54.Демографічний потенціал як основа стійкого розвитку економіки регіонів.

Під демографічним, потенціалом слід розглядати людський потенціал, іншими словами-кількість населення, частку трудових ресурсів (працездатного населення), вікові та статеві показники, динаміку природного та механічного руху населення тощо. Основними характеристиками демографічного потенціалу є: - співвідношення показників природного руху населення, що розглядаються за певний проміжок часу; - статево-вікова структура населення; - співвідношення показників механічного руху населення16. На 1 січня 2009 року в Україні, за даними Держкомстату. проживало 46143,7 тис. осіб. Упродовж 2008 року чисельність населення зменшилась на 229,0 тис. осіб. Зменшення населення країни відбувалося винятково за рахунок природного скорочення - 243,9 тис осіб, водночас зафіксовано міграційний приріст населення (14,9 тис. осіб).У порівнянні з 2007 роком обсяг природного скорочення зменшився на 46,3 тис. осіб, або з 6,2 до 5,3 осіб на 1000 жителів. Скорочення чисельності населення спостерігалось у 24 регіонах країни, крім м. Києва. Закарпатської та Рівненської областей, де зареєстровано природний приріст населення (відповідно 1,9 тис. осіб. 2,1 та 0.8 тис. осіб). За прогнозами демографів, населення в Україні вже не буде збільшуватися, оскільки для цього відсутні сприятливі умови, а демографічний потенціал на сьогодні є вичерпаним. Такі прогнози не просто песимістичні, сьогодні вони звучать як вирок українській нації. За даними прогнозів як вітчизняних експертів, так і міжнародних організацій тенденція до скорочення населення країни буде посилюватися й протягом наступних років. Якщо в 2006-му році населення України становило 46,6 млн. то в 2010-му вже 45,4 млн. в 2020-му - 42,5 млн, 2030-му -39,5 млн, а 2040-му - 36,5 млн чоловік. Тобто, протягом найближчих тридцяти років чисельність населення може скоротитися на 21.6 %. Це не просто тривожні цифри, вони означають не лише демографічну кризу, але й небезпеку для розвитку країни, загрозу для нашої національної безпеки та майбутнього української нації. Щоб цей висновок не був голослівним, звернемося ще до декількох цифр17. Загалом за роки незалежності України втратила близько 6 млн громадян. Регіонами, які належать до найбільш демографічно постраждалих є Чернігівська. Черкаська і Вінницька області. Назвемо причини, що впливають на депопуляційні процеси. Першою або традиційною причиною залишається висока смертність на фоні низької народжуваності. В середньому по країні смертність перевищує народжуваність у співвідношенні 1,7 до 1. Другою причиною є проблеми родинного плану, зокрема питання фізичного здоров'я, матеріально-фінансового становища, так і морально-психологічного стану родин. Вплив на репродуктивну поведінку родини такого показника, як її матеріально-фінансове становище, вважається як прямим, так і опосередкованим. Починаючи з 90-х років минулого століття, саме соціально-економічні реформи призвели до зменшення добробуту багатьох родин та вплинули на зміну ставлення людей до великих родин і, відповідно, до народження дітей. Наступним чинником, що також впливає на демографічну ситуацію, є трудова міграція українців до інших країн. За деякими оцінками, щороку країна втрачає близько трьох мільйонів чоловіків та жінок. Таким чином, щоб зупинити скорочення кількості населення, необхідно зробити не лише локальні кроки, а реалізувати цілісну загальнонаціональну програму, спрямовану на підвищення рівня народжуваності і створення необхідних для цього умов в освітній і медичній галузях. Питання збільшення народжуваності є тісно пов'язаним також із молодіжною політикою та державною стратегією охорони здоров'я. Отже, вирішення демографічної кризи потребує консолідації багатьох зусиль та реалізації проектів різного рівня -на державному рівні та галузевих напрямках, на рівні політичних партій та громадянського суспільства. Трудовий потенціал - це узагальнююча характеристика кількості та якості сукупних здатностей до праці працездатного населення, до участі у суспільно корисній діяльності. Трудовий потенціал характеризується кількісними і якісними параметрами. Кількісна сторона трудового потенціалу визначається чисельністю працездатного населення, статево-віковою структурою, кількістю робочого часу, відпрацьованого працездатним населенням, чисельністю безробітних. Якісними характеристиками трудового потенціалу є стан здоров'я, загальноосвітній та професійно-кваліфікаційний рівень, схильність носіїв праці до мобільності, конкурентоспроможності робочої сили та ін. Особливе значення у розвитку національної економіки має якість трудового потенціалу. Це - поняття відносне. Воно розкривається у параметрах та компонентах, таких, як: якість працездатного населення, трудових ресурсів, сукупного працівника або робочої сили. Якісна визначеність трудового потенціалу формується під дією потреб виробництва, попиту на робочу силу, на основі розвитку системи загальної та професійної освіти та виховання.