19.Господарський комплекс світу та України: сутність, значення та характеристика структури.

Основними економічними системами у світовому господарстві є ринкова економіка і централізовано-командна економіка. Ринкова економіка характеризується приватною власністю на засоби виробництва, вільним підприємництвом і ринковим господарським механізмом. Вона передбачає наявність конкуренції, ринкове формування цін та регулювання господарської діяльності. Втручання держави у господарське життя мінімальне і обмежується захистом приватної власності та встановленням правових норм, за якими функціонують вільні ринки. Водночас держава має певні можливості (в основному економічні) впливу на господарські процеси. Наприклад, за допомогою гнучкого оподаткування вона може прискорювати або гальмувати розвиток певних видів господарської діяльності. На сьогодні у світовому господарстві ринкова економіка є пануючою економічною системою. Господарський комплекс України, його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах Народногосподарський комплекс країни включає такі види промисловості як: важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, виробництво автобусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, тепловозів, верстатів, турбін, авіаційних двигунів та літаків, обладнання для електростанцій, нафтогазової та хімічної промисловості тощо. Крім того, Україна є потужним виробником електроенергії. Ряд галузей економіки України вирізняє високий технологічний рівень розвитку. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником військової техніки — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання. Господарський комплекс України виник на основі соціального та економічного розвитку, міжнародного поділу праці та внутрішньодержавних інтеграційних процесів. До основних з них необхідно віднести територіальне кооперування, технологічне та інфраструктурне інтегрування. Господарський комплекс України відзначається складною структурою: галузевою, територіальною, функціональною та організаційною. Галузева (компонентна) структура відображає співвідношення, зв’язки і пропорції між групами галузей. Головними її компонентами є дві сфери – виробнича і невиробнича. Виробнича сфера складається з окремих ланок (їх ще називають народногосподарськими галузями). Зокрема, це промисловість (добувна й обробна), сільське господарство, будівництво та ін. У невиробничій сфері виділяють п’ять ланок: – апарат органів державного та громадського управління;– житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування; – охорона здоров’я, спорт, соціальне забезпечення; – освіта, культура, наука, мистецтво; – сфера фінансів, кредитування, страхування. Для економіки України останніх років характерні два взаємопов'язані процеси: становлення її як економіки незалежної держави та трансформація від планово-централізованої до регульованої ринкової. Ці процеси як і в інших державах Східної і Центральної Європи супроводжуються кризовими явищами: падінням обсягів виробництва основних видів продукції, зростанням безробіття та зниженням рівня життя населення. Вихід з кризи Україна вбачає у переході до ринкових відносин, у формуванні відкритої для зовнішнього світу господарської системи. Саме на це й спрямовані реформи, які нині проводяться в економіці[4, c. 36-38]. Сьогодні Україна як незалежна держава має всі передумови для економічного розвитку. Цьому сприяють не лише природні умови, а й вигідне географічне розташування на перехресті торгових шляхів.