1 (2). На носовій частині морди тварин є голий шкірний утвір складної форми (рис. 169). Вушна раковина має вигляд скрученого, загостреного на кінці листка. Козелка немає.
Родина Підковоноси —• Rhinolophidae
Передпліччя у різних видів варіює від 34,5 до 60,5 мм. Кондилобазальна довжина черепа від 13 до 22 м.
Зубна формула: і с — ~ -; рт— ртр — —
...■■■■' і. ■ 1 і . 1
З
-д- — разом 32 зуби.
Родина підковоносів представлена лише одним родом, в якому об'єднані рукокрилі середніх і малих розмірів.
Рід Підковоніс — Rhinolophus.
Типовий представник фауни УРСР — Малий підковоніс — Rh. hipposideros В е с h s t.
Родина Звичайні кажани — Vespertitionida
Родина звичайних кажанів об'єднує близько 40 родів, з яких у фауні УРСР є тільки шість. . '
Гj ; Таблиця визначення родів родини VespertiliOtlida
1 (2). У верхній і в нижній щелепах з Кожного боку є по два малих передкутніх зуби (рис. 170).
Шпорний клапоть, або епіблема, нерозвинений, і в основі шпори м'язового потовщення немає.
Вуха більш ніж наполовину своєї довжини виступають над рівнем хутра.
Видовжений козелок звужений і загострений у верхівковій частині.
Зубна формула: і |; с )-; рт ртр j-; пі —
З о 1 4 , 1
-s-— разом 38 зубів.
о
Рід Нічниця — Mt/otis.
Типовий представник фауни УРСР — Нічниця водяна — М. daubentonii К іі h 1.
2(1). У верхній щелепі тільки по одному малому передкут- ньому зубу . З
З (4). Друга фаланга третього пальця майже втроє довша від першої фаланги того ж самого пальця (рис. 172).
Мозкова камера порівняно з носовим відділом черепа великих розмірів, вона круто підіймається над лобовою частиною. /
Вилична ширина перевищує ширину черепа в межах слухових капсул.~
Вушці раковини дуже короткі, ледве виступають над рів- . нем хутра. .■'■ -
Козелок неширокий, туповерхівковий і має однакову ширину по всій довжині.
.■■"'■■'■"■ 198 - ■-.^■■----^■г у:--
6 (7). Вуха порівняно невеликі, їх довжина коротша половини довжини передпліччя. У своїй основі вони зростаються.
З кожного боку нижньої щелепи є по одному малому перед- кутньому зубу.
2 11 1
Зубна формула: і ^ ; с — -р рт -—р ртр р т —
разом 34 зуби. .
Рід Широковух — Barbastella.
У фауні УРСР лише один вид — Широковух європейський— В. barbastellus S с Ті re b.
7 (6). Вуха дуже великі, їх довжина майже,дорівнює довжині передпліччя. В основі вони сполучаються.
З кожного ,боку нижньої щелепи є по два малих передкутні х (рт) зуби. ■ '
, ■ 2 і : ■ - і' -Л' /Зубна формула: t ^ ; с j -; рт — ; ртр j ;
т - - — разом 36 зубів.
Зубна формула: і ; с — -j-; рт ртр J- ; т—
о\ о І 2 1
-у — разом 36 зубів.5
Рід Довгокрилець — Miniopterus.
У фауні УРСР лише один вид.— Довгокрилець звичайний — М. schreibersii К u h 1.
4 (3). Друга фаланга третього пальця не більше як у півтора раза довша від першої фаланги того ж пальця ....... 5
5 (8). Вуха спереду сполучаються між собою або навіть зростаються і досягають значних розмірів.
Вилична ширина менша за ширину черепа в межах слухових капсул * . . . . . 6
Рис. 171. Загальний вигляд кажана: Рис. 172. Крило довгокрильця:
1 — козелок; 2—• передпліччя; З — крилова пе- І — перша фаланга; II — друга фаланга
ретинка; 4 — епіблема; 5 — міжстегйова пере- третього пальця. ' • тинка; б • • острога.
199,
Рід Вухань —: Plecotus. }
У фауні УРСР лише один вид — Вухань — P. auritus L.
8(5). Вуха спереду не сполучаються і відокремлені одне від одного всією шириною голови.
Вилична ширина перевищує ширину черепа в межах слухових капсул .....;. . . . . . . ... . . . . . . . . . . 9
9 (10). Метакарпальна кістка третього пальця на 8—12 мм довша за метакарпальну кістку п'ятого пальця.
Пахвинна .частина перетинки крила вкрита м'яким волоссям. -
: Вільний край перетинки прикріплюється вище основи крайнього зовнішнього пальця ноги.
Козелок, булавоподібннй, найширший у місці вище своєї середини.
У забарвленні хутра переважають рудувато-каштанові тони.
Голі частини вушних раковин і літальні перетинки темно- бурі.
Зубна формула: і с г; рт ртр г т —
З о 1 І 1
-g- — разом 34 зуби.
Рід Вечірниця — Nyctalus, стор. 200.
10 (9). Метакарпальна кістка третього пальця на 3—4 мм довша за метакарпальну кістку п'ятого пальця.
Пахвинна частина перетинки крила не вкрита м'яким волоссям.
Вільний край перетинки прикріплюється до основи крайнього зовнішнього пальця ноги.
Козелок на кінці вужчий, найбільшу ширину має в середній частині або нижче своєї середини (за винятком кажанів двоколірних).
•а ж -2 1 1 або 0 1
Зубна формула: і с г; рт —; ртр Т ;
З oil і
m разом 34 або 32 зуби.
о
Рід Кажани і Нетопирі — Vespertilio, стор. 201.
Таблиця визначення видів роду Nyctalus
1 (2). Кажани значних розмірів. Довжина передпліччя понад 51 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих не менша 17,4 мм : . . 4
2 (1). Кажани дрібні. Довжина передпліччя 42,5—46 мм З
3 (4). Між іклом і великим передкутнім зубом верхньої щелепи виразно помітний малий передкутній зуб.
Досить густе і відносно довге хутро відзначається яскраво
200,
виявленою двоколірністю: в основі воно" темне, каштаново- буре, а зверху значно світліше.
Довжина тіла разом з головою 58—72 мм, хвоста 3.7—48 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 15,2—16,1 мм.
Вечірниця мала — N. leisleri К іі h 1.
4(3). Малий передкутній зуб верхньої щелепи настільки малий, що між іклом і великим передкутнім зубом його навіть не видно. . .
У забарвленні волосяного покриву двоколірність виявлена слабо; в основі він світліший, ніж зверху 5>
5 (6). Кажани середніх розмірів. Довжина передпліччя 51—57 мм. Вільний край перетинки крила прикріплюється до основи Ступні.
Забарвлення відносно низького, рівного, гладенького хутра спини палево-рудувате або каштаново-буре, на череві помітно світліше.
Довжина тіла разом з головою 64—81 мм, хвоста 46—54 мм.
Кондилобазальна довжина черепа Дорослих тварин 17,4— 19,4 мм.
Вечірниця дозірна — N. noctula S с h г е b.
6 (5). Кажани дуже великого розміру. Довжина передпліччя 65—69 мм. ■ ■ v
Вільний край перетинки крила прикріплюється до середи- ' ни плесна.
Забарвлення хутра палеве або каштаново-руде, на череві світліше. , N
Довжина тіла разом з головою 84 — 100 мм, 55 — 65 мм,
Кондилобазальна довжина черепа дорослих тварин 22,2— 23 мм.
Вечірниця велика — N. siculus Р а 1 u га b.
Таблиця визначення видів роду Vespertilio
1 (4). Розміри кажанів малі. Довжина передпліччя не перевищує 37 мм.
Літальна перетинка сполучається з хвостом, залишаючи вільним кінчик хвоста не більший 2—3 мм.
У верхній щелепі є малий передкутній зуб.
Епіблема добре розвинута і має поперечну хрящову перетинку. Внутрішній різець верхньої щелепи двоверхівковий . 2
2 (3). Розміри кажанів дуже малі. Довжина передпліччя 28—33 мм. ї
Вухо помітно звужене до верхівки. Козелок короткий, ширина його майже однакова по всій довжині.
Забарвлення низького і рівного хутра каштанове.
Довжина тіла разом з головою 38—45 мм, хвоста 28—33 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 11—11,8 мм..
Нетопир малий — V. pipistrellus S с h г е b.
201,
о
05 с»
Рис. 173. Верхні різці:
<а — кажана північного; б — кажана двоколірного.
'3 (2). Розміри більші. Довжина передпліччя 33,5—36,5 мм.
Вухо зовні нагадує вухо малого нетопира.
Внутрішній край козелка прямий, а зовнішній Вигнутий; козелок найширший у середній своїй частині.
Забарвлення хутра на спині досить мінливе, частіше каштаново-буре, на череві світліше, бурувато-сіре.
Довжина тіла разом з головою 48—56 мм, хвоста 35-—39 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 12,4—13,4 мм.
Нетопир Натузіуса — V. nathusii Keys, е t Bias.
4(1). Літальна перетинка сполу- ,Л д чається з хвостом, залишаючи віль-
"^Lrfk ним кінчик ■ хвоста завдовжки
' * л 3—7 мм.
Мадого передкутнього зуба у верхній щелепі немає.
Епіблема леДве помітна без поперечної хрящової перетинки (за винятком кажана двоколірного) . .
5 (6). Зовнішній різець ■ верхньої щелепи порівняно добре розвинутий. Його верхівка перевищує половину довжини додаткової верхівки внутрішнього різця (рис. 173). Малого передкутнього зуба немає.
Розміри невеликі. Довжина тіла разом з головою 50—60 мм, хвоста 39—47 мм. у,:?-' '■?. ,'■ "■.,'''V- .,.,•■•'". v
.;'..Кондилобазальна довжина черепа дорослих І4,6-т-15Д мм,
Кажанок північний — У. niisonii К е у s. et В l a s .
6 (5). Зовнішній різець верхньої щелепи дуже .малий, його верхівка не досягає й третини довжини внутрішньо^ різця (рис. 173), і V ^ ■
7 (8). Розміри кажанів порівняно невеликі. Довжина передпліччя 41—48 мм.
На відміну від усіх представників роду кажанів і нетопирів самиця має дві пари сосків.
Епіблема неширока, але має поперечну перетинку.
Забарвлення спини двоколірне: каштаново-буре зі сріблястим ряботинням, на череві жовтувато-сіре.
Довжина тіла разом з головою 54—64 мм, хвоста 35— 47 мм. ' ,■'.'. ■
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 13,9—16,4 мм.
Кажан двоколірний — V. murinus L.
8 (7). Кажани великого розміру. Довжина передпліччя 48,5—55,5 мм. v,. ■ : .'■.•'.■■■.'/.'■'''■".
На шпорі замість епіблеми лише потовщене валькувате утворення.
Козелок досягає найбільшої ширини в середній частині.
202,
• Забарвлення спини одноманітне; С сріблястого ряботиння, на череві світі Довжина тіла.та голови 64—75 мм, хвоє Кондилобазальна довжина черепа дорослих 1 Кажан пізній — V. serotinus S с h г е b. *
Хижаки
Ряд хижаків об'єднує 7 сучасних родин, з /яких у УРСР представлені тільки 4 .родини, •
V Таблиця визначення родин
1 (4). На задніх кінцівках, як і на передніх, по пять пальців. :..■■:
Кісткове піднебіння черепа далеко виходить за крайні задні / кутні зуби . . : .' ....ліг. . . . . ,. . . і] . ■ . 2
2(3). Звірі дуже великого розміру: довжина тіла разом з головою в дорослих 1,5—2 м, загальна довжина черепа дорослих понад 250 мм.
Хвіст дуже короткий, у хутрі майже непомітний.
. Родина Ведмежі — Ursidae.
У фауні УРСР лише один вид — Ведмідь звичайний — Vrsus arctos L. • ]
3 (2). Звірі середнього або малого розміру: довжина 'тіла разом з головою до 1 м, загальна довжина черепа дорослих менше 200 мм. ■■
Хвіст довгий, завжди помітно виділяється з хутра. уУ 'гУ . Родина Кунячі — Mustelidae, стор. 204.
4 (1). На задніх кінцівках тільки по чотири пальці.
Кісткове піднебіння черепа не виходить за крайні , задні
кутні зуби . .■.■ . . .'.... . . . . . . . ... . \ 5
■' 5 (6). Звірі з помітно видовженою головою.
Волосяний покрив хвоста при основі коротший, ніж на іншій його частині. • КІГТІ Тулі, невтяжні,
У верхній-щелепі з кожного боку позаду хижого зуба є два власне кутніх зуби: ■■:. ; ' ' . j . Viv
У-нижній щелепі з кожного боку 7 кутніх і передкутніх зубів. Vv " \ : ;; .'f-'
Родина Собачі — Canidae. • ..;.;?.'. '..У
Типовий представник фауни УРСР — Лисиця звичайна —
• Vulpes vulpes L. .
6 (5). Звірі мають укорочену округлу голову.
Волосяний покрив хвоста однієї висоти ПО ВСІЙ ДОВЖИНІ.
Кігті дуже гострі, ВТЯЖНІ.
У верхній щелепі з кожного боку позаду хижого зуба немає жодного власне кутнього зуба.
• „1У.203
У нижній щелепі з кожного боку три кутніх і передкутніх зуби.
Родина Котячі—Felidae. t
Типовий представник фауни УРСР — Кіт дикий — Felis silvestris S с h r е b.
Родина Кунячі — Mustelidae
Родина кунячих об'єднує найдрібніших представників ряду хижаків; тільки деякі види цієї родини досягають середніх розмірів.
Характерною рисою черепа кунячих є будова кісткового піднебіння, яке закінчується далеко позаду крайніх кутніх' зубів. V ,
Внутрішня порожнина слухових капсул у черепі кунячих не поділена кістковою перегородкою.
Родина кунячих об'єднує 20 родів, з яких на території УРСР представлені тільки 5.
Таблиця визначення родів 1 видів
1 (4). Звірі значних розмірів: довжина тіла разом з головою у дорослих понад 600 мм ...... . . . . . • • • • • • • 2
2 (3). Пальці передніх і задніх кінцівок сполучені між собою шкірними перетинками, що доходять майже до кігтів.
Ступні знизу голі. Вушні отвори замикаються клапанами.
Хвіст плоский, ширший в основі.
Широкий череп різко сплющений. Носовий відділ черепа . вкорочений, довжина його менша за ширину черепа між зовнішні- Рис. 174. Зуби верхньої щелепи ми краями альвеол ікол. Перед-' > видри. ній верхній передкутній зуб ду-
', же відсунутий всередину щеле- ' •
пи і міститься з внутрішнього боку ікла (рис.'174).
Зубна; формула: і — с —Р — гп — — разом • 6 зубів.
Кондилобазальна довжина черепа самців 110—124 мм, самиць 100—113 мм.
Рід Видра — Lutra.
У фауні УРСР лише один вид — Видра — L. lutra L:
З (2). Між пальцями шкірних перетинок немає. У вушних отворах немає клапанів. Хвіст круглий, в основі не потовщений,
довжина його близько - довжини тіла разом з головою. Кінцівки
стопохідні, озброєні великими невтяжними . кігтями, Ст.УаЭШИу знизу" ГОЛІ. ' --Мщщ
По боках голови тягнуться чорні смуги, що йдуть від КІНЦЦу.у носа через око до вуха. ' Н
Верхня частина черепа помітно опукла.
Носовий відділ видовжений, довжина його майже вдвоє більша за ширину черепа між зовнішніми краями альвеол ікол.
Зубна формула: і — с — р — т — ^ — разом 38 зубів.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих самців 125— 140 мм, самиць 123—133 мм.
Рід Борсук — Meles.
У фауні УРСР лише один вид— Борсук звичайний— М. mples L.
4 (1). Звірі менших розмірів: довжина тіла разом з головою дорослих близько 600 мм. Загальна довжина черепа менша 90 мм.
Видовжене тіло струнке і дуже гнучке.
Кінцівки пальцехідні. Ступні знизу вкриті волоссям . . . 5 - 5 (8). Звірі середніх'розмірів: довжина тіла разом з головою у дорослих понад 400 мм.
На горлі и на грудях яскраво виявлена світла пляма.
У верхній щелепі з кожного боку по 5 кутніх і передкутніх зубів, а в нижній щелепі по 6.
Слухові капсули мають добре виявлені слухові трубки.
Зубна формула; і — с — -j-; р — т — ~ — разом 38 зубів.
Рід Куниця — Martes 6
6(7). Світла пляма на горлі й на грудях ясно-біла. Продовжуючись назад, вона здебільшого розгалужується на два відростки, що іноді заходять на передні кінцівки.
Подушечки пальців голі, хоч ступні знизу і вкриті корог теньким волоссям.
Верхня частина тіла сірувато-бура, а нижня брудно-сіра.
Кінцівки та хвіст темно-бурі.
Довжина тіла разом з головою 400—700 мм, хвоста 230— 260 мм, задньої ступні 80—85 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 78—84 мм.
Куниця кам'яна — М. foina Е г х 1 е b.
7 (6). Світла пляма на горлі та грудях мінлива, від блідо- жовтого до жовто-гарячого кольору. Продовжуючись назад, вона здебільшого має тільки один відросток, що тягнеться між передніми кінцівками. Подушечки пальців майже заховані в густому волосяному покриві ступні.
Верхня частина тіла і пухнастий хвіст темно-бурі з жов- туватйми відтінками на боках і на череві. Кінцівки чорно- бурі. Довжина тіла разом з головою 360—480 мм, хвоста 205— 225 мм, задньої ступні 90—95 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 71—86,6 мм.
Куниця лісова — М. martes L.
8(5). Звірі менших розмірів; довжина тіла разом з головою дорослих менше 400 мм.
Забарвлення горла і грудей такого самого кольору, як і низ тіла. . 4 :
У верхній щелепі з кожного боку по 4 кутніх і передкутніх зуби, а в нижній щелепі по 5.
Слухові капсули не мають помітно виявлених слухових трубок . 9
9(10). Забарвлення верхньої частини тіла дуже строкате з різко виявленими світлими плямами і смужками неправильної форми.
Внутрішній бік хижого зуба нижньої щелепи має додаткову верхівку (рис. 175).
О * Л. .313 1
Зубна формула: і — -д", с — у; р — т — ^ — разом 34
зуби.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 50—59 мм.
■ Рід Перегузня — Vormela. ,.Л : " )і.J
У фауні УРСР лише один вид — Перегузня звичайна — ' V. peregusna G іі 1 d.
10 (9). Верхня частина тіла забарвлена одноманітно, без різко виявлених плям і смуг.
Внутрішній бік хижого зуба, нижньої щелепи позбавлений додаткової верхівки.
0 , . , 3 1 3 1
Зубна формула: і — с — р — m — ^ — разом 34
зуби.
Рід Тхори, і Ласки — MUstela - • ■ . ■ - • • • ... ..... II
11 (16). Забарвлення волосяного покриву нижньої частини тіла темне; якщо забарвлення на череві буває світле, то воно Поступово переходить у темний колір верхньої частини тіла.
Ні взимку, ні влітку волосяний покрив не буває зовсім білий ... . . . . . . . '. ... . . ... ...... , . . . .... 12
12(13). Забарвлення всього тіла і голови одноманітне, темно-буре або коричнево-буре. Підшерстя верхньої частини тіла теж темне. Верхні й нижнГгуби зовсім білі.
Череп помітно видовжений, ширина його в межах слухових капсул майже дорівнює половині кондилббазальної довжини черепа. .
Рис. 175. Хижий зуб нижньої щелепи перегузні.
206,
Слухові капсули мають видовжену форму.
Лобова частина черепа між надочними паростками плеската..
Довжина разом, з головою 340—405 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 57—69,7 Мм.
■ Норка звичайна — М. .lutreola ЬЧч Ч;
13 (12). Волосяний покрив тіла і .голови звіра не має одноманітного забарвлення, бо світло-палеве підшерстя верхньої частини тіла помітно просвічує між чорним остьовим волоссям.
Череп широкий і короткий, ширина його в межах слухових капсул значно більша половини кондилобазальної довжини черепа. ' 'ч •'' -ЧЧ
Слухові капсули мають трикутну форму.
Лобова частина черепа між надочними паростками рпук- ла .',., >Чччч'.. і Ч.4; *>
/ 14 (15). Хвіст майже ІВесь чорний^ У забарвленні верхньої частини тіла звіра переважають чорні тони. Світло-палеве підшерстя значною мірою закрите остьовими волосками з широкими чорними верхівками. ,. -;;. , :: . • ;
Нижня частина тіла темна.
Починаючи від заочних паростків, міжочний простір черепа помітно не звужується . (рис. 176).
Довжина тіла разом з головою 295—450 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 51—70 мм*.
Тхір чорний — М: putorius L.
15 (14). Хвіст у своїй основі жовтувато-рудий і тільки, кінцева половина його чорна.
У забарвленні верхньої частини тіла звіра переважають жовтувато-руді тони. ; , \:/-Чч
Довге темно-буре остьове волосся слабо прикриває світло- палеве підшерстя. • Ч
Нижня частина тіла світла, Жовтувато-сіра.
Починаючи від'заочних паростків, міжочний простір черепа різко звужується в задньому відділі (рис. 176).
Довжина тіла разом з головою 350—460 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 56—75,2 мм..
Тхір степовиц — М. eversmanni L е s s о п.".
16 (11). Забарвлення нижньої частини тіла біле, різко
Рис, 176. Черепи тхорів зверху:;
а — степового; в — чорного.
207,
Перший передкутній зуб верхньої щелепи'має вигляд тоненького стовпчика або його зовсім немає.
Гострі й вигнуті кігті пристосовані до лазіння по деревах.
Q , . .1 0.2 З Зубна формула: і г; с— р—г; т— разом
22 зуби. 1 0 1 З
Рід Білка — Sciurus.
У фауні УРСР лише один вид — Білка — S. vulgaris L.
2 (1). Хвіст короткий, його довжина ре перевищує половини довжини тіла.
Недорозвинуті вушні раковини перетворилися у зморшки шкіри позаду слухового отвору.
Перший передкутній зуб верхньої щелепи тільки вдвоє менший від другого передкутнього
3 (10). Гризуни невеликого розміру: довжина тіла разом з головою не перевищує 230 мм.
У забарвленні верхньої частини тіла в більшій чи меншій
мірі помітна плямистість. Защічні мішки є.
„ , ■ .1 0 2 З Зубна формула: і г; с —-pr-; р—-; т -—разом
22 зуби. .
Рід Ховрах — Citellus ,
4 (6). Довжина хвоста (без кінцевих волосків) дорівнює
або перевищує Довжини тіла разом з головою
5 (7). Забарвлення спини бурувато-палеве з добре помітними, але не різкими, розпливчастими білуватими плямами.
Черевна частина помітно світліша.
Ступні задніх ніг вкриті волоссям до самих подушечок пальців.
Довжина тіла разом з головою 195—220 мм, хвоста 60— 73 мм, задньої ступні 34—38 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 40—45 мм. Ховрах європейський — С. citellus L.
6 (4). Довжина хвоста (без кінцевих волосків) менше
довжини тіла разом з головою
7 (5). Забарвлення спини бурувато-коричневе з великою Кількістю добре помітних, контрастних білих плям (2—3 мм).
Черевна частина сірувата з іржавими відтінками
8 (9). Ступні задніх ніг вкриті волосками до самих подушечок пальців.
Довжина тіла разом з головою 180—220 мм, хвоста 32— 50 мм, задньої ступні 30—34 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 39—43,5 мм. Ховрах крапчастий — С. suslicus G іі 1 d.
9 (8). Ступні задніх ніг майже голі, волосся є лише збоків та біля п'ятки.
13 (12). Задні кінцівки не більше ніж удвоє довші за ііщщ, ,едні. . Щ
Дрібні мишовиднї звірки.
Хвіст довший за довжину тіла разом з головою, на кінці немає китички. Вуха короткі, до 15 мм. Родина Мишівкові —Sicistinae, стор. 214. 14(11). У нижній щелепі 4 кутніх і передкутніх зуби ... 15
15 (18). Звірі великих розмірів: довжина тіла разом з головою в дорослих понад 400 мм.
Пальці задніх ніг сполучені голою Плавальною перетинкою • • ... • • • . . 16
16 (17). Дуже широкий плескуватий хвіст вкритий великою роговою; лускою.
Родина Боброві — Castoridae. У фауні УРСР лише один вид — Бобер річковий — Castor fiber L.
17 (16). Хвіст круглий, вкритий лускою. Родина Нутрієві — Myocastoridae. У фауні УРСР акліматизований лише один
вид — Нутрія—Myocastor coypus M. о 11.
18 (15). Звірі невеликих розмірів: довжина тіла разом з головою до 170 мм.
Пальці задніх ніг не сполучені плавальною перетинкою. Хвіст не має лусок і густо вкритий довгим волоссям. На жуйній поверхні кутніх зубів виразно помітні поперечні валики (рис. 179).
Родина Вовчкові — Myoxidae, стор. 212. 19 (JLQ). У верхній щелепі 5 кутніх і передкутніх зубів. Звірі середніх розмірів: довжина тіла разом з головою не перевищує 700 мм.
Хвіст у деревних тварин довгий, плескатий, вкритий довгим волоссям, у наземних короткий, менше половини довжини тіла. *
Череп з добре розвинутими надочними паростками. Родина Білячі — Sciuridae, стор. 210.
Родина Білячі — Sciuridae
З кількох десятків родів цієї численної родини в тваринному світі УРСР представлені тільки три.
Таблиця визначення родів і видів
1 (2). Хвіст довгий, пухнастий; довжина його майже дорівнює довжині тіла.
Волоски на хвості довгі (40—50 мм). Вушні раковини добре розвинуті, часто з китицями волосся на кінці.
Рис. 179. Кутні зуби вовчка сірого: , а — верхньої щелепи; б— нижньої щелепи.
14*
211
Забарвлення спини рівномірне,'бурувато-сіре з невиразна ми, іноді малопомітними світлими плямами. :
Довжина тіла разом з головою 180—220 мм, хвоста 32— 50 мм, задньої ступні 33—37 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 38—43,4 мм.
Ховрах малий — С, pygmaeus Pall.
10(3). Гризуни значних розмірів: довжина тіла разом з головою не менша 400 мм.
Забарвлення верхньої частини тіла одноманітне.
Защічні мішки є, але вони не диференційовані.
Зубна формула така сама, як і в усієї родини білячих:
. 1 0 2 З і j-; с—р—р т g- — разом 22 зуби.
Рід Бабак — Marmot а.
У фауні УРСР лише один вид— Бабак—М. ЬоЬак Mull.
Родина Вовчкові — Myoxidae
До родини вовчків належать гризуни, які своїм невеликим розміром нагадують мишовидних, а зовнішнім виглядом — маленьких білок.
З 8 родів, об'єднаних у родину вовчків, на Україні є лише 3.
Таблиця визначення родів і видів
1 (2). По боках морди через око до вуха виразно тягнеться чорна смуга. .у'Д\ Т
Пухнастий хвіст рівномірно вкритий волоссям.
Довжина тіла разом з головою в дорослих менша 120 мм.
Зубна формула: і j-; с — -- ; р—j- ; m — —- — разом
20 зубів. 1 и 1 d
Рід Вовчок лісовий — Dyromys.
У фауні УРСР лише один вид — Вовчок лісовий — D. пі- tedula Pall.
2 (1). По боках морди через око до вуха чорної смуги немає . . . ; . ..... Д ..... . З
3 (4). Пухнастий хвіст вкритий довгим розчесаним на боки волоссям.
Довжина тіла разом з головою у дорослих понад 125 мм.
Зубна формула: і — с—; р J-; т—%—разом
20 зубів.
Рід Вовчок сірий — Glis.
У фауні УРСР лише один вид — Вовчок сірий — G. glis L.
4 (3). Пухнастий хвіст звірків вкритий порівняно коротким волоссям, гіе розчесаним на боки.' N
Довжина тіла разом з головою в дорослих близько 95 мм.
■.і ,
212
0 1 3 on
у; m—g—разом 20
0 '
Р
Зубна формула: г с -
зубів.
Рід Вовчок горішниковий — Muscardinus. У фауні України тільки один вид — Вовчок горішниковий — М. avellanarius L.
Родина Тушканчикові — Dipodidae
Ця родина об'єднує дуже своєрідних гризунів, що пристосувались до пересування лише великими стрибками. Відзначаються вкороченими, слабими передніми кінцівками, якими вони лише утримують їжу і риють нори.
З багатьох родів, об'єднаних у цю родину, наі території
УРСР представлені тільки 2 роди.
/
Таблиця визначення родів і видів
1. Гризуни середнього розміру, з довжиною тіла понад 8 см.
На кінці довгого хвоста волоски видовжені і утворюють
своєрідну китичку.
Найвужча частина широкого міжочного простору припадає на передній край лобових кісток
(рис, 180) ..... v 2
2 (3). Задні кінцівки п'ятипалі, тільки з укороченими пальцями (рис. 181).
Яскраво виявлена ланцетоподібна китиця на кінці хвоста має
Рис. 180. Череп трипалого земляного зайця.
Рис. 181. Ступні задніх кінцівок земляних зайців:
а — великого; б— трипалого.
основу темного кольору і білу кінцеву частину.
У верхній щелепі, крім кутніх зубів, є ще один передкутній; •;■"' */•:/•'J.-'? •>" • Різці верхньої щелепи помітно стирчать уперед.
213
Пацюк сірий — R. norvegicus Berk. З (2). Хвіст перевищує довжину тіла разом з головою, кількість лускатих кілець на ньому понад 200. Вухо, відігнуте наперед, досягає ока. Бічні гребні тім'яних кісток вигнуті назовні дугою (рис. 183).
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 38—45 мм.
Пацюк чорний—R. rat- tus L.
4 (1). Гризуни менших розмірів: довжина тіла разом з головою не перевищує 135 мм
5 (6). На внутрішньому боці верхніх різців є виразно помітний уступчик (рис. 184).
Рід Хатня миша—Mus. Типовий представник фауни УРСР—Миша хатня— М. musculus L.
6 (5). На внутрішньому боці верхніх різців уступчика немає (рис. 184) ...
7 (12). Розміри мишей середні: довжина тіла разом з головою понад 75 мм.
Кондилобазальна довжина черепа понад 20 мм.
Рід Миші лісові і польові — Apodemus . . . . ."і .
8 (9). Уздовж спини по хребту тягнеться виразно помітна чорна
Рис. 184. Верхні різці мишей:
а — хатньої; б— лісової; у — уступ на задній поверхні різця хатньої миші.
О
Рис. 183. Череп пацюків: а — чорного; б — сірого.
смуга. Лобові кістки по краях міжочного простору мають гострі гребенеподібні облямівки.
Забарвлення спинної частини тіла брудно-рудувате.
Низ тіла ясно-білий або білувато-сірий.
Миша польова — A. agrarius Pall.
9 (8). Уздовж спини по хребту чорної смуги немає.
Лобові кістки по краях міжочного простору не мають гострих гребеневидних облямівок . ...... v . .
10 (11). Довжина задньої ступні не менше 24 мм. На грудях між передніми кінцівками яскрава руда пляма.
216,
Забарвлення верхньої частини тіла сірувато-руде з інтенсивним іржавим відтінком. ■
Нижня частина тіла яскраво-біла.
Миша лісова жовтогорла — A. flavicollis М е 1 с h.
11 (10). Довжина задньої ступні менша 24 мм.
Забарвлення спинної частини тіла темно-сіро-рудувате.
Черевна частина ясно-біла, здебільшого без рудої плями
на грудях.
Миша лісова звичайна— A. silvaticus L.
12 (7). Розміри мишей дуже малі: довжина тіла разом з головою менше 75 мм.
Кондилобазальна довжина черепа до 20 мм.
Рід Миші маленькі — Micromys.
У фауні УРСР тільки один вид — Миша маленька — М. minutus Pall.
Підродина Хом'яки — Cricetinae
Представники підродини хом'яків — це гризуни звичайно малих і середніх розмірів.
Довжина хвоста у цих гризунів менша половини довжини тіла.
Таблиця визначення родів і видів
1 (2). Гризуни середніх розмірів: довжина тіла разом з головою у дорослих понад 230 мм.
Волосяний покрив нижньої частини тіла звірка чорний.
Рід Хом'як — Cricetus.
У фауні УРСР тільки один вид — Хом'як звичайний — С. cricetus L.
2 (1). Гризуни малих розмірів; довжина тіла разом з головою менша 120 мм.
Волосяний покрив нижньої частини тіла звірків зовсім білий або з попелястим відтінком.
Рід Хом'ячок — Cricetulus.
У фауні УРСР тільки один вид — Хом'ячок сірий — С. migratorius Pall.
Підродина Полівки — Microtinae
' 1 (2). .Гризуни великого розміру, значно (в 1,5—2 раза) більші за пацюка.
Хвіст довгий, вкритий лускою, веслоподібно стиснутий з боків (висота його понад 15 мм).
Рід Ондатра — Ondatra.
Цей рід. представлений у фауні УРСР тільки одним акліматизованим видом — Ондатра — О. zibetica L.
2 (1). Гризуни меншого розміру, не більші від сірого пацюка.
217,
Хвіст округлий, вкритий короткими волосками З
3(4). Великі різці верхньої щелепи дуже видаються вперед. Передня поверхня різців біла.
Вушних раковин немае.
На зовнішній поверхні суглобового відростка нижньої щелепи виразно помітний горбок (альвеолярний відросток), в якому міститься корінь нижнього різця (рис. 185).
Емалеві петлі на жуйній по- t\v г 2 верхні кутніх зубів не мають фор-
\\ //{ Jpj' МИ замкнУТИХ трикутників.
; \\ L-^nf РІД Сліпушок — Ellobius.
JL У фауні' УРСР тільки один V. і/ вид — Сліпушок звичайний — E.tal- pinus Р а 1 1.
Рис. 185. Нижня щелепа 4 (3). Різці верхньої щелепи еліпушка: звичайного для мишей розміру і
1 руглобовий відросток; 2- пияятпткгя впрпртт
альвеолярний відросток. ис ИИДс1Щ1ЬІ,Я вперед.
Передня поверхня різців жовта.
Вушні раковини помітно виступають з хутра.
Емалеві петлі на жуйній поверхні кутніх зубів мають форму замкнутих трикутників 5
5 (6). Вздовж хребта, від носа до кореня хвоста, тягнеться чорна смужка.
Ступні задніх ніг,густо вкриті волосками.
Череп має виразно помітні надочні відростки.
Рід Полівка степова — Lagurus. : Щ
У фауні УРСР тільки один вид — Полівка степова — L. la- gurus Ря\\,
6 (5). Уздовж хребта чорної смужки немає 7
7 (8). Гризуни значних розмірів: довжина тіла разом з головою понад 135 мм.
Міжочний гребінь на лобових кістках, не досягаючи переднього краю тім'яних кісток, розгалужується на два гребні.
Кутні зуби не мають коренів.
Рід Полівка водяна ■— Arvicola.
У фауні УРСР тільки один вид — Полівка водяна — A. ter- reslris L. ; . ■'■■ - .■■ 1
8 (7). Гризуни менших розмірів: довжина тіла разом з головою не перевищує 135 мм .":; ..... 9
9 (12). Задній край кісткового піднебіння черепа доходить лише до середини третього кутнього зуба.
Кутні зуби ніколи не мають коренів.
Рід Полівка сіра ■— Micro tus . . . . . . ........ ... 10
10 (11). Міжочний простір черепа дорослих звірків має добре розвинутий поздовжній гребінець.
Довжина хвоста у дорослих більша довжини тіла з головою.
На жуйній поверхні першого кутнього зуба нижньої щелепи
218,
7 більш-менш замкнутих острівців дентину. На зовнішньому, боці цього зуба 4 кутастих виступи (рис. 186). ' )
Забарвлення верхньої частини тіла брудно-сіре, іноді з' палевим відтінком. '
НиЖня частина тіла світло-сіра.
Полівка звичайна сіра — М. arvalis Pall.
11 (10). Міжочний простір черепа дорослих звірків гладенький, без різко виявлених ребер і гребенів.
Ширина міжочного простору завжди Перевищує ' 3.3 мм.
Перший кутній зуб нижньої щелепи з внутрішні нього боку має 4 вхідних і 5 вихідних кутів: із зовнішнього боку — 3 вхідних і 4 вихідних кути.
Хвіст довгий, двоколірний. Його довжина перевищує половину довжини тіла.
7 Довжина вух дорівнює майже половині довжини голови.
Вуса значно довші від голови, досягають 50 мм.
Самиця має 4 пари сосків.
Забарвлення верхньої частини тіла бурувате, палево-сіре. Нижня частина тіла білувато-сіра.
Довжина тіла разом з головою 125—131 мм, хвоста 58— 68 мм, задньої ступні 20—22 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 28,2—30,4 мм.
Полівка карпатська снігова —М. nivalis М аг t. ■";;Л 12 (9). Задній край кісткового піднебіння черепа майже досягає переднього краю третього кутнього зуба.
Забарвлення хутра руде або бурувато-руде.
Кутні зуби в дорослих мають корені.
Рід Полівка лісова — Clethrionomys.
У межах України водиться тільки один вид цього роду — Полівка лісова (руда) — С. glareolus S с h г е b.
Рис. 186. Перший кутній зуб нижньої щелепи полівки.
Ряд Парнокопитні — Artiodactyla
Ряд парнокопитних має 7 сучасних родин, з яких у тваринному світі України представлені тільки 2.
Таблиця визначення родів
1 (2). Лицевий відділ черепа дуже видовжений. Очні орбіти незамкнєні: лобова і вилична кістка не стикаються між собою. І ' : • / : , і' '
Ікла та різці верхньої щелепи добре розвинені.
Кутні зуби горбкуваті.
Родина Свині дикі — Suidae.
' У фауні УРСР лише один вид — Кабан дикий — Sus scro- fa L. • ..,'.■: ,
219,
2 (1). Лицевий відділ черепа не має форми клина. Очні орбіти замкнені: лобова і вилична кістка стикаються.
Різців у верхньої щелепи немає, якщо є ікла, то вони дуже слабо розвинені. >...
Родина Олені — Cervidae, стор. 220.
Родина Олені — Cervidae
, Таблиця визначення родів та видів
1 (5). Тварини великих і. середніх розмірів. У верхніх і нижніх щелепах не більш як по 6 кутніх і пе-. редкутніх зубів з кожного боку.
Самці мають кісткові гіллясті роги, які щороку змінюються: Самки рогів не мають 2
2 (3). Роги в своїй основі розширяються у велику лопату з кількома па- . ростками на ній (jihc. 187).
Носові кістки дуже вкорочені : їх довжина коротша від верхнього . ряду кутніх і передкутніх зубів. ї
Зубна формула: і —^ ;
■т.— -?г
Рис. 187. Головз лося.
А
0 З
0 ~~Т ' р—з
разом 32 зуби.
Рід Лось — Alces. вид — Лось європейський
У фауні УРСР тільки один alces L.
3 (2). Роги великі з численними паростками.
Носові кістки досить довгі; їх довжина перевищує довжину верхнього ряду кутніх і передкутніх зубів або дорівнює їй . .
4 (6). Довжина слізної кістки не менша передньо-заднього діаметра очної орбіти.
, Передній край костного піднебіння не виходить за перший кутній зуб.
Роги мають надочні відростки.
Зубна формула:
0 1 З З
Т' с"о; р"з; т—з
34 зуби.
Рід Олень — Cervus. Звірі великого розміру.
Роги ніколи не утворюють лопатоподібних розширень Загальна довжина черепа дорослих перевищує 350 мм.
разом
Олень — С. etaphus L.
5 (1). Звірі менших розмірів.
6 (4). Довжина слізної кістки менша за передньо-задній діаметр очної орбіти.
Передній край костного піднебіння виходить за перший кутній зуб.
Роги не мають надочних відростків.
Рід Козуля — Capreolus 7
7 (8). Роги розвинуті слабо, з внутрішнього боку гладенькі, довжина їх не перевищує 250 мм.
•Загальна довжина черепа дорослих 190—216 мм.
Козуля європейська—С. capreolus їй, ,
8 (7). Роги розвинуті добре, вкриті численними горбочками як із,зовнішнього, так і з внутрішнього боку. Довжина їх звичайно перевищує 250 мм.
/ Загальна довжина черепа дорослих 215—-250 мм.
Козуля сибірська — С. pygargus Pall.
Ряд Китоподібні — Cetacea
Передня частина черепа утворює загострений ростр ум.
Носові кістки дуже короткі.
Численні зуби одноверхівкові і мають одноманітну форму.
У фауні УРСР зустрічаються лише представники, підряду зубатих китів, об'єднані в родину дельфінових (Delphinidae).
Таблиця визначення родів і видів
1. Нижня щелепа не виступає далеко вперед.
Численні зуби є на верхній і нижній щелепах 2
2 (3). Рострум короткий, дорівнює довжині черепа або навіть коротший за нього, виміряного від переднього краю виличної дуги до заднього краю потиличного виростка.
У будові зубів характерна наявність виразної шийки між коронкою і коренем.
Усього зубів від 80 до 108, частіше до 100.
Рід Морська свцняу Пихтун — Phocaena.
У Чорному та Азовському морях зустрічається тільки один вид — Морська свиня — Ph. phocaena L.
3 (2). Рострум значно довший, ніж власне череп, виміряний від переднього краю величної дуги до заднього краю потиличного виростка 4
4 (5). Ширина рострума в основі вкладається в його довжині приблизно два рази.
Зуби туповерхівкові.
Всього зубів від 72 до 96, частіше до 88.
Рід Афаліна — Tursiops.
У Чорному морі тільки один вид — Чорноморська афаліна— Т. truncaius Mont.
5(4).. Ширина рострума в основі вкладається в його довжині значно більше двох раз. Зуби дрібні гостроверхівкові. Усього зубів від 150 до 220. Рід Дельфін білобочка — Delphinus.
У Чорному морі лише один вид — Чорноморська білобочка— D. delphis L.
додаткова література
Корнєєв О. П. Визначник звірів УРСР, 1965. М и г у л і и О. О. Звірі УРСР, 1938.
Б о б р и н с ь к и й Н. А., К у з н е ц о в Б. А., К,у з я к и н А. П. Определитель млекопитающих СССР, 1965'. ,
IjO fYk^ "r -
ЗМІСТ
-I; ■
(\:',\Лередмояа 3
Загальні настанови 6
.. Тема— Загальний план будови представників тину хордових -Chor-
data 7
Тема — Баланоглос — представник підтипу напівхордових — Неті-
chordata ...і.. 10
Тема—Асцидія, як представник підтипу личинкохордових—Uro-
/ chordata, або покривників (Tunicata) 15
Тема — Ланцетник—представник підтипу безчерепних 19
Тема — Мінога — представник підтипу черепних (хребетних) 25
Тема — Шкірні покриви риб 3.1
Тема — Зовнішня будова та скелет представника хрящових рнб —
акули 34
Тема — Внутрішня будова акули (Squalus acanthias) 40
Тема — Внутрішня будова костистої риби (коропа) 47
Тема— Мускулатура костистої риби 52
Тема — Скелет костистої риби . 55
Тема — Осьовий череп костистих риб (короп) 59
Тема — Вісцеральний череп костистих риб (короп) 64
Тема —" Зовнішня та внутрішня будова земноводних 68
Тема — Мускулатура жаби .74
Тема — Скелет амфібії на прикладі жаби 78
Тема — Особливості будови черепа земноводних (жаба озерна) ... 83
Тема— Зовнішня та внутрішня будова плазунів , 86
Тема — Особливості будови скелета плазунів , . . .... 90
Тема — Пір'євий покрив тіла птахів 95
Тема — Особливості зовнішньої та внутрішньої, будови птаха (голуба) 99
Тема — Скелет птаха 106
Тема — Шкірні покриви ссавців 111
Тема — Особливості будови черепа ссавців 117
Тема — Зовнішня та внутрішня будова ссавців (пацюка) ..... . . . . 122
Тема — Визначення представників, класів круглоротих та риб .... 129
Тема — Визначення представників класу земноводних .......... 145
Тема — Визначення представників класу плазунів 150
Тема— Визначення представників класу птахів ............. 155
Тема — Визначення представників класу ссавців 190
л
т
О. П. Корнеєв, Л. О. Бабенко, Т. I. Дятлова, В. О. Межжерин, Л. О. Сиогоржевський.
ПРАКТИКУМ 13 ЗООЛОГИ ХОРДОВИХ
(На украинском языке)
Редактор Житник С. А. Художник Гуть I.
Художній редактор Духленко С. П. Технічний редактор Гурджиян А. К. Коректор Рибак С. X.
Здано до набору 17.ІХ 1966 р. БФ 06889. Зам. № 423. Тираж 2000. Формат паперу 60 X84і/їв- Фіз. друк, аркушів 14. Умови, друк, аркушів ,13,9. Обл.-еиДавн. аркушів 13,62. Паперових аркушів 7. Підписано до друку 8.IV 1967 р. Папір друкарський № 3. Ціна 58 коп. Видавництво Київського університету, Героїв революції, 4. і Звед. Т. П. Київ., Львів., Харків, ун-тів — 1967, поз. 31.
Київська книжкова друкарня № 5 Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР
Київ, Рєпіна. 4.
