Тести з дисципліни «Гроші та кредит»

1. Перші паперові гроші з’явилися:

– у Китаї в 4 ст. до нашої ери;

– на Русі в 11 ст.;

– в Індії;

– в Англії в 10 ст.

2. Найсуттєвіша відмінність між векселем і банкнотою полягає в тому, що:

– вексель має лише часткову оборотність, а банкнота – загальну;

– вексель – боргове зобов’язання приватних осіб, а банкнота – держави;

– банкнота може використовуватися як законний платіжний засіб, наділений державою примусовим курсом, а вексель – ні;

– банкноти на відміну від векселів є безстроковими зобов’язаннями.

3. Емісія – це:

– додатковий випуск грошей в обіг;

– вилучення грошей з обігу;

– процес рахування грошей;

– офіційне підвищення курсу національної валюти.

4. Функціями грошей є:

– розподіл вартості; міра вартості; засіб обігу; засіб платежу; гальмування інфляції;

– засіб обігу; розподіл вартості; створення фінансових фондів, засіб платежу, світові гроші;

– створення фінансових фондів; засіб обігу; розподіл вартості; засіб платежу, світові гроші;

– міра вартості; засіб обігу; засіб платежу; засіб нагромадження, світові гроші.

5. Гроші, які є в сучасних умовах у грошовому обігу України:

– повноцінні;

– неповноцінні;

– обидва види;

– паперові.

6. Паралельне виконання срібними і золотими монетами функцій грошей називається:

– монометалізмом;

– біметалізмом;

– демонеталізмом;

– правильна відповідь відсутня.

7. Грошовий обіг - це:

– процес безперервного руху грошей між суб'єктами у функції засобу обігу;

– процес безперервного руху грошей між суб'єктами у функції засобу платежу;

– процес безперервного руху грошей між суб'єктами у функціях засобу обігу й платежу;

– процес безперервного руху грошей у всіх формах між суб'єктами економіки при виконанні ними своїх функцій.

8. Повноцінний вид грошей – це:

– золоті монети;

– будь-які монети;

– гроші, суспільну вартість яких гарантується держава;

– квазігроші.

9. Залежно від форми грошей, у якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на:

– готівковий і безготівковий;

– сектор грошового обігу і фінансово-кредитний сектор;

– грошовий і товарний;

– правильна відповідь відсутня.

10. У готівковому секторі грошового обороту:

– гроші рухаються по рахунках у банках, не виходячи за межі банківської сис­теми;

– гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів;

– гроші рухаються поза банками та по рахунках у банках;

– гроші рухаються між банками та населенням.

11. У безготівковому секторі грошового обороту:

– гроші рухаються по рахунках у банках, не виходячи за межі банківської системи;

– гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів;

– гроші рухаються поза банками та по рахунках у банках;

– правильна відповідь відсутня.

12. Складова грошової маси М₀ в Україні включає:

– готівкові гроші поза банками;

– гроші поза банками і на рахунках до запитання;

– тільки гроші на рахунках до запитання;

– готівкові гроші у касах банків.

13. Грошовий агрегат М₁, включає:

– гроші поза банками та на рахунках «до запитання» і поточні депозити;

– тільки гроші поза банками;

– гроші тільки на рахунках до запитання;

– гроші на рахунках до запитання, строкові вклади та депозити.

14. Грошова база включає:

– запаси всієї готівки, яка є в обігу поза банківською системою;

– кошти на всіх видах страхових рахунків;

– кошти на вкладах за трастовими операціями банків;

– масу готівки, яка є поза банками та в касах банків, а також суму резервів КБ на їх кореспондентських рахунках у ЦБ.

15. Строкові депозити входять до складу грошового агрегату:

– М₀;

– М₁;

– М₂;

– не входять до агрегатів.

16. Готівка поза банками включається в грошовий агрегат:

– М₀;

– М_1;

– М₂,

– М₃.

17. Вимоги закону грошового обігу становлять:

– співвідношення фактичної кількості грошей необхідній кількості;

– державне регулювання грошового обігу;

– заміна повноцінних грошових знаків вартості;

– саморегулювання грошового обігу.

18. Кількість грошей, необхідних для обігу протягом певного часу, є прямо пропорційна до:

– кількості товарів і рівня їх цін;

– швидкості обігу грошової одиниці;

– ціни товарів;

– усі відповіді правильні.

19. Поняття "попит на гроші" означає:

– кількість грошей, яку підприємці бажають надати в кредит;

– запас грошей для вкладання у цінні папери;

– запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент часу;

– запас грошей для накопичення.

20. Грошова система – це:

– грошові відносини між економічними суб'єктами;

– форма організації грошового обігу, закріплена законодавством;.

– те саме, що й грошовий оборот;

– сукупність кредитних та фінансових установ у державі.

21. Органами, що регулюють грошовий обіг, є:

– Центральний банк, комерційні банки, Міністерство фінансів;

– Міністерство економіки; комерційні банки, центральний банк;

– Центральний банк, Міністерство фінансів; Міністерство економіки;

– Кабінет Міністрів, центральний банк.

22. Тип грошових систем, відносять сучасну грошову систему,– це:

– паперово-кредитна;

– металева;

– паперово-металева;

– неринкова.

23. Біметалізм заснований на:

– обігу повноцінних і неповноцінних грошей;

– використанні як грошового товару двох металів;

– наявності двох емісійних центрів;

– обігу паперових та металевих грошей.

24. Інфляція – це:

– перевищення витрат бюджету над доходами;

– зростання цін на товари та послуги;

– економія бюджетних коштів порівняно із затвердженими витратами;

– знецінення грошей та загальне підвищення цін на товари і послуги внаслідок порушення законів грошового обігу.

25. За темпами знецінення грошей розрізняють види інфляції:

– повзуча, галопуюча, гіперінфляція;

– регульована, частково регульована, нерегульована;

– конвертована, неконвертована;

– диверсифікована, диференційована.

26. За формами прояву інфляція буває:

– цінова, заощаджень, девальвація;

– повзуча , галопуюча, гіперінфляція;

– інфляція витрат та інфляція попиту;

– прихована та відкрита.

27. За чинниками, що спричинюють інфляційний процес, виділяють такі види інфляції:

– цінова, заощаджень, девальвація;

– повзуча, галопуюча, гіперінфляція;

– інфляція витрат та інфляція попиту;

– прихована та відкрита.

28. Залежно від зростання цін виділяють такі види інфляції:

– цінова, заощаджень, девальвація;

– збалансована, незбалансована інфляція;

– інфляція витрат та інфляція попиту;

– очікувана та неочікувана.

29. Інфляцію витрат спричиняється:

– зростанням споживчих витрат;

– зростання номінальної заробітної плати, зростання цін на енергетичні й сировинні ресурси;

– припливом іноземної валюти в країну;

– зростання пропозиції грошей і зумовленого нею збільшення платоспроможного попиту на ринках.

30. Інфляцію попиту спричиняється:

– зростанням споживчих витрат;

– зростання заробітної плати, витрат на енергетичні й сировинні ресурси, падіння продуктивності праці, посилення монополізації виробництва і ри­нку;

– приплив іноземної валюти в країну;

– мілітаризація економіки, дефіцит бюджету та зростання державного боргу, кредитна експансія банків, надмірні соціальні виплати.

31. Девальвація грошової одиниці — це:

– зниження курсу національної валюти щодо валют інших країн (раніше – до золота);

– зменшення маси грошей в економіці і збільшення масштабу цін;

– анулювання дуже знеціненої грошової одиниці та введення нової валюти;

– підвищення курсу національної валюти щодо валют інших країн.

32. Деномінація грошової одиниці – це:

– зниження курсу іноземної валюти щодо валют інших країн (раніше – до золота);

– зменшення маси грошей в економіці і збільшення масштабу цін;

– анулювання дуже знеціненої грошової одиниці та введення нової ва­люти;

– підвищення курсу національної валюти щодо валют інших країн.

33. Ревальвація грошової одиниці — це:

– зниження курсу іноземної валюти щодо валют інших країн (раніше – до золота);

– обмін старих купюр на нові та перерахування всіх грошових показників за певним співвідношенням;

– анулювання дуже знеціненої грошової одиниці та введення нової валюти;

– підвищення курсу національної валюти щодо валют інших країн.

34. Грошова реформа – це:

– часткова або повна перебудова грошової системи держави;

– припинення зростання грошової маси в обороті;

– оздоровлення державних фінансів;

– збалансування грошового ринку.

35. Металістична теорія розглядає гроші як:

– результат угоди між людьми;

– продукт історичного розвитку, що має товарну форму;

– платіжний засіб, що встановлюється законом;

– золото та срібло за своєю природою є гроші.

36. Повна конвертованість означає, що:

– для одних видів операцій та осіб обмін національної валюти дозволений, а для інших – ні;

– вона поширюється лише на платежі за рухом капіталу;

– вона поширюється лише на платежі за поточними операціями;

– є можливість вільного обміну національної валюти на іноземну для всіх категорій власників і за всіма операціями.

37. Валютний курс може бути:

– фіксований і так званий «валютний коридор»;

– фіксований, плаваючий і так званий «валютний коридор»;

– плаваючий і так званий «валютний коридор»;

– фіксований та плаваючий.

38. Валютна інтервенція центрального банку полягає у:

– цілеспрямованому підвищенні чи зниженні облікової ставки та відповідній зміні ставки депозитного та позичкового процента;

– оперативному підтриманні валютного ринку в стані рівноваги шляхом збільшення чи зменшення купівлі або продажу центральним банком іноземної валюти за національну;

– цілеспрямованому проведенні комплексу заходів з метою корекції курсу національної валюти;

– формуванні золотовалютних резервів країни.

39. Сутність класичної кількісної теорії грошей полягає в тому, що:

– вартість грошей зумовлюється їхньою кількістю на ринку, залежить від суми цін на товари та маси грошей;

– заперечувалась товарна природа грошей;

– виникнення грошей є результатом угоди між людьми;

– загальний рівень цін, а відповідно і вартість грошей, пов'язується не з кількістю грошей, а із загальними умовами товарно-грошового ринку.

40. Суть номіналістичної теорії грошей полягає втому, що:

– збільшення грошової маси в обігу і кредитних ресурсів сприяє пожвавленню економіки, зростанню прибутків і зайнятості;

– ототожнюється грошовий обіг з товарним обміном і стверджується, що золото і срібло вже за своєю природою є грошима;

– гроші – номінальна грошова одиниця, умовний знак, яка не має внутрішньої вартості;

– вона розглядає гроші як результат угоди між людьми.

41. Сучасні монетаристські теорії, які використовувались у грошово-кредитній політиці України – це:

– адміністративнодирективні підходи;

– кейнсіанські підходи;

– марксистські підходи;

– кейнсіанські та кейнсіансько-монетарні підходи.

42. До основних передумов виникнення кредиту відносять:

– наявність у економічних суб'єктів вільних коштів;

– збіг економічних інтересів кредитора і позичальника;

– збільшення обсягів виробництва та юридична самостійність економічних суб'єктів;

– удосконалення механізму дії ринку.

43. Кредитори – це:

– учасники кредитних відносин, які потребують додаткових коштів;

– учасники кредитних відносин, які мають у власності чи розпорядженні вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам;

– економічні суб'єкти, що здійснюють торговельну діяльність;

– економічні суб'єкти, що здійснюють виробничу діяльність і не потребують залучення додаткових коштів.

44. Позичальники – це:

– учасники кредитних відносин, які потребують додаткових коштів;

– учасники кредитних відносин, які мають у власності чи розпорядженні ві­льні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам;

– економічні суб'єкти, що здійснюють торгівельну діяльність;

– економічні суб'єкти, що здійснюють виробничу діяльність і не потребують залучення додаткових коштів.

45. Принцип цільового призначення позички полягає в тому, що:

– вільні кошти кредитора передаються позичальникові на чітко встановлений термін;

– учасники кредитних відносин заздалегідь чітко визначають мету використання позичених коштів;

– залучена вартість у повному обсязі повинна бути повернена власникові;

– залучення додаткової вартості потребує сплати додаткових коштів у вигля­ді процентного доходу.

46. Принцип строковості кредитування полягає в тому, що:

– вільні кошти кредитора передаються позичальникові на чітко встановлений термін;

– учасники кредитних відносин заздалегідь чітко визначають мету використання позичених коштів;

– залучена вартість у повному обсязі повинна бути повернена власникові;

– залучення додаткової вартості потребує сплати додаткових коштів у вигляді процентного доходу.

47. Принцип повернення при кредитуванні полягає в тому, що:

– вільні кошти кредитора передаються позичальникові на чітко встановлений термін;

– учасники кредитних відносин заздалегідь чітко визначають мету використання позичених коштів;

– залучена вартість у повному обсязі повинна бути повернена власникові;

– залучення додаткової вартості потребує сплати додаткових коштів у вигляді процентного доходу.

48. Принцип платності при кредитуванні полягає в тому, що:

– вільні кошти кредитора передаються позичальникові на чітко встановлений термін;

– учасники кредитних відносин заздалегідь чітко визначають мету використання позичених коштів;

– залучена вартість у повному обсязі повинна бути повернена власникові;

– залучення додаткової вартості потребує сплати додаткових коштів у вигляді проценту.

50. Комерційний кредит – це:

– грошова сума, надана в рахунок майбутніх платежів за товарно-матеріальні цінності з метою гарантування їх купівлі;

– надання окремим суб'єктам господарювання, які опинились у скрутному фінансовому становищі коштів, на засадах повернення і без сплати процентів;

– спосіб перетворення товарного капіталу на грошовий шляхом продажу товарів із відстроченням платежу та з поверненням боргу грошима;

– підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених коштів у купівлю засобів виробництва з наступним їх наданням у тимчасове користування.