Гельмінтози

Це хвороби, які спричиняються паразитичними червами, викликають алергі-

зацію організму, інтоксикацію, порушення функції різних органів і систем.

Найчастіше реєструються – аскаридоз, ентеробіоз, стронгілоїдоз, трихоцефа-

льоз, трихінельоз, теніаринхоз, теніоз, ехінококоз, альвеококоз, опісторхоз.

Паразитування гельмінтів в організмі людини називається інвазією.

Класифікація.

Розрізняють 3 типи гельмінтів – круглі черви, плоскі черви,стрічкові.

За епідеміологічними особливостями виділяють біогельмінтози, геогельмін-

този. При геогельмінтозах паразити починають розвиватися в організмі людини, а далі – виносяться до неживого субстрату (найчастіше – у грунт). На нашій терито-

рії із геогельмінтозів реєструються аскаридоз, трихоцефальоз.

При біогельмінтозах початковий період розвитку паразитів відбувається в організмі людини, а подальші – в організмі тварин. До біогельмінтозів належать опісторхоз, трихінельоз, теніаринхоз, теніоз, ехінококоз, альвеококоз.

Якщо яйця і личинки гельмінтів виділяються з організму людини зрілими і не потребують розвитку в проміжному хазяїні чи довкіллі, а відразу здатні інвазувати ту ж чи іншу людину – контактні гельмінтози.

Аскаридоз(Ascaris lumbricoides).

 

Паразит – круглий глист, інвазія якого – в організмі людини, де живе близько року. Самки виділяють за добу 200 тис. яєць, що виводяться з калом.За сприятливих умов ( температура вище 12 градусів, вологість вище 8% із них у грунті розвиваються личинки. Зараження відбувається при контакті з грунтом, а також при вживанні овочів, якщо не дотримуватися елементарних навиків гігієни.

Хворі на аскаридоз безпосередньої небезпеки не становлять, так як інвазована людина не передає аскаридоз, а збудники, які виділяються з фекаліями повинні дозріти у грунті до стадії інвазії.

Перебіг захворювання характеризується алергічним компонентом (еозинофілія крові, еозинофільні інфільтрати в легенях), що зумовлено міграцією личинок гельмінта у кров'яному руслі на початковій стадії захворювання. Розвиток паразита у кишках супроводжується розладами функції травної системи.

Дегельмінтизація.Застосовуються такі препарати – комбантрин, левам ізол, мебендазол.

Протиепідемічні заходи. Спрямовані на розрив механізму передачі іпроводяться в таких напрямках – санація джерела збудника інвазії та оздоровлення навколишнього середовища і охорона його від фекального забруднення. Джерела збудника інвазії виявляють шляхом обстеження фекалій на наявність яєць аскарид за методом Фюлеборна, Калантарян або Като.

Епідеміологічний нагляд. При виявленні випадку аскаридозу направляють термінове повідомлення до СЕС. Епідеміологічний нагляд включає спостереження за рівем ураженості населення аскаридозом у конкретних регіонах, гельмінтологіч-

не обстеження грунту, овочів, фруктів, стічних вод. В епідемічних осередках фекалії підлягають тривалому (мінімум 1 рік) компостуванню.