Дієприкметник

Дієприкметник - це форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією. За будовою, граматичними ознаками і синтаксичною функцією дієприкметники близькі до прикметників.

Як прикметники дієприкметники змінюються за родами, числами і відмінками (залитий сонцем двір, залитого сонцем двору, залиті сонцем двори, залите сонцем приміщення). Дієслівною ознакою дієприкметників є те, що вони можуть керувати іменником (двір, залитий сонцем), мати при собі залежні слова (одержаний давно), мають такі граматичні категорії, як час, стан, вид.

За відношенням до часу дієприкметники бувають теперішнього (згасаючий) і минулого (згаслий) часів. За відношенням до стану вони поділяються на активні (процвітаючий) та пасивні (скошений). Дієприкметники зберігають вид дієслова, від якого утворені.

У реченні дієприкметники виконують функцію означення або іменного складного присудка.

Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за його ж дією. Вони мають форму теперішнього (заростаючий ставок) і минулого часу (зарослий ставок).

Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яка зумовлена дією іншого предмета (написаний вірш).

Творення дієприкметників

Активні дієприкметники		Пасивні дієприкметники
тепер. час	минулий час	тепер. час	минулий час
від основ тепер. ча­су перехідних і непе­рехідних дієслів не­доконаного виду за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, (І дієв.) -ач-, -яч- (ІІ дієв.) стихати - стихаю­чий, сидіти - сидячий	від основи інфінітива неперехід­них дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л замерзнути - замерзлий	-	від основи інфі­нітива перехід­них дієслів доко­наного і недоко­наного виду за допомогою суфік­сів -н-, -ен-, -єн-, -т- писати - писа­ний, мити - митий

 Деякі дієприкметники, втративши дієслівні ознаки виду і часу, перейшли у прикметники. Вони виражають постійну ознаку, не мають при собі залежних слів, а, навпаки, самі залежать від іменника.

Дієприкметник	Прикметник
Нас зустріла розквітла блідо-рожевим цвітом яблуня.	Нас зустріла розквітла яблуня.
Розквітла - дієприкметник, керує іменником (розквітла (чим?) цвітом), має час, вид стан.	Розквітла - прикметник, виражає ознаку іменника, має такі граматичні категорії, як рід, число, відмінок.

У прикметниках дієприкметникового походження може змінюватися наголос, наприклад: ва'рений, пе'чений (дієпр.), і варе'ний, пече'ний (прикм.).

Дієприкметник із залежними словами називається дієприкметниковим зворотом, який на письмі виділяється комами залежно від місця знаходження.

В офіційно-діловому стилі мови часто вживають дієприкметникові звороти з метою економності вислову і точності відтворення думки.