
- •Техніко-технологічне обгрунтування
- •2 Розрахунково-поясювальна частина проекту
- •2.1 Основні розрахункові положення
- •2.2 Визначення розрахункових об'ємів робіт підприємства
- •2.4 Розрахунок і перевірка зерноочисних машин
- •2.5 Розрахунок і перевірка зерносушарок
- •2.6 Розрахунок відходів і бункерів для їх зберігання
- •2.7 Розрахунок і перевірка транспортуючого устаткування
- •2.8 Розрахунок приймальних пристроїв з автомобільного транспорту
- •2.9 Розрахунок відпускних пристроїв на залізничний транспорт
- •2.10 Розрахунок металевих ємкостей для зберігання зерна
- •2.10.2 Розрахунок необхідної кількості зерноскладів
- •Опис , аналіз
ВСТУП
Елеваторна промисловість виконує важливу роль в народному господарстві України. У хлібообороті країни вона займає центральне місце, являє собою його матеріально-технічну базу. Саме ця промисловість являється проміжною ланкою між виробництвом сільськогосподарської продукції та зернопереробними підприємствами, є стратегічною і найбільш ефективною галуззю в народному господарстві. На підприємствах елеваторної промисловості зерно обробляється для покращення його якості і відносно тривалого зберігання. Елеваторна промисловість виконує роботу з формування, зберігання та обробки зерна на основі сучасних технологій з використанням досягнень науково-технічного прогресу. Основні завдання підприємств елеваторної промисловості:
приймання зерна від виробника;
покращення якості шляхом очищення, сортування, сушіння, доведення його до рівня вимог, які ставлять споживачі.
зберігання зерна без погіршення його якості;
відвантаження на, залізничний, водний, автомобільнийтранспорт.
На сьогоднішній день спостерігається, що стан елеваторної промисловості знаходиться на стадії розвитку. Протягом 2006-2013 року потужність українських елеваторів зросла майже на 17%. На сьогодні Україна має достатньо портових потужностей, які повністю можуть задовольнити експортні потреби. Але, крім цього, будується значна кількість нових високопродуктивних елеваторів, оснащених новим обладнанням, яке відповідає сучасним науково-технічним вимогам. Такі підприємства виводять українську економіку на сучасний рівень та стають основою розвитку елеваторної промисловості. На разі активно реалізується проект з доставки зерна Дніпром компанією «Нібулон». Цей проект являє собою замкнений логістичний комплекс «поле — борт судна»: будівництво перевалочних потужностей з відвантаження на водний транспорт й власного флоту.
Тенденції, що нині спостерігаються в зерновій промисловості України, дозволяють припустити активне використання різних альтернативних систем зберігання та транспортування зерна як на внутрішньому ринку, так і на експорт. Головним критерієм вибору способу зберігання або транспортування буде його економічнаефективність.
Ріпак - надзвичайно цінна олійна культура, один із важливих джерел рослинної олії. Насіння озимого ріпаку містить 45-50% олії, ярого - до 35%, 24-31% білка, 6-12% клітковини. Ріпакова олія за своїм жирно-кислотним складом і смаковими якостями наближається до маслинної, і є більш корисною для людини, ніж соняшникова і соєва.
До складу олії з насіння сучасних сортів входить значна кількість гліцеридів ненасичених жирних кислот, що знижують можливість тромбоутворення і, відповідно протидіють серцево-судинним захворюванням, знижують вміст холестерину в крові, регулюють рівень кров’яного тиску. Ріпакова олія містить речовини, стійкі проти опромінювання. Вона належить до групи напіввисихаючих харчових рослинних олій і може використовуватися для споживання у натуральному вигляді за безпосереднього її додавання до кулінарних страв, а також при виготовленні овочевих, рибних, м’ясних консервів та маринадів. Ріпакова олія є найкращою сировиною для виробництва маргаринів, бутербродного масла, різноманітних харчових продуктів.
За обсягами виробництва вона стала третьою у світі після маслинної і соєвої, а за обсягам імпорту-експорту займає четверту позицію після маслинної, соєвої та соняшникової.
Ріпак - друга в Україні олійна культура за площею посіву та валовим виробництвом. Він поступається лише соняшнику. Під вирощування культури залежно від року використовується майже 1-2% ріллі. Вирощуванням культури зайнято більш ніж 3 тис. сільськогосподарських підприємств. Валовий збір насіння ріпаку в країні був рекордним у 2008 році і становив понад 2,87 млн т, що майже втричі перевищувало показники попереднього року. В результаті зниження посівних площ і незадовільної перезимівлі озимого ріпаку в 2009 і 2010 роках під культурою було зайнято відповідно 1013,6 і 913,3 тис. га. (зокрема, 799,38 тис. га. озимого ріпаку і 107,17 тис. га - ярого). Валове виробництво насіння у 2009 році дорівнювало 1,818 млн т, у 2010-му - 1,331 млн т. Середня урожайність озимого ріпаку в 2008 році становила 20,8 ц/га; у 2009 - 18,7 ц/га; у 2010 - 17,5 ц/га.
Програмою розвитку ріпаківництва в Україні на 2008-2015 роки передба-чається комплексний розвиток цієї галузі, починаючи від оптимізації площ, їх розміщення, підвищення урожайності до поглибленої переробки насіння та впровадження сучасних промислових технологічних розробок, в загальному рільництві ріпаківництво розширити до 7%, довести посівну площу у 2013-2015 років до 2000 тис. га, отримати 5600-6000 тис. т високоякісного насіння ріпаку за урожайності 28-30 ц/га.
Ріпак є прекрасним попередником для зернових, особливо озимої пшениці. Він поліпшує фітосанітарний стан наступних посівів зернових, знижує ураження цих культур кореневими гнилями, різними плямистостями листя і стебел на 15-20%, оскільки його кореневі рештки згубно діють на збудників хвороб, що знаходяться у грунті. Завдяки наявності сіркових сполучень (глюкозинолатів) у рослині за розкладання у грунті ріпак проявляє фумігантний ефект - дезінфікує грунт для наступних культур. Значно покращує структуру грунту, розпушує підґрунтя, оскільки майже 90% коренів знаходиться в орному шарі на глибині до 20%. Збільшення врожаю зернових після озимого ріпаку сягає від 3 до 6 ц/га без додаткових витрат на придбання і внесення добрив.
Техніко-технологічне обгрунтування
Підприємство ПрАт «Гніванське ХПП» відноситься до підприємств агропромислового комплексу України. Основними видами діяльності хлібоприймального підприємства являється :
приймання зерна з автотранспорту від хлібоздавальників;
обробка зерна, очищення і сушіння;
зберігання зерна;
відвантаження залізничним транспортом споживачам;
відвантаження відходів на автомобільний транспорт.
ПрАт «Гніванське ХПП» складається з трьох виробничих об’єктів: хлібоприймальне підприємство , пекарня , міні-млин завод. А також із таких невиробничих об’єктів,як адміністративний корпус, прохідний пост №1 виробничо-технологічна лабораторія, пожежне депо, столярний цех, автомобільні та залізничні ваги, водогінна вежа.
Сушарно-очисна башта- це спеціальні, механізовані башти для приймання, зважування, очищення , сушіння, відпуску зерна споживачам.
До складу підприємства також входить механізовані башти яких на підриємстві є сім . В робочих вежах встановлені сепаратори А1-БЦС-50,
А1-БСХ-100, А1-БСХ-200, СПО-50 , для очищення зерна перед подачею в зерносклади на зберігання. Зберігання зерно здійснюється в зерноскладах
Для забезпечення діяльності підприємство має наступні підрозділи:
Міні млин завод продуктивністю 15/год.
Виробнича дільниця №1, до складу якої входить одна зерносушарка
ДСП-32-от , що працює на рідкому паливі , яка використовується для сушіння зерна перед подачею в склади на зберігання , один автомобілерозвантажувач ГУАР-30с, три зерносклади місткістю 9.6 тис.тонн, використовується для зберігання зерна та відвантаження його через точки відвантаження.
Виробнича дільниця №2, до складу якої входить два автомобілерозвантажувачі ГУАР-30с, три зерносклади загальною кількістю 9,6 тис. тонн, використовуються для зберігання зерна та відвантаження його через точки відвантаження .
Виробнича дільниця №3 включає механізовану робочу башту біля зерноскладів №11, №13, №14, яка підлягає реконструкції чи з метою удосконалення технології приймання і обробки зерна в СОБ.
В башті розміщене наступне таке обладнання: сепаратор А1-БЦС-50, дві норії НЦ-100, надскладські транспортери, біля башти розміщено автомобілерозвантажувач ГУАР-30с, зерносушарка А1-ДСП-32-от, що працює на газу.
Недоліками башти є:
відсутня операція зважування перед подачею зерна в зерносклади на зберігання та перед відвантаженням на залізничний транспорт;
встановлений морально-застарілий автомобілерозвантажувач ГУАР-30с;
встановлені морально-застарілі зерносклади, які не сертифіковані;
відсутнє активне вентилювання в зерноскладах , що ускладнює якість зерна при зберіганні;
відсутнє попереднє очищення зерна . що не дозволяє забезпечити обробку зерна в потоці ;
не передбачено зберігання відходів по категоріям .
Тому , з метою реконструкції технологічного процесу приймання і обробки зерна в СОБ на ПрАт «Гніванський ХПП» пропоную:
встановити операцію зважування перед подачею зерна в металеві ємкості на період зберігання та на період відвантаження зерна на залізничний транспорт;
замінити морально-застарілий автомобілерозвантажувач ГУАР-30с на новітній У-АРГ-16;
замінити морально-застарілі не сертефіковані зерносклади новітніми механізованими металевими ємкостями з похилим днищем, які дадуть змогу проводити активне вентилювання зерна, яке збільшить якість зерна при зберіганні;
встановити попереднє та додаткове очищення, що дозволить забезпечити обробку зерна в потоці та ефективне очищення зерна;
передбачити зберігання відходів по категоріям;
На виробничій дільниці №3 на зберігання надходить насіння ріпаку. Річне надходження становить:
Апр=0,3*Ар +Ар,т (1.1)
Апр=0,3*5495240+5495240=7143,8