Види арт-терапії:

Артсинтезтерапія, бібліотерапія (форма лікування словом), відеотерапія, драма терапія, ігротерапія, маско терапія, музикотерапія, оригамі, пісочна терапія (сендсплей), робота з глиною, казко терапія, кольоротерапія, фототерапія, терапія малюванням.

Існує дві форми арт-терапії: пасивна і активна. При пасивній формі клієнт «споживає» художні твори, створені іншими людьми (розглядає картини). При активній формі арт-терапії клієнт сам створює малюнки, скульптури тощо. Заняття з арт-терапії можуть бути структурованими і неструктурованими. При структурованих заняттях тема жорстко задається і матеріал пропонується психологом. При неструктурованих заняттях клієнти самі обирають тему для висвітлення, матеріал, інструменти.

Особливості арт-терапії як методу:

1. засіб самовираження

2. як творчість

3. як метод зцілення

4. як гра

5. як навчання

6. як задоволення

Властивості арт-терапії як методу:

1. Метафоричність (мистецтво є метафорою, яка виражає внутрішні переживання людини. Тому кожен продукт створений клієнтом буде своєрідною метафорою його життя).

2. Тріадність (1. триступінчастий розвиток ідеї, що визначає три ступені в розвитку явищ дійсності: теза, антитеза й синтез; 2. три кольори, з яких отримують увесь спектр кольорів: червоний (магента, мажента), жовтий, синій; 3. терапевт – творчий продукт – пацієнт.)

3. Ресурсність (контакт з тими рисами та властивостями, яких людина не помічає у повсякденному житті. Це стимулює створення нових підходів до ситуацій та подолання перешкод.)

Існують різні варіанти проведення арт-терапії:

• використання уже існуючих творів мистецтва через їх аналіз та інтерпретацію клієнтами;

• використання готових творів мистецтва і самостійна творчість клієнтів;

• творчість самого психолога (ліпка, малювання), спрямована на встановлення взаємодії з клієнтом.

Основна мета арт-терапії полягає в зціленні людини, у допомозі подолати певні дискомфортні стани та у наданні їй ресурсу для більш повного життя. Ще одна визначальна арт-терапевтична мета – це забезпечення оптимізації самовираження і самопізнання клієнта через мистецтво, розвиток здатності до конструктивних дій з урахуванням реальності навколишнього світу. Найважливішим принципом арт-терапії є схвалення і прийняття всіх продуктів художньої творчості незалежно від їх змісту, форми та якості.

Арт-терапія рекомендується клієнтам починаючи з шестирічного віку, бо у віці до 6 років символічна діяльність ще тільки формується і діти освоюють навички малювання. Широко застосовується арт-терапія у різних вікових групах: діти, підлітки, юнаки, дорослі та люди похилого віку.

Симптоми, ознаки, що вказують на доцільність лікування методами арт-терапії: актуальний стрес, невротичні розлади, психосоматичні порушення, втрати, труднощі емоційного розвитку, зниження емоційного фону, депресія, лабільність, імпульсивність емоційних реакцій, емоційна депривація клієнта, почуття самотності, внутрішні та міжособистісні конфлікти, екзистенціальні і вікові кризи, невдоволеність ситуацією у сім'ї, ревнощі, підвищена тривожність, страхи, фобічні реакції, негативна Я-концепція, занижена, дисгармонійна, викривлена самооцінка, низький ступінь самоприйняття. Застосування арт-терапії незамінне у випадках важких емоційних порушень, комунікативній некомпетентності, при низькій мотивації до діяльності.

Арт- терапія ефективна у роботі як з дітьми, підлітками, дорослими, так і з людьми похилого віку; як із психічно здоровими, так і з людьми, які мають психосоматичні і та або психічні розлади. Даний метод не має обмежень щодо застосування.