
- •„ Організація та економіка фармації ”
- •Розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників закладів хорони здоров'я
- •Тарифні розряди інших працівників аптечних закладів, баз
- •Порядок визначення деяких видів виплат з оплати праці
- •Тривалість навчальних відпусток
- •Розміри допомоги з тимчасової непрацездатності залежно від трудового стажу
- •Рекомендована література
Міністерство охорони здоров’я України
комунальний заклад
«Бериславський медичний коледж»
Херсонської обласної ради
Лекція №27
по темі:
„ Форми та системи оплати праці. Облік праці та заробітної плати працівників аптек .”
з дисципліни:
„ Організація та економіка фармації ”
спеціальність:
5.12020101 «Фармація»
Викладач:______Козачук А.М.
м. Берислав
2012 р.
Тема: Форми та системи оплати праці. Облік праці та заробітної плати працівників аптек
Зміст
1. Види, форми і системи заробітної плати.
2. Нормування робочого часу працівників аптек
3. Тарифна система оплати праці у закладах охорони здоров'я
4. Порядок встановлення посадових окладів керівних працівників
державних та комунальних аптек
5. Порядок надання відпусток та їх облік
Види, форми і системи заробітної плати
Відповідно до Закону України "Про оплату праці" заробітна плата (ЗП) - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу. Заробітна плата є одним з елементів виробничих витрат. Існує три види заробітної плати: основна, додаткова, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати
На фармацевтичних підприємствах застосовуються дві форми оплати праці - погодинна та відрядна. При погодинній формі оплати праці розмір оплати залежить від відпрацьованого працівником часу і встановлених тарифних ставок або посадових окладів, а при відрядній - від кількості одиниць виробленої чи реалізованої продукції, наприклад, від обсягу реалізації товару,
Для аптек прийнятніша погодинна форма оплати праці, яка має дві системи - просту погодинну та погодинно-преміальну. Для структурних підрозділів аптек (аптечних пунктів і аптечних кіосків) та фармацевтичних виробництв характерна відрядна оплата праці, до якої належить пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна і бригадна
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Нормування робочого часу працівників аптек
Оскільки в аптеках важко врахувати особистий внесок у виробничий процес працівника, то його праця оплачується за затратами робочого часу. При цьому важливе значення має облік робочого часу аптечних працівників, який ведеться у табелі, затвердженому завідувачем аптеки, де по прізвищах вказується кількість відпрацьованих годин за числами місяця. У табелі фіксуються випадки невиходу на роботу: через хворобу, відпустка, вихідні на час виконання громадських і державних доручень, пільгові години підлітків, пільгові години матерів, а також ведеться облік понаднормових годин.
Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю (КЗпП) України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Однак для деяких категорій працівників передбачено скорочену тривалість робочого часу. Встановлення скороченого робочого часу означає, що час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов'язки, скорочується, але оплата його праці провадиться в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої вище для осіб відповідного віку;
2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень. Розділом 33 "Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами" Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого Постановою КМ України від 21.02.2001 р. № 163 передбачено скорочену тривалість робочого часу (36 годин) лише для провізора, фасувальника, фармацевта, крім зайнятих тільки відпусканням ліків без рецептів лікаря та інших товарів аптечного асортименту, в аптеці, та фармацевта, провізора і фасувальника, зайнятих безпосередньо приготуванням, розфасуванням та контролем за медикаментами, аптечних баз та складів.
Відповідно до ст. 52 КЗпП для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. Тривалість роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник чи уповноважений ним орган за погодженням із представником первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства з додержанням установленої
тривалості робочого тижня. Там, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня недоцільне, установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При цьому тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 години при тижневій нормі 24 години.
Напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників із скороченим робочим часом, зменшується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Отже, для адміністративного персоналу аптек, фармацевта з безрецептурного відпуску, санітарки встановлено 40-годинний робочий тиждень:
•для 5-денного тижня - 5 днів по 8 год.;
•для 6-денного тижня: - 5 днів по 7 год. і в передвихідний день - 5 год.
Скорочена тривалість робочого часу (36 год.) встановлюється для працівників аптек, зайнятих на роботах з небезпечними умовами праці, а саме з прийомом рецептів та відпуском лікарських засобів, виготовленням та контролем лікарських форм:
•для 5-денного тижня - 5 днів по 7 год. 12 хв.;
•для 6-денного тижня - 6 днів по 6 год.
При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу. Нічним вважається час з 10 год. вечора до 6 год. ранку. Забороняється залучення до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, а також осіб, молодших вісімнадцяти років. Робота інвалідів у нічний час допускається лише з їх згоди і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП).
Згідно з КЗпП, окрім вихідних днів, у суботу і неділю, встановлено такі святкові дні, робота у які не проводиться: 1 січня - Новий рік; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня - День Перемоги; 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України. Неробочими є також дні релігійних свят: 7 січня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця.
Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках. До надурочних робіт забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, та осіб, молодших вісімнадцяти років. Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.
Тарифна система оплати праці у закладах охорони здоров'я
Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки працівника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації посадові оклади службовцям можуть змінюватися в межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.
Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 05.10.2005 р. затверджено умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (табл.).