
- •2. Сучасна українська літературна мова
- •3. Зміни в українському правописі
- •4.Стилі сучасної української літературної мови
- •5. Особливості офіційно-ділового стилю мови
- •Лекція № 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура ділового мовлення
- •Норми сучасної української літературної мови
- •3. Основні риси культури мови
- •2. Інтонація
- •3. Невербальні засоби спілкування
- •4. Техніка мовлення
- •5. Дикція
- •6. Жанри публічного виступу
- •Лекція № 5. Етика ділового спілкування
- •Лекція № 7. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- •2. Однозначні і багатозначні слова
- •8.3. Пряме і переносне значення слова
- •4. Омонімія, синонімія, антонімія, паронімія Омонімія
- •Синонімія
- •Антонімія
- •Паронімія
- •5. Стилістична диференціація слова
- •Лекція № 9. Точність і доречність мовлення. Складноскорочені слова та абревіатура. Графічні скорочення.
- •Правила скорочування слів
- •Лекція № 11. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •2. Іменник
- •Відмінювання імен та по батькові
- •Віддієслівні іменники
- •Особливості вживання іменників у діловому мовленні
- •3. Прикметник
- •4. Числівник
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Особливості вживання числівників у діловому мовленні
- •5. Займенник
- •Особливості вживання займенників у діловому мовленні
- •6. Дієслово
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •7. Прислівник
- •8. Службові частини мови
- •Особливості вживання службових частин мови у діловому мовленні
- •9. Вигук
- •2. Поняття про речення
- •3. Просте речення
- •4. Поняття про складне речення
- •5. Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •7. Безсполучникове складне речення
- •8. Складні синтаксичні конструкції
- •Перелік питань до іспиту з предмету «українська мова (за професійним спрямуванням)»
- •IV.Складання професійних документів
Дієприкметник
Дієприкметник - це форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією. За будовою, граматичними ознаками і синтаксичною функцією дієприкметники близькі до прикметників.
Як прикметники дієприкметники змінюються за родами, числами і відмінками (залитий сонцем двір, залитого сонцем двору, залиті сонцем двори, залите сонцем приміщення). Дієслівною ознакою дієприкметників є те, що вони можуть керувати іменником (двір, залитий сонцем), мати при собі залежні слова (одержаний давно), мають такі граматичні категорії, як час, стан, вид.
За відношенням до часу дієприкметники бувають теперішнього (згасаючий) і минулого (згаслий) часів. За відношенням до стану вони поділяються на активні (процвітаючий) та пасивні (скошений). Дієприкметники зберігають вид дієслова, від якого утворені.
У реченні дієприкметники виконують функцію означення або іменного складного присудка.
Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за його ж дією. Вони мають форму теперішнього (заростаючий ставок) і минулого часу (зарослий ставок).
Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яка зумовлена дією іншого предмета (написаний вірш).
Творення дієприкметників
Активні дієприкметники |
Пасивні дієприкметники |
||
тепер. час |
минулий час |
тепер. час |
минулий час |
від основ тепер. часу перехідних і неперехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, (І дієв.) -ач-, -яч- (ІІ дієв.) стихати - стихаючий, сидіти - сидячий |
від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л замерзнути - замерзлий |
- |
від основи інфінітива перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -єн-, -т- писати - писаний, мити - митий |
Деякі дієприкметники, втративши дієслівні ознаки виду і часу, перейшли у прикметники. Вони виражають постійну ознаку, не мають при собі залежних слів, а, навпаки, самі залежать від іменника.
Дієприкметник |
Прикметник |
Нас зустріла розквітла блідо-рожевим цвітом яблуня. |
Нас зустріла розквітла яблуня. |
Розквітла - дієприкметник, керує іменником (розквітла (чим?) цвітом), має час, вид стан. |
Розквітла - прикметник, виражає ознаку іменника, має такі граматичні категорії, як рід, число, відмінок. |
У прикметниках дієприкметникового походження може змінюватися наголос, наприклад: ва'рений, пе'чений (дієпр.), і варе'ний, пече'ний (прикм.).
Дієприкметник із залежними словами називається дієприкметниковим зворотом, який на письмі виділяється комами залежно від місця знаходження.
В офіційно-діловому стилі мови часто вживають дієприкметникові звороти з метою економності вислову і точності відтворення думки.