Краснуха

Це гостра інфекційна хвороба, що характеризується помірною інтоксикацією, дрібно-плямистою екзантемою і генералізованою лімфаденопатією.

Етіологія. Збудник належить до тогавірусів, малостійкий – дуже чутливий до температурних коливань, має тератогенну дію (згубно діє на плід).

Епідеміологія. Джерело інфекції – хвора людина, яка заразна наприкінці інкубацій-

ного періоду і протягом 5 днів після появи висипань. При вродженій краснусі період

вірусоносійства триває від кількох місяців до2 років. Хвороба передається повітряно-крапельним шляхом, при захворюванні – трансплацентарно. Сприйнятливість до крас-нухи висока, але дещо нижча, ніж до кору. Хворіють переважно діти віком до 7 років.

До 7місяців у немовлят існує вроджений імунітет.

Клініка. Інкубаційний період триває 11-24 доби. Загальний стан погіршується мало.

Температура субфебрильна і навіть нормальна, але може підвищуватися до 38-39 градусів. Провідним симптомом є дрібно- плямиста блідо-рожева висипка, яка появля-

ється в1-2 день захворювання на незміненій шкірі шиї,обличчя, розгинальних поверх-

нях кінцівок, спини,сідниць. Висипання виникають протягом декількох годин, вони рясні, без тенденції до злиття, можуть супроводжуватися незначним свербінням, утримуються 2-3 дні й зникають без пігментації ілущеня.

Характерне збільшення лімфатичних вузлів. Дорослі переносять краснуху тяжче.

У вагітних краснуха призводить до передчасних пологів, внутрішньоутробної загибелі плода, інколи до розвитку внього тяжких уроджених вад. Патогномонічними унього є вроджені катаракта, вада серця, глухота.

Профілактика. Хворий підлягає ізоляції до 5-го дня з моменту появи висипання. Дітей, які спілкувалися з ним, ізолюють з 11-го по 21 день, на колектив накладають карантин терміном 3 тиж. Якщо вагітна спілкувалася з хворим на краснуху, то вона потребує серологічного обстеження в динаміці на наявність антитіл до вірусу краснухи. У разі підтвердження наявності цієї інфекції при вагітності терміном до 12 тижнів доцільним є штучне переривання її .

Профілактичні щеплення проводять моно- або комбінованою вакциною (кір, паротит, краснуха) у 12 місяців, ревакцинацію – моно вакцинацію у 15-16 років ( тільки дівчатам).

Дезінфекцію не проводять.

ВИСИПНИЙ ТИФ

Гостра інфекційна хвороба, яка характеризується ураженням судин і нервової системи, супроводжується гарячкою і висипкою на шкірі.

Етіологія. Збудником є рикетсії Провацека. Вони стійкі до низьких температур і висушування, чутливі до нагрівання і дезінфекційних засобів.

Епідеміологія. Джерелом інфекції служать хворі на висипний тиф і хворобу Брілла. Остання є рецидивом висипного тифу, що може виникнути через багато років після першого захворювання. Найбільша заразливість припадає на 1-й тиждень захворювання. Переносник – одежна воша, зрідка – головна, які стають заразними через 4 доби після годування на хворій людині. Заразитись можна при відвідуванні лазні, перукарні, в транспорті. Частота захворювань зростає у зимово- весняний період, залежить від поширення вошей. Сприйнятливість людей до висипного тифу висока.

Для хвороби Брілла характерні спорадичність захворювань при відсутності вошивості та джерела інфекції. Хворіють особи похилого віку. Захворювання спостерігається переважно у великих містах, не має сезонності.

Патогенез. Проникнувши в організм, рикетсії інтенсивно розмножуються в ендотелії дрібних судин, переважно капілярів. Виникають множинні крапкові вогнища запалення, які спричиняють появу висипань на шкірі. Особливо значні зміни відбуваються у судинах головного мозку, що призводить до розвитку менінгоенцефаліту. При появі антитіл до рикетсій настає поступове видужання. Імунітет тривкий. В організмі осіб з імунодефіцитом рикетсії можуть залишатись довічно і викликати рецидив хвороби( Білла).

Клініка. Тривалість інкубаційного періоду становить 6-25 діб (пересічно 2 тиж.). Захворювання починається гостро. Протягом 3 діб температура тіла досягає найвищого рівня.

У початковий період, який триває 3-4 дні, хворі скаржаться на інтенсивний біль голови, безсоння, загальну слабість, дратівливість; вони збуджені. Обличчя гіперемоване, судини склер переповнені кров'ю («кролячі» очі). На перехідних складках кон'юктив і слизовій оболонці м'якого піднебіння нерідко з'являються крапкові крововиливи. Язик при висовуванні тремтить, ніби «спотикається» ( симптом Говорова- Годельє). Пульс прискорений, артеріальний тиск низький. Тони серця глухі, на верхівці вислуховують систолічний шум. Часто приєднується бронхіт, пневмонія.

На 5-6 день інтоксикація посилюється й з'являється розеольозно-петехіальна висипка, переважно на бокових поверхнях тулуба, спині, внутрішніх поверхнях кінцівок. На місці щипка або нижче від джгута, накладеного на плече, з'являються крапкові крововиливи, що свідчить про ламкість судин. При тяжкій формі тифу розвивається менінгоенцефаліт: хворі скаржаться на нестерпний біль голови, запаморочення, безсоння. З'являються зорові й слухові галюцинації з психомоторним збудженням. Язик укритий нальотом. Живіт здутий, печінка і селезінка збільшені. При дослідженні крові виявляють помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, моноцитоз, збільшення ШОЕ.

З 9-10 го дня захворювання температура тіла знижується, поступово зникають прояви інтоксикації. Процес видужання тривалий, довго зберігається астенія.

Ускладнення: гостра серцево-судинна недостатність, тромбози і тромбофлебіт, пролежні, бактерійні пневмонії, отит, паротит.

Хвороба Брілла має такі клінічні особливості: гострий початок з ознобом , короткий гарячковий період , висипка незначна або відсутня, перебіг легкий, без ускладнень.

Діагностика. В розпізнаванні висипного тифу основне значення мають клінічні та епідеміологічні дані. З 3-4 го дня і пізніше за допомогою серологічних реакцій у крові виявляють антитіла.

Лікування та профілактика. Хворі підлягають госпіталізації та ізоляції в інфекційному стаціонарі. Їм призначають антибіотики (левоміцетин, тетрациклін. еритроміцин), дезінтоксикаційні та седативні засоби. Реконвалесцентів виписують із стаціонару за умови повного клінічного одужання, але не раніше 12 дня після нормалізації температури.

У запобіганні захворювання важливим є боротьба з педикульозом. Госпіталізують

пацієнтів санітарним транспортом. В осередку проводять дезінфекцію та дезінсекцію. За особами, які перебували в контакті з хворим, встановлюють спостереження протягом 25 днів зі щоденною термометрією. Специфічні щеплення проводять при несприятливій епідеміологічній ситуації. Серед населення проводять санітарно-освітню роботу.