
- •О.О. Любіцева ринок туристичних послуг
- •2. Методичні засади дослідження ринку туристичних послуг
- •3. Геопросторова організація туристичного процесу
- •4. Функціонування ринку туристичних послуг
- •Передмова
- •1. Теоретико-методологічні основи дослідження туризму
- •1.1. Туризм як суспільне явище та об'єкт географічного дослідження
- •Місце географії туризму в ієрархічній структурі географічних наук
- •1.2. Ринок туристичних послуг та його територіальна організація
- •Таксономічна система рекреаційних районів [7, с. 131 ].
- •Територіальна структура туристичного ринку.
- •1.3. Індустрія туризму - основа розвитку національного ринку туристичних послуг
- •Структури індустрії туризму.
- •Класифікація засобів розміщення туристів.
- •1.4. Структура та типологія національних туристичних ринків
- •Список посилань до розділу і
- •2.Методичні засади дослідження ринку туристських послуг
- •2.1. Структурно-логічна схема геопросторового дослідження туристичного ринку
- •2.2. Методика макрорегіональних досліджень туристичного ринку
- •2.3. Методика дослідження національного туристичного ринку
- •2.4. Методика геомаркетингового аналізу туристичного підприємства
- •Матриця оцінки конкурентного середовища туристичного підприємства.
- •Список посилань до розділу іі
- •3. Геопросторова організація туристичного процесу
- •3.1. Умови та чинники формування попиту
- •Вік та етапи життєвого циклу сім'ї.
- •Критерії класифікації стилів житя.
- •3.2. Сегментація та територіальна організація ринку туристичного попиту
- •Сегментація ринку споживача за стилем життя.
- •Матриця кореляційних залежностей.
- •3.3. Тур як основний ринковий продукт
- •Класифікація турів.
- •Показники оцінки вершин графа.
- •Оцінка схеми маршруту*
- •Оцінка видів транспорту за основними вимогами.
- •3.4. Структура та територіальна організація індустрії туризму
- •Частка сфери послуг у ввп та структурі зайнятості країн виского рівня економічного розвитку (1996 р.), %
- •Регіональна структура зайнятості у невиробничій сфері, %
- •Структурні зрушення на ринку послуг (1960-1993 рр.)* % від загальної чисельності зайнятих.
- •Частка провідних галузей споживчого сектора сфери послуг у ввп ряду економічно розвинених країн, %.
- •Найпотужніші готельні мережі світу*
- •Найпотужніші готелі групи світу*
- •Структура готельної мережі компанії Accor (станом на 31.12.2001 р.)*.
- •Динаміка та структура ринку готельних послуг Європейського макрорегіону.
- •Регіонально-статистичний аналіз стану готельного господарства Європейського макрорегіону*.
- •Порівняльна характеристика розвитку готельної мережі.
- •Динаміка основних виробничих показників готельного господарства України.
- •Динаміка та структура обсягів будівництва та реконструкції матеріальної бази готельного та санаторно-курортного господарства
- •Розподіл засіб розміщення за поселеннями різного типу.
- •Співвідношення значень параметрів метеоелементів та суб’єктивних відчуттів комфортності [22].
- •Найпотужніші аеропорти світу* (1999 р.).
- •Взаємоугоди, прийняті країнами з окремих аспектів туристичної діяльності.
- •4. Функціонування ринку туристичних послуг
- •4.1. Регуляторні механізми ринку туристичних послуг
- •Характер фінансових відношень суб’єктів туристичного ринку
- •4.2. Кон'юнктура туристичного ринку
- •Вплив реклами на ефективність туризму [2, с. 29]
- •Показники розвитку туризму в україноцентричному субрегіоні, 2000 р.
- •Динаміка туристичних потоків в країнах регіонального субринку, млн. Осіб.
- •Динаміка надходжень від туризму в країнах регіонального субрнку
- •4.3. Регіональні особливості споживання туристичних послуг
- •4.4. Закономірності функціонування туристичного ринку
- •Список посилань до розподілу іv
Порівняльна характеристика розвитку готельної мережі.
Регіон |
Середня містскість номеру, к-ть ліжок |
Індекс локалізації готельної бази, Ін |
Європейський |
2,0 |
1,0 |
Центрально-європейський |
2,08 |
0,64 |
СНД |
2,01 |
0,18 |
Україна |
2,08 |
0,23 |
В Україні прийом та розміщення туристів здійснюють готелі різного типу, мотелі, заклади лікування (санаторії, пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії) та відпочинку (будинки, бази відпочинку, пансіонати, туристичні бази), спеціалізовані установи (кемпінги, молодіжні табори відпочинку та центри, транспортні засоби розміщення), приватні засоби розміщення (апартаменти у приватному чи орендованому житловому фонді)
Більше половини обсягу послуг розміщення іноземним туристам надаються готелями, в той час як внутрішні туристи користуються послугами більш дешевих або соціалізованих (наприклад, за рахунок фонду соціального страхування) підприємств індустрії туризму. Тому обсяги діяльності з надання послуг розміщення розподіляються практично рівномірно між підприємствами та установами різного типу, а перерозподіл визначається типом та призначенням підприємства, його місцем розташування. Так, основна маса туристів, що прибувають у м. Київ, розміщуються в готелях, а туристи, що прибувають на відпочинок до Криму в більшій мірі використовують заклади відпочинку та приватне житло.
На готелі припадає майже 11% загального обсягу з обслуговування іноземних туристів, що становить майже 22% від загального річного обсягу доходів галузі (2000 р.) Найбільшим попитом користуються готелі Львівської області та АР Крим, м. Києва та Київської області, Чернігівської, Чернівецької та Закарпатської областей, а найприбутковішими є готелі Києва, Криму, Одеської, Львівської та Дніпропетровської областей. В цілому ж завантаженість готелів зменшується, що свідчить про низьку рентабельність їх роботи, незважаючи на заходи, що провадяться. Порівняно з початком перебудовчих процесів цей показник скоротився більш ніж вдвічі, а з 1995 р. - майже у півтора рази. Найменша завантаженість у 2000 р. відзначена в готелях Луганської та Миколаївської областей (9%), а найбільша - у м. Севастополь (78%), Завантаженість готелів м. Києва практично вдвічі перевищує середні пїо країні показники, що свідчить не тільки про туристичну популярність столиці, а й про значні зрушення в бік зростання якісних характеристик її готельної бази. Однак, незважаючи на певні зрушення, діюча мережа готельного господарства ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів. Особливо це стосується сучасних засобів зв'язку та комунікацій, обладнання конференц-залів та бізнес-центрів тощо.
Готельне господарство України, перебудовуючись на ринкових засадах, зазнало значних структурних змін, які торкнулися всіх сторін функціонування галузі і перш за все організаційно-управлінської структури. У 1990 р. було ліквідоване Міністерство житлово-комунального господарства, якому підпорядковувались готелі, і вони були передані в управління місцевим органам влади. Змін зазнала й існуюча паралельно відомча готельна мережа, приналежна численним міністерствам та установам.
Процеси приватизації в готельному господарстві призвели до докорінної зміни форм власност. Зараз більшість підприємств є колективною (акціонованою) власністю, біля 5% припадає на приватні готелі, а решта - комунальна та державна власність.
Разом із зміною форм власності відбулась перебудова діяльності, що позначилось скороченням основних виробничих показників (таблиця 3.23).
Таблиця 3.23