
- •7.1. Склад, структура і кругообіг оборотного капіталу
- •Примітка
- •7.2. Нормування обігових коштів
- •Подробиці
- •Приклад 1
- •Приклад 3
- •Приклад 4
- •Приклад 5
- •7.3. Показники оборотності обігових коштів
- •Приклад 6
- •Приклад 7
- •Примітка
- •Приклад 9
- •7.4. Напрями прискорення оборотності обігових коштів
- •Питання до теми
- •Література
7.3. Показники оборотності обігових коштів
Найважливішими показниками ефективності використання обігових коштів є швидкість їх обороту (коефіцієнт оборотності) і тривалість одного обороту в днях.
Коефіцієнт оборотності обігових коштів показує кількість оборотів, що ці кошти здійснюють за плановий період. Даний коефіцієнт визначається за формулою:
, (7.7)
де Р – обсяг реалізованої в плановому періоді продукції в діючих оптових цінах за рік (квартал), грн; Ооб.с.з – середній залишок обігових коштів, тобто грошове обчислення суми обігових коштів, що перебувають одночасно на підприємстві у всіх шести формах, грн.
Приклад 6
Річний обсяг реалізованої продукції становить 10 млн грн. При цьому підприємство оперує сумою обігових коштів (середнім залишком обігових коштів) обсягом 0,5 млн грн. Таким чином, за рік обігові кошти обернуться Коб = 10 : 0,5 = 20 разів.
Коефіцієнт оборотності показує суму реалізованої продукції, що припадає на одну гривню обігових коштів.
Коефіцієнт завантаження обігових коштів в обороті характеризує їх суму, що припадає на одну гривню реалізованої продукції:
. (7.8)
Тривалість одного обороту обігових коштів (середній період оборотності) показує, протягом якого періоду (за скільки днів) обігові кошти здійснюють один оборот. Значення цього показника в днях може бути визначене:
, (7.9)
де Д – кількість днів у плановому періоді.
Приклад 7
Якщо за рік (Д = 365 днів) обігові кошти здійснили 20 оборотів (Коб = 20), тривалість одного обороту становить Тоб = 365 : 20 = 18,2 дня.
Формулу 7.9 можна подати в іншому вигляді:
. (7.10)
Тепер можна прирівняти праві частини обох виразів (7.7) і (7.10):
. (7.11)
Отримана формула наочно ілюструє відомий не тільки економістам принцип: "Час – гроші". У нашому випадку в правій частині формули міститься час, у лівій – гроші.
Користуючись цією формулою, можна визначати різні параметри, що характеризують період оборотності обігових коштів.
1. Обсяг виробництва при конкретних значеннях середнього залишку і періоду оборотності:
(7.12)
або його зміна:
, (7.13)
де Ооб.с.з1 і Ооб.с.з2 – старе (1) і нове (2) значення середнього залишку обігових коштів; Тоб1 і Тоб2 – відповідні періоди оборотності обігових коштів.
2. Середній період оборотності (тривалість одного обороту) при даному обсязі і середньому залишку обігових коштів:
(7.14)
або зміна середнього періоду оборотності, необхідного для змінення обсягу виробництва (реалізації) в конкретних межах зміни середнього залишку:
, (7.15)
де Р1 і Р2 – обсяг реалізації продукції в колишньому (1) і новому (2) варіантах.
3. Середній залишок обігових коштів, необхідних для забезпечення даного обсягу реалізації (Р) при певному періоді оборотності:
(7.16)
або зміна середнього залишку коштів (їх вивільнення або додаткове залучення обігових коштів):
. (7.17)
Вивільненням обігових коштів називається відносне зменшення потреби в обігових коштах, обумовлене прискоренням їх оборотності, що забезпечує збереження або підвищення існуючого рівня реалізації продукції.