МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИЩИХ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ “АГРООСВІТА”

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ

“ЗЕМЛЕВПОРЯДНЕ ПРОЕКТУВАННЯ”

Київ

Аграрна освіта

2013

Укладачі:	Русіна Н.Г., к .пед. наук Рівненського державного аграрного коледжу; Кочеригін Л.Ю., викладач-методист ВП НУБіП України “Боярський коледж екології і природних ресурсів”; Мартин А.Г., Національний університет біоресурсів і природокористування України; Куліковський Б.Б., методист ДУ “НМЦ “Агроосвіта”
Рецензенти:	Сидорко Н.Я. – викладач-методист ВП НУБіП України “Боярський коледж екології і природних ресурсів”
Редактор	Салмай Н.М.
Відповідальний за випуск	Куліковський Б.Б.

1. Наукова дисципліна, яка вивчає методи проектування і закономірності функціонування землі як головного засобу виробництва в сільському та лісовому господарствах, просторового базису і природного ресурсу для найповнішого, науково обґрунтованого, раціонального і ефективного використання земель, називається:

геодезія

земельний кадастр

землевпорядне проектування

землеустрій населених пунктів

2. Землевпорядне проектування є складовою частиною:

землевпорядного виробництва

землевпорядної діяльності і землевпорядного процесу

землеустрою

земельних відносин

3. Затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо, називається:

загальнодержавні програми використання та охорони земель

регіональні програми використання та охорони земель

проект землеустрою

документація із землеустрою

4. Різновид землевпорядної документації, яка визначає склад та обсяги першочергових і перспективних заходів з використання та охорони земель, а також обсяги і джерела ресурсного забезпечення їх реалізації на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях, називається:

загальнодержавні і регіональні програми використання та охорони земель

схеми землеустрою

проект землеустрою

робочий проект

5. Сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів з використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2-3 років:

загальнодержавні і регіональні програми використання та охорони земель

схеми землеустрою.

проект землеустрою

робочий проект

6. Сукупність земельних, майнових, промислових підприємств, організацій, установ, агроформувань і громад, які мають взаємні економічні, соціальні, екологічні та інші зв’язки, що формують територіальну єдність (адміністративний район), називається:

система меж

система територій

система землекористувань і землеволодінь

система земель

7. Агроекологічну придатність ріллі щодо вирощування основних сільськогосподарських культур поділяють на:

3 підкласи

5 підкласів

7 підкласів

8 підкласів

8. Клас еколого-економічної придатності земель, на якому можна запроваджувати польову сівозміну:

I

II

III

IV

9. Третій підклас агроекологічної придатності ріллі за властивістю і якістю ґрунтів визначають як:

ґрунти, придатні для вирощування усіх культур без обмежень

обмежено придатні ґрунти з кількома негативними ознаками, усунення яких потребує додаткових затрат (але без корінної меліорації)

ґрунти середньої придатності з одним обмеженням, які усуваються агротехнічними заходами без додаткових затрат

ґрунти низької придатності, поліпшення яких можливе після проведення корінної меліорації

10. Орні землі високо- і середньозабезпечені поживними речовинами, рельєф, ґрунти та інші умови, які загалом відповідають вимогам культури, але є фактори, які знижують родючість, відносяться до:

другого класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

третього класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

четвертого класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

п’ятого класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

11. Орні землі, ґрунтовий покрив яких характеризується численними негативними факторами, за сучасного використання, без проведення меліорації, врожаї значно нижчі середніх, вирощування культури збиткове, відносяться до:

другого класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

третього класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

четвертого класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

п’ятого класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

12. Непридатні під культуру орні угіддя, покращення яких або неможливе, або ж проблематичне за технологічними, природоохоронними і економічними мотивами, відносяться до:

другого класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

третього класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

четвертого класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

п’ятого класу агроекологічної придатності орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур

13. Орні землі, ґрунтовий покрив яких характеризується негативними факторами і без проведення докорінної меліорації дають врожаї значно нижчі середніх, за умови проведення меліорації, можуть стати за агроекономічною придатністю ріллі придатними для вирощування культур, відносяться до:

ІІ підкласу

ІІІ підкласу

ІV підкласу

V підкласу

14. Згідно з статтею 19 ЗКУ землі України поділяють на ____ категорій:

5

7

9

10

15. Кількість технологічних груп, на які поділяють орні землі:

1

2

3

4

16. Найбільш придатними ґрунтами під виноградники є:

щебеневі і піщані

суглинисті і супіщані

глинисті з близьким заляганням підземних вод

всі непридатні

17. Польові дороги, які використовують для проїзду і розвороту машинно-тракторних агрегатів у кінці загінки, заправляння тракторів паливно-мастильними матеріалами, завантаження бункерів висівних агрегатів та іншого обслуговування називають:

допоміжними

лініями обслуговування

міжкліточні

міжквартальними

18. За конструкцією лісосмуги поділяють на:

щільні, продувні, ажурні

полезахисні, водорегулювальні, прибалкові

прияружні, навколо водойм і господарських дворів

повздовжні та поперечні

19. Допустиме відхилення у площах полів для ґрунтозахисних сівозмін становить:

5%

10%

15%

20%

20. Ділянки під ферми згідно з зооветеринарними вимогами, вибирають із урахуванням:

виробничої зони

розташування з врахуванням ґрунтів

розташування відносно населеного пункту

південної експозиції схилу

21. Ферми по відношенню до житлових кварталів розміщують:

біля житлових будинків

із урахуванням гідрологічних умов

з завітреної сторони

немає правильної відповіді

22. Структурні сільськогосподарські підприємства і господарства, які спеціалізуються на виробництві тієї чи іншої продукції – це:

виробничі підрозділи

господарські двори

бригади

відділки

23. До магістральних відносять дороги, які сполучають:

окремі населені пункти і виробничі центри між собою та з зовнішніми кориспондуючими пунктами

будівлі господарських дворів

окремі двори

виробничі центри між собою з зовнішніми пунктами

24. Дорожня мережа на території сільськогосподарського підприємства має забезпечити:

можливе менше підтоплення території

параметри дощувальних машин

збалансований водний баланс

зручний транспортний зв’язок з найбільшим економічним ефектом

25. Під час проектування магістральних доріг враховують такі фактори:

інсоляцію

місце проходження траси

напрямок вітру

напрямок течії води у річках

26. Магістральні дороги проектують шириною:

4-6 м

6-8 м

9-11 м

10-12 м

27. Основними показниками економічного обґрунтування розміщення внутрішньогосподарських доріг є:

вид покриття

категорія дороги

ширина дорожнього полотна

капітальні вкладення і експлуатаційні витрати

28. Вимоги до проектування доріг:

розміщення за коротким напрямом

перетинати існуючі дороги під гострими кутами

проходження пониженими місцями

проходження дороги по вододілах

29. Класифікація еколого-економічної придатності базується:

на оцінці ріллі за ефективністю вирощування основних культур

на оцінці природних зон до вирощування сільськогосподарських культур

за цінами на основні сільськогосподарські культури

за ступенем придатності ґрунтів до ерозії, рівнем окупності затрат сільськогосподарських культур

30. Відстань між лісосмугами в умовах дефляції встановлюється рівною:

20 – 30- кратній висоті дерев

10 – 15- кратній висоті дерев

30 – 35- кратній висоті дерев

15 – 20 - кратній висоті дерев

31. Упорядкування території саду має сприяти:

створенню умов для росту і розвитку окремих порід плодових дерев

підвищенню родючості ґрунту

отриманню високої врожайності плодових дерев

використанню транспортних засобів

32. На території багаторічних насаджень розміщують такі елементи:

квартали

населені пункти

польові стани

об’єкти інженерної інфраструктури

33. У південній зоні найкращими ґрунтами під сади є:

ґрунти легкого механічного складу

ґрунти важкого механічного складу

засолені

немає правильної відповіді

34. Проектування багаторічних насаджень можливе на схилах до:

30-35º

25-30º

20-25º

12-25º

35. Лісосмуги на території саду поділяються на:

садозахисні та міжквартальні лісові смуги

прияружні

внутрішньогосподарські

прибалкові

36. Багаторічні насадження переводять в інші угіддя, якщо:

солонцюваті ґрунти

випадає велика кількість опадів

великий вік порід

зріджені насадження

37. На території культурних пасовищ розміщують:

гуртові ділянки загони чергового випасання

дороги

польові стани

поля кормової сівозміни

38. Робочі проекти класифікуються на:

типові

кошторисні

ресурсні

функціональні

39. Робочий проект складається з:

графічних матеріалів, кошторисної документації, пояснювальної записки

екологічного обґрунтування

землевпорядної документації

протиерозійних розрахунків

40. Елементи впорядкування території пасовищ:

розміщення гуртових ділянок, загони чергового випасання, літній табір, скотопрогони, система загорожі, водопійні майданчики

гуртові ділянки, загони чергового випасання, скотопрогони, господарський двір

гуртові ділянки, загони чергового випасання, літній табір, господарський двір

загони чергового випасання, літній табір, скотопрогони, система загорожі

41. Під час польових обстежень сіножатей та пасовищ визначають:

глибину залягання ґрунтових вод

характеристику проїзної частини

характеристику рельєфу

склад травостою

42. Землі, вкриті багаторічною трав’янистою рослинністю – це:

пасовища і сіножаті

перелоги

чагарники

багаторічні насадження

43. Ширина магістральних скотопрогонів для великої рогатої худоби складає:

5–10 м

10–25 м

30–40 м

20–30 м

44. Площа для кварталу саду за умови рівнинного рельєфу складає:

5–10 га

10–20 га

10–15 га

20–30 га

45. Ширина для прибалкових та прияружних лісосмуг:

10 м

20 м

30 м

40 м

46. Допустиме відхилення у площах полів для овочевих сівозмін становить:

5%

10%

15%

20%

47. Допустиме відхилення у площах полів для польових сівозмін становить:

5%

10%

15%

20%

48. Допустиме відхилення у площах полів для кормових сівозмін становить:

5%

10%

15%

20%

49. Сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів із обґрунтування заходів щодо використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років – це:

кошторисна документація

робочий проект землеустрою

проект землеустрою

технічна документація

50. Розчленованість землеволодіння на кілька відособлених ділянок, розділених одна від одної землями інших землеволодінь і землекористувань, а також природними урочищами, називається:

далекоземелля

черезсмужжя

вкраплення

ламаність меж

51. Оптимальне співвідношення сторін для кварталу виноградників:

1:1,5

2:3

2:4

2:6

52. Оптимальне співвідношення сторін для кварталу саду:

5:1

4:1

3:1

2:1

53. Не відноситься до робочих проектів землеустрою:

встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь та землекористувань

створення захисних лісових насаджень

рекультивації порушених земель

терасування схилів

54. Види польових станів:

капітальні

стаціонарні

пересувні

все вище перераховане

55. Система заходів з використання пасовищ і догляду за ними, яка направлена на збільшення продуктивності пасовищ, шляхом послідовного чергування випасу, відпочинку і сінокосіння за окремими роками на окремих ділянках у поєднанні з іншими заходами з відновлення і поліпшення травостою носить назву:

сінокосозміна

докорінне поліпшення пасовищ

пасовищезміна

поверхневе поліпшення пасовищ

56. Сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів із використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2-3 років – це:

кошторисна документація

робочий проект землеустрою

проект землеустрою

технічна документація

57. Споруди, які слугують для зміни поверхні схилів із метою інтенсивного їх використання в сільському господарстві, а також для боротьби з ерозією ґрунту, носять назву:

греблі

тераси

вали канави

вали тераси

58. Способи зрошення культурних пасовищ:

дощування

поверхневе зрошення

підґрунтове зрошення

всі відповіді правильні

59. Спосіб загінного випасу, за якого пасовища діляться на невеликі ділянки для одноденного, або навіть декількагодинного використання, носить назву:

вільний випас

системний випас

вибірковий випас

порційний випас

60. Випасання в одному загоні для культурних богарних пасовищ становить днів:

1–2

2–4

3–4

7–8

61. Кількість днів випасання в одному загоні для зрошуваних пасовищ становить:

1–3

2–4

3–4

7–8

62. Види скотопрогонів:

магістральні

міжквартальні

внутрішньогосподарські

міжгосподарські

63. Скотопрогони, які служать для перегону декількох гуртів худоби від ферм і літніх таборів до пасовищної ділянки, називаються:

магістральні

додаткові

внутрішньогосподарські

міжгосподарські

64. Скотопрогони, які обслуговують, зазвичай один гурт худоби, називаються:

магістральні

додаткові

внутрішньогосподарські

міжгосподарські

65. Спосіб випасу худоби, за якого отарні ділянки поділяють на окремі частини – загони, які спасують послідовно, після відростання на них трави, називається:

вільний

системний

вибірковий

порційний

66. Угіддя, де проведено залуження – сівба багаторічних трав і травосумішок, які використовуються під час загінної системи випасання без вигороджених загонів і прогонів, називаються:

суходольні

докорінно поліпшені

природні не поліпшені

покращені

67. Із складу орних земель вилучають:

придатні для використання

чорноземи

непридатні для використання під ріллю

високоінтенсивні

68. Тваринницькі ферми щодо житлових кварталів розміщують:

біля житлових будинків

із урахуванням гідрологічних умов

із завітреного боку

з урахуванням місцевої забудови

69. Ділянки під ферми відповідно до зооветеринарних вимог, вибираються з урахуванням:

виробничої зони

ґрунтового покриву

розташування відносно населеного пункту

південної експозиції схилу

70. Земельні ділянки, які раніше оралися, а нині через певні обставини більше 1-го року, починаючи з осені, не використовуються для посіву сільськогосподарських культур, і не підготовлені під пар – це:

пасовище

сіножаті

перелоги

рілля

71. Об’єктом внутрішньогосподарського землеустрою є:

існуючі та новостворені агроформування

територія сільської (селищної) ради

територія міської ради

територія населених пунктів.

72. Основними завданнями внутрішньогосподарського землеустрою є:

формування національної екологічної мережі шляхом розробки національних і регіональних схем землеустрою

організація раціонального використання земельних ділянок для с.-г. виробництва

організація території рекреаційного призначення

організація території населених пунктів.

73. Підготовчі роботи виконуються:

камеральним методом та польовим обстеженням

частково камеральним методом, частково польовим обстеженням

графічним способом

обстежувальним методом.

74. У разі польових обстежень необхідно:

виявити земельні ділянки, які використовуються на підставі відповідних правоустановчих документів

встановити величину гумусового горизонту

визначити висоту та діаметр дерев

визначити можливість випасання худоби.

75. Результати польових обстежень відображаються на:

картограмі крутизни схилів

черговому кадастровому плані

кресленні польового обстеження

картограмі агровиробничих груп ґрунтів

76. Що не відноситься до проектування полів сівозмін?

рівновеликість полів

оптимальна форма полів

співвідношення сторін полів

компактність землекористування

77. Що не відноситься до недоліків землеволодінь і землекористувань?

черезсмужжя

вкраплення

нераціональний розмір землеволодіння і землекористування

різноманітність ґрунтового покриву

78. Спеціалізація сільськогосподарського підприємства впливає на:

якість угідь

склад і площі угідь та сівозмін

розміщення дорожньої мережі

розміщення господарських центрів

79. Під час проектування доріг враховують:

місце проходження траси

напрямок вітру

властивості ґрунтів

санітарно-екологічні умови

80. Дороги місцевого значення поділяються на:

внутрішньогосподарські

технічні

сільськогосподарські

прияружні

81. Встановлення типів та видів сівозмін проводиться:

у разі інженерного облаштування території господарства

у єдиному комплексі з обґрунтуванням їх кількості та розміщенням сівозмінних масивів на території господарства

під час складання затверджених бізнес-планів

під час проектування польових доріг

82. Заходи щодо трансформації угідь є:

агротехнічні

меліоративні

культуртехнічні

хімічні

83. До характеристик рельєфу місцевості не належать:

ухил місцевості

довжина і форма

експозиція схилів

механічний склад ґрунту

84. Ґрунтове обстеження проводять із метою:

одержання інформації про якісний стан ґрунтів

виявлення земель, які зазнають ерозії

виявлення забруднених земель

виявлення малопродуктивних земель

85. До сільськогосподарських угідь не належать:

кормові угіддя

чагарники

рілля

багаторічні плодоягідні насадження

86. Екологічно стійкими угіддями не є:

рілля

природні кормові угіддя

ліси природоохоронного призначення

луки

87. Система протиерозійних заходів складається із:

різних видів лісомеліоративних заходів

гідротехнічних у комплексі з лісомеліоративними

організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних

природоохоронних заходів

88. При вітровій ерозії лісосмуги, в основному, проектуються:

перпендикулярно до напрямку переважаючого вітру

уздовж напрямку переважаючого вітру

уздовж магістральних каналів

уздовж річок

89. Камеральні роботи – це:

збирання, систематизація, перевірка та вивчення природних, економічних, організаційно-господарських умов господарства

вивчення території господарства з метою виявлення резервів підвищення ефективності використання земель і допустимої інтенсивності використання в протиерозійному відношенні, а також першочергового розміщення протиерозійних заходів на території господарства

вивчення території земель сільської ради

вивчення території земель сільського населеного пункту

90. Техніко-економічні показники проекту внутрішньогосподарського землеустрою не включають:

характеристику виробничого напряму сільськогосподарського підприємства

інформацію про розораність і лісистість території

характеристику населених пунктів

інформацію про загальну площу земель та сільськогосподарських угідь, зокрема ріллі

91. Під час розміщення виробничих центрів не враховують розташування:

господарських центрів

гідротехнічних протиерозійних споруд

тваринницьких ферм

підприємств з переробки сільськогосподарської продукції

92. Організація угідь під час складання проекту внутрішньогосподарського землеустрою полягає у:

визначенні обсягів протиерозійних заходів

визначенні площ кормових угідь та їх облаштуванні

встановленні складу, площі та співвідношення угідь, їх розміщенні у просторі та проведенні робіт щодо поліпшення

визначенні режиму території

93. До сільськогосподарських угідь не належать:

ліси

перелоги

ягідники

хмільники

94. До багаторічних насаджень відносять:

чагарники

ягідники

лісосмуги

багаторічні трави

95. Трансформація угідь – це:

видозміна угідь

встановлення їх складу та виду

переведення в менш продуктивні угіддя

здійснення природоохоронних заходів.

96. Організація угідь під час складання проекту внутрішньогосподарського землеустрою полягає у:

визначенні обсягів протиерозійних заходів

визначенні площ кормових угідь та їх облаштуванні

встановленні складу, площі та співвідношення угідь, їх розміщенні у просторі та проведенні робіт щодо поліпшення

схемі чергування культур у сівозміні

97. Сівозміна, в якій вирощують переважно зернові, технічні культури та картоплю – це:

кормова

польова

ґрунтозахисна

спеціальна

98. Сівозміна, в яких на одному або двох полях вирощують сільськогосподарські культури для заорювання в ґрунт зеленої маси – це:

травопільна

ґрунтозахисна

сінокосо-пасовищна

сидеральна

99. Овочеву сівозміну розміщують:

поблизу тваринницьких ферм та літніх таборів

на кормових угіддях

на південних схилах

поблизу населених пунктів і водних джерел

100. Кормову сівозміну розміщують:

на південних схилах

на південно-східних схилах

поблизу населених пунктів

поблизу тваринницьких ферм та літніх таборів

101. Види кормової сівозміни:

ґрунтозахисна

прифермерська

парозернопросапна

польова

102. До показників обґрунтування проекту організації угідь та сівозмін не належать:

відповідність проекту вимогам найбільш повного і правильного використання землі

підвищення родючості ґрунтів

підвищення продуктивності тваринництва

складання схем транспортних зв’язків та дотримання санітарних вимог

103. До основних вимог при проектуванні полів сівозмін не належать:

рівновеликість полів1

оптимальна форма полів

співвідношення сторін полів

різноманітність ґрунтового покриву

104. Найкраща форма поля:

прямокутна

овальна

у вигляді паралелограма

трикутна

105. Рекомендовані співвідношення полів сівозмін і робочих ділянок:

1:10

2:5

2:2

1:2

106. Поля сівозмін та робочі ділянки мають:

відповідати визначеним сівозмінним масивам

бути не рівновеликі та прямокутні

бути однорідними за своїми агрофізичними та ландшафтними властивостями

відповідати умовам використання земельних паїв членів колективу

107. Система протиерозійних заходів складається із:

різних видів лісомеліоративних заходів

гідротехнічних у комплексі з лісомеліоративними

лісомеліоративних та гідротехнічних

організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних заходів

108. На території сівозмін не розміщують:

поля сівозмін, робочі ділянки

польові стани

польові дороги, лісосмуги

квартали

109. Польові дороги поділяються:

на магістральні і головні

з твердим та польовим покриттям

на районні та місцеві

на магістральні, лінійого обслуговування, допоміжні

110. Відхилення від середнього розміру поля, в умовах розчленування орних земель ярами, балками, дорогами:

3–5 %

5–10 %

20–30 %

10–15 %

111. Агроекологічна придатність ріллі визначається ступенем:

екологічної стабільності території

впливу антропогенного ландшафту на середовище

екологічної відповідності території

відповідності якості ґрунтів оптимальним вимогам рослин

112. Показниками, якими характеризується соціальна ефективність використання землі:

плата за використання землі, збереження сільськогосподарських угідь від негативних впливів темп росту сукупного суспільного продукту, рівень рентабельності

плата за використання землі, відрахування на соціальне забезпечення, соціальне страхування громадян, відрахування на культурно побутові потреби

темпи росту сукупного продукту створення умов для різних форм господарювання, рівень задоволення потреб населення в сільськогосподарській продукції

немає правильної відповіді