Питання

1. Чи є елементом пам'яті вимикач настільної лампи?

2. Якщо продовжити попереднє питання, то як можна охарактеризувати:

   1. кнопковий вимикач (один раз натиснув - лампа горить; другий раз натиснув – лампа згасла);

   2. клавішний перемикач-коромисло: натиснув на одне плече - лампа загорілась або продовжує залишатися в стані горіння; натиснув на інше плече - згасла. Аналогія з якими видами тригерів напрошується?

3. Чим відрізняється робота RS-тригера з прямими входами від роботи RS-тригера з ін­версними входами?

4. Чому комбінація сигналів 11 на входах RS-тригера називається ”забороненою”?

5. У чому відмінність таблиці переходів тригера від таблиці функцій збудження?

6. Як властивість запам'ятовування відбивається в характеристичних рівняннях тригерів?

7. У чому принципова відмінність роботи синхронних тригерів від асинхронних?

8. Яка пріоритетність інформаційних і встановлюваних входів у синхронних триге­рах?

9. Чому JK-тригер при J = K = 1 не перетворюється в автогенератор?

10. Чому Т-тригер отримав назву лічильного? Яке число імпульсів він може порахувати?

11. Як працює D-тригер, якщо D = Q?

Лабораторна робота №11

Тема: Дослідження лічильників.

Мета:

1. Вивчення структури і дослідження роботи підсумовуючих і віднімаючих лічильників.

2. Вивчення способів зміни коефіцієнта перерахування лічильників.

3. Дослідження роботи лічильників з коефіцієнтом перерахування, відмінним від 2ⁿ.

Прилади й елементи

Генератор слів
Логічний аналізатор
Логічні пробники
Джерело напруги + 5 В
Генератор тактових імпульсів
Джерело сигналу ”логічна одиниця”
Двопозиційні перемикачі
Базові двовходові логічні елементи
Тригери RS, JK і D-типів

Короткі відомості з теорії

1. Лічильники.

Лічильник - пристрій для підрахунку числа вхідних імпульсів. Число, що представляється станом його виходів по фронту кожного вхідного імпульсу, змінюється на одиницю. Лічильник можна реалізувати на декількох тригерах. У підсумовуючих лічильниках кожен вхідний імпульс збільшує число на його виході на одиницю, у віднімаючих лічильниках кожен вхідний імпульс зменшує це число на одиницю. Найбільш прості лічильники – двійкові. На мал. 11.1 представлено підсумовуючий двійковий лічильник і діаграми його роботи.

2. Зміна напрямку рахунка.

Як уже говорилося раніше, лічильники можна реалізувати на тригерах. При цьому тригери з'єднують послідовно. Вихід кожного тригера безпосередньо діє на тактовий вхід наступних. Для того, щоб реалізувати підсумовуючий лічильник, необхідно рахунковий вхід чергового тригера підключати до інверсного виходу попередніх. Для того, щоб змінити напрямок рахунка (реалізувати віднімаючий лічильник), можна запропонувати наступні способи:

а). Зчитувати вихідні сигнали лічильника не з прямих, а з інверсних виходів тригерів. Число, утворене станом інверсних виходів тригерів лічильника, зв'язано з числом, утвореним станом прямих виходів тригерів наступним співвідношенням:

N_ПР = 2ⁿ – N_ІНВ – 1,

д

Мал. 11.1

е n - розрядність виходу лічильника. У таблиці 11.1 приведений приклад зв'язку числа на прямих виходах з числом на інверсних виходах тригерів лічильника.

б). Змінити структуру зв'язків у лічильнику: подавати на рахунковий вхід наступного тригера сигнал не з інверсного, а з прямого виходу попереднього, як показано на мал. 11.2. У цьому випадку змінюється послідовність переключення тригерів.

Таблиця11.1

Стан прямих виходів			Число	Стан інверсних виходів			Число
Q3	Q2	Q1	N	Q3’	Q2’	Q1’	N
0	0	0	0	1	1	1	7
0	0	1	1	1	1	0	6
0	1	0	2	1	0	1	5