5. Аналiз та самоаналiз адмiнiстративно-управлiнської ланки:

- рiвень забезпечення умов дiяльностi шкiльного колективу /навчально-матерiльної бази, мiкроклiмату/;

- дiяльнiсть керiвникiв школи щодо згуртування педагогiчного i учнiвського колективiв, розвитку їх iнiцiативи та творчостi;

- стан виконання функцiональних обов'язкiв членiв адмiнстративно-управлiнської ланки;

- система розстановки та виховання кадрiв;

- стан реалiзацiї регулюючої та стимулюючої функцiй керiвникiв школи;

- стан впровадження демократичних засад в роботу школи, формування демократичного стилю її дiяльностi та управлiння;

- реалiзацiя iдей та принципiв реформування школи i управлiння;

- рацiональний вибiр органiзацiйної структури управлiння та навчально-виховного процесу;

- органiзацiя економiчної дiяльностi школи /кооперативи, участь у комерцiйних структурах.

6. Органiзацiя внутрiшнього контролю та керiвництва.

7. Органiзацiя внутрiшкiльної методичної роботи.

8. Система роботи школи по впровадженню Закону “Про мови”

9. Система роботи з питань атестацiї та перепiдготовки.

10. Контроль за веденням шкiльної документацiї.

11. Система планування роботи школи.

12. Система гарячого харчування.

13. Впровадження шкiльної форми.

14. Система роботи з обдарованими дiтьми.

15. Охорона працi та технiка безпеки.

16. Санiтарно-гiгiєнiчнi умови, дiяльнiсть обслуговуючого персоналу. Культура установи.

17. Ефективнiсть робочого дня школи.

18. Аналiз роботи шкiльної бiблiотеки.

Література

1. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. –К.: Вища школа, 1995. –С.197-219.

2. Інструкція про організацію та діяльність гімназії // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. –1996. -№1-2..

3. Інформаційно-методичний вісник (до серпневих педагогічних зустрічей працівників освіти) . –Дніпропетровськ. –1999.-31с.

4. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. –М.: Просвещение, 1989. –С.72-146.

5. Лунячек В.Е. Елементи технології управління сучасною школою. –Гімназія. –Харків. –1999. –С. 13-47.

6. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи // Вибр. Твори:В 5т. –К.: Рад. школа, 1977. –Т.4. –С.393-624.

Планування і облік роботи школи Планування роботи школи

Планування навчально-виховної роботи – важлива умова її успішної діяльності. Воно забезпечує цілеспрямованість діяльності всіх підрозділів, раціональне використання можливостей і резервів.

Під час планування роботи школи дотримуються принципів:

• науковість. Передбачає систему науково обґрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів;

• реальність і оптимальність заходів, які можна виконати. Передбачає перелік навчально-виховних заходів, виконання яких забезпечувало б рівномірний ритм роботи школи;

• соціальна детермінація. Передбачає формування в учнів необхідних суспільству моральних, правових та інших якостей.

Планування повинно бути чітким, зрозумілим, педагогічно доцільним, мати єдиний напрямок, представляти собою систему заходів щодо виконання поставлених завдань. За формою виділяють: текстове, графічне, змішане (текстове і графічне). Але воно обов’язково календарне (усі загальношкільні заходи розподілені по чвертям, місяцям, тижням).

Розрізняють перспективне, річне й поточне планування діяльності школи.

Перспективне планування. Виражається в створенні перспективного плану розвитку школи на 3-5 років. Забезпечує цілеспрямовану діяльність керівництва школи та педагогічного колективу. Передбачає аналіз роботи за попередній період, визначення важливих завдань на новий період, врахування змін контингенту учнів і класів-комплектів, організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи й основні напрями вдосконалення навчально-виховної роботи, особливості роботи з педагогічними кадрами, адміністративно-господарську діяльність і зміцнення матеріально-технічної бази.

Перспективний план розвитку школи повинен мати паспорт, що мiстить:

• назву програми та її призначення;

• вказiвку державного замовника;

• мету iз визначенням не лише кiнцевих, а i промiжних завдань;

• етапи розвитку школи, його складові;

• взаємовiдносини суб'єктiв по реалiзацiї завдань;

• зв'язок окремих завдань з метою розвитку школи;

• iснування базових умов, необхiдних для розв'язання конкретних завдань;

• використання рiзноманiтних засобiв, орiєнтованих на реалiзацiю вiдповiдних завдань;

• дотримання демократичних принципiв управління.

Програма повинна являти собою поетапний процес переходу вiд традицiйної моделi до моделi, розробленої у концепцiї:

1. Етап пропедевтики. Його задачi: проаналiзувати вiдповiднiсть рiвня i характеру освiти у школi, спiвставити його iз сучасним соцiальним замовленням i концепцiєю освiти, обґрунтувати необхiднiсть переходу школи до нової освiтньої моделi, з'ясувати наявність і вiдсутність умов.

2. Етап пiдготовки обмеженого експериментування. Його завдання пов'язанi iз створенням засобiв, що забезпечують реалiзацiю концепцiї: пiдготовка пiдручникiв, навчання педагогічних кадрiв, зайнятих у програмi, проведення обмеженого експериментування. Позитивний результат експерименту дає пiдставу продовжувати керування розвитком школи за даною програмою. Негативний результат потребує нової концепцiї i нової програми, або їх корекцiї з урахуванням негативного досвiду.

3. Етап широкого впровадження нової освiтньої моделi. Робиться спроба повного переходу на нову освiтню модель. Директор вирішує завдання:

• проведення атестацiї всiх працiвникiв школи, виявлення вiдповiдності їх квалiфiкацiї новим вимогам;

• встановлення зв'язку з школами для обмiну досвiдом та спiвставлення одержаних результатів;

• налагодження зв'язку з науковими центрами для проведення експертизи результативностi програми розвитку школи.

Механiзм розробки i реалiзацiї програми розвитку школи - це алгоритмiзована система засобiв, спрямованих на досягнення певної мети.

Перспективний план роботи школи забезпечує розподіл сил і засобів на тривалий період, надає системі підвищення кваліфікації вчителів циклічного, закінченого характеру, встановлює спокійний ритм діяльності школи без зайвого напруження, дозволяє охопити найважливіші елементи роботи.

Річне планування. Визначає основні завдання педагогічного колективу на наступний рік, шляхи і строки їх здійснення.

Охоплює такі розділи:

1. Вступ (врахування особливостей мікрорайону, умов роботи школи, аналіз підсумків за попередній навчальний рік, завдання школи на новий навчальний рік).

2. Виконання Закону про освіту (визначають форми й терміни оперативного обліку дітей шкільного віку в мікрорайоні, відповідальних за певні ділянки роботи, планують використання фонду школи, забезпечення медичного нагляду, харчування дітей, створення груп продовженого дня).

3. Організація роботи з кадрами (передбачає розстановку кадрів, розподіл обов’язків, основні науково-практичні теми над якими працює колектив, напрямки підвищення кваліфікації вчителів, методичної роботи, вивчення і поширення передового педагогічного досвіду, наявність науково-педагогічної інформації в школі, робота педагогічної ради школи, втілення досягнень науки та передового досвіду).

4. Керівництво навчально-виховним процесом (включає створення умов для нормального протікання навчального процесу (оснащення кабінетів, забезпечення ТЗН, поповнення фонду бібліотеки), вивчення нормативних документів Міністерства освіти і науки, складання тематичних планів, організацію позакласної і позашкільної виховної роботи з учнями (робота гуртків, факультативів, товариств, клубів тощо).

5. Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом (намічають цілі, форми перевірки (журналів, учнівських зошитів, якості знань і умінь учнів виховних заходів, санітарного стану тощо), відповідальних за неї (адміністрацію, профспілковий актив, педагоги).

6. Робота з батьками, спонсорами й громадськістю (передбачає заходи педагогічної пропаганди серед батьків, тематику батьківських зборів, лекторію, роботу батьківського комітету, ради школи, спільну роботу громадських комісій сприяння сім’ї та школі).

7. Зміцнення матеріально-технічної бази й організаційно-господарча робота (планують створення й оснащення кабінетів, майстерні, спортзалу, приміщень для гурткової роботи, ігрових кімнат, роботу по збереженню, ремонту й порядок користування технічними засобами навчання, наочними посібниками тощо, намічають плани поточного й капітального ремонту меблів, електрообладнання, теплосистеми, забезпечення санітарно-гігієнічного режиму, протипожежної безпеки, розподіл коштів школи.

Поточне планування. На основі загальношкільного плану складають календарні плани організаційної, методичної і позакласної роботи на чверті: плани роботи вчителів (тематичні і поурочні), класних керівників (на чверть або півріччя), директора школи і його заступників (на тиждень), учнівських гуртків та організацій, розкладу навчальних і позакласних занять і заходів та ін. Вони мають графічний вигляд (по горизонталі відмічають тижні й дні навчальної чверті, по вертикалі – організаційні форми роботи з учителями й учнями, тематику, прізвища відповідальних). Містять розділи: педагогічна рада, засідання методичних об’єднань, профспілкові збори та виробничі наради, наради при директорі, засідання місцевого комітету, загальношкільні батьківські збори, шкільні вечори, спортивні змагання, масові культпоходи й туристичні походи, загальношкільна газета, робота наукових товариств, клубів, організація виставок і олімпіад.

Планування дозволяє уникнути дублювання, заздалегідь визначити питання, на яких слід зосередити увагу, спланувати роботу й особистий час вчителів.