпаки, вимагає детальних розрахунків, які б враховували якнайбільше подробиць і нюансів, пов'язаних з розглянутим заходом і умовами, у яких його передбачається реалізувати. Хоча і тут точність розрахунку повинна відповідати потребам управлінських завдань, а головне – вони мають зіставлятися з обсягами інвестування, на які впливають дані рішення.

15.3. Ефективність і сфера інтересів підприємства

Останнім часом у вітчизняну економічну теорію увійшли два нових терміни: «інтерналія» і «екстерналія». «Інтерналії» (від англ. internal – внутрішній) – це економічні явища (ефекти або збитки), що сприймаються даним підприємством через його економічні показники (тобто його власні витрати або доходи, прибуток). «Екстерналії» (від англ. external – зовнішній), навпаки, економічні явища, що перебувають поза сферою економічних інтересів підприємства, тобто не сприймаються через його власні витрати або доходи.

Примітка

Поява у вітчизняній економічній літературі згаданих термінів – не тільки закономірний наслідок запозичення англомовної термінології в ході інтенсивного наукового обміну із Заходом протягом останнього десятиліття. Використання вітчизняними економістами зазначених термінів – це ще і природна необхідність заповнити понятійний вакуум, що утворився за довгі роки існування командної економіки. В умовах «єдиного народногосподарського комплексу» і декларування «єдиних народногосподарських інтересів» просто не існувало термінів, щоб повною мірою позначити відособленість інтересів різних економічних суб'єктів, яка має місце в умовах ринкової економіки.

Однією з умов ефективного функціонування ринкової економіки є максимальна відповідальність підприємств за результати своєї діяльності (як позитивні, так і негативні). Ця умова відображена у відомому принципі "інтерналізації екстерналій". Це означає, що максимальна кількість спричинених підприємством зовнішніх ефектів – екстерналій – повинна бути переведена у внутрішні показники, що відчуваються підприємством (витрати, доходи), – інтерналії.

Із усього зазначеного всі ефекти, що спричиняються підприємством (конкретним господарським заходом), можуть умовно бути диференційовані на такі групи:

• внутрішні ефекти підприємства, що сприймаються його системою госпрозрахунку (інтерналії);

• зовнішні ефекти (екстерналії), які підприємство в змозі перетворити у внутрішні за допомогою встановлення ціни на вироблені вироби і надані послуги;

• зовнішні ефекти (екстерналії), які підприємство зацікавлене перетворити у внутрішні, але може це зробити лише за допомогою економічних інструментів (наприклад, податкових пільг, дотацій та ін.) держави або суб'єкта території (муніципалітету); до подібних екстерналій варто віднести сприятливі ефекти екологічного і соціального характеру, які можуть бути використані в громадських сферах, а також іншими економічними суб'єктами.

• зовнішні ефекти/витрати (екстерналії), які підприємство не зацікавлене перетворювати у внутрішні, і про це повинна потурбуватися держава або суб'єкт території; це різні негативні наслідки порушення підприємством природного середовища, що сприймаються всім суспільством.

Приклад 6

Сумським підприємством «Газмаш» розроблена малогабаритна автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (АГНКС). Використання даних установок дозволяє одержати кілька технічних, соціальних і екологічних результатів, які можуть бути втілені у відповідні економічні ефекти (табл. 15.1) (Литвиненко и др., 2003).

Будь-який господарський захід може бути здійснений лише за умови його вигідності тими економічними суб'єктами, які беруть участь у реалізації заходу. Специфікою розглянутої акції є її висока суспільна корисність. Однак значною проблемою залишається втілення цієї корисності в інтереси конкретних економічних суб'єктів.

Основними потенційними учасниками даного господарського заходу за назвою «Виробництво і використання газонаповнювальних станцій АГНКС» є підприємство-виробник (завод "Газмаш") і підприємства-споживачі: автогосподарства, які, використовуючи установку, могли б перевести автомобілі з бензинового палива на газ; підприємства, що заправляють газом приватні автомобілі. Відповідно умовою роботи останніх є достатня кількість автолюбителів, які б бажали перейти з бензину на газ.

Таблиця 15.1. Результати й економічні ефекти використання АГНКС

Складова результату	Відповідний економічний ефект
1 Забезпечення використання більш дешевого виду палива	Зниження собівартості транспортних перевезень
2 Поліпшення експлуатаційних характеристик двигунів	Зниження витрат на ремонт двигунів
3 Можливість заправки автомобілів безпосередньо в автогосподарствах, використовуючи локальні газові мережі	Економія на ліквідації порожніх поїздок до заправки і в зворотній бік
4 Зменшення забруднення атмосфери за рахунок різниці питомих викидів (на одиницю шляху) двигунів, що працюють на бензині та газі	Зменшення економічних збитків від забруднення атмосфери міст
5 Можливість утилізації шахтного метану і попутних газів нафтовидобутку	Зменшення імпорту енергоносіїв, підвищення економічного потенціалу національної економіки

Зацікавленість автогосподарств полягає, зокрема, у реалізації ефектів, поданих у таблиці 15.1 під номерами 1–3. Ці ефекти (оцінюються величиною 1,0–1,2 млн грн на рік) і становлять економічну основу ціни споживача, тобто тієї ціни, за якою споживач готовий придбати установку. Значну частину самих ефектів можуть одержувати і приватні автолюбителі, що "перейшли" на газ.

Умови, за яких завод-виробник зміг би освоїти випуск станцій і забезпечити їх прийнятну ціну (не вище 1 млн грн за установку), можна сформулювати так:

а) достатній обсяг замовлень, що дозволяє вийти на серійне виробництво і досягти низької собівартості; б) забезпечення стартового капіталу для освоєння виробництва станцій (включаючи наукову, конструкторську і технологічну підготовку); в) державна підтримка (включаючи субсидування) освоєння родовищ шахтного метану і попутного газу нафтовидобутку; г) пільгові економічні умови господарювання; д) додатковий економічний пресинг забруднювачів атмосфери (автомобільного транспорту) з боку держави.

Необхідні умови в формі економічних важелів для реалізації розглянутого можуть бути створені, якщо впровадити такі інструменти:

• пільгове кредитування виробників і споживачів АГНКС;

• пільгове оподатковування виробників станцій і підприємств, що їх експлуатують;

• інформаційна (рекламна) підтримка акції на муніципальному рівні;

• жорсткість контролю за викидами автотранспорту;

• муніципальна ресурсна підтримка (виділення землі, зниження ціни на землю та ін.) учасникам акції;

• субсидування або дотування освоєння розробок шахтного метану і попутних газів нафтовидобутку.

Читачам пропонується прокоментувати, як кожен із названих інструментів може сприяти переведенню екстерналій (тобто зовнішніх ефектів) у інтерналії для економічних суб'єктів, учасників заходу. Поміркуйте, як це зробити для 3-го і 4-го ефектів табл. 15.1.

Наведений вище приклад показує, що економічна ефективність є одним із ключових інструментів формування системи економічних відносин, виконуючи ряд важливих функцій, серед яких основними є:

• регулювання внутрішньогосподарської діяльності підприємств (ключовий інструмент ухвалення рішень з використання ресурсів);

• формування відносин між виробником і споживачем (основа формування ціни споживача);

• переведення загальноекономічних (суспільних) вигод у внутрішні інтереси (інтерналії) конкретних економічних суб'єктів (підприємств і окремих громадян); дана функція досягається завдяки застосуванню державою, територіальними органами або громадськими організаціями системи економічних інструментів: податкових, кредитних, субсидованих, дотаційних та ін.

В усіх зазначених напрямках основу виконання економічних розрахунків становлять доходи і витрати господарюючих суб'єктів.