Агротехника

Место в севообороте. Нут не требователен к предшественникам. Главное условие при размещении культуры — слабая засоренность участка и отсутствие многолетних корневищных сорняков. В свою очередь нут является отличным предшественником для большинства сельскохозяйственных культур. Урожайность озимой пшеницы после нута такова, как после черного пара, а в некоторых случаях даже превышает ее.

Главный критерий, обусловливающий урожайность последующей после нута культуры, это уровень развития клубеньков. Когда имеется достаточное количество бактерий в почве и отличные условия для их развития (оптимальная влажность, аэрация), урожайность последующей культуры больше. Нут рано освобождает поле и поэтому создает благоприятные условия для подготовки почвы и накопления влаги. Таким образом, нут целесообразнее всего размещать в звене севооборота „озимая пшеница—нут—озимая пшеница“, которое дает высокий экономический эффект.

При наличии возбудителей аскохитоза и фузариоза культуру следует размещать на одном и том же поле не чаще чем раз в четыре года.

Обработка почвы: Обработка почвы под нут обычная для ранних яровых культур: одно—два дискования предшественника, глубокая пахота, осеннее выравнивание зяби и ранневесеннее закрытие влаги.

Очень важно сразу же после уборки предшественника провести дискование стерни. Это мероприятие способствует сохранению влаги, уничтожению вегетирующих сорняков и создает благоприятные провокационные условия для прорастания семян сорняков. При засорении многолетними корневищными сорняками поле два—три раза дискуют под разными углами с разницей 10—15 дней. Через две—три недели после последнего дискования пашут на зябь. Экспериментально доказано, что увеличение глубины вспашки почвы с 13,5 до 27 см повышает урожай зерна нута на 36,2%. Глубокая вспашка разрыхляет почву, при этом создаются благоприятные условия для накопления влаги и хорошей аэрации. А при таких условиях хорошо развиваются клубеньковые бактерии, от которых существенно зависит урожайность культуры.

Поскольку нут высевают рано весной и времени для выравнивания зяби мало — это мероприятие следует провести осенью, что способствует сохранению почвенной влаги. При этом весной достаточно провести одно боронование и предпосевную культивацию.

Удобрение.

Нут за урожайності 2,0 т/га виносить з 1 га ґрунту 106 кг азоту, 36 фосфору, 150 калію і 23 магнію. Однак його біологічні особливості дозволяють добре скористатися післядією мінеральних та органічних добрив, фіксувати молекулярний азот повітря у симбіозі з азотфіксувальними бактеріями, засвоювати важкодоступні форми фосфору за рахунок мікоризоформуючих грибів. Рослини нуту вступають у симбіоз з бактеріями виду Rhizobium сісегі і шляхом біологічної азотфіксації засвоюють з атмосфери за вегетацію до 150 кг/га азоту, забезпечуючи без внесення азотних добрив урожай насіння 2,0-2,5 т/га. Після збирання до 30% біологічно фіксованого азоту залишається у пожнивних і кореневих рештках і використовується наступними культурами. Органічні добрива у кількості 30-50 т/га слід вносити тільки під попередню культуру.

Потреба в азоті за сприятливих умов задовольняється за рахунок бульбочкових бактерій. Внесення стартових доз азоту затримує або пригнічує розвиток бульбочкових бактерій і знижує їх нітрогеназну активність. Внесення фосфорно-калійних добрив під основний обробіток ґрунту значно збільшує урожайність цієї культури. Експериментально доведено, що економічно вигідніша доза Рзо-6о і К45.60 кг/га д.р. – у залежності від родючості ґрунту.

Для збільшення продуктивності рослин і родючості ґрунту за рахунок біологічної азотфіксації насіння нуту перед сівбою слід обробити біопрепаратами селекційних високоефективних штамів.

Бобово-ризобіальний симбіоз дуже чутливий до пестицидів, використання яких при вирощуванні нуту небажане. Усі протруйники у тому або іншому ступені негативно діють на формування бульбочок і знижують їх азотфіксувальну активність. До найменш токсичних відносяться Фундазол, Вітавакс і Бавістин.

Подготовка семян к севу. Непосредственно перед севом семена обрабатывают препаратом клубеньковых бактерий, что повышает урожай на 20—30%. Проводят протравливание против болезней и вредителей за 2-3 недели до сева— Вітавакс 200 ФФ (2,5 л/т) або Ламардор Рв 400 (0,15-0,2 л/т),ТМТД, ВСК (тирам, 400 г/л) – 6,0-8,0 л/т, МАКСИМ, КС* (флудооксинил, 25 г/л) – 1,5-2,0 л/т, ВИТАЦИТ, КС* (тиабендазол, 25 г/л + флутриафол, 25 г/л) - 2,0 л/т. * - нет регистрации на культуре

Сев. Сеют нут после ранних зерновых культур, когда почва на глубине заделки семян прогреется до 5—6°С (1-2 декада марта). Высевают сеялками СЗ-3,6 (верхний высев), СКОН-4,2, Valga-2000 и другими. Глубина заделки семян зависит от влажности почвы. Семена для набухания и прорастания потребляют 140—160% влаги от их массы. При достаточном увлажнении глубина заделки семян должна составлять 6-7 см, при среднем — 9—10, а при севе в сухую почву семена все же необходимо положить на влажный слой (до 15 см). Нут можно высевать как обычным рядковым способом (15 см), который рекомендуется на чистых полях, так и ленточным (45 + 15 см) или широкорядным способами (45 или 60 см). От выбранного способа сева зависит и норма высева семян. Так, при рядковом способе она составляет 0,7-0,9 тыс./га всхожих семян, при ленточном — 400 тыс./га, а при широкорядном — 500 тыс./га.

Важным условием получения дружных всходов является равномерная заделка семян на одинаковую глубину и во влажный слой почвы. Эффективным мероприятием для получения равномерных и дружных всходов, особенно в засушливых условиях, является каткование (лучше кольчато-шпоровыми катками).

Уход за посевами. Для механического уничтожения проростков сорняков можно применять одно довсходовое и два послевсходовых боронования. Довсходовое боронование, кроме проростков сорняков, уничтожает также почвенную корку после дождей. Проводят его средними боронами поперек или по диагонали посевов за 3-4 дня до появления всходов. Первое послевсходовое боронование выполняют на 7-8 день после появления всходов в фазе 3-5 листочков, когда сорняки находятся в стадии „шильца“, а второе - спустя неделю после первого. Боронуют поперек или по диагонали посева, устанавливая зубья борон скошенной стороной вперед. Скорость движения агрегата 5-6 км/ч. Для меньшего травмирования растений послевсходовые боронования проводят в послеобеденное время, когда тургор у растений ослаблен и они менее ломкие. Широкорядные посевы культивируют на глубину 5-6 см.

СОРТА

БОРЬБА С СОРНЯКАМИ

Одной из серьезных проблем в технологии возделывания нута является борьба с сорняками. В начальный период вегетации у растений этой культуры в первую очередь развивается корневая система, а затем надземная масса, поэтому они слабо конкурируют с сорными растениями. Размеры потерь урожая зависят от фазы развития культуры и плотности засорения. В благоприятные по климатическим условиям годы сорняки снижают урожай нута намного больше, чем в засушливые. В борьбе с сорняками существуют определенные проблемы:

1) У нута нет ни одного надежного послевсодового гербицида для широколистных сорняков. Если среди гербицидов против злаковых сорняков есть из чего выбирать, то все те страховые гербициды, которыми принято работать на других бобовых культурах (горох, соя) против широколистных сорняков, приводят к угнетению нута или к полному его уничтожению. А широколистные сорняки наносят самый большой вред производству

2) Нут очень чувствителен к остаточному действию некоторых гербицидов (в частности к метсульфуронметилу), применяющемуся при выращивании предшествующих культур. Нут даже используется как тест-культура (как одна из самых чувствительных культур) при изучении отрицательного последействия сульфонилмочевинны гербицидов.

3) Нут – плохой конкурент с сорняками во всех стадиях развития. Но особенно остро эта проблема стоит после всходов. Из-за медленного роста и ограниченного развития листовой поверхности на ранних стадиях сорняки могут оказать наиболее сильное влияние на урожай семян. Кроме того, следует помнить – многолетним сорнякам нут проигрывает всегда.

4) Наличие большого количества вегетирующих сорняков во время уборки может привести к ухудшению качества нута. Влажные остатки сорняков могут не только повышать влажность бобов (а это дополнительная сушка), но и вымазывать их (а это ухудшение товарного вида).

Для борьбы с засоренностью, наряду с агротехническими мероприятиями, большое значение приобретает химическая прополка. И хотя в последние годы на мировом рынке появилось много новых препаратов, обладающих малой токсичностью, широким спектром действия на сорные растения, малыми нормами расхода, для данной культуры ассортимент гербицидов очень ограничен. Тем не менее, можно составлять баковые смеси из гербицидов, зарегистрированных на других бобовых культурах.

В результате изучения гербицидов и баковых смесей были определены оптимальные нормы расхода, при которых прибавка урожая нута достигается за счет лучшей обеспеченности растений влагой, сохранившейся в чистых от сорняков посевах. В среднем за годы исследований более высокая урожайность получена при внесении баковой смеси ДУАЛ ГОЛД + ГЕЗАГАРД (0,8 + 2,5 л/га) - 2,66 т/га и гербицида ГЕЗАГАРД в чистом виде в дозах 2,0 и 3,0 л/га—(2,34 и 2,54 т/га соответственно).

В якості ґрунтових гербіцидів рекомендується використання препаратів з діючою речовиною ацетохлор, концентрацією 90% (Харнес новий, к.е., Трофі, к.е., Еталон к.е. нормою внесення 2,0 л/га), які знищують однорічні злакові та деякі дводольні бур’яни. Ці препарати вносяться перед сівбою або відразу після неї без загортання або з неглибоким загортанням за сухого ґрунту. Недоліки препаратів цього класу є нетривалий час дії, слабка дія на дводольні бур’яни та негативна дія на розвиток бульбочкових бактерій. Найбільш ефективними препаратами протидводольних бур'янів є гербіциди з діючою речовиною імазетапір (Півот, 10% в.р.к., Капітан, 10% в.р.к.), які придатні для внесення безпосередньо під бобові культури. Гербіциди цієї групи мають посилену дію на однорічні злакові та дводольні бур'яни. їх можна вносити як перед сівбою, так й після, але до появи сходів в дозах 0,5-0,7 л/га (бажано з неглибоким загортанням). Максимальна доза цих препаратів практично повністю знищує всі бур’яни. Діюча речовина має тривалу післядію; так, пшеницю і ячмінь можна сіяти не раніше ніж через чотири місяці після застосування, кукурудзу - через рік, всі інші культури - через два. Однак й післядія на основну культуру - нут теж існує, особливо в умовах підвищеної зволоженості. На рослинах нуту може

спостерігатися пожовтіння, відставання у розвитку та рості, різноманітні хлорози. При настанні нормальних погодних умов всі негативні ознаки дії гербіциду на рослини нуту, як правило, зникають.

В останні роки нагромаджений досвід з використання для нуту та сої гербіциду Фабіан, який включає два діючі компоненти імазетапір і хлоримуронметил. Він являє собою добре розчинні у воді гранули і вноситься у дозі 100 г/га. Гербіцид знищує широкий спектр одно- і багаторічних злакових і широколистяних бур'янів, у тому числі амброзію, дурнишник і повитицю. Діючі компоненти Фабіана на протязі декількох годин проникають у рослину через коріння або листя, пересуваються по флоемі та ксилемі і нагромаджуються у точках росту. Вони пригнічують процеси синтезу білків, порушують ділення і ріст клітин меристеми бур'янів. У результаті цього має місце зупинка росту бур'янів, пожовтіння листя, відмирання коріння. На нуті цей гербіцид рекомендуємо вносити до або після сівби, але обов’язково до появи сходів культури. Його використання на молодих рослинах призводить до суттєвого їх пошкодження. Гербіцид Фабіан завдяки двом компонентам і меншій концентрації імазетапіру, ніж у Півоту та його аналогів, завдає меншої шкоди наступним культурам. Після збирання нуту можливо на цих полях розміщати озиму пшеницю або ячмінь, наступного року - ярі зернові й кукурудзу. Для досягнення високої ефективності ґрунтових гербіцидів необхідна ретельна передпосівна обробка ґрунту, яка виключає наявність крупних (більш 2 см) грудок, і неглибоке загортання (3-6 см). Слід враховувати, що глибоке загортання (більш 6 см) знижує ефективність гербіцидів за рахунок зменшення концентрації діючої речовини у верхньому шарі ґрунту, з якого спроможне проростати насіння бур’янів.

17

Почвенные гербициды: ТРЕФЛАН, КЭ (трифлуралин, 480 г/л) — 4,0 л/га, СТОМП, КЭ (пендиметалин, 330 г/л) — 3,0 л/гв, ХАРНЕС, КЭ (ацетохлор, 900 г/л) — 1,5 л/га, ПИВОТ, ВК (имазетапир, 100 г/л) — 0,35 л/га, ПУЛЬСАР, ВР (имазамокс, 40 г/л) — 0,5-0,6 л/га, ТРОФИ 90 (ацетохлор, 900 г/л) — 1,0 л/га, смесь ПИВОТ, ВК (0,25 л/га) + ПУЛЬСАР, ВР (0,3л/га) с внесением их до посева или до всходов.

На посевах со злаковым типом засоренности высокую эффективность показывают ФУРОРЕ СУПЕР 7,5 (феноксапроп-П-этил, 69 г/л) - 0,8 л/га, ЗЕЛЛЕК СУПЕР (галаксифоп-Р-метил, 104 г/л) - 0,5 л/га), ФЮЗИЛАД СУПЕР, КЭ (флуазифоп-П-бутил, 125 г/л) -1,0 л/га, ПАНТЕРА, КЭ (квизалофоп-П-тефурил, 40 г/л) - 0,75 л/га.

Оптимальные сроки применения противозлаковых препаратов в послевсходовый период у нута — фаза 1—3 настоящих листа.