3. А) Для проведення ін'єкції візьміть виготовлену кольорову рідину, що складається з розчину азотнокислого свинцю та калію дихромату.

Зніміть стінку порожнини тіла жаби, розріжте навколосерцеву (перикардіальну) сумку і звільніть серце. Підведіть під серце незав'язаний вузлик. Тепер зробіть маленький розріз на лівому боці шлуночка серця і дайте стекти кільком каплям крові. Візь­міть у ліву руку пінцет і, тримаючи за кінчик серця, введіть голку

шприца через зроблений розріз у шлуночку, далі — в артеріальний конус і після цього — в ліву дугу аорти. Щоб успішно ввести голку шприца, треба опустити її кінець до дна шлуночка, а далі, посту­пово підіймаючи, потрапити в отвір артеріального конуса і повер­нути в напрямку до лівої дуги аорти (рис. 47). Після того як голка потрапила в дугу аорти, зав'яжіть вузлик, що стисне навкруги голки передсердя. Далі набе­ріть у шприц кольорової ріди­ни, вставте його кінець в ос­нову голки і, тримаючи нит­ку, щоб голка не вискочила з дуги аорти, рівномірно, без зайвих зусиль натискуйте на поршень. Ін'єкцію можна вважати закінченою тоді, ко­ли тварина почне випрямля­ти задні кінцівки. Після цьо­го витягніть голку і міцно зав'яжіть вузлик, щоб ріди­на не витікала назовні. У тих місцях, де булй перері­зані судини, частина рідини вийде, а тому жабу слід об­мити у воді і потім приступа­ти до розгляду артеріальної системи.

б) Вставте в гортанну щі­лину скляну трубку. Надуй­те легені і розгляньте.їх ар­терії. Надуті легені можна перев'язати і, видаливши їх, висушити.

в) На зробленому ін'єко- ваному препараті жаби знай­діть загальну сонну арте­рію. Від правої і лівої дуг аорти в місці їх повороту в каудальному напрямку відходять спочатку потилично хребце­ва, а потім підключичні артерії — запам'ятайте їх розташуван­ня. Підійміть печінку і, розсунувши внутрішні органи, знайдіть місце з'єднання обох дуг аорти. Переконайтеся, що в місці їх з'єд­нання в ліву частину тілі відходять черевна артерія, яка забезпе­чує постачання крові До органів травного тракту, печінки, жовч­ного міхура тощо. Нижче місця з'єднання дуг аорти цо обидві сто­рони від спинної аорти відходять гілочки артеріальних судин до нирок, статевих залоз, жирових тіл та сечоводів (рис. 48). Ще Нижче від спинної аорти відходять парні поперечні артерії, а далі — непарна брижжова. Нарешті, в кінцевій частині спинна аорта роз­

Рис.

Кровоносна (артеріальна) си­стема жаби: / — права дуга аорти; 2 — ліва дуга аорти; З — загальні ' сонні артерії: 4 — підключична артерія; 5 — спинна аорта; 5 — черевна ар­терія; 7 — сечостатеві артерії; .8 — клубова ар­терія; 9 — щкірпо-легенева артерія.

галужується на дві клубові артерії, що постачають кров заднім кінцівкам. , Ы

г) Видаліть правий яєчник самки та розгляньте Мюллерів канал (яйцепровід) білого кольору. Зверніть увагу, що він по­чинається воронкою яйцепроводу поблизу легенів і тягнеться до клоаки.

д) Розглянувши внутрішні органи і основні артеріальні су­дини, що постачають їм кров, переверніть жабу на черево та, перерізавши біля задніх кінцівок поперек тіла шкіру, заверніть її вверх до передніх кінцівок. Розгляньте на шкірі розгалуження шкірно-легеневої артерії. Зніміть з одного боку від хребта м'язи і знайдіть судину потилично-хребцевої артерії, що тягнеться поруч з хребцями вздовж всього тіла.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

ТерентьевП. В. Лягушка. 1950, стр.80—91; 153—297.

Беляев М. М. Зоотомия позвоночных, стр. 99—103: П2—132.

ЦІ м а л ь г а у з е н И. И. Основы сравнительной анатомии, стр. 307— 328,342—395.

ТЕМА: МУСКУЛАТУРА ЖАБИ lj

Методичні вказівки

Для роботи необхідно мати:

1. Свіжозаморені жаби, по одній, на кожного студента.

2. Готові змонтовані скелети жаби, по одному на столі.

3. Набори препарувальних інструментів, ванночки, салфетки, по одному комплекту на кожного студента. :>

4. Таблиці: а) скелета жаби; б) поверхневої мускулатури черевного боку тіла жаби; в) мускулатура задньої кінцівки жаби (вид зверху та знизу).

План заняття

1. Розглянути поверхневу мускулатуру черевного боку тіла жаби.

2. Розглянути мускулатуру задньої кінцівки жаби.

Теоретичні відомості

Серед м'язів мускулатури ротової порожнини ,і під'язичного апарата підщелеповий мускул (т. submaxillar is), що розташований між двома гілками нижньої щелепи, належить до найбільш поверх­невих. Волокна його йдуть перпендикулярно до поздовжньої осі тіла жаби і по середній лінії сполучаються швом. Цей мускул, інервуючись гілкою трійчастого нерва, підіймає дно ротової по-

74

рожнини вверх і в такий спосіб бере участь в акті дихання¹. Без­посередньо за підщелеповим лежить під'язичний мускул ( т. sub- hyoideus). Його волокна розташовані подібно до підщелепового, і інервується він лицевим нервом. Під'язичний мускул ущільнює дно ротової порожнини, підіймає його задню половину і, натискую­чи на передгрудину, бере участь у глитанні.

Нижче, за мускулатурою голови, починається мускулатура тулуба. З поверхневих мускулів черевного боку жаби, найбіль­шим є грудний мускул (т. pectoralis), який складається з трьох самостійних, частин: надворонячої (portio epicoracoidea), грудинної (portio sternalis) і черевної (portio abdominalis). Ці частини прикріп­люються одним краєм До черевного гребня плечової кістки, а дру­гим — до середньої частини грудного пояса. Перша частина інер­вується воронячо-ручним нервом, а дві інші — гілкою грудного нерва. Скорочення грудного мускула приводить передню кінцівку до тулуба.

Прямий мускул черева (т. rectus abdominis) утворює широку поздовжню смужку посередині черева і міститься в сухожильній сумці (vagina recti). Спереду він переходить безпосередньо в гру- динно-під'язичний мускул (т. sternohyoideus), який без спеціально­го препарування непомітний. Задній кінець прямого мускула чере­ва, поступово Звужуючись, прикріплюється до лобкового хряща таза.

На зовнішньому боці прягшого мускула черева добре помітні 5 поперечних сухожильних перетяжок (inscriptions tendineae) та біла лінія (linea alba), яка тягнеться посередині вздовж всього мус­кула. Інервується він черевними гілками III—VIII спинномозко­вих нервів, вкорочуючи передню черевну стінку тіла та фіксуючи грудину. у

По боках прямого мускула черева залягає зовнішній навскісний мускул (т. obliquus externus), що зміцнює стінки черевної порож­нини і також інервується гілками III—VI11 спинних нервів.

Верхню мускулатуру задньої кінцівки (рис. 49,/) створює триглавий мускул (т. triceps), що виразно поділяється на три го­ловки: передню, або внутрішній обширний мускул (caput anticum), який відходить від нижньої частини суглобової западини стегна і переходить у сухожилок, що вкриває дистальну частину стегна (цю головку інервує гомілковий нерв, у той час як дві інші — сід­ничний); середню, або мускул, що напружує широку фасцію (caput medium), який відходить від черевної поверхні крила клубової кістки і переходить у сухожильну піхву; і задню — сідничний, або зовнішній обширний, мускул (caput posticum), що відходить від верхнього відростка крила клубової кістки, прикріплюючись до апоневрозу внутрішнього обширного.

Триглавий мускул випрямляє гомілку, його перша головка рухає стегно в напрямку до черева, друга —приводить його до ту­луба, а третя — відтягує в напрямку до спини.