- •1.Регіональна економічна політика України та європейська інтеграція
- •2.Значення та завдання регіональної економіки в сучасних умовах розвитку України та глобалізації.
- •3.Становлення та розвиток теорії регіональної економіки
- •4.Методи аналізу регіональної економіки
- •6.Регіональна економіка та територіальна (просторова) організація продуктивних сил
- •7.Нові форми регіонального розвитку продуктивних сил України
- •8.Міжрегіональні економічні зв’язки: сутність та види.
- •9.Соціально-економічне районування: сутність та функції у системі територіальної організації господарства
- •10.Закономірності та принципи формування економічних районів.
- •11.Наукові засади раціонального природокористування
- •12.Економіка та управління природокористуванням: регіональний аспект
- •13.Еколого-економічний простір в контексті регіонального розвитку
- •14.Концепція стійкого розвитку: сутність, значення та принципи здійснення.
- •15.Регіональна політика: сутність, принципи, види та механізм реалізації
- •16.Механізм реалізації державної політики соціально-економічного розвитку регіонів України.
- •17.Регіонально-економічний аспект у формуванні екологічної безпеки.(див.11,12)
- •18.Регіональна економіки як інтегрована економічна дисципліна
- •19.Господарський комплекс світу та України: сутність, значення та характеристика структури.
- •20.Проблеми трансформації господарського комплексу України в умовах глобалізації.
- •21.Територіально-виробничий комплекс: сутність, види та організаційні форми представлення.
- •22. Паливно-енергетичний комплекс: сутність, значення та характеристика структури.
- •23.Паливно-енергетичний комплекс України: проблеми та пріоритети.
- •24. Альтернативна енергетика: сутність, види та потенціал розвитку в Україні та світі.
- •25. Гірничо-металургійний комплекс: сутність, структура та регіональна спеціалізація.
- •26. Хімічний комплекс: сутність, структура та спрямованість розвитку сировинних, енергетичних та споживчих галузей.
- •27. Машинобудівний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування галузей.
- •28. Особливості територіальної організації машинобудівного комплексу України.
- •29. Нові форми регіонального розвитку машинобудування та їх роль у формуванні продуктивних сил країни.
- •30. Комплекс галузей легкої промисловості: сутність, структура та фактори регіонального розвитку.
- •31. Спеціалізація країн світу на виробництві продукції легкої промисловості.
- •32. Лісопромисловий комплекс: сутність, значення та функціонально-галузева структура.
- •33. Регіональні особливості розміщення сировинної бази та виробництва лісопромислової продукції в країнах світу.
- •34. Еколого-економічні проблеми розвитку лісопромислового комплексу України.
- •35. Агропромисловий комплекс: сутність, значення та особливості регіонального розвитку.
- •36. Еколого-економічні проблеми формування сировинної бази агропромислового комплексу України.
- •37. Особливості регіонального сільськогосподарського та продовольчого виробництва в світі.
- •38.Галузева та регіональна структура харчової промисловості України.
- •39. Будівельно-індустріальний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування.
- •40.Агропромисловий комплекс: сутність і фактори формування галузево-територіальної структури.
- •41.Агропромислова інтеграція: сутність, види, форми та функціональні зв’язки.
- •42.Продовольчий комплекс у розв’язанні регіональних продовольчих проблем.
- •43.Транспортно-комунікаційний комплекс: сутність, структура та особливості функціонування.
- •44. Науково-технічний прогрес та його значення в розвитку транспортно-комунікаційного комплексу світу.
- •45. Розвиток транспортної системи України: структурні та регіональні особливості функціонування.
- •46. Торгівельний комплекс: сутність, структура та територіальна організація.
- •47. Перспективи розвитку і вдосконалення розміщення торговельного комплексу в України
- •48. Сутність значення та функції внутрішньої торгівлі як складової комерційного комплексу.
- •49. Соціальний комплекс: сутність, структура та значення в регіональному розвитку.
- •50. Потенціал регіонального розвитку: сутність, структура та особливості формування.
- •51.Природно-ресурсний та екологічний потенціал: регіональний та глобальний рівень формування.
- •52.Економічний потенціал: сутність, значення та структура.
- •53.Торговельний потенціал України та її регіонів.
- •54.Демографічний потенціал як основа стійкого розвитку економіки регіонів.
- •55.Науково-технічний та інноваційний потенціал розвитку регіонів.
- •56.Напрямки реструктуризації господарського комплексу індустріальних районів України.
- •57.Пріоритетні напрями екологічного розвитку в індустріальних регіонах України.
- •58.Структурно-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил економічних районів з середнім рівнем розвитку.
- •59.Характеристика природно-ресурсного, демографічного та економічного потенціалів розвитку депресивних територій.
- •60.Проблеми формування фінансового потенціалу територій, що мають нижче середній рівень економічного розвитку.
- •61.Конкурентоспроможність регіонів України: передумови та фактори формування.
- •62.Міжнародні організації та їх значення у здійсненні регіональної еколого-економічної діяльності. Аціональні і регіональні організації України з охорони навколишнього середовища.
- •63.Міжнародне співробітництво України з питань екології та охорони навколишнього середовища в умовах глобалізації.
- •64.Технополіси і технопарки як прогресивна форма регіонального розвитку.
- •65.Регіональні аспекти світових економічних процесів.
50. Потенціал регіонального розвитку: сутність, структура та особливості формування.
З точки зору сучасної економічної думки поняття економічного потенціалу характеризується як складна, комплексна категорія, що має соціально-економічний, економіко-історичний та еколого-економічний характер. Так, поняття “ потенціал ” являє собою похідну від латинського “ Potentia “ — сила і характеризує собою в самому широкому розумінні сукупні можливості щодо виробничої діяльності всіх продуктивних сил суспільства. На протязі різних історичних етапів функціонування продуктивних сил поняття економічного потенціалу включало в себе різні набори складових, серед яких в останній час в обов’язковому порядку враховувались потенціал природних ресурсів, потенціал людських ресурсів та потенціал виробничих потужностей галузей суспільного виробництва. Загалом, економічний потенціал з традиційної точки зору характеризувався як сукупний ресурсний потенціал виробничо-економічної діяльності — сукупна продуктивність природних, людських та матеріально-виробничих ресурсів (1). При цьому економічний потенціал обраховувався, як проста сума складових: ЕП= Ппр+Плр+Пмвр (1)
Де Еп — економічний потенціал; Ппр — потенціал природних ресурсів — продуктивність природних ресурсів; Плр — потенціал людських ресурсів — сукупна здатність до праці людей — учасників виробництва ;
51.Природно-ресурсний та екологічний потенціал: регіональний та глобальний рівень формування.
Природно-ресурсний потенціал (ПРП) розглядається як сукупність усіх природних можливостей, засобів, запасів, джерел, що використовуються (або можуть використовуватись) при даному рівні розвитку продуктивних сил для досягнення певної мети. До складу ПРП входять природні умови і ресурси. Природні ресурси, на відміну від природних умов, беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві й невиробничій діяльності. У своїх працях А.А. Мінц визначає природні умови як тіла і сили природи, що при певному рівні розвитку продуктивних сил суттєві для життя й діяльності людського суспільства, а природні ресурси – як тіла і сили природи, що на певному рівні розвитку продуктивних сил можуть використовуватись для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності. Наявність природних ресурсів є головною умовою розміщення продуктивних сил на даній території. Кількість, якість і поєднання ресурсів визначають природно-ресурсний потенціал території, який є важливим фактором розміщення населення і господарської діяльності. При освоєнні значних джерел природних ресурсів виникають великі промислові центри, формуються господарські комплекси та економічні райони. Природно-ресурсний потенціал району здійснює вплив на його ринкову спеціалізацію, місце в територіальному поділі праці, міжнародний рейтинг країни. Отже, наявність тих чи інших природних умов, і особливо природних ресурсів, може бути стимулом, поштовхом для розвитку економіки країни, але не завжди. Останнім часом виокремилась і така тенденція: чим вище рівень розвитку виробництва у країні, тим менше він залежить від ресурсного фактора (наприклад, Японія). Сучасний розвиток цивілізації характеризується тим, що дедалі більша частина природних умов перетворюється на природні ресурси. Сьогодні сонячне тепло, внутрішнє тепло Землі, опади, клімат і рельєф частіше розглядаються для життєдіяльності людини як природний ресурс, ніж природні умови. Екологічний потенціал — це придатність середовища для існування людей, можливість забезпечення населення необхідними харчовими продуктами, умовами праці, відпочинку і лікування. Природні фактори створюють обов'язкове і загальне природне екологічне тло, забезпечують потреби людського організму в необхідних умовах існування (тепло, повітря, світло, вода, їжа тощо). У багатьох випадках саме природні фактори відіграють важливу роль у формуванні життєвого середовища людини і створюють екстремальні екологічні ситуації (землетруси, повені, селеві потоки, лавини тощо). У структурі екологічного потенціалу природного середовища одне з важливих місць займає клімат, насамперед, тепло - і вологозабезпеченість. Вони мають не тільки універсальне і безпосереднє екологічне значення, а й визначають територіальну диференціацію багатьох інших екологічних показників, у тому числі біохімічних і біологічних. Від них залежить біологічна продуктивність, характер рослинності (зокрема, наявність або відсутність лісів), поширення захворювань та ін. Особлива група показників пов'язана з водозабезпеченістю. Важливо враховувати не тільки достатність питної води, а й її якість — рівень мінералізації, хімізації та бактеріологічний склад.