1. Тригер типу rs

RS-тригер – найпростіший автомат з пам'яттю, що може знаходитися в двох станах. Тригер має два настановних входи: установки S (set – установка) і скидання R (reset – скидання), на які подаються вхідні сигнали від зовнішніх джерел. При подачі на вхід установки активного логічного рівня тригер встановлюється в 1 (Q = 1, = 0), при подачі активного рівня на вхід скидання тригер встановлюється в 0 (Q = 0, = 1). Якщо подати на обидва входи установки (збудження) пасивний рівень, то тригер буде зберігати попередній стан виходів: Q = 0 ( = 1) або Q = l ( = 0). Кожен стан стійкий і підтримується за рахунок дії зворотних зв'язків.

Для тригерів цього типу є неприпустимою одночасна подача активного рівня на обидва входи установки, тому що тригер за визначенням не може одночасно бути встановлений у нуль і одиницю. На практиці подача активного рівня на встановлювальні входи призводить до того, що цей стан не може бути збереженим і неможливо визначити, у якому стані буде знаходитися тригер при наступній подачі на встановлювальні входи сигналів пасивного рівня.

На мал. 10.1 і 10.2 показані два види RS-тригерів, виконаних на елементах АБО-НІ і І-НІ.

Д

Мал. 10.1

ля схеми на мал. 10.1 активним рівнем є рівень логічної одиниці, для схеми на мал. 10.2 - рівень логічного нуля. Схема на мал. 10.2 одержала назву RS-тригера з інверсними входами - RS-тригер.

R

Мал. 10.2

S-тригер є основним вузлом для побудови послідовністних схем. Назва схем такого типу ”послідовністні” означає, що стан виходу залежить від того, у якій послідовності на входи подаються вхідні набори і яким був попередній внутрішній стан. Так, якщо в RS-тригері (мал. 10.1) спочатку встановити комбінацію R = 0, S = l (скорочений запис - 01), а потім перейти до R = 0, S = 0 (00), то стан виходу Q = l. Якщо ж спочатку встановити комбінацію 10, а потім перейти до 00, то стан виходу буде іншим – Q = 0, незважаючи на однакові комбінації сигналів на входах. Таким чином, при тому самому вхідному наборі 00 вихід тригера може знаходитися в різних станах.

Умови переходів тригерів з одного стану до іншого (алгоритм роботи) можна описати табличним, аналітичним або графічним способами. Табличний опис роботи RS-тригера (мал. 10.1) представлено в таблиці 10.1 (таблиця переходів) і таблиці 10.2 (таблиця функцій збудження).

Таблиця 10.1				Таблиця 10.2
R	S	Qt+1		Qt	Qt+1	R	S
0	0	Q1		0	0	x	0
0	1	1		0	1	0	1
1	0	0		1	0	1	0
1	1	-		1	1	0	x

У таблицях використані наступні позначення:

Q_t – попередній стан виходу;

Q_t+1 – новий стан, що встановлюється після переходу (можливо Q_t+1 = Q_t);

х – пасивне значення сигналу: 0 або 1;

– – невизначений стан.

Аналітичний опис (характеристичне рівняння) можна одержати з таблиць 10.1, 10.2 за правилами алгебри логіки:

.

З

Мал. 10.3а

Мал. 10.3б

алежність Q_t+1 від Q_t характеризує властивість запам'ятовування попереднього стану. Опис роботи RS-тригера можна доповнити графом мал. 10.3 (графічний спосіб).

Графік на мал. 10.3a показує, що схема, що знаходилася в стані Q = 0, зберігає цей стан як при впливі вхідного набору R = 0, S = 0, так і при впливі R = l, S = 0. Якщо ж на вхід схеми, що знаходиться в стані Q = 0, подіяти набором R = 0, S = l, то вона переходить у стан Q = l і зберігає його при вхідних наборах R = 0, S = l, або R = 0, S = 0. На мал. 10.3б той же граф тригера намальований більш компактно. Вхідні сигнали, що можуть приймати будь-які значення (як 0, так і 1), позначені як X, а позиція позначення відповідає послідовності R, S.

2. JK-тригер

Тригер JK-типу має більш складну, у порівнянні з RS-тригером, структуру і більш широкі функціональні можливості. Крім інформаційних входів J і К і прямого й інверсного виходів Q і , JK-тригер має вхід керування С (цей вхід також називають тактовим або лічильним), а також асинхронні встановлювальні R і S-входи. Звичайно активними рівнями встановлюваних сигналів є нулі, як у схемі на мал. 10.2. Встановлювальні входи мають пріоритет над іншими. Активний рівень сигналу на вході S встановлює тригер у стан Q = l, а активний рівень сигналу на вході R - у стан Q = 0, незалежно від сигналів на інших входах. Якщо на входи установки одночасно подати пасивний рівень сигналу, то стан тригера буде змінюватися за фронтом імпульсу на лічильному вході в залежності від стану входів J і K, як показано в таблицях переходів (табл. 10.3) і функцій збудження (табл. 10.4).

Таблиця 10.3				Таблиця 10.4
J	K	Qt+1		Qt	Qt+1	J	K
0	0	Q1		0	0	X	0
0	1	0		0	1	0	1
1	0	1		1	0	1	0
1	1	Q1		1	1	0	x

Мал. 10.4а

Мал. 10.4б

Робота JK-тригера описується характеристичним рівнянням:

.

О

Мал. 10.5

дин з варіантів функціональної схеми JK-тригера з входами встановлення логічним нулем і його умовне графічне позначення (УГП) приведені на мал. 10.4а,б. Часові діаграми його роботи при R = S = 1 приведені на мал. 10.5.

Подібно RS-тригеру, зміну станів JK-тригера можна зобразити графом переходів (мал. 10.6). Вхідні сигнали, що можуть приймати будь-яке значення (як 0, так і 1), позначені як X, а позиція позначення відповідає послідовності J, К.

Ц

Мал. 10.6

ей малюнок не повинен вводити в оману: якщо Х = 1, то при JK = 11 схема буде переходити із стану Q = 0 у стан Q = l. Але з цього стану схема повинна повернутися в Q = 0 і т.д. Цей граф описує роботу автогенератора.

В даному випадку всі зміни виходу відбуваються тільки в момент негативного перепаду тактового сигналу С. Дійсно, якщо J = K = 1, то з кожним новим тактовим імпульсом вихід буде змінювати своє значення на протилежне і тригер буде виконувати функцію дільника частоти на 2, а не автогенератора.

3. D-тригер

D-тригер має один інформаційний вхід D (data - дані). Інформація з входу D заноситься в тригер за позитивним перепадом імпульсу на лічильному вході С і зберігається до наступного позитивного перепаду на лічильному вході тригера. Крім лічильного С і інформаційного D входів, тригер забезпечений асинхронними встановлюваними R і S входами. Встановлювальні входи пріоритетні. Вони встановлюють тригер незалежно від сигналів на входах С і D. Функціонування D-тригера описується таблицею переходів (табл. 10.5), таблицею функцій збудження (табл. 10.6) і діаграмами вхідних і вихідних сигналів (мал. 10.7).

Таблиця 10.5			Таблиця 10.6
D	Qt+1		Qt	Qt+1	D
0	0		0	0	0
			0	1	1
1	1		1	0	0
			1	1	1

Мал. 10.7

Характеристичне рівняння D-тригера:

Q_t+1 = D_t.

Рівняння показує, що стан тригера на (t+1)-такті дорівнює вхідному сигналу в момент, що передує тактовому перепадові сигналу С. Умовне позначення D-тригера показане на мал. 10.8.

Мал. 10.8

Мал. 10.9

Функціональна схема D-тригера може бути отримана із схеми JK-тригера (мал.10.5а) шляхом підключення входу К до входу J через інвертор: D = J = .

4. Т-тригер (лічильний тригер)

Н

Мал. 10.10

а основі JK-тригерів і D-тригерів можна побудувати схеми, що здійснюють так званий лічильний режим. Такі схеми називають Т-тригерами або лічильними тригерами, зв'язуючи з цим спосіб їхнього функціонування. На мал. 10.9 представлені схеми організації Т-тригера на основі JK і D-тригерів. Лічильний режим ілюструється часовими діаграмами мал. 10.10.

У JK-тригері з входами установки логічним нулем лічильний режим реалізується шляхом подачі констант J = K = 1 і R = S = 1 і вхідного сигналу Т на вхід С. Відповідно до таблиці функціонування (табл. 10.3 і 10.4) за кожного негативного перепаду вхідного сигналу Т стан тригера змінює своє значення на протилежне.

У D-тригері лічильний режим реалізується за допомогою зворотного зв’язку (на вхід D подається сигнал з інверсного виходу). Таким чином, завжди існує нерівність сигналу на вході D і сигналу на виході Q: якщо Q = l, D = 0. Отже, за кожного позитивного перепаду сигналу на лічильному вході С, відповідно до принципу дії D-тригера стан виходу буде змінюватися на протилежний.

Таким чином, на кожні два вхідних тактових імпульси Т-тригер формує один період вихідного сигналу Q. Отже, тригер здійснює ділення частоти f_T на його вході на 2:

,

де f_Q – частота проходження імпульсів на виході тригера.