
- •6.1. Економічна сутність, класифікація і структура основного капіталу
- •Примітка
- •6.2. Методи оцінки основних фондів
- •6.3. Знос основних фондів
- •6.4. Амортизація основних фондів
- •6.5. Інтенсифікація і показники використання основних фондів
- •6.6. Виробнича потужність підприємства
- •6.7. Відтворення основних фондів
- •Питання до теми
- •Література
6.7. Відтворення основних фондів
Існують різні форми простого і розширеного відтворення. Просте відтворення передбачає відновлення капіталу в незмінних розмірах, а розширене – у постійно зростаючих масштабах (підвищення обсягу та/чи номенклатури виробів, випуск більш якісної продукції, тобто з вищою продуктивністю, новими властивостями чи функціями та ін.). Форми простого відтворення – заміна застарілих засобів праці на аналогічні та капітальний ремонт. Грошовим джерелом простого відтворення є амортизаційні відрахування.
Розширене відтворення основних фондів здійснюється шляхом реконструкції, розширення і технічного переозброєння діючих і будівництва нових підприємств і цехів. Усі роботи, пов'язані зі створенням основних фондів, називаються капітальним будівництвом.
Капітальне будівництво є особливою сферою матеріального виробництва, що поєднує будівельну індустрію, діяльність замовників, які створюють умови для інвестування, проектно-дослідні організації, наукові інститути. Ця сфера забезпечує впровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей, а також окремих об'єктів будівництва.
Капітальне будівництво є головним джерелом розширеного відтворення основних фондів, а також сферою практичного здійснення капітальних вкладень, або інвестування.
Цифри і факти
Для забезпечення стійкого економічного розвитку необхідно, щоб зростання капіталовкладень в реальному секторі випереджало динаміку ВВП. За 2005 рік в Україні темпи приросту капітальних вкладень мали від’ємну різницю з темпами росту ВВП: -0,8%; за 2006 рік темпи приросту капітальних вкладень мали позитивну різницю з темпами росту ВВП – 11,9%; за 2008 рік темпи приросту капітальних вкладень мають позитивну різницю з темпами росту ВВП – 22,18%.
У сучасних умовах інвестиції є найважливішим засобом забезпечення прогресивних структурних зрушень в економіці, поліпшення якісних показників діяльності на мікро- та макрорівнях. Чим більші масштабні обсяги й вища ефективність інвестицій, тим швидше відбувається відтворювальний процес.
До нового будівництва належить створення комплексу об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначень, яке здійснюється для створення нових виробничих потужностей. Після введення в експлуатацію нові підприємства будуть перебувати на самостійному балансі.
До розширення належить будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і збільшення потужностей існуючих окремих цехів і об'єктів на території діючих підприємств або майданчиках, що приєднані до них.
У період переходу до ринкової економіки, коли відбувається спад економіки і багато підприємств припиняє свою діяльність через нестачу коштів, перевага надається реконструкції і технічному переозброєнню діючих підприємств.
Реконструкція діючих підприємств – це перебудова існуючих цехів і об'єктів, як правило, без розширення будівель і споруд основного призначення. Вона пов'язується з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу. Реконструкція здійснюється за комплексним проектом розвитку підприємства в цілому. Її завдання – збільшити виробничі потужності, поліпшити якість і змінити номенклатуру продукції. При цьому чисельність працюючих звичайно не збільшується, проте поліпшуються умови їх праці і передбачаються заходи щодо охорони навколишнього середовища.
При реконструкції виробнича потужність підприємства збільшується насамперед за рахунок усунення диспропорцій у технологічних ланках; упроваджуються маловідходна і безвідходна технології, гнучкі виробництва; скорочується кількість робочих місць; підвищується продуктивність праці; знижуються матеріаломісткість виробництва і собівартість продукції; підвищується фондовіддача і поліпшуються інші техніко-економічні показники діючого підприємства.
Технічне переозброєння – комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і ділянок на основі впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації і заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним. Сюди ж належать також заходи щодо вдосконалення загальнозаводського господарства і допоміжних служб. Вони здійснюються за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт. Останні розробляються на основі єдиного комплексу заходів техніко-економічного переоснащення, як правило, без розширення виробничих площ.
Метою технічного переозброєння діючих підприємств є всіляка інтенсифікація виробництва, збільшення виробничих потужностей, зростання випуску продукції і поліпшення її якості завдяки продуктивності праці і поліпшення інших техніко-економічних показників роботи підприємства.
Цифри і факти
Досвід більшості розвинених країн свідчить, що понад 80% зростання ВВП забезпечуються технологічними нововведеннями, які здійснюються через технічне переозброєння виробництва. У провідних галузях машинобудування (автомобілебудування, виробництво складної побутової техніки, приладобудування та ін.) активна частина основних виробничих фондів на 70–80% оновлюється кожні 5–7 років. Наприклад, у Німеччині та Японії термін промислової експлуатації металорізального верстата-автомата не перевищує 5 років.
На початок 2007 р. у машинобудуванні України середній вік ливарного, ковальсько-пресового, металорізального устаткування становив 27 років, підйомно-транспортного – 25, термічного – 23, зварювального – 21 рік, що більше ніж втричі перевищує амортизаційний ресурс.