
- •2. Сучасна українська літературна мова
- •3. Зміни в українському правописі
- •4.Стилі сучасної української літературної мови
- •5. Особливості офіційно-ділового стилю мови
- •Лекція № 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура ділового мовлення
- •Норми сучасної української літературної мови
- •3. Основні риси культури мови
- •2. Інтонація
- •3. Невербальні засоби спілкування
- •4. Техніка мовлення
- •5. Дикція
- •6. Жанри публічного виступу
- •Лекція № 5. Етика ділового спілкування
- •Лекція № 7. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- •2. Однозначні і багатозначні слова
- •8.3. Пряме і переносне значення слова
- •4. Омонімія, синонімія, антонімія, паронімія Омонімія
- •Синонімія
- •Антонімія
- •Паронімія
- •5. Стилістична диференціація слова
- •Лекція № 9. Точність і доречність мовлення. Складноскорочені слова та абревіатура. Графічні скорочення.
- •Правила скорочування слів
- •Лекція № 11. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- •2. Іменник
- •Відмінювання імен та по батькові
- •Віддієслівні іменники
- •Особливості вживання іменників у діловому мовленні
- •3. Прикметник
- •4. Числівник
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Особливості вживання числівників у діловому мовленні
- •5. Займенник
- •Особливості вживання займенників у діловому мовленні
- •6. Дієслово
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •7. Прислівник
- •8. Службові частини мови
- •Особливості вживання службових частин мови у діловому мовленні
- •9. Вигук
- •2. Поняття про речення
- •3. Просте речення
- •4. Поняття про складне речення
- •5. Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •7. Безсполучникове складне речення
- •8. Складні синтаксичні конструкції
- •Перелік питань до іспиту з предмету «українська мова (за професійним спрямуванням)»
- •IV.Складання професійних документів
2. Однозначні і багатозначні слова
З
начна
частина слів в українській мові є
однозначними
або моносемічними. У період свого
виникнення слово завжди має одне
значення, тобто за походженням кожне
слово однозначне, а здатність виражати
різні значення набувається ним згодом.
Однозначне слово може мати тільки одне значення: аудієнція - прийом у високопоставленої особи. Але слова можуть мати і кілька значень. Багатозначність є загальною властивістю переважної більшості слів, які здатні одночасно вбирати в себе різні значення (лексичну багатозначність слів засвідчують тлумачні словники). Багатозначність слова, тобто ряд його розгалужених значень, утримується в межах одного поняття, що графічно можна зобразити так:
слово D поняття
Слово має певну кількість (більш одного) значень, що є лексичними гранями поняття, і не руйнують його стрижневого значення.
Властивість слова вживатицся у різних значеннях називається багатозначністю, або полісемією. В українській мові більшість слів є полісемічними. Наприклад, земля - ґрунт (основне значення), земля - наділ, земля - домівка, Батьківщина.
Багатозначність слова дає простір творчому використанню лексичних запасів в усіх стилях, але це явище неоднаково проявляє себе в різних стилях. Так, до однозначних слів належить більшість спеціальних наукових термінів: суфікс, флексія, синонім - мовознавчі терміни; епітет, оповідання, ямб - літературознавчі терміни; радіус, трикутник - математичні; бронхіт, нирки - медичні; малахіт, кварцит, срібло - геологічні; планета, зірка - астрономічні; шайба, втулка - технічні та ін. Проте й серед термінологічної лексики є багатозначні слова, наприклад, корінь (мовознавчий, біологічний, медичний, математичний термін); криза (медичний, економічний, політичний термін) та ін.
Так, в офіційно-діловому стилі контекст звичайно дуже обмежує значення слова, тому однозначні слова характерні для цього стилю мови.
8.3. Пряме і переносне значення слова
Значення, з яким слово поширене в мові, визначається в конкретному словосполученні, сполученні слів чи реченні. Це значення може бути прямим (основним) і непрямим, переносним (вторинним).
Прямим вважається таке лексичне значення слова, яке безпосередньо пов'язане з відображенням предметів і явищ об'єктивної дійсності і сприймається як нейтральне, незалежне від зв'язку з іншими словами, тобто воно зберігає своє значення в контексті і поза контекстом.
Непряме, або переносне значення виникає у тому випадку, коли переноситься назва з одного явища дійсності на інше на основі спільності ознак. Переносне значення слів завжди пов'язане з прямим значенням. На основі переносного значення виникає метафора - перенесення значень одних предметів на інші, наприклад, "вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою..." (Т.Г. Шевченко); метонімія - перенесення назви з одного предмета на інший на підставі суміжності, наприклад, грав Лисенка; синекдоха - вживання назви частини предмета у значенні його цілого, наприклад, "На подвір'ї зібралась вся школа".
Слова і словосполучення, вжиті у переносному значенні з метою створення образу, називаються тропами.
У офіційно-діловому стилі слова у переносному значенні, тобто тропи, як правило, не вживаються, проте інколи (дипломатичні документи, комюніке, святкові накази) вони можуть використовуватися час від часу.