
- •1.Регіональна економічна політика України та європейська інтеграція
- •2.Значення та завдання регіональної економіки в сучасних умовах розвитку України та глобалізації.
- •3.Становлення та розвиток теорії регіональної економіки
- •4.Методи аналізу регіональної економіки
- •6.Регіональна економіка та територіальна (просторова) організація продуктивних сил
- •7.Нові форми регіонального розвитку продуктивних сил України
- •8.Міжрегіональні економічні зв’язки: сутність та види.
- •9.Соціально-економічне районування: сутність та функції у системі територіальної організації господарства
- •10.Закономірності та принципи формування економічних районів.
- •11.Наукові засади раціонального природокористування
- •12.Економіка та управління природокористуванням: регіональний аспект
- •13.Еколого-економічний простір в контексті регіонального розвитку
- •14.Концепція стійкого розвитку: сутність, значення та принципи здійснення.
- •15.Регіональна політика: сутність, принципи, види та механізм реалізації
- •16.Механізм реалізації державної політики соціально-економічного розвитку регіонів України.
- •17.Регіонально-економічний аспект у формуванні екологічної безпеки.(див.11,12)
- •18.Регіональна економіки як інтегрована економічна дисципліна
- •19.Господарський комплекс світу та України: сутність, значення та характеристика структури.
- •20.Проблеми трансформації господарського комплексу України в умовах глобалізації.
- •21.Територіально-виробничий комплекс: сутність, види та організаційні форми представлення.
- •22. Паливно-енергетичний комплекс: сутність, значення та характеристика структури.
- •23.Паливно-енергетичний комплекс України: проблеми та пріоритети.
- •24. Альтернативна енергетика: сутність, види та потенціал розвитку в Україні та світі.
- •25. Гірничо-металургійний комплекс: сутність, структура та регіональна спеціалізація.
- •26. Хімічний комплекс: сутність, структура та спрямованість розвитку сировинних, енергетичних та споживчих галузей.
- •27. Машинобудівний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування галузей.
- •28. Особливості територіальної організації машинобудівного комплексу України.
- •29. Нові форми регіонального розвитку машинобудування та їх роль у формуванні продуктивних сил країни.
- •30. Комплекс галузей легкої промисловості: сутність, структура та фактори регіонального розвитку.
- •31. Спеціалізація країн світу на виробництві продукції легкої промисловості.
- •32. Лісопромисловий комплекс: сутність, значення та функціонально-галузева структура.
- •33. Регіональні особливості розміщення сировинної бази та виробництва лісопромислової продукції в країнах світу.
- •34. Еколого-економічні проблеми розвитку лісопромислового комплексу України.
- •35. Агропромисловий комплекс: сутність, значення та особливості регіонального розвитку.
- •36. Еколого-економічні проблеми формування сировинної бази агропромислового комплексу України.
- •37. Особливості регіонального сільськогосподарського та продовольчого виробництва в світі.
- •38.Галузева та регіональна структура харчової промисловості України.
- •39. Будівельно-індустріальний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування.
- •40.Агропромисловий комплекс: сутність і фактори формування галузево-територіальної структури.
- •41.Агропромислова інтеграція: сутність, види, форми та функціональні зв’язки.
- •42.Продовольчий комплекс у розв’язанні регіональних продовольчих проблем.
- •43.Транспортно-комунікаційний комплекс: сутність, структура та особливості функціонування.
- •44. Науково-технічний прогрес та його значення в розвитку транспортно-комунікаційного комплексу світу.
- •45. Розвиток транспортної системи України: структурні та регіональні особливості функціонування.
- •46. Торгівельний комплекс: сутність, структура та територіальна організація.
- •47. Перспективи розвитку і вдосконалення розміщення торговельного комплексу в України
- •48. Сутність значення та функції внутрішньої торгівлі як складової комерційного комплексу.
- •49. Соціальний комплекс: сутність, структура та значення в регіональному розвитку.
- •50. Потенціал регіонального розвитку: сутність, структура та особливості формування.
- •51.Природно-ресурсний та екологічний потенціал: регіональний та глобальний рівень формування.
- •52.Економічний потенціал: сутність, значення та структура.
- •53.Торговельний потенціал України та її регіонів.
- •54.Демографічний потенціал як основа стійкого розвитку економіки регіонів.
- •55.Науково-технічний та інноваційний потенціал розвитку регіонів.
- •56.Напрямки реструктуризації господарського комплексу індустріальних районів України.
- •57.Пріоритетні напрями екологічного розвитку в індустріальних регіонах України.
- •58.Структурно-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил економічних районів з середнім рівнем розвитку.
- •59.Характеристика природно-ресурсного, демографічного та економічного потенціалів розвитку депресивних територій.
- •60.Проблеми формування фінансового потенціалу територій, що мають нижче середній рівень економічного розвитку.
- •61.Конкурентоспроможність регіонів України: передумови та фактори формування.
- •62.Міжнародні організації та їх значення у здійсненні регіональної еколого-економічної діяльності. Аціональні і регіональні організації України з охорони навколишнього середовища.
- •63.Міжнародне співробітництво України з питань екології та охорони навколишнього середовища в умовах глобалізації.
- •64.Технополіси і технопарки як прогресивна форма регіонального розвитку.
- •65.Регіональні аспекти світових економічних процесів.
60.Проблеми формування фінансового потенціалу територій, що мають нижче середній рівень економічного розвитку.
На відміну від фінансових ресурсів фінансовий потенціал - це передумова продовження руху і його динаміки за рахунок не лише наявних ресурсів, а й невикористаних можливостей.Основна системотворча й водночас відмінна риса фінансового потенціалу полягає в переважному впливі внутрішніх і зовнішніх нереалізованих (або не витребуваних) можливостей. За своєю суттю фінансовий потенціал визначається не просто сукупністю фінансових ресурсів і можливостей суспільства, а й їхньою органічною єдністю (рис. 1.7). Обсяги фінансового потенціалу відображають фінансову міць або здатність регіону чи окремих його суб'єктів брати участь у створенні матеріальних благ і наданні послуг. Вони характеризуються сукупністю тих засобів, джерел, запасів або фінансових можливостей, якими володіє регіон і які можуть бути використані для реалізації конкретних цілей та завдань. При цьому глибинні тенденції функціонування і розвитку фінансового потенціалу регіону невіддільні від критеріїв економічної доцільності й ефективності. В узагальненому вигляді про фінансовий потенціал можна сказати, що це складна, динамічна та полі структурна категорія. Його не можна розглядати як просту суму ресурсів, оскільки кінцевий результат залежить від сукупності взаємодіючих ресурсів та умов їх використання як синергетичний ефект діяльності всього територіально-виробничого комплексу. Для регіонів України однією з основних проблем, розв'язання яких визначає їх стабільний розвиток, є підвищення фінансової спроможності, адже за допомогою фінансів можна відчутно активізувати розвиток регіону та країни в цілому, оскільки між фінансами та регіональним розвитком існує прямий зв'язок: без достатніх джерел фінансового забезпечення такий розвиток неможливий. Тому, забезпечення фінансової спроможності регіону є пріоритетним напрямком регіональної політики сталого розвитку, який потребує системного і комплексного вивчення виробничо - господарської та фінансової діяльності регіональних суб'єктів і передбачення ймовірності виникнення дестабілізуючих чинників, тобто діагностики, яка базується на використанні системи індикаторів виявлення диспропорції [ 69, с.92].
Рис. І.7. Склад фінансового потенціалу регіону (складено за [28, с. 22]).
Діагностика фінансової спроможності регіону є важливим засобом виявлення резервів нарощування фінансового потенціалу, підвищення ефективності регіонального відтворення, удосконалення діяльності суб'єктів господарювання. Лише на основі результатів оцінювання можна правильно оцінити ситуацію, яка склалась у регіоні, знайти найбільш вразливі місця, сформувати стратегічні й тактичні цілі та запропонувати ефективні заходи виходу з кризового стану, забезпечити фінансову спроможність як окремого суб'єкта господарювання, так і регіону в цілому. Таким чином, діагностика фінансової спроможності є інструментом вироблення стратегії формування та використання, розміщення й акумулювання капіталів на певних регіональних ринках для державних І регіональних органів влади, інвесторів, кредиторів, суб'єктів господарювання, суспільно - політичних та інших організацій громадян. Активний соціоеколого-економічний розвиток регіону потребує діагностики фінансової спроможності території та цілеспрямованого вивчення можливостей її забезпечення. Тому із становленням ринкової економіки в Україні, появою фінансових ринків, посиленням неоднорідності регіонів у забезпеченості фінансовими ресурсами для пошуку джерел фінансових ресурсів та оптимізації їх використання виникає об'єктивна необхідність інтегральної оцінки фінансової спроможності регіонів, що є вихідним пунктом у прийнятті управлінських рішень щодо шляхів подальшого розвитку окремих територій країни. Категорія "фінансова спроможність" враховує комплекс характеристик, здатних забезпечити цілісну оцінку фінансового стану певної економічної системи, а також можливості зміни цього стану задля забезпечення стійкого економічного зростання. Так, під фінансовою спроможністю розуміється стан і рівень забезпечення інтересів, що визначаються власними спроможностями суб'єкта господарювання. З одного боку, фінансова спроможність регіону - це конкретний стан соціально - економічної системи, за якого вона задовольняє економічні, соціальні та екологічні потреби і задовольнятиме їх у майбутньому, з іншого - фінансова спроможність визначається як передумова виникнення нових можливостей розвитку, забезпечення конкурентоспроможності. Фінансова спроможність регіону передбачає його здатність забезпечувати гідні умови для розвитку, яка базується на можливості суб'єктів регіональних відносин спільно формувати і реалізовувати фінансову стратегію забезпечення сталого регіонального розвитку, залучати до цього процесу наявні та потенційні фінансові ресурси регіону в даному періоді для фінансування економічних, соціальних і екологічних програм розвитку, встановлювати максимальні та раціональні напрямки їх розподілу та використання (рис. 1.8). Виділяють такі критерії фінансової спроможності [69, с.93]: 1) фінансова достатність ( наявність у регіоні фінансових ресурсів у обсязі); 2) фінансова дієздатність ( здатність регіону забезпечувати ефективне розширене самовідтворення); 3) фінансова стійкість (здатність регіону стабільно підтримувати на певному рівні або нарощувати стабільний розвиток за рахунок його самостійності та незалежності від зовнішніх джерел фінансування). Кожна із характеристик фінансової спроможності відображає певний суттєвий аспект даної категорії, тобто дію певної групи чинників на спроможність регіонального розвитку. Слід зазначити, що фінансова спроможність регіону формується під впливом усіх чинників, тому неправильно оцінювати фінансову спроможність (неспроможність) лише на основі оцінки однієї характеристики.